Обмеження відрахувань із зарплати - Гарантійні і компенсаційні виплати

Трудове законодавство охороняє право працівників на отримання ними заробітної плати, встановлює обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування із заробітної плати можуть відбуватися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу у розмірах, визначених ст. 127 КЗпП.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлені ст. 128 КЗпП.

Згідно зі ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника обчислюється виходячи із суми, що залишається після утримання податків.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

    * у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, -- п'ятдесят відсотків заробітної плати боржника; * за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, -- двадцять відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей; у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством стягнення не звертається (ст. 129 КЗпП).

Додатки

Як заповнюються документи при відрядженні

Перед тим, як відправити працівника у відрядження, слід подбати про підготовку належних документів. Для початку укладіть з фірмою, куди ви відправляєте працівника, договір про наміри (див. нижче).

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється за наказом керівника або його заступника. У наказі має бути визначено пункт призначення, назва підприємства, куди відряджений працівник, строк і мета відрядження (строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів у межах України та 60 днів за кордон).

Наказ про направлення у відрядження:

ТзОВ "Поклик сумління"

30.03.99 р. м. Львів

Наказ №123 Про направлення у відрядження

Наказую

Направити консультанта Стадник Галину Іванівну у службове відрядження в АТ "Вигода" до м. Києва терміном з 01.04.99 р. до 05.04.99 р. для участі у семінарі.

Директор _____________ А. Фітьо

Як заповнюється посвідчення про відрядження з лицьового

Та зворотного боку:

Працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс. Сума авансу визначається у межах сум, визначених на оплату проїзду, витрат на наймання житлового приміщення і добових. Як правило, аванс видається з заокругленням до цілих (без копійок). Для розрахунку авансу складається спеціальна довідка-розрахунок, з якою повинен ознайомитися працівник. Визначена сума авансу видається працівникові виключно для цільового призначення і під його повну матеріальну відповідальність.

Видача авансу на відрядження, відповідно до Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою правління НБУ від 13 липня 1997 року №334), може здійснюватися як за рахунок грошових коштів, які є на рахунку підприємства, так і за рахунок його готівкової виручки, отриманої від реалізації товарів. Видача коштів на відрядження оформлюється видатковим касовим ордером, який підписується керівником та бухгалтером підприємства.

Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням кошти.

Авансовий звіт заповнюється безпосередньо підзвітною особою, яка повернулася з відрядження. У ньому вказуються: номер, дата складання авансового звіту, розмір одержаних та витрачених сум, призначення авансу, перелік підтверджуючих документів.

Як заповнюється авансовий звіт про відрядження:

Зворотний бік авансового звіту

Витрати на відрядження підлягають відшкодуванню лише за наявності документів (оригіналів), що підтверджують вартість цих витрат. Тому разом з авансовим звітом працівник подає посвідчення про відрядження, документи про наймання житлового приміщення та проїзні документи (оригінали). Бухгалтер визначає, чи повинен повернути працівник залишок невикористаного авансу, або, чи підприємство має відшкодовувати працівнику кошти, видані під звіт.

У випадку неповернення працівником невикористаного залишку до підприємства можуть бути застосовані фінансові санкції за порушення Порядку ведення касових операцій. Таким чином, неповернені суми додаються до фактичних залишків готівки у касі на кінець дня. А отримана в результаті цього розрахунку величина порівнюється з установленим лімітом залишку готівки у касі.*

Похожие статьи




Обмеження відрахувань із зарплати - Гарантійні і компенсаційні виплати

Предыдущая | Следующая