Результати досліджень - Удосконалення технології виробництва гомогенних кормових суспензій та ефективність їх використання при відгодівлі свиней

Розробка технології приготування гомогенних кормових суспензій. Створено технологію приготування корму із зерна, яка шляхом поєднання в гідромлині процесів подрібнення, змішування й нагрівання суміші дозволяє підвищити поживність і перетравність корму. Приготування корму здійснюється таким чином. У бункер-дозатор подається необхідна кількість зерна, після чого він наповнюється водою або розчином поживних речовин відповідно до обсягу корму. Зерно з рідиною надходить до переробної камери, подрібнюється і подається до бункера. Ця операція повторюється декілька разів для додаткового подрібнення і нагрівання суміші. У процесі подрібнення зерна кормова суміш підігрівається до температури 40...45°С за рахунок тертя, кавітації при помелі, а також стискання кульок повітря, яке засмоктується в подрібнюючу камеру. Остиглий до температури 32...36°С корм згодовується тваринам, упродовж 4...6 годин він не втрачає поживність і придатний для відгодівлі свиней.

Корм із зернової сировини має вигляд однорідної суспензії, основу (70...80%) її складають часточки подрібненого зерна розміром 0,5...1,4 мм, які знаходяться в завислому стані. Підігрівання корму підвищує смакові якості, а осолодження поліпшує його поживну цінність.

Технологічний процес приготування кормів відбувається у водяному середовищі гідромлина-змішувача агрегату АКГСМ (рис.2). Рухомий і два нерухомі зубчаті жорна гідромлина-змішувача виконують чотири операції основних способів дроблення і подрібнення зернових компонентів одночасно в одній камері.

Перша операція - вільний удар: зерно (зернова суміш) з водою потрапляє до гідромлина-змішувача, де зі швидкістю обертання центрального жорна А 1500 об/хв під дією вільного удару від крупних зубів (1) воно дробиться на крупні фракції 3...5мм.

Друга операція - сколювання і різання виконуються в зоні 2. Роздроблене зерно під дією відцентрової сили, що створюється лопатками 1 зубчатого центрального жорнова і водою, через зазори затягується до верхньої камери гідромлина. Подрібнене зерно під тиском води й відцентрової сили проходить звужену ріжучу зону 2, кромку між двома зубчатими жорнами рухомої і нерухомої шестерней, де відбувається процес сколювання і різання до фракції 1,5...2 мм.

Третя операція - кришення (зона 3) і четверта - плющення й розтирання (зона 4) тісно пов'язані між собою. Подрібнене зерно під дією тиску води і відцентрової сили потрапляє в зону подрібнення між зазорами під спеціальну нарізну канавку, виконану під кутом 45°, розміром 1,5 х 1,5 мм. Подрібнене зерно остаточно доводиться до фракції 0,5...1,4 мм, потім потрапляє через зазор між рухомою (А) і нерухомою (Б) шестернею у верхню камеру гідромлина, де під натиском води відводиться до бункеру готової суміші. Операція повторюється 7...10 разів упродовж 15...20 хвилин.

схема гідромлина-змішувача

Рис. 2. Схема гідромлина-змішувача: 1,4-нерухомі жорнова; 2-вал; 3-рухомий жорнов (ротор); 5-корпус утримувача підшипників; 6-підшипник; 7-лопатка; - позначення робочих зон

Роль насосу для перекачування кормової суспензії виконує ротор дробарки. В якості рідини використовується вода, розчин кормових добавок або знежирене молоко.

Розроблений кормоприготувальний агрегат серії АКГСМ (ТУ 29.3-31165756-001-2001) з нетрадиційною формою приготування кормів є універсальним агрегатом нового покоління з гідромлином-змішувачем.

Для зниження енерговитрат на переробку зерна, кращого перемішування кормової суміші і підвищення ступеня її підігріву передбачено клапан для впускання повітря в переробну камеру. Один агрегат АКГСМ-01 може забезпечити кормом до 1000 голів свиней на відгодівлі. Його продуктивність становить 1000 кг/год. у зимовий період, у літній період, за рахунок скорочення терміну підігріву води, продуктивність агрегату зростає до 1200 кг корму за годину. Конструкція агрегату встановлюється на залізобетонному фундаменті або утрамбованій підлозі.

Технологічна характеристика агрегату для приготування гомогенної кормової суспензії. Основні характеристики агрегату для приготування гомогенної кормової суспензії наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Основні технічні параметри і розміри агрегату серії АКГСМ

Найменування параметра

Норма

1. Номінальна напруга електричної мережі, В

380+5%

2. Частота струму електричної мережі, Гц

50+0.2

3. Номінальна споживана потужність, кВт

18,5

4. Продуктивність, кг/год готової суміші

1000

5. Займана агрегатом площа, м2

>3,25

6. Різниця між температурою суміші, що нагрівається, і вхідної температури води, 0С

+10...+15

7. Габаритні розміри, мм

Довжина

3500

Ширина

1000

Висота

1650

8. Маса агрегату, кг

?270

9. Межі регулювання зазору між жорновами, мм

0,5...1,5

10. Об'єм бункера, м3

>0,450

11. Кількість циклів на годину

3

    12. Тривалість циклу:
      - в літній період

15хв.

- в зимовий період

20хв.

13. Кількість обслуговуючого персоналу, чол.

1

14. Мінімальний обсяг приготовленої суміші за один цикл, кг

150

15. Максимальний обсяг приготовленої суміші за один цикл, кг

350

Результати досліджень показали, що варіюванням зазором між жорнами можна змінювати модуль помелу і вихід фракцій, залежність між якими має нелінійний характер. Вихід фракції 0,5...1,4 мм, що знаходиться в діапазоні рекомендованої для годівлі свиней фракції, суттєво перевищує всі інші. Максимальний вихід фракції (76,4 і 69,8%) отримали в дослідах із зазорами між жорнами відповідно 0,7 і 1,0 мм, тому їх можна вважати оптимальними технологічними показниками щодо приготування гомогенної кормової суміші.

З метою визначення оптимальної фракції гомогенної кормової суспензії із зернових компонентів, що відповідає технологічним вимогам щодо відгодівлі свиней, проведено науково - виробничі дослідження (табл. 3).

У процесі переробки кормів надмірне подрібнення супроводжується збільшенням виходу пиловидної фракції, що призводить до зниження середньодобового приросту живої маси тварин на 2,1% і втрат поживних речовин корму.

Таблиця 3. Визначення оптимальної фракції помелу зернової суміші при відгодівлі підсвинків гомогенною кормовою суспензією (n=30)

Група

Фракція помелу, мм

Вік тварин, місяці

Середньодобовий приріст маси, г

Залишки корму

У гної, %

2

3

4

Маса, кг

Маса, кг

Приріст маси, кг

Маса, кг

Приріст маси, кг

І

0,2...1,0

18,9±0,94

31,2±1,24

12,3±0,77

55,0±2,34

23,8±1,22

602±7,15

0,5±0,03

ІІ

0,5...1,4

18,8±0,87

31,4±1,45

12,6±1,05

55,7±3,04

24,3±1,53

615±8,94

0,2±0,02

ІІІ

1,4...1,8

18,7±1,05

30,1±1,33

11,4±1,12

52,6±2,34

22,5±1,18

565±10,25

3,5±0,06

Пиловидні частки корму погано поїдаються тваринами і менше засвоюються їх організмом. З цих позицій цілком закономірним є зниження продуктивної дії надмірно подрібнених кормів, воно повгязане з додатковими витратами енергії, праці та засобів. З іншої сторони, збільшення фракції помелу до 1,4...1,8 мм також призводить до зниження середньодобового приросту живої маси підсвинків ІІІ групи на 8,1% і зростання залишків корму у гної до 3,5% у порівняно з ІІ дослідною групою, що також пояснюється недостатньою ефективністю засвоювання тваринами корму крупного помелу. Таким чином, отримані результати підтверджують нелінійних характер взаємозв'язків між технічними можливостями агрегату для приготування корму і технологічними параметрами гомогенної кормової суспензії із зернової сировини, що підтверджено математичним моделюванням процесу. За підсумками досліду технологічно обгрунтованою фракцією помелу слід вважати фракцію 0,5...1,4 мм, якою годували другу групу свиней.

Ріст і розвиток молодняка свиней при вирощуванні на кормах різної консистенції. Динаміка живої маси поросят піддослідних груп при вирощувані до 7-місячного віку й відгодівельні якості підсвинків при відгодівлі до живої маси 100 кг наведена в таблицях 4 і 5. Встановлено, що тварини другої групи в усі вікові періоди мали вищі показники живої маси. Різниця її між контрольною і дослідними групами в 7-місячному віці була статистично вірогідна. Тварини ІІІ групи мали проміжні показники росту порівняно з І і ІІ групами. Тварини І, ІІ і ІІІ груп мали близькі за величиною показники інтенсивності формування, які становили відповідно 0,013; 0,016 і 0,021.

Таблиця 4. Динаміка живої маси молодняку свиней на відгодівлі, кг

Група

Спосіб годівлі, корми (корм:вода)

Вік, місяців

4

5

6

7

CV

CV

CV

CV

І

Вологі (1:1)

40,3±1,6

14,4

51,3±1,5

10,4

64,2±1,5

8,2

79,6±1,5

6,6

ІІ

Гомогенна суспензія (1:2)

42,7±1,9

16,1

55,1±1,9

11,8

70,0±1,8

9,1

88,7±1,8**

7,1

ІІІ

Запарені (1:2)

41,1±1,3

10,9

52,8±1,3

8,5

66,4±1,2

6,6

83,4±1,4*

6,1

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01

Таблиця 5. Відгодівельні якості свиней при використанні вологих і гомогенних кормових суспензій

Група

Спосіб годівлі, корми (корм:вода)

N

Середньодобовий приріст, г

Витрати кормів

CV

І

Вологі (1:1)

12

432±9,0

7,2

5,9

ІІ

Гомогенна суспензія (1:2)

12

505±10,0**

6,9

5,2

ІІІ

Запарені (1:2)

12

465±5,2*

3,8

5,4

Гомогенний кормовий суспензія свиня

Різниця щодо продуктивності тварин переважно обумовлена не генетичними відмінностями, а різною консистенцією кормів, використаних для відгодівлі молодняка. Кращим виявився варіант гомогенних кормових суспензій у співвідношенні корму до води 1:2.

За величиною середньодобового приросту тварини ІІ і ІІІ дослідних груп суттєво переважали І групу (Р<0,05), різниця становила 16,9 і 7,6 % (табл. 5).

Наприкінці досліду максимальні показники середньодобових приростів мали тварини ІІ групи (692 г), дещо менші - тварини ІІІ групи (567 г) і контрольної групи (517 г). За витратами кормів на 1 кг приросту переважали також тварини дослідних груп, яким згодовували суспензійні та запарені корми.

Поряд з вивченням ефективності використання суспензійних кормів досліджувалися різні співвідношення комбікорму і зернових мішанок у суспензійному стані, порівняно зі згодовуванням сухого комбікорму.

Кращим виявився варіант використання гомогенної кормової суспензії, приготовленої за допомогою агрегату АКГСМ у співвідношенні 3 кг зернової суміші до 6 л води (табл. 6).

Середньодобовий приріст тварин ІІІ групи, яких відгодовували цим кормом, був на 90,6 г або 16,6% вищий, порівняно з контрольною групою, при досягненні живої маси 100 кг у віці 201,1 доби.

Високі показники притаманні також варіанту з рівним співвідношенням комбікорму і зернової суміші. Середньодобові прирости у тварин ІV групи становили 594,3 г, а вік досягнення живої маси 100 кг - 207,5 діб. Свині вказаних груп витрачали корму на 0,4...1,4 кг менше, ніж тварини контрольної групи.

Таблиця 6. Відгодівельні якості свиней при різних способах годівлі (n=40)

Група

Спосіб годівлі, корми (корм:вода)

Середньодобовий приріст, г

Вік досягнення живої маси 100 кг, днів

Витрати корму на 1 кг приросту, кг

CV,%

CV,%

І

Сухий комбікорм

545,1±6,32

3,67

218,4±1,7

4,0

5,4

ІІ

Гомогенна суспензія з комбікорму (1:2)

577,2±7,90*

4,31

211,3±1,6

4,1

5,2

ІІІ

Гомогенна суспензія з зернової суміші (1:2)

635,7±9,48***

4,09

201,1±2,1

3,9

4,0

ІV

Гомогенна суспензія, 50% комбікорму і 50% зернової суміші (1:2)

594,3±8,78***

3,70

207,8±1,9

4,1

5,0

Отримані результати свідчать про значний резерв щодо підвищення відгодівельних якостей свиней у товарному свинарстві при використанні гомогенних кормових суспензій.

Перетравність поживних речовин гомогенної кормової суспензії із зернових компонентів при відгодівлі свиней. Нова технологія, яка захищена патентами України на винаходи, обумовила необхідність провести дослідження впливу годівлі тварин гомогенною сумішшю на перетравність поживних речовин раціону при м'ясній відгодівлі свиней.

Корм, приготовлений за новою технологією, поросята-сисуни поїдали повністю вже на другий-третій день. Розладу функції шлунково-кишкового тракту або загального захворювання тварин не зареєстровано.

За ступенем перетравності сухої та органічної речовин, сирого жиру і БЕР суттєвої різниці між тваринами всіх груп не встановлено. Однак перетравність сирої клітковини у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп була вищою порівняно з контрольною відповідно на 10,7 і 14,4%, а сирого протеїну - на 10,9 і 12,3% (Р0,05), що зумовлено зниженням їх втрат у залишках корму. Приготування гомогенних кормових суспензій у співвідношеннях 1:1 і 1:2 суттєво не вплинуло на показники коефіцієнтів перетравності, за якими тварини ІІІ групи недостовірно переважали тварин ІІ групи.

У тварин ІІІ дослідної групи на 14,6% були вищі показники відкладення в тілі азоту у відсотках до перетравленого і на 24,2% (Р0,05) - до спожитого. Така ж тенденція спостерігалася і у тварин ІІ групи. Більша інтенсивність середньодобового споживання азоту сприяє підвищенню виходу м'яса в туші, що має важливе господарське значення.

Аналогічні результати отримані при розрахунку балансу кальцію та фосфору. У тілі тварин ІІІ групи утримувалося кальцію до спожитої кількості на 12,6% більше, ніж у контролі, а фосфору - на 7,1%.

Тварини дослідних груп порівняно з контрольною менше споживали з кормами кальцію і фосфору - відповідно на 9,4...14,1% і 7,4...14,2%. Але, за рахунок їх меншого виділення з сечею і гноєм, тварини ІІІ дослідної групи переважали контрольну за величиною їх утримання в тілі. Тваринами ІІІ дослідної групи кальцію від перетравного утримано - 95,7%, ІІ групи -93,6%, тоді як контрольної - 92,6%.

За показником утримання фосфору в тілі до спожитого встановлено перевагу тварин дослідних груп порівняно з контрольною - відповідно 71,37 і 72,24% проти 67,48%. Але, утримання його в тілі від перетравленого було вищим у контрольної групи на рівні 1%. Відсутність суттєвих відмінностей указує на те, що баланс кальцію і фосфору в тварин дослідних груп знаходиться в межах фізіологічної норми.

Забійні та м'ясні якості свиней. З метою дослідження впливу різних технологічних прийомів годівлі свиней на формування їх забійних показників і хімічного складу м'яса проведено контрольний забій 3 відгодованих кастрованих кнурців з кожної групи (табл. 7).

Результати забою свідчать, що тварини ІІІ дослідної групи після голодної витримки за всіма забійними показниками переважали свиней контрольної та інших дослідних груп. Статистично достовірна різниця за живою масою перед забоєм існує лише між ІІІ (дослідною) групою й контрольною і становить 8,5 кг або 8,4% (Р<0,05). Різниця за цим показником була на користь ІІ і ІV груп відповідно на 3,8 і 3,9 %. Між дослідними групами різниця недостовірна, хоча за абсолютними величинами переважали тварини ІІІ групи.

Таблиця 7. Забійні показники і м'ясні якості свиней, n=12 ()

Показник

Група

І

II

ІІІ

ІV

Живa маса 1 гол. перед забоєм, кг

101,7±1,81

104,6±1,67

110,2±1,83*

105,6±1,51

Маca парної туші, кг

68,5±1,55

70,5±1,89

75,2±1,30

7,67±1,28

Маса остиглої туші, кг

66,0±1,42

67,8±1,77

72,4±1,15

68,3±1,56

Забійна маса, кг

75,7±1,38

77,4±1,04

82,4±1,23

78,2±0,69

Забійний вихід, %

73,7±1,05

73,9±0,78

74,8±0,95

74,0±0,54

Товщина шпигу, см

3,2±0,45

3,3±0,38

3,4±0,46

3,2±0,51

Довжина туші, см

66,8±1,61

68,8±1,53

72,8±1,20

67,4±0,86

Маса парних туш тварин III групи була більшою за масу туш в І групі на 6,52 кг або 8,8%. Спостерігається тенденція до збільшення різниці між масою парних туш у групах тварин, яких годували гомогенними кормовими суспензіями, але різниця між ними була недостовірною.

Встановлено, що маса остиглих туш тварин III групи була дещо більшою за аналогічним показником, ніж туш тварин І групи - на 6,42 кг або на 9%, ІІ групи - на 4,59 кг або 6,3%, ІV групи - на 4,16 кг або 5,7%.

За забійним виходом різниця між дослідними групами не перевищувала 1,4%, тобто технологічні прийоми годівлі свиней на цей показник не впливають.

За довжиною туш найбільша різниця (6,05см або 9,1%) отримана між І і III, між І та II групами вона становила 2,03см або 3%. Найбільшу ширину туші мали тварини ІІІ групи -72,83см, що на 9,4% перевищує цей показник порівняно з контрольною, тварини якої отримували сухий корм.

Таким чином, використання технологічного прийому відгодівлі свиней гомогенною кормовою суспензією сприяє значному поліпшенню їх м'ясних якостей.

Хімічний склад і фізичні якості м'яса. У зв'язку з годівлею тварин суспензійними кормами, отриманими за новою технологією, які можуть вплинути на якісні показники свинини, постає питання дослідження хімічного складу і фізичних властивостей найдовшого м'язу спини (табл. 8).

Таблиця 8. Фізико-хімічні показники найдовшого м'язу, n=12, ()

Показник

Групи тварин

І

II

III

ІV

Волога, %

71,39±0,87

72,53±0,61

72,08±0,53

71,60±0,65

Суха речовина, %

28,61±0,66

27,47±0,58

27,92±0,61

28,40±0,27

Білок, %

21,02±0,55

20,93±0,29

21,08±0,32

21,19±0,43

Жир, %

6,80±0,33

6,83±0,37

6,11±0,42

6,45±0,45

Зола, %

0,79±0,06

0,71±0,04

0,73±0,03

0,76±0,03

Активна кислотність, рН

5,73±0,04

5,71±0,06

5,67±0,07

5,68±0,09

Вологоутримуюча здатність,%

49,34±0,35

50,17±0,88

51,10±0,62

51,96±0,48

Уварювання м'яса, %

30,66±0,26*

31,21±33

31,11±0, 65

29,98±0, 43

Установлено, що вміст вологи в ІІ, ІІІ і ІV групах був вищий, ніж у тварин контрольної групи відповідно на 1,6; 0,97 і 0,3%. В окремому відрубі м'ясо свиней дослідних груп мало підвищену вологість - на 3,2...6,2%, порівняно з контролем. За вмістом білка м'ясо тварин ІІІ і ІV груп переважало контроль на 0,3 і 0,8%, який у свиней ІІ групи був на 0,41% нижчим. Вміст жиру в найдовшому м'язі спини свиней дослідних груп був менший на 0,7...0,77% порівняно з контрольною групою.

Активна кислотність зразків м'яса, яка характеризує рівень накопичення молочної кислоти в м'язах і, як наслідок, ступінь їх м'якості, у тварин усіх груп була практично однаковою і змінювалася у межах 0,4...1,1%. За кількістю відпресованого м'ясного соку та за втратами м'яса при тепловій обробці не встановлено суттєвої різниці як у зразках із найдовшого м'яза спини, так і у зразках м'яса піддослідних груп.

Вологоутримуюча здатність зразків найдовшого м'язу тварин дослідних груп була вищою по відношенню до контрольної відповідно на 1,7% (ІІ група, Р<0,05), на 3,6% (ІІІ група) і на 5,3% (ІV група). Це свідчить, що м'ясо дослідних груп більш ніжне і соковите.

За ніжністю м'ясо тварин усіх груп є високоякісним. Найбільш "жорстким" воно було у свиней контрольної групи: на розтин 1см2 в 1с витрачено 0,569 кг, тоді як у дослідних групах цей показник менший - становить 0,456 кг або 80,1 % для ІІ групи і 0,485 кг або 85,3% - для ІІІ і ІV групи. Отже, за ніжністю порівняно кращим було м'ясо у тварин ІІ групи, а потім ІІІ і ІV груп.

У салі тварин дослідних груп вміст вологи був недостовірний, але вищий на 0,4...1,38%, а жиру - нижчий на 0,23...2,56% порівняно з контрольною групою.

Усі досліджувані зразки м'яса за 5-бальною оцінкою одержали 4,1...4,4 бали, тобто мали високу якісну органолептичну властивість.

Оцінка бульйону за 5-бальною шкалою показала, що його якість змінювалась на рівні 3,3...3,8 бала.

Таким чином, м'ясо свиней усіх груп за визначеними показниками є якісним. У м'ясі тварин дослідних груп відзначене незначне підвищення вмісту вологи, вище білка та менше депонування внутрішнього м'язового жиру, зниження калорійності, що є перевагою при задоволенні потреб населення у нежирній свинині.

Особливості поведінки свиней при використанні суспензійних кормових сумішей.. Встановлено, що у 3-місячному віці тварини контрольної групи отримували сухий корм з фронтальних годівниць на 33% частіше, ніж підсвинки дослідної групи (Р<0,01), які використовували гомогенну суспензію.

Упродовж доби тварини контрольної групи рухалися на 49,5% більше, загальна тривалість споживання ними сухого корму була на 14% меншою, ніж у підсвинківз дослідної групи, на що вплинув більш доступний прийом згодовування гомогенною кормовою сумішшю. Тривалість 1 акту споживання корму тваринами дослідної групи була на 75,7% більшою за час, який витрачали свині контрольної групи на здійснення цієї ж функції.

Сухий тип годівлі підсвинків спонукає їх на 13,4% частіше підходити до напувалок і споживати воду та прополіскувати ротову порожнину від пиловидних фракцій комбікорму. Агресивні контакти між тваринами контрольної групи на цьому віковому етапі виникали на 31,3% (Р< 0,05) частіше порівняно з підсвинками дослідної групи, які на 38,5% переважали тварин контрольної групи за дружніми контактами.

Для тварин 5-місячного віку визначені раніше тенденції поведінки піддослідних тварин залишилися, в цілому, аналогічними порівняно з 3-місячною віковою групою. Показники для цієї вікової групи дещо змінювалися.

Загальна тривалість споживання корму тваринами контрольної групи була на 21,0% меншою, ніж тваринами дослідної групи. Проте загальна тривалість відпочинку останніх на 10,0%, дружніх контактів на 106% було більше, а агресивних сутичок - на 10,3% менше, ніж між тваринами контрольної групи. Спостереженнями за тваринами піддослідних груп встановлено, що технологічні особливості приготування і роздачі корму суттєво впливають на здійснення основних фізіологічних функцій і продуктивність тварин.

Показники мікроклімату. Відносна вологість повітря у тваринницькому приміщенні, де знаходилася контрольна група свиней, була на 1,2% більшою, ніж вологість у станках тварин II групи (різниця недостовірна), що пов'язано з наявністю в станках свиней І групи соскової напувалки, з якої тварини частково розбризкували воду на підлогу. Свині II групи отримували вологий корм і теж користувалися сосковими напувалками, але значно рідше..

Концентрація аміаку і вуглекислого газу у повітрі в зоні розміщення станків для утримування підсвинків обох груп були приблизно однакові. Швидкість руху повітря у свинарнику становила 0,23...0,25 м/с. Усі показники відповідали встановленим зоогігієнічним нормативам.

У 5-місячному віці середньодобова температура повітря в станках досягала +19°С, відносна вологість повітря в тваринницькому приміщенні з контрольною групою була на 3,6 % більшою за аналогічний показник у приміщенні тварин II групи (Р<0,05).

Похожие статьи




Результати досліджень - Удосконалення технології виробництва гомогенних кормових суспензій та ефективність їх використання при відгодівлі свиней

Предыдущая | Следующая