Склад комбікормів для молодняка, ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ - Удосконалення технології підготовки зернової сировини при виробництві комбікормів

Свиней масою 10...35 кг

Компонент

Склад, %

Контрольний

Дослідний

Кукурудза

10

10

Пшениця

20

-

Екструдоване зерно пшениці збагачене дріжджованим зерном пшениці

-

20

Ячмінь

37,5

37,5

Висівки пшеничні

8

8

Рибна мука

2

2

Горох

10

10

Соняшникова макуха

4

4

Соєва макуха

6

6

Крейда

0,5

0,5

Премікс Р 20-52

2

2

Усього

100

100

Отримані акти зоотехнічних випробувань свідчать, що середньодобові прирости живої маси поросят в контрольній групі склали 532 г/добу, а в дослідній групі - 621 г/добу, що на 16,7 % більше, ніж у контрольній. Конверсія корму контрольної групи склала 2,95 кг/кг, а в дослідній групі - 2,81 кг/кг, що на 4,7 % менше, ніж у контрольній групі. Збереженність поголів'я в контрольній групі склала 95 %, а в дослідній групі - 100 %.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Теоретично та експериментально обгрунтована можливість підвищення кормової цінності зерна пшениці при виробництві комбікормів для сільськогосподарських тварин шляхом дріжджування осолодженого зерна та екструдування суміші дріжджованого і необробленого зерна.

Встановлено, що найбільшу кількість дріжджових клітин можна отримати при застосуванні штаму хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae виробництва Одеського дріжджового заводу. Вміст "сирого" протеїну зерна пшениці після дріжджування протягом 4 годин при температурі 30 єС, рН-середовищі 4,5...5,5 та безперервному перемішуванні збільшився на 11 % (на суху масу) у порівнянні з приготовленим субстратом з необробленого зерна.

Доведено, що шляхом екструдування суміші дріжджованого та необробленого зерна пшениці у співвідношенні від 10:90 до 20:80 можна підвищити вміст "сирого" протеїну з 10 % (на суху речовину) в необробленому зерні пшениці до 11,7 % (на суху речовину) в обробленому зерні вологістю до 12...13 %, що усуває необхідність застосування енергоємного процесу сушіння.

Розроблено параметричну модель технологічного процесу екструдування суміші дріжджованого та необробленого зерна пшениці на основі модифікованого числа Ейлера та встановлено, що найнижчі питомі витрати електроенергії досягаються при введенні 15 % дріжджованого зерна пшениці.

Встановлено, що екструдоване зерно пшениці, збагачене дріжджованим зерном пшениці, містить 82 % перетравного протеїну в порівнянні з 75% в необробленому зерні пшениці. Амінокислотний склад екструдованого зерна пшениці, збагаченого дріжджованим зерном пшениці, покращився за рахунок збільшення вмісту лізину на 33 %, метіоніну+цистину - 38 %, лейцину - 35 %, ізолейцину - 22 %, треоніну - 29 %, валіну - 28 % та фенілаланіну+тірозіну - 25 %.

Розроблено принципову схему технологічного процесу виробництва зерна пшениці підвищеної кормової цінності, яка передбачає очищення та подрібнення зерна пшениці до розміру частинок не більше 1 мм, проведення осолодження подрібненим ячмінним солодом при температурі 62...65 єС протягом 2 годин, дріжджування - при температурі 30 єС, рН-середовищі 4,5...5,5, безперервному перемішуванні, наявності необхідних амонійних і фосфатних солей та екструдування суміші дріжджованого та необробленого зерна.

Встановлено строки зберігання зерна підвищеної кормової цінності протягом 3-х місяців, які не призводять до погіршення основних показників якості.

Розроблено рецепти комбікормів для молодняка свиней з використанням зерна підвищеної кормової цінності (проект ТУ У 15.6-02071062-001:2009).

Проведено біологічну оцінку на лабораторних тваринах і встановлено, що розроблені комбікорми мають високу біологічну цінність: середньодобовий приріст живої маси в дослідній групі на 23,1 % вище, ніж у контрольній, питомі витрати комбікормів на приріст живої маси в дослідній групі на 32,6 % менше, ніж у контрольній. В ході зоотехнічного експерименту на поросятах в стартовий період, проведений на базі ВАТ "Агрофірми Дністровська", с. Теплиця Арцизького району Одеської області встановлено, що середньодобові прирости маси в дослідній групі склали 621 г/добу, що на 16,7 % більше, ніж у контрольній, конверсія корму склала 2,81 кг/кг, що на 4,7 % менше, ніж у контрольній.

Економічний ефект запровадження удосконаленої технології підвищення кормової цінності зерна при виробництві комбікормів продуктивністю 1,5 т/год складає 150 тис. грн./рік при окупності не більше трьох років.

Похожие статьи




Склад комбікормів для молодняка, ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ - Удосконалення технології підготовки зернової сировини при виробництві комбікормів

Предыдущая | Следующая