Особливості технологій виробництва свинини - Розрахунок потоково-ритмічної технології виробництва свинини з річним об'ємом 21300 ц

Для забезпечення рентабельного виробництва свинини в умовах ринкової економіки весь технологічний процес повинен здійснюватися по чітко встановленій схемі: кормозабезпечення (кормовиробництво), зберігання кормів (складські приміщення, элеватори), кормовиготовлення (підготовка кормів до вживання), відтворювання, репродукція, вирощування, відгодівля, переробка продукції.

Так, при впровадженні системи виробництва свинини, що навіть частково впроваджена на свинарських підприємствах "Обрій" Покровського району, "Агроовен" Магдалинівського району, "Агро-Союз" Синельниківського району, і в ряді інших підприємств рентабельність виробництва досягає 35-50 %. В ТОВ "Обрій" у період 1991-2000 рр. за 181-193 дні свині досягали живої маси 100-110 кг при середньодобовому прирості 675-741 г і затратах корму на 1 кг приросту 4,3-4,5 корм. од. Незважаючи на диспаритет і високу вартість енергоресурсів за ці роки рівень рентабельності виробництва свинини на даному підприємстві становив 22,7-29,4 %.

За даними С. Гнатюка [6] певна частина великих комплексів України вже відновила роботу. З п'яти найпотужніших 108-тисячників два уже досягли проектних показників. Зокрема, ВСАТ "Агрокомбінат" Калита Київської області за 6 місяців 2003 року реалізував 5,3 тис. т свинини. В САТ "Агрокомбінат Слобожанський" Харківської області реалізував 6,3 тис. т свинини. У цих підприємствах утримується по 70-80 тис. гол. свиней. Але середньодобові прирости на вирощуванні й відгодівлі становлять 365-374 г. Лідером племінного свинарства по розведенню свиней великої білої породи і дюрок є ВАТ "Племзавод Степовий" Запорізької області. Продуктивність свиней в ньому дуже висока. Середньодобові прирости живої маси ремонтного молодняку великої білої породи становлять 535 г, дюрок - 565 г. Провідним господарством по розведенню племінних свиней породи ландрас вважається ТОВ "Агропромислова компанія" Запорізької області. Середньодобовий приріст живої маси ремонтного молодняку тут становить 652 г.

У рамках поставленої задачі науковими співробітниками НДІ свинарства і провідними спеціалістами - мінагрополітики були розроблені нові прогресивні, ресурсозберігаючі технології для спеціалізованих підприємств із закінченим циклом виробництва різної потужності на власних кормах. При розробці цих технологій враховувалось, що в умовах жорсткої конкуренції з постачальниками дешевої свинини із-за кордону переведення свинарських підприємств на ресурсозберігаючі технології забезпечить виробництво конкурентноздатної продукції і їх рентабельність. У зв'язку з цим велика увага більш приділена організації виробничих процесів, яка включає: потоково-цехову систему виробництва; спеціалізацію будівель і секцій за виробничим призначенням; циклічність виробничих процесів шляхом постійного формування однорідних груп свиней; уособлене утримання свиней різних технологічних груп; дотримання принципу використання приміщень "все вільно - все зайнято" по секціям опоросу і відгодівлі; двофазну систему вирощування ремонтного і товарного молодняку В. П. Рибалко [15].

На фермах передбачена ручна злучка свиней. В одному свинарнику з кнурами розміщуються холості свиноматки (після відлучення від них поросят) і ремонтні свинки при підготовці до злучки. У цьому ж приміщенні є манеж для проведення парувань. Після парування свиноматок поміщають у секцію для холостих і поросних тварин; яких утримують тут - 28 діб. Перші 9-10 діб злучених свиноматок утримують в індивідуальних станках, а потім в групових. При відсутності у них повторної охоти вони вважаються поросними і переводяться у секцію для поросних, де утримуються в подальші - 77 діб.

За 7 діб до передбачуваного опоросу свиноматок переводять у свинарник для опоросу, глибокопоросним проводять санітарну обробку в спеціально обладнаному приміщенні, розташованому між свинарниками. Біля 10-12 % свиноматок після опоросу вибраковують, а їх поросят підсаджують в інші гнізда.

Тривалість підсисного періоду 35 діб, після закінчення якого свиноматок переводять на дільницю відтворювання для подальшого парування. Поросята після відлучення залишають у цих же станках ще на 63 дні. По досягненню ними 98-100-денного віку відбирають свинок для ремонту і переводять у спеціалізовану секцію для вирощування, а решту молодняку переводять в свинарник-відгодівельник для відгодівлі.

Принципові відмінності рекомендованих технологій наступні: утримання свинок після злучки в індивідуальних станках протягом 9 - 10 днів (економія металу на виготовлення станків для індивідуального утримання в 3 рази); утримання відгодованих тварин на глибокій підстилці (економія матеріалу на виготовлення станків в 4-5 разів, зниження витрати енергоресурсів на підтримку температурного режиму, зменшення затрат води на утилізацію гною). Відгодовані свині утримуються на глибокій солом'яній підстилці великими групами по 220 і 100 гол. Зміну підстилки проводять по закінченню відгодівлі кожної групи тварин, після відправлення на забій. Зважування молодняку проводять при відлученні, переходу на відгодівлю і реалізацію (здачі на забій). Основні технологічні показники продуктивності свиней: заплідненість 75 %; вибраковка свиноматок 40 %; технологічні вади (поросята, що відстали у рості) 15 %; багатоплідність (в середньому від свиноматки) 9,4 поросят; кількість опоросів однієї свиноматки за рік 2,1; тривалість підсисного періоду 35 днів; середня жива маса порося при відлученні 7,5 кг; тривалість дорощування 63 дні; середня жива маса підсвинків в кінці дорощування 32 кг; тривалість відгодівлі 133 дні; середня жива маса при реалізації 122 кг; середньодобовий приріст живої маси поросят-сисунів 186 г, підсвинків на дорощуванні 390 г, молодняку на відгодівлі 680 г, ремонтних свинок 570 г; вік ремонтних свинок при переході на злучку 249 днів; відхід молодняку за підсисний період 8 %, за період дорощування 3 % і за період відгодівлі 1 %.

За даними В. Волощука, С. Майстрюка [3] нині з традиційними одно-, дво - і трифазними системами виробництва продукції свинарства в різних регіонах України впроваджуються нові (нетрадиційні) технології іноземного походження. Особливою популярністю користується шведсько-канадська, яка впроваджується фірмою "Агро-Союз" Дніпропетровської області, і має назву "холодний метод" вирощування та відгодівлі молодняку свиней.

Її суть полягає у використанні легких споруд ангарного типу з мінімальним використанням засобів автоматизації і механізації, які спроектовані як неопалювальні приміщення. Температура повітря в них зимою залишається на 5-10 0С вищою, ніж зовнішнього середовища, за рахунок використанням глибокої підстилки та біологічного тепла. Свині почувають себе комфортно, оскільки вони формують свій мікроклімат, що наближує їх до природних умов. Використовуючи специфічні проектні рішення приміщень та їхнє розміщення, створюються умови близькі до оптимальних, що у сукупності дає змогу забезпечити високу продуктивність тварин і знизити витрати на виробництво свинини.

Похожие статьи




Особливості технологій виробництва свинини - Розрахунок потоково-ритмічної технології виробництва свинини з річним об'ємом 21300 ц

Предыдущая | Следующая