Порівняльний аналіз міжнародного законодавства з питань боротьби з відмиванням "брудних" грошей - Банківський менеджмент

Увесь світ дійшов згоди, що боротьба з відмиванням грошей, набутих злочинним шляхом, у банківському секторі економіки - справа виняткового значення. Щоб запобігти легалізації "брудних" грошей, вдаються до різних методів і засобів. Зокрема, розробляють і приймають відповідні закони та підзаконні акти, директиви міжнародних економічних союзів, провідні світові банки встановлюють спеціальні правила, а органи виконавчої влади запроваджують відповідні системи контролю, надають рекомендації стосовно конкретних напрямів боротьби із цим явищем та ін.

Одним із базових документів, яким керуються країни та фінансові установи всього світу, здійснюючи заходи із запобігання легалізації коштів, є рекомендації РАТР. Положення рекомендацій передбачають:

* необхідність визначення країнами переліку та ознак операцій, пов'язаних з легалізацією отриманих злочинним шляхом коштів, з урахуванням наведених у рекомендаціях принципів;

Основні правила ідентифікації клієнтів та моніторингу інформації;

Необхідність створення в країнах уповноважених органів, відповідальних за боротьбу з легалізацією "брудних" коштів;

Необхідність тісної співпраці фінансових установ з компетентними органами з питань протидії відмиванню коштів тощо.

Кожна країна, користуючись зазначеними рекомендаціями, розробляє й впроваджує власну систему та заходи боротьби з легалізацією злочинних коштів. Наприклад, у рекомендаціях Міністерства фінансів США Пропонується ретельно досліджувати на "підозрілість" усі доступні факти стосовно угод на суми від 10 тис. доларів США. Особливу обережність пропонується проявляти щодо трансакцій і банківських стосунків, якщо є сумніви щодо ідентифікації клієнтів, трансакцій, що здійснюються за участю третіх країн тощо. За даними закордонних періодичних видань, великі банки США значно збільшили витрати на технології аналізу даних про грошові трансферти для з'ясування підозрілої діяльності. Чинне законодавство Італії Зобов'язує банки та інші посередницькі структури вести детальну документацію щодо валютних операцій резидентів, аби не пропустити спроби відмивання коштів, В Ірландії Кримінальний юридичний акт (1994 р.) зобов'язує всі фінансові інститути вимагати від нових клієнтів, які здійснюватимуть великі трансакції, документального підтвердження походження грошей. Стратегія банків Кіпру Базується на принципі "Знай свого клієнта" і спрямована на виявлення осіб, які мають кілька довірчих рахунків, не сумісних із формою їх бізнесу, або рахунків, на які надходять депозити від значної кількості різних приватних адресатів, а також тих клієнтів, які намагаються відкрити рахунок на велику суму навіть на невигідних умовах. Згідно з цією стратегією банкірам слід знати походження коштів, історію всіх відкритих у банку рахунків, періодичність звернень клієнта до банку. Законодавством Греції Передбачається ідентифікація клієнтів у разі укладення контрактів, відкриття рахунків, найму сейфів, кредитування під заставу; водночас ідентифікації не потребують страхові операції на незначні суми і терміни та пов'язані з пенсійним страхуванням.

Банки іноземних країн забезпечують зберігання інформації за результатами ідентифікації клієнтів. Строк зберігання такої інформації у банках Італії Становить від 5 до 10 років, у банках Німеччини - 6 років, у Бельгійських, російських та українських Банках - не менше 5 років.

Зважаючи на обов'язковість ідентифікації клієнтів, закони багатьох країн забороняють відкривати анонімні рахунки або рахунки на пред'явника. У 1991 р. Федеральна банківська комісія Швейцарії Заборонила (за винятком надзвичайних випадків) відкривати анонімні рахунки та позбавила розпорядників майна права приховувати при відкритті рахунків справжні імена своїх клієнтів. В Австрії - єдиній у Європейському Союзі державі, яка дозволяла вести анонімні банківські рахунки, - під тиском РАТР розроблено програму їх поетапного скасування. Асоціація банків Ліхтенштейну Зобов'язала банки припинити практику ведення анонімних банківських рахунків і вимагати від агентств з довірчого управління коштами та адвокатів, які відкривають такі рахунки і управляють ними, оприлюднення інформації про осіб, від імені яких вони діють.

Директивою Європейського Союзу від 19 червня 1991 р. визначено, що вимоги з ідентифікації клієнтів поширюються також на будь-які операції на суми, що перевищують встановлену законодавством певної країни межу. Зазначимо, що у міжнародній практиці обмеження встановлюється в середньому від суми 10 тис. доларів США.

Фінансові органи Бельгії, Суворо контролюючи переміщення грошей, обов'язково перевіряють усі угоди на суму понад 10 тис. євро. Відповідно до Закону Литви "Про запобігання відмиванню грошей" (січень 1998 р.) банки та інші кредитні установи, страхові компанії, митниця, пошта, нотаріуси, ломбарди, спецслужби країни надають податковій поліції відомості про осіб, що підозрюються у відмиванні коштів, про всі операції на суму понад 50 тис. літів (16,9 тис. доларів США), а також про обмін валюти на суму понад 10 тис. літів (3,4 тис. доларів США). Прийнятий Латвійським Сеймом Закон "Про запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом" (грудень 1997 р.) містить ознаки, за допомогою яких виявлятимуться злочинні кошти, і перелік фінансових операцій, що підлягають особливому контролю, а також визначає мінімальну суму, починаючи з якої необхідна обов'язкова ідентифікація клієнта - 10 тис. латів (17,7 тис. доларів США). Згідно з Федеральним законом Російської Федерації Від 7 серпня 2001 р. № 115-ФЗ "О противодействии легализации (отмьіванию) доходов, полу-ченньїх преступньїм путем" операції, сума яких дорівнює або перевищує 600 тис. російських рублів (19,5 тис. доларів США) та мають визначені цим законом ознаки сумнівності, підлягають обов'язковому контролю, що є заходом протидії легалізації отриманих злочинним шляхом доходів. В Україні Обов'язковому фінансовому моніторингу підлягають фінансові операції, сума яких дорівнює чи перевищує 80 тис. гривень, та мають одну або більше ознак, визначених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом". Крім того, згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" українські банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 тис. гривень.

Польські Банкіри передусім контролюють операції з великими сумами готівки (особливо якщо раніше подібні суми за рахунком не проходили), надходження значних переказів із країн, відомих як виробники наркотиків або підозрюються у причетності до тероризму тощо. Підвищену увагу приділяють клієнтам, що мають значні суми на рахунках у кількох банках і переказують їх у треті країни.

Ширше відмивання коштів трактується Французьким Законодавством. Згідно із законом, прийнятим у Франції у 1996 р., кошти, отримані в результаті злочинних дій, вважаються незаконними, а всі операції з ними - відмиванням "брудних" грошей, що є кримінальним злочином. У такий спосіб уряд країни підтвердив своє бажання сприяти на фінансовому і банківському рівнях боротьбі з наркобізнесом, організованою злочинністю, шахрайством із податками, порушеннями митних правил. У Франції також розглядається питання поширення поняття "брудних" грошей на кошти від діяльності міжнародних злочинних організацій.

Майже у всіх країнах створено спеціальні організації, що займаються питаннями боротьби з відмиванням грошей. У США Це - Департамент з посилення боротьби з фінансовими злочинами, створений при Міністерстві фінансів США; у Канаді - Центр аналізу фінансових операцій; у Японії -Японський офіс фінансової розвідки; у Греції - Спеціальний комітет з боротьби з відмиванням грошей; в Аргентині -Комітет з фінансової інформації; у Бразилії - Рада з контролю за фінансовою діяльністю. У Мексиці Існують дві спеціальні організації - Генеральний директорат для розслідування трансакцій та Агентство з боротьби з відмиванням грошей.

Проблемою відмивання коштів у фінансових установах Бельгії Займається створений при Міністерстві фінансів і юстиції Сектор обробки фінансової інформації, який аналізує підозрілі операції, а також повідомлення поліцейських, митних та інших державних органів, а у разі необхідності перевірки інформації призупиняє підозрілі операції.

РАТР була високо оцінена численність у Росії Державних осіб різних рівнів, які повинні боротися з легалізацією коштів, та майже відсутність банківської таємниці. Це було однією з причин викреслення 11 листопада 2002 р. Росії з "чорного списку" (на сьогодні Росія є країною-"спостерігачем" при РАТР аналогічно Південно-Африканській Республіці).

До системи органів та організацій Російської Федерації, що здійснюють протидію легалізації (відмиванню) доходів, придбаних злочинним шляхом, входять: Комітет Російської Федерації з фінансового моніторингу, Генеральна прокуратура Росії, Міністерство юстиції Росії, Федеральна прикордонна служба, Федеральна служба безпеки, Федеральна служба зовнішньої розвідки, Міжвідомчий центр при Міністерстві внутрішніх справ Росії з протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, кредитні організації, Банк Росії тощо.

В Україні До суб'єктів державного моніторингу (за винятком Департаменту фінансового моніторингу - спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу - урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України), які відповідно до законодавства виконують функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, належать Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Спеціально створені організації, уповноважені займатися питаннями боротьби з відмиванням грошей, часто називають "фінансовими розвідками" і їм належить дуже важлива роль у боротьбі з відмиванням грошей. До завдань таких організацій входять збір та аналіз інформації, що надходить від фінансових органів, її розслідування, передача справ правоохоронним органам про угоди, що можуть бути пов'язані з відмиванням грошей. Міжнародне співробітництво національних органів по боротьбі з відмиванням грошей здійснюється шляхом участі у Егмонтській групі, що була створена у 1995 р., до складу якої входять фінансові розвідки понад 60 країн світу. Завданням Групи є організація співпраці між фінансовими розвідками країн-членів з метою вдосконалення їх національних програм щодо боротьби з відмиванням коштів, яка, зокрема, передбачає:

Розширення та систематизацію інформації, якою обмінюються фінансові розвідки;

Вдосконалення процесів розслідування;

Підвищення кваліфікації співробітників та обмін досвідом;

Розвиток каналів зв'язку фінансових розвідок шляхом впровадження нових технологій тощо.

Міжнародне співробітництво України з іншими країнами світу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму здійснюється відповідно до Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (1990 р.), міжнародних договорів України, Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" тощо.

Чинним законодавством країн передбачається відповідальність за належне інформування установами, що здійснюють ідентифікацію клієнтів, уповноважених органів. Установи, надаючи органам інформацію (навіть якщо підозри виявилися хибними), мають право не дотримуватися банківської таємниці, але нестимуть відповідальність за розголошення фактів повідомлення третім особам.

В Італії Особам, які відмовилися повідомити про операції з відмивання "брудних" грошей або надали недостовірну інформацію, загрожує позбавлення волі строком від 6 місяців і штраф.

У Великобританії Особам, які знали про зазначені операції, але не повідомили про них відповідні органи, загрожує ув'язнення до 5 років, а за розголошення інформації злочинцю або третій особі - до 5 років. Одночасно бездіяльність фінансових установ, що не перешкодили легалізації незаконно отриманих коштів, вважається кримінальним злочином.

В Україні Відповідальність суб'єктів первинного фінансового моніторингу за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу про операції, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним Кодексом України у вигляді накладення штрафу від 50 до 2 тис. НМДГ або обмеження волі на строк до 2 років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Розголошення інформації, що надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним Кодексом України, карається накладенням штрафу від 100 до 3 тис. НМДГ або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

У більшості країн відмивання грошей визнане злочином, що тягне за собою кримінальну відповідальність. Цей момент чітко зафіксований в американських законах і законах багатьох інших країн. Більше того, у законах певних країн прямо вказується, що розгляду такого роду справ повинний віддаватися пріоритет порівняно з іншими питаннями.

В Україні відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передбачена Кримінальним Кодексом України та карається позбавленням волі на строк від 3 до 15 років з конфіскацією майна, застосуванням додаткових санкцій тощо. Це свідчить, що Україна є однією з країн із найжорстокішою відповідальністю за легалізацію злочинних коштів та неповідомлення або незаконне розголошення інформації про осіб, які здійснюють сумнівні (підозрілі) операції.

Таким чином, майже у всіх країнах світу прийняті відповідні закони з питань протидії легалізації коштів, існують спеціальні уповноважені органи контролю за такими операціями, впроваджена система моніторингу та інформування цих органів про суб'єктів, що здійснюють підозрілі операції та встановлена відповідальність за легалізацію коштів та неінформування про зазначені операції.

Похожие статьи




Порівняльний аналіз міжнародного законодавства з питань боротьби з відмиванням "брудних" грошей - Банківський менеджмент

Предыдущая | Следующая