Касові операції банку - Діяльність комерційного банку

Однією з функцій комерційних банків є касове обслуговування клієтів. Банки приймають від своїх клієнтів наявні гроші і зараховують їх на відкриті у них рахунки, видають наявні гроші за їх клієнтів, забезпечують збереження доручених їм засобів [16, 22, 26, 37].

Для того, щоб здійснювати безперебійне касове обслуговування клієнтів, банки повинні мати в своєму розпорядженні певну суму касової готівки. При визначенні оптимальної суми касової готівки перед банками постає складна дилема. З одного боку, сума готівки повинна бути достатньою для забезпечення безперебійного обслуговування клієнтів, від чого залежить і отримання банком прибутку від касових операцій, і надійна репутація. З іншого - ця сума не повинна бути надмірно завищеною порівняно з дійсною потребою банку в наявних грошах, оскільки цей вид банківських прибутків не приносить доходу у вигляді відсотків. Крім того, відповідно до положення Національного банку, розмір обов'язкових резервів комерційних банків не зменшується на суму касової готівки.

Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, встановлених Національним банком, які визначають єдиний порядок прийому, видання грошей, їх перерахування, упаковки, збереження та обліку.

Прийом і видача наявних грошей у банках організовується відповідно до прибуткової і видаткової каси. У банках із невеликим наявним грошовим обігом намагаються організовувати єдині каси, здійснюючи весь комплекс касових операцій. Каси банку, що функціонують протягом часу, відведеного для обслуговування клієнтів (операційного дня), називаються денними. Комерційні банки України активізують свою діяльність щодо розрахунково-касового обслуговування населення і відкривають при банках ощадні каси, обслуговуючи клієнтів протягом усього робочого дня.

Денні прибуткові каси приймають від клієнтів наявні гроші, доставлені підприємствами і організаціями, а також гроші від громадян із полісним перерахунком. Основним джерелом касової готівки банків є виручка торговельних, транспортних, видовищних, побутових підприємств, Міністерства зв'язку та ін. Прибуткові каси приймають від клієнтів наявні гроші за стандартними документами: заява про внесок наявних грошей, прибутковий касовий ордер. У документах, як правило, визначається характер внеску - торговельна виручка або інше. Це необхідно для того, щоб фактичні касові обороти враховувалися за тією ж номенклатурою статей, за якою складається розрахунок касових оборотів банку, що передбачається. На прийняту суму грошей банк видає клієнту квитанцію. Після прийому грошей від населення на ощадний рахунок банк робить відповідний запис в ощадній (вкладній) книжці клієнта. Наявні гроші, що надійшли в касу банку до закінчення операційного дня, в той же день повинні бути оприбутковані банком і зараховані на рахунки клієнтів.

Для покращання можливостей касового обслуговування клієнтів банки організовують вечірні каси, що приймають наявні гроші після закінчення операційного дня. Гроші, що надійшли до них, зараховуються на рахунки клієнтів, як правило, на наступний день. Видаткових операцій вечірні каси не здійснюють.

У закладах банків, що приймають гроші від інкасаторів у спеціальних сумках, організовуються каси перерахунку. Гроші в інкасаторських сумках спочатку надходять у прибуткову касу, де перевіряється їх цілісність, правильність пломбування і заповнення супровідних документів. Після цього сумки передаються в каси перерахунку. На рахунок клієнта зараховуються гроші, які фактично знаходяться в інкасаторській сумці, тому працівники каси перерахунку повинні дотримуватися процедури прийому, розкриття сумок і перерахунку готівки. Перераховані гроші передаються для використання в прибутковій касі.

При прийомі і перерахунку грошей касири банків проводять їх експертизу: визначають їх достовірність, справжність і міру зношення. Справжність грошових знаків визначають відповідно до правил Національного банку, що є обов'язковими для всіх підприємств, організацій і громадян. Платіжними є банківські білети України, які не викликають сумнівів щодо їх справжності: цифри зображені повністю, слова визначають їх вартість, наявне слово "Україна" і відсутні сліди навмисного псування.

Усі перераховані і прийняті в каси банків грошові білети сортуються за їх вартістю, а після цього - на придатні для вживання і старі. Старі гроші комерційні банки в обіг не випускають і здають в управління Національного банку. Сума зданих старих грошей зараховується на кореспондентський рахунок комерційного банку.

Із грошових білетів однакової вартості в певному порядку формують корінці і пачки грошей. Їх оформлення і пакування грошей відбувається у єдиному для всіх банків порядку. Причому таким чином, щоб за реквізитами упаковки можна було встановити, в якому банку і хто конкретно її формував. Сто грошових білетів однакової вартості упаковують у так званий корінець з накладенням бандеролі. Кожні десять корінців однакової вартості формуються в пачки, що мають картонні накладки. На бандеролях і накладках ставлять ряд реквізитів, зокрема: найменування банку, вартість, суму, дату упаковки, підпис, іменний штамп касира, який формував пачку. Сформовані пачки пломбують. Єдиний порядок формування і упаковки грошових знаків створює вигоди для їх подальшого зберігання і використання, підвищує відповідальність касових працівників, бо дозволяє швидко виявити винних у нестачі грошових цінностей.

Видаткові каси, що працюють упродовж робочого дня банку, видають наявні гроші клієнтам з їх рахунків, відкритих у банку, за видатковими документами - грошовими чеками, видатковими касовими ордерами, у яких клієнти, як правило, повинні вказати, з якою метою вони отримують гроші (заробітна плата, видатки з відрядження і т. д.).

За заявами клієнтів на основі отриманих від них чеків банки намагаються своєчасно готувати і упаковувати наявні гроші для видачі. Підготовлені до видачі наявні гроші пакуються в мішки, що у спеціально відведеному приміщенні розкриваються клієнтами під наглядом працівника банку, який зрізає з них пломби.

Для виконання операцій з касового обслуговування клієнтів банки повинні мати спеціально обладнані приміщення і сховища, необхідні машини, апарат касових працівників, охорону. Банки, що не мають каси (безкасові), укладають договір з касовим закладом для організації касового обслуговування клієнтів. З метою забезпечення збереження грошей банки повинні дотримуватися встановленого порядку відкриття і закриття сховищ, внесення і винесення грошей. Відповідальність за правильне виконання касових операцій покладається на керівників банків, головних бухгалтерів і завідуючих касами. З працівниками, зайнятими прийомом, перерахуванням, видачею, збереженням грошей, банки укладають договір про повну матеріальну відповідальність за збереження доручених їм грошей.

Інколи за вказівкою керівника банку проводиться ревізія грошей та інших цінностей, що знаходяться в касах. Крім того, Управління Національного банку повинно регулярно перевіряти організацію роботи за грошовим обігом у закладах комерційних банків.

Потрібно відзначити, що операції з наявними грошима є надто працеємними, тому відчутного скорочення витрат на проведення касових операцій можна досягти шляхом їх автоматизації, використання банківських автоматів-касирів, рахувально-грошових машин, сучасних банківських технологій, які засновані на використанні комп'ютерів.

Комерційні банки намагаються стягувати зі своїх клієнтів плату за касове обслуговування. Види платних послуг, а також розмір комісійної винагороди визначається банками на договірній основі з урахуванням взаємних інтересів банку і клієнтів, що, в свою чергу, вимагає визначення собівартості виконання кожного виду операцій, оскільки без таких даних досить складно визначити ціну послуги. Собівартість касових операцій банку визначають виходячи з обсягу прямих витрат, головним чином у вигляді оплати праці банківських працівників, безпосередньо зайнятих виконанням відповідних операцій. Для цього потрібно проводити як хронометраж, так і фотографію робочого дня співробітника банку. Крім прямих, враховуються й інші витрати на виконання різних операцій (адміністративно-керівні та ін.), що відносяться на собівартість виконання окремих операцій. Так, витрати, пов'язані з експлуатацією обчислювальної техніки, касових машин, що застосовуються в роботі банку, доцільно відносити на собівартість операцій пропорційно до витрат на оплату праці, бо багато з них залежать від тривалості трудових процесів.

Похожие статьи




Касові операції банку - Діяльність комерційного банку

Предыдущая | Следующая