Інформаційне забезпечення управління доходами банку - Напрями удосконалення управління доходами банку

Дуже важливу роль в отримані доходів та їх використанні грає вміння правильно ними керувати.

Управління доходом - процес розробки та прийняття управлінських рішень за всіма основними аспектами їх формування та використання банком. Таким чином, головною метою управління доходами банку є виявлення напрямів розміщення ресурсів банку, які дають найбільший дохід [23].

У процесі управління доходами банку необхідно вирішити такі завдання:

    - забезпечення максимізації розміру доходу, що формується відповідно до ресурсного потенціалу банку і ринкової кон'юнктури. Це завдання реалізується шляхом оптимізації складу ресурсів банку і забезпечення їх ефективного використання; - забезпечення максимальної пропорційності між цими двома показниками існує прямо пропорційний зв'язок. З урахуванням ставлення менеджерів до ризиків формується їх припустимий рівень, що визначає агресивну, помірковану або консервативну політику здійснення тих чи інших видів діяльності або проведення окремих операцій; - забезпечення високої якості доходу, що формується. Під час формування прибутку банку мають бути, насамперед, реалізовані резерви його зростання за рахунок операційної діяльності [35].

Отже, у загальному вигляді система управління доходами банку наведено на рис. 1.2..

Формування системи інформаційного забезпечення управління доходами банку являє собою процес цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників для використання у процесі аналізу, планування та прийняття управлінських рішень[18].

система управління доходами банку

Рис. 1.2. - Система управління доходами банку

Ці показники формуються зовнішньої та внутрішньої інформації. Зовнішня інформація необхідна для отримання даних про стан середовища, в якому функціонує банк. Збір даної інформації полягає у накопиченні різних даних про ситуацію на ринку, про конкурентів, клієнтів тощо[20].

До зовнішньої інформації банку щодо доходів належать:

    А) баланси, звіти про фінансові результати, інші фінансові звіти, які складаються клієнтами, банками-кореспондентами і іншими контрагентами; Б) фінансова статистика - ринкові ставки залучення і розміщення на місцевих ринках та закордоном (курси валют, курси витратності ринку цінних паперів та ін.); В) нормативно-правова база:
      - правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. №255 [36]; - інструкція про порядок складання і оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. №480 [35].
    Г) дані засобів масової інформації, сайтів банку та інші.

Зовнішня інформація необхідна, перш за все, для порівняння показників діяльності банку з показниками інших банків, а також визначення його місця на ринку. За допомогою зовнішньої інформації можна спрогнозувати розвиток зовнішнього економічного середовища, визначити вплив макроекономічних показників та кон'юнктури ринку на діяльність банку.

Система внутрішньої інформації дозволяє охарактеризувати стан справ всередині банку.

До джерел внутрішньої інформації відносяться: установлені форми статистичної, фінансової, управлінської та податкової звітності, дані бухгалтерського обліку, внутрішні форми звітності, договори укладені банком.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку за звітний період [38].

Нормативно-правовою базою складання фінансової звітності банків є :

    - Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. [24]; - Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р.; - Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16.07.1999 р. [28]; - Інструкція "Про порядок складання і оприлюднення фінансової звітності банками України", затверджена Постановою НБУ від 27.12.2007 р. № 480 [37]; - Інструкція "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", затверджена Постановою НБУ від 28.08.2001 р. № 368 [36];

До складу банківської звітності належать: балансовий звіт, звіт про фінансові результати, а також ряд приміток до цих звітів, у яких наведена інформація про структуру активів, зобов'язань та власних коштів банку, ризики, якість кредитного портфеля, а також про інші показники, які є дуже важливими для характеристики фінансового стану банку. Наявність таких приміток дає змогу відобразити звітність українських банків на рівні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Завдяки цьому фінансова звітність задовольняє вимоги користувачів інформації поза банком (акціонерів, клієнтів та партнерів банку, НБУ, фінансових органів тощо)[37].

Управлінська звітність - це звітність про стан та результат діяльності банку, яка використовується керівництвом (Правлінням банку) для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських і економічних рішень. Метою управлінської звітності є надання можливості оперативно управляти банківськими ресурсами [23].

Управлінський облік у банках передусім пов'язаний з обліком доходів. Оскільки основне завдання управлінського обліку полягає в чіткому і достовірному відображенні результатів діяльності структурних підрозділів та визначення частки їх участі в отриманні банком прибутку, під час обліку постійно порівнюються фактичні та заплановані доходи. У такий спосіб діє інтегрована система обліку доходів банку, що формує інформаційну базу для всіх видів планування, контролю, регулювання та аналізу діяльності.

Складання управлінської звітності - це процес деталізації, накопичення підготовки та передачі фінансової інформації, яку використовує керівництво для прийняття адекватного рішення щодо діяльності банківської установи.

Завдяки управлінській звітності користувачі мають можливість отримувати оперативну інформацію, яка допомагає оцінити дійсний фінансовий стан, його рентабельність та ризики[23].

Майже кожен банк повинен мати певні підрозділи, які відповідають за той чи інший вид доходів. Як правило, це інфраструктурні підрозділи, до яких належать управління бухгалтерського обліку і звітності. Серед таких підрозділів можна виділити наступні: управління безпеки, юридичне управління, управління ризиками, відділ внутрішнього фінансового моніторингу, відділ внутрішнього аудиту, відділ фінансового планування, управління платіжними системами, управління маркетингу, адміністративно-господарський відділ, відділ кадрів, управління інформаційних технологій, відділ обліку активних операцій, управління валютного контролю, управління внутрішнього аудиту і контролю та інші[23].

Податкова звітність - сукупність звітних документів (декларацій, розрахунків, довідок, звітів тощо), які подаються платниками податків до державних податкових органів у терміни, встановлені законодавством [33].

Банки, здійснюючи посередницьку діяльність на ринку фінансових послуг, є платниками податків та інших обов'язкових платежів і зборів до бюджету та позабюджетних фондів. Кожен банк при його створенні підлягає обов'язковій реєстрації у податковій інспекції та у відповідних державних цільових фондах за своїм місцезнаходженням як платник податків, обов'язкових зборів і платежів. Інформація щодо доходів банку відображається у податковій декларації банку.

Статистичну звітність банків формують з метою складання грошової і банківської статистики, статистики платіжного балансу і з метою формування міжнародної інвестиційної позиції, а також для забезпечення виконання НБУ регулятивних та наглядових функцій[25].

Для складання форм статистичної звітності використовують дані бухгалтерських балансів, аналітичних рахунків бухгалтерського обліку та дані про рух грошових коштів. Статистична звітність дає змогу знайти інформацію про витрати банку.

Форми статистичної звітності банків, які залежать від факторів впливу на доходи, що використовуються з метою одержання інформації [37]:

    А) Форма №310Д - Звіт про суми і процентні ставки за кредитами; Б) Форма №363 - Звіт про цінні папери, емітовані банком, іншу заборгованість, доходи та витрати банку (за класифікаціями контрагентів і рахунків); В) Форма №520 - Інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України; Г) Форма №631 - Звіт про структуру активів та пасивів за строками; Д) Форма №747 - Звіт про касові обороти банку та інші.

Успішне функціонування системи управлінням доходами банку багато в чому визначається ефективністю її організаційного забезпечення. Система організаційного забезпечення управління доходами банку являє собою взаємопов'язану сукупність внутрішніх структурних служб та підрозділів банку, що забезпечують розробку та прийняття управлінських рішень, а також несуть відповідальність за результати цих рішень [37].

Оскільки система управління доходами є складовою частиною загальної системи управління банком, її організаційне забезпечення повинно бути інтегроване із загальною організаційною структурою управління. Таке інтегрування дозволяє знизити загальний рівень управлінських витрат, забезпечити координацію дій системами банку, підвищити комплексність та ефективність контролю реалізації прийнятих рішень.

Поряд із традиційною організаційною структурою банку протягом останніх років у практиці використовуються й інші, більш прогресивні форми організації зв'язків між структурними елементами банку.

В основі сучасного фінансового управління лежить ідея поділу банківського бізнесу на незалежні бізнес напрямки, з одного боку, виокремлення в організаційній структурі підрозділів, що дають банку доход, та витратних центрів - з іншого. Це дає змогу групувати інформаційні, фінансові потоки за певними категоріями, робить їх більш доступними і прозорими, що значно спрощує управління банком в цілому, ведення управлінського обліку та організацію ефективного контролю за результатами її діяльності[36] .

Центр фінансової відповідальності банку являє собою структурний підрозділ банку, який повністю контролює ті чи інші аспекти формування та використання прибутку, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення в рамках цих аспектів та несе повну відповідальність за виконання планових (нормативних) показників.

Отже, формування системи інформаційного забезпечення управління доходами банку являє собою процес цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників для використання у процесі аналізу, планування та прийняття управлінських рішень.

Для надання детальної інформації зовнішнім та внутрішнім користувачам, банки повинні формувати звітність, а також надавати дані за допомогою засобів масової інформації, преси та інших джерел.

До джерел внутрішньої інформації відносяться: установлені форми статистичної, фінансової, управлінської та податкової звітності, дані бухгалтерського обліку, внутрішні форми звітності, договори, укладені банком.

Фінансова, податкова та статистична звітність надається зовнішнім користувачам для забезпечення їх необхідною інформацією про витрати банку. Користувачами такої інформації можуть бути клієнти банку, адміністрація, діючі та потенційні інвестори, кредитори, регулюючі органи, податкові органи, НБУ та інші.

Похожие статьи




Інформаційне забезпечення управління доходами банку - Напрями удосконалення управління доходами банку

Предыдущая | Следующая