Теоретичні основи банківського менеджменту. Сучасний стан. Перспективи розвитку, Предмет та завдання банківського менеджменту - Банківський менеджмент

Предмет та завдання банківського менеджменту

Менеджмент1 (англ. Тапа§етеп() - Сукупність принципів, методів, засобів і форм управління діяльністю, а також інтелектуальними, фінансовими та іншими ресурсами.

У загальному розумінні менеджмент - це наука про найраціональніші системи організації та управління певними видами діяльності. Під менеджментом розуміють як систему управління фінансовими та організаційними сферами діяльності, так і управлінський персонал, який здійснює управління, тобто керівний склад організації.

Менеджмент є одним із найважливіших чинників підвищення ефективності діяльності. Необхідність постійного підвищення ефективності управління банком зумовлена, з одного боку, загостренням банківської конкуренції у недосконалому ринковому полі, а з іншого - невичерпними резервами поліпшення менеджменту в окремих установах банку.

Сучасне конкурентне середовище потребує постійного удосконалення системи та форми управління, швидкого оволодіння нагромадженими в теорії та на практиці знаннями. За такої динамічної ситуації треба вміти знаходити нові неординарні рішення.

Банківський менеджмент має певну специфіку, зумовлену характером та особливостями здійснення банківських операцій. Банки зберігають та розпоряджаються суспільним капіталом, а отже, несуть відповідальність перед власниками за його збереження.

Працюючи здебільшого з чужими коштами, які тимчасово акумульовані на банківських рахунках, банки повинні бути надійними. Надійність банку забезпечується чистотою і прозорістю здійснюваних операцій, стабільністю його фінансового стану, величиною власного капіталу, нарешті конкурентоспроможністю.

Ефективна діяльність банку неможлива без чіткої системи планування, чіткого управління прибутковістю та фінансовими ризиками. Саме прибуток і ризик є основними критеріями оцінки банківського менеджменту. Збільшення прибутковості та зменшення ризику - два основних напрями менеджменту комерційного банку.

Поняття "комерційний банк" має широкий зміст. Тому об'єкти управління та дослідження конкретизуються так: капітал; залучені та запозичені ресурси; активи; фінансовий інструментарій; організаційні структури; банківські продукти; персонал; інформаційні технології; грошові потоки; внутрі-шньобанківські операції; матеріально-технічна база; облік і звітність; фінансові результати і податки; економічна та фізична безпека; зв'язки з громадськістю та ін.

Суб'єктами управління є члени Правління, особи, які обіймають керівні посади (директори департаментів, начальники управлінь, керівники установ банку). Усі суб'єкти управління об'єднують однією назвою - менеджмент (керівний склад)банку.

Менеджмент характеризується принципами, які є спільними для всіх сфер діяльності:

Спрямованість дій суб'єкта управління на досягнення конкретних цілей;

Єдність мети, результату та способів його досягнення;

Комплексність процесу управління, який включає планування, аналіз, регулювання та контроль;

Єдність стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування для забезпечення безперервності від повідного процесу;

Контроль за прийнятими управлінськими рішеннями як найважливіший фактор їх реалізації;

Матеріальне і моральне стимулювання творчої актив ності, успіхів і досягнень всього колективу та кожного його члена зокрема;

Гнучкість організаційної структури управління, яка дає змогу вирішувати функціональні та управлінські завдання.

Згідно з класичною теорією управління виокремлюють чотири основні функції менеджменту: аналіз інформаційних потоків, планування, регулювання, контроль.

Методи управління - це засоби впливу на об'єкт управління з метою досягнення певних цілей. Методи управління поділяють на економічні, адміністративні, соціально-психологічні, правові.

Вибір конкретних інструментів банківського менеджменту насамперед визначається тими цілями, які формулюються у процесі управління. Цілі та завдання, що їх прагне досягти банк, зумовлюють формування стратегії, тактики та визначають ефективність менеджменту.

Головна мета діяльності банківської установи, як і будь-якого комерційного підприємства, полягає в одержанні прибутків. Проте перелік завдань, що постають перед банківським менеджментом і потребують ефективного вирішення, набагато ширший, ніж максимізація прибутків. Завданнями банківського менеджменту є:

Забезпечення прибуткової діяльності;

Задоволення потреб клієнтів у структурі та якості пропонованих банком послуг;

Наявність адекватних систем контролю за рівнем банківських ризиків;

Створення ефективної організаційної структури банку;

Організація роботи систем контролю, аудиту, безпеки, інформаційних та інших систем, що забезпечують життє діяльність банку;

Створення умов для набору кваліфікованих співробіт ників і повної реалізації їх потенційних можливостей;

Створення систем підготовки, перепідготовки та розста новки кадрів;

Забезпечення умов для здійснення сильного і послідов ного управління банком;

Створення умов для підвищення культури співробітни ків, наявність спільних цінностей, забезпечення морального клімату в колективі.

Однією з необхідних ознак добре керованого банку є відповідність його діяльності нормативним вимогам органів банківського нагляду та законодавству. Якість банківського менеджменту визначається сукупністю таких чинників, як стиль керівництва, методи подолання конкуренції, розмір і структура банку, ефективність методів управління, що застосовуються, лідерство та компетентність у визначенні політики, стратегії та управлінських функцій.

Ефективність процесу управління залежить від здатності передбачати майбутнє, мислити на перспективу й пильно контролювати ризики. Визначальними є також якість підготовки і рівень професіоналізму, компетентності всього персоналу банку. Крім того, успіх цієї справи неможливий без пріоритету загальнолюдських цінностей у системі цінностей банку. Банківський менеджмент нерідко розглядають як мистецтво, що не піддається точному визначенню, а втілюється на практиці, підпорядковуючись власним законам. Адже управлінські рішення часто базуються на інтуїції, сприйнятті та очікуванні змін параметрів ринку, передбаченні руху фінансових показників.

Банківський менеджмент за напрямами діяльності поділяють на фінансовий та організаційний. Перша сфера охоплює питання, пов'язані з управлінням фінансовими процесами, що перебувають у компетенції банку. Другий напрям діяльності стосується проблем організації та управління колективом, створення організаційних структур і систем забезпечення діяльності банку.

Фінансовий менеджмент банку включає управління: активами і зобов'язаннями; капіталом; банківськими ризиками; прибутковістю; ліквідністю та резервами; процесом планування.

Складовими організаційного менеджменту банку є такі процеси: організація систем контролю та систем безпеки банку; управління кадровим потенціалом; управління інформаційними технологіями.

Менеджмент повинен забезпечити впровадження таких систем контролю, як внутрішній аудит, внутрішньобанківсь-кий контроль, системи аналізу якості активів і контролю за рівнем загального ризику, а також систем контролю за діяльністю персоналу банку, що показували б, якою мірою працівники виконують свої обов'язки та наскільки їх дії відповідають законодавству.

Процес управління інформаційними технологіями полягає у доборі програмного й технічного забезпечення, яке б відповідало потребам і можливостям банку та його клієнтів.

Організація ефективних систем безпеки включає створення надійного захисту конфіденційності інформації, у тому числі стосовно даних про клієнтів банку та забезпечення фізичної охорони активів. Оснащення безпечних сховищ, перевезення готівкових коштів, ведення записів, документування, комп'ютерний доступ, охорона - усі ці питання мають вирішуватися менеджментом банку. Одним із напрямів організації систем безпеки є юридичний захист, який передбачає перевірку контрактів щодо юридичних наслідків для банку, а також контроль за складом власників (акціонерів) банку та правом володіння контрольним пакетом акцій. За відсутності чи недосконалості систем безпеки право власності на банківську установу може перейти до інших осіб, які придбають певну кількість акцій, що обертаються на ринку.

Похожие статьи




Теоретичні основи банківського менеджменту. Сучасний стан. Перспективи розвитку, Предмет та завдання банківського менеджменту - Банківський менеджмент

Предыдущая | Следующая