Система управління доходами банку - Напрями удосконалення управління доходами банку

Від якості управління доходами в банку залежить основна ціль його функціонування - отримання прибутку.

Процес управління доходами банку передбачає наступні етапи :

    - Планування доходів банку, яке підпорядковане головній меті політики управління прибутком банку й забезпечується комплексом дій з проведення розрахунків доходів у майбутньому періоді; - Контроль за виконанням планів - своєчасне виявлення відхилень та відповідне реагування на них; - Аналіз доходів банку - оцінка поточного стану дохідності банку та розробка рекомендацій щодо поліпшення поточної ситуації [23].

Основою системи управління доходами банку є їх планування з подальшим контролем за реалізацією розроблених планів. Планування в банку передбачає розробку системи планів та внутрішніх показників фінансової установи, що забезпечує економічний розвиток банку, підвищення ефективності активів, збільшення доходів і зростання ринкової вартості акцій[20].

Планування доходів банку базується на використанні трьох основних систем:

    - стратегічне планування доходів банку; - поточне планування доходів банку; - оперативне планування доходів банку.

Під час управління доходами головну увагу приділяють операціям по розміщенню ресурсів, оскільки, саме вони є основним джерелом доходів банку, тому їх ефективність, передусім, визначає кінцевий фінансовий результат.

Кожній з цих систем планування властиві свої форми реалізації результатів (табл.1.2.).

На ефективність цих операцій впливає їх прибутковість, яка прямо пропорційна рівню їх ризику, тому вибір конкретних напрямків розміщення ресурсів залежить від загальної стратегії банку та його схильності до ризику.

Відповідно до цього визначають такі підходи до управління доходами [18]:

    - консервативний - орієнтація банку на операції з обмеженим, але високонадійним і стабільним доходом; - агресивний - орієнтація на максимізацію прибуткових операцій, незважаючи на рівень ризику, пов'язаний з їх проведенням; - поміркований - диверсифікація операцій банку, тобто раціональне співвідношення між високоприбутковими та надійними операціями.

Таблиця 1.2 Системи планування доходів банку і форми реалізації результатів планування

Системи планування

Форми реалізації планування

Період планування

Стратегічне планування

Розробка політики формування доходів (політики управління доходами)

До 3-х років

Поточне планування

Розробка поточних фінансових планів за основними аспектами формування доходів банку

1 рік

Оперативне планування

Розробка доведення до виконавців бюджетів за основними питаннями формування доходів

Місяць, квартал

У загальному вигляді технологію планування доходів банку наведено у таблиці.1.3.

Таблиця 1.3 Технологія планування доходів та витрат банку

Показники планування

Технологія планування

Планування процентних доходів і витрат

Планування здійснюється на основі прогнозованих обсягів і видів операцій, значень залучених і розміщених ресурсів за їх видами, строками та середніми ставками

Показники планування

Технологія планування

Планування трансфертних доходів

Планування здійснюється на основі прогнозованих значень ресурсів, переданих (придбаних) у казначейства за встановленими трансфертними цінами

Планування комісійнихдоходів

Способи планування комісійних доходів:

    - на основі прогнозованих обсягів відповідних операцій з урахуванням їх збільшення (зменшення) у порівнянні з попереднім періодом; - на основі планування величини тарифів на послуги, в тому числі за прогнозованими для впровадження новими видами послуг клієнтам. Аналогічно плануються інші непроцентні доходи і витрати (доходи від операцій з цінними паперами і валютними цінностями та ін.)

Аналіз доходів банку в перед плановому періоді спрямований на пошук можливостей їхнього збільшення, забезпечення планових розрахунків необхідними інформативними показниками. В процесі здійснення такого аналізу вивчаються [38]:

    А) динаміка загальної суми доходів банку в перед плановому періоді. Після співставлення показників, що аналізуються, визначаються темпи зміни загальної суми доходів банку за етапами звітного періоду як середня геометрична величина; Б) рівномірність формування доходу банку. Для характеристики цієї рівномірності використовуються показники середньоквадратичного відхилення доходів та коефіцієнта їх варіації; В) аналіз в динаміці доходів коефіцієнту чистого доходу; Г) основні фактори, які впливають на зміну суми доходів банку в плановому періоді. В складі цих факторів основну увагу в процесі аналізу необхідно спрямувати на зміну обсягів реалізації банківських послуг, зміну рівня цін на послуги тощо.

Результати аналізу дозволять виявити основні тенденції формування доходів банку та врахувати їх в процесі здійснення планових розрахунків.

Другий етап планування - оцінка та прогнозування кон'юнктури ринку банківських продуктів. Кожному банку важливо знати, на який ступінь активності ринку банківських послуг, його видів та складових слід орієнтуватися при плануванні доходів в процесі реалізації банківських продуктів[37].

Ступінь активності ринку банківських послуг визначається ринковою кон'юнктурою, якої в процесі управління доходами банку складається з відповідних етапів [20].

    - Поточне спостереження за ринковою активністю. Проводиться на сегментах ринку, в яких банк здійснює свою діяльність, пов'язану з отриманням доходів; - Оцінка поточної кон'юнктури ринку банківських послуг. Здійснюється в процесі аналізу, основна мета якого полягає у виявленні особливостей конкретних сегментів ринку та змін, які виникають на них в момент спостереження порівняно з минулим періодом. Аналіз кон'юнктури ринку здійснюється у два етапи. На першому проводиться розрахунок системи показників, які характеризують поточну ринкову кон'юнктуру. До таких показників відносяться: загальний обсяг реалізації даного виду продукту чи послуги, рівень задоволення попиту, темпи зростання цін на банківські продукти. На другому етапі визначаються передумови зміни поточної кон'юнктурної стадії даного сегменту ринку банківських продуктів[20]; - Прогнозування кон'юнктури ринку банківських послуг. В умовах фінансово-економічної кризи, відсутності точної інформації та з ряду інших причин прогнозування ринкової кон'юнктури обмежується короткостроковим періодом, що доцільно для цілей планування доходів. Таке планування здійснюється двома методами - факторним та трендовим.

З урахуванням результатів прогнозування ринкової кон'юнктури здійснюються планові розрахунки доходів банку на майбутній період.

Ключовим поняттям у плануванні дохідної частини бюджету виступає операційна маржа, яка слугує відправною точкою для складання іншої складової системи фінансового планування - плану банківських операцій[20].

В даному аспекті мінімальна операційна маржа - це мінімальний розмір річного, щоквартального, щомісячного і щоденного операційного прибутку банку як різниці між отриманими доходами і операційними витратами за активно-пасивними, комісійними і торговими операціями, розрахованого в абсолютному вираженні. Вона забезпечує беззбиткову діяльність банку протягом планового періоду і включає мінімальну маржу між отриманими процентами і процентами, сплаченими за залученими ресурсами, і мінімальну маржу між отриманими і сплаченими комісіями, а також фінансовий результат з торговельних операцій банку. Мінімальна операційна маржа планується на підставі планових величин умовно-постійних і умовно-змінних витрат, які мають бути покриті доходами[20].

Достатня операційна маржа - це розмір річного, щоквартального, щомісячного і щоденного операційного прибутку банку, що забезпечує не тільки покриття всіх витрат, а й необхідне зростання величини капіталу банку. Вона забезпечує необхідний приріст капіталу банку протягом планового періоду і включає: достатню маржу між отриманими процентами і процентами, сплаченими за ресурсами банку; достатню маржу між отриманими і сплаченими комісіями; фінансовий результат з торговельних операцій банку. Достатня операційна маржа планується на підставі планового приросту прибутку банку[20].

На третьому етапі відбувається розрахунок планової суми різних видів доходів. Ці розрахунки здійснюються на основі використання розробленої програми надання послуг і здійснення банківських операцій у майбутньому періоді з урахуванням цінової політики банку.

    - Даний етап передбачає розробку системи заходів щодо забезпечення виконання плану доходів. Система цих заходів розробляється за такими напрямками [20]:
      А) ефективна реалізація розробленої цінової політики; Б) використання сприятливої кон'юнктури ринку; В) покращення рівня обслуговування клієнтів; Г) інтенсифікація рекламної та інформаційної діяльності; Д) розвиток мережі філій і відділень та інші заходи.

На основі такого механізму здійснюють планування доходів. Однак, може виникати розходження між запланованими та фактичними показниками.

Для своєчасного виявлення відхилень та відповідного реагування на них здійснюється контроль за виконанням фінансових планів та бюджетів, що базується на використанні трьох основних систем (табл. 1.4.)[18].

Таблиця 1.4 Система контролю за виконанням планів та бюджетів банку

Система контролю

Об'єкт контролю

Період контролю

Стратегічний контроль

Контроль за реалізацією стратегічних планів

Рік, квартал

Поточний контроль

Контроль за виконанням поточного плану (плану доходів)

Квартал, місяць

Оперативний контроль

Контроль за виконанням оперативних планів (бюджетів доходу)

Місяць, декада, тиждень

Першим етапом контролю є визначення розміру відхилень фактичних результатів контрольних показників від встановлених стандартів.

За відносними показниками всі відхилення доцільно розподіляти на такі групи [37]:

    - позитивні відхилення (фактичні дохід перевищує запланований); - негативні відхилення (фактичний дохід менший від запланованого), причому виділяють негативне допустиме та негативне критичне значення.

Наступним етапом контролю є виявлення основних причин відхилення фактичних результатів контрольних показників від встановлених стандартів, що здійснюється як за банком в цілому, так і за філіями, структурними підрозділами, центрами фінансової відповідальності [37].

У процесі такого аналізу виділяються ті показники фінансового контролю, які відображають критичні відхилення від цільових нормативів, завдань поточних фінансових планів та бюджетів. За кожним критичним відхиленням повинні бути виявлені причини, що його зумовили. Останнім етапом контролю є формування системи алгоритмів дій з усунення відхилень.

Якщо у ході реалізації планів та бюджетів спостерігається або очікується недоотримання запланованих доходів, необхідно забезпечити секвестр статей. Скороченню в першу чергу підлягають[36]:

    - загально адміністративні витрати; - представницькі витрати; - спонсорство та доброчинність; - витрати на проведення соціально-культурних заходів; - поштово-телефонні витрати; - витрати на відрядження; - витрати на утримання персоналу; - витрати на страхування; - інші експлуатаційні витрати.

Отже, планування доходів банку базується на використанні трьох основних систем: стратегічного, поточного та оперативного планування.

В процесі поточної діяльності може виникати розходження між запланованими та фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень та відповідного реагування на них здійснюється контроль за виконанням фінансових планів та бюджетів[21].

Центральне місце в аналізі фінансових результатів банку належить вивченню обсягу та якості отримуваних ним доходів, оскільки вони являють собою головний фактор формування прибутку.

Здійснюючи аналіз доходів банку, необхідно:

    - вивчити динаміку та структуру доходів за напрямками та постатейно; - оцінити виконання фінансового плану за доходами; - оцінити рівень доходів на одну гривню, розміщених в активи коштів; - здійснити факторний аналіз та виявити резерви збільшення дохідності

Банку;

- забезпечити ефективне управління доходом з метою зростання прибутковості банківської діяльності.

У сучасному банку фінансовий аналіз не просто елемент фінансового управління, а його основа, оскільки фінансова діяльність, є переважною в банку[38].

За цілями проведення можна виділити такі види аналізу доходів, як попередній, поточний та підсумковий.

Попередній аналіз доходів пов'язаний з вивченням умов здійснення фінансової діяльності банку в цілому або здійснення окремих операцій. Його результати є базою для складання планів та бюджетів.

Поточний аналіз доходів здійснюється в контрольних цілях в процесі реалізації окремих фінансових планів або проведення окремих фінансових операцій для оперативного впливу на хід фінансової діяльності.

Підсумковий аналіз доходів здійснюється банком за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу більш глибоко та повно проаналізувати результати фінансової діяльності та дохідність банку порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки базується на звітних матеріалах статистичного та бухгалтерського обліку[37].

Відповідно до концепції побудови ієрархічної системи управління банком аналіз доходів доцільно поділяти на такі основні види: стратегічний аналіз, тактичний аналіз та оперативний аналіз.

Стратегічний аналіз передбачає побудову прогностичних фінансових планів і моделі динамічного аналізу доходів. Період аналізу рік, квартал.

У тактичному аналізі основними є дескриптивні моделі: побудова системи звітних балансів, розгляд фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, горизонтальний та вертикальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Період аналізу квартал, місяць.

Оперативний аналіз - нормативні моделі, що дають змогу порівняти фактичні результати діяльності банку з нормативними, розрахованими на основі нормативу, і/або плановими та здійснити аналіз відхилень фактичних даних від цих нормативів/планів. Період для аналізу зазвичай береться місяць, декада, день[38].

Хоча науковці приділяють значну увагу питанню аналізу доходів, але, як правило, детально розглядається один або кілька напрямків такого аналізу, тоді як інші не приймаються до уваги або лише перелічуються. Крім того, є такі методи (наприклад, аналіз беззбитковості), які широко й ефективно використовуються в підприємницькій діяльності, але не застосовуються в банківській. Тому, можна і необхідно пристосувати ці методи до аналізу банківської діяльності, що допоможе підвищити його якість.

Отже, розглянемо такий інструментарій аналізу доходів банку: аналіз структури та динаміки, порівняльний аналіз, факторний аналіз, аналіз на основі принципу дзеркальності, коефіцієнтний аналіз, аналіз беззбитковості в системі аналізу витрат.

Для аналізу динаміки доходів визначається приріст показників відносно минулого періоду та відносно плану. Особливо важливим є порівняння саме з плановими; зіставлення лише з минулим періодом свідчить про низьку якість управління банком. Для з'ясування статей доходів, які найбільше впливають на зміну їх обсягів, визначається ступінь впливу окремої статті у зміні загального обсягу, тобто процентне відношення зміни фактичного значення статті відносно базового до загального разового обсягу доходів[36].

Для аналізу структури доходів визначають їх основні напрями та питому вагу кожного напрямку, за яким можна встановити їх значимість у загальних доходах.

Доцільним є проведення агрегації доходів банку за укрупненими статтями. Це дасть змогу отримати загальне уявлення про роботу банку, її ефективність, основні напрями діяльності, отримати висновки щодо ступеню активності та кредитоспроможності банку на ринку, а також дати оцінку якості доходів.

Обравши принципом побудови агрегованого звіту про фінансові результати балансову форму, будуємо необхідні таблиці. В таблиці з аналізу структури зазначають: дані щодо доходів за минулий період, планових, за поточний період; структуру доходів за періодами у відсотках від загального підсумку; відхилення в структурі поточного періоду порівняно з минулим, з планом[37].

У таблиці з аналізу динаміки вказують: дані щодо доходів за минулий період, планових, за поточний період; відхилення величини відповідних видів доходів поточного періоду порівняно з минулим, планом (абсолютне, відносне відхилення); частку впливу окремої статті у зміні загального обсягу доходів. Отримані агреговані показники необхідно розглядати комплексно.

Деталізована агрегація використовується для аналізу найбільш впливових статей доходів. За основу приймається балансовий принцип побудови результативного рахунку[38].

Порівняльний аналіз доходів банку передбачає:

    - порівняльний аналіз дохідності банку та галузі в цілому; - порівняльний аналіз дохідності банку з показниками банків-конкурентів; - порівняльний аналіз дохідності окремих структурних підрозділів і центрів відповідальності; - порівняльний аналіз звітних і планових показників доходів.

Важливим елементом аналізу доходів є вивчення факторів, які впливають на зміну їх величини[38].

Важливо не тільки виявити факт і розмір відхилення від плану або минулого періоду, а й встановити його причини. У процесі детермінованого моделювання здійснюється розкладання явища або економічного показника, які досліджуються, за прямими факторами. Суму негативних впливів конкретних факторів підраховують як резерв можливого збільшення (або зменшення) результативного показника.

Для оцінювання ефективності банківської діяльності передбачається перегрупування дохідних статей звіту про фінансові результати банку відповідно до типових напрямів доходів: розрізняють процентні доходи, основним джерелом яких є продуктивні активи, та непроцентні доходи банку, що містять комісійні, торговельні, інші операційні та непередбачені доходи. Попередній аналіз здійснюється за цими напрямами доходів. Схема розрахунків (формула 1.2) [36]:

Д = Дп + Дн,

Де Д - загальна сума доходів банку;

Дп - процентні доходи;

Дн - непроцентні доходи.

Значення кожного напряму доходів у формуванні сукупного доходу банку оцінюється через визначення відповідної частки у загальному обсязі, а в динаміці сума абсолютних відхилень дорівнюватиме загальному збільшенню доходу (формула 1.3):

?Д = ?Дп + ?Дн,

Де ?Д, ?Дп, ?Дн - зміна загальної суми доходів, процентних та непроцентних доходів відповідно.

Загальний аналіз доходів пропонується починати з розгляду їх динаміки і структури, оцінка яких передбачає ряд таких розрахунків[39]:

А) визначається відношення абсолютного відхилення кожної статті доходів до загального приросту результативного показника, тобто частка приросту кожного виду доходів до величини приросту сукупного доходу банку, що розраховується за формулою (1.4):

ДДІ / ДД,

Де ДІ - зміна конкретного виду доходів банку;

Б) оцінюється вплив зміни величини кожного виду доходів на темп

Приросту результативного показника, тобто можна розрахувати, на скільки процентів відносно базового рівня змінився загальний обсяг доходу під впливом конкретного виду доходу, що розраховується за формулою (1.5):

ДДІ / Д Д х 100 %,

Де ?ДІ - зміна окремого виду доходів;

Д? - загальний обсяг доходу у базовому періоді.

Відповідно до розглянутої моделі може бути використана така система (формул:

ДД чД?= ДДп чД? + ДДн чД?

Уявлення про вплив на динаміку сукупного доходу банку, зміни

Величини окремих видів доходів і одночасно їх структури дає індексний метод аналізу, який розраховують за формулою:

Ід = Д1 ч Д0 = Ідп + Ідн + ,

Де Ід, Ідп, Ідн - індекси, що відображають темп зміни відповідно загальної величини доходу, величини процентних і непроцентних доходів і розраховуються так: Ідп =Дп1 ч Дп0 ; Ідн = Дн1 ч Дп0 ;

Dп , - питома вага у загальному обсязі доходів відповідно величини процентних і непроцентних доходів у базовому періоді, що розраховуються за формулою (1.8):

Dп = Дп0 чД0 ; = Дн0 = Д0 .

Наступним етапом аналізу доходів є вивчення факторів, які впливають на зміну величини отриманих доходів та визначення можливостей її збільшення, що здійснюється за допомогою факторного аналізу кожної групи і видів доходів [36].

У практиці аналізу доходів банку використовують, як правило, вплив двох факторів - зміни обсягу наданих банком кредитів та середньої процентної ставки за ними або обсягу підпроцентних цінних паперів і середньої ставки за ними.

Методика аналізу процентних доходів передбачає виявлення факторів, що впливають на їх обсяг, та можливостей визначення ступеня впливу кожного фактора. Отже, зростання процентних доходів залежить від [39]:

    - збільшення середніх залишків за статтями дохідних активів F(Асер); - збільшення середнього рівня процентної ставки за дохідними активами F(ІСер).

Вплив першого фактора визначається за формулою (1.9):

F(Aсер) = (А1сер -- А0сер) Ч І0сер ,

Де А1сер - середні залишки за дохідними активами у періоді, що аналізується (звітному),

А0сер - середні залишки за дохідними активами в базовому або попередньому періоді,

І0сер - середній рівень процентної ставки у базовому періоді.

Вплив другого фактора визначається за формулою (1.10):

F(іСер)= (І1Сер - і0Сер) ЧА1сер,

Де І1Сер - середній рівень процентної ставки, яку отримує банк у звітному періоді,

І0Сер - середній рівень процентної ставки у попередньому періоді,

А1сер - середні залишки за дохідними активами у звітному періоді.

Отже, вплив обох факторів на зміну процентного доходу розраховується так (1.11):

F(Дп) = F(Асер) + F(ІСер).

Отже, банк використав можливості з розширення розміщення коштів у дохідні активи, але зміни загального рівня процентної ставки грошового ринку та структури кредитного портфеля банку у бік "дешевих" або не ризикованих кредитів негативно вплинули на величину отриманого ним процентного доходу. Розроблення пропозицій щодо резервів зростання доходу для прийняття управлінського рішення про їх використання потребує детального вивчення причин зміни процентної ставки з урахуванням економічної ситуації в країні та менеджменту активів банку [36].

Зростання обох факторів одночасно позитивно впливає на збільшення доходів комерційного банку за умови дотримання вимог щодо ліквідності банківських активів.

Отже можемо зробити висновки, що планування -- це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування -- оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети. Планування доходів банку базується на використанні трьох основних систем: стратегічного, поточного та оперативного планування. Після планування важливо правильно і своєчасно здійснити контроль за виявленням розходжень між планом та фактичними показниками.

Також важливу роль в управлінні доходами грає аналіз та оцінка поточного стану дохідності банку та розробка рекомендацій щодо поліпшення поточної ситуації[36].

Відповідно до концепції побудови ієрархічної системи управління банком аналіз доходів доцільно поділяти на такі основні види: стратегічний аналіз, тактичний аналіз та оперативний аналіз. Центральне місце в аналізі фінансових результатів банку належить вивченню обсягу та якості отримуваних ним доходів, оскільки вони являють собою головний фактор формування прибутку.

Похожие статьи




Система управління доходами банку - Напрями удосконалення управління доходами банку

Предыдущая | Следующая