ВИСНОВКИ - Розвиток пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з явищами живої природи

Природа - це не тільки матеріальна, а й духовна цінність суспільства. Вона чарує красою своїх барв, звуків, ароматів, своїм рухом, цвітінням і плодами.

Дитина впізнає навколишній світ, проходить громадянське становлення, формує характер, вчинки й естетичні смаки.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає: формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності, елементів природо - доцільного світогляду, розвиток позитивного ставлення до довкілля, до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих сил.

Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, переробляти інформацію про об'єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.

Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об'єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об'єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.

Змістовною характеристикою суб'єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об'єктами природи. Модальність суб'єктивного ставлення визначається двома факторами: як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності.

Об'єкт чи явище природи (собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт.

Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб -- у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив "корисності", ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним стимулом, який задіює пізнавальний інтерес.

Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.

Аналіз особливостей формування пізнавальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку свідчив, що інтерес позитивно стимулює, активізує всі без винятку психічні процеси. формування інтересів учнів пов'язані з активністю їхньої пізнавальної діяльності, позицією в процесі навчання.

Теоретично обгрунтовані шляхи формування пізнавальних інтересів в у дітей засобами довкілля засвідчили, що для їх успішного формування недостатньо вдосконалювати зміст навчального матеріалу, необхідно його збагачувати і вдосконалювати.

Розглядаючи особливості формування інтересу дітей до навчання, нами було встановлено об'єктивну залежність їх впливу на навчальну діяльність старших дошкільників, та на окремі сторони їхньої мотиваційної сфери (значення, навчання, мотиви, мета, емоції).

Процес та результат формування інтересів дітей пов'язані з активністю їхньої пізнавальної діяльності, позицією в процесі навчання. Значущість і привабливість навчальної діяльності може бути посилена включенням у навчальний процес різних видів діяльності, які дають змогу педагогу об'єктивно використовувати специфічні властивості навчальних предметів, організувати різні види навчально - пізнавальної діяльності дітей, актуалізувати їхній досвід, наявні знання, інтереси, нахили.

В процесі дослідження нами були визначені три рівні розвитку пізнавальних інтересів. Більшість дітей (80%) знаходились на середньому рівні сформованості пізнавальних інтересів, це зумовлено тим, що дошкільники потребують створення певних психолого - педагогічних умов для розвитку пізнавальних інтересів.

Найбільша кількість опитаних дітей вказували на інтерес до вивчення математики (76, 7 %), тому що їм подобається виконувати практичні дії.

Також серед улюблених предметів виступає фізичний розвиток. Це пов'язано з тим, що дітям є природнім прагнення активно рухатись, їм подобається виконувати різні фізичні вправи, приймати участь в змаганнях, цікавих іграх. Дітям подобаються уроки малювання (71, 3 % вказують на інтерес до цього предмету), вони вказують на можливість фантазувати, проявляти свою творчу активність. Інтерес дітей також викликає заняття з розвитку мовлення (60% ). Дітям подобається складати речення, описувати картини, самостійно виконувати завдання.

Найменший інтерес викликають заняття з рідного краю та музичного розвитку. Це може бути пов'язано зі складність вивчення природничих понять, а також складністю засвоєння музичної грамоти.

Результати контрольних зрізів виявили суттєві позитивні зміни, які відбувалися в розвитку пізнавальних інтересів - дітьми експериментальної групи, середній рівень сформованості пізнавальних інтересів зріс від 43% (на початку експерименту до 45% (в кінці експерименту). Також слід зазначити, що в певної частини дітей відбулося значне зростання рівня розвитку інтересів і перехід від середнього до високого.

Взявши до уваги результати дослідження варто зазначити, . що робота над формуванням пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку потребує комплексного підходу. Тобто необхідно не тільки використовувати в повній мірі засоби довкілля, а й обов'язково поєднувати їх з різними методами, принципами і методичними прийомами, які забезпечать успішність формування інтересу в освітньому процесі.

Аналізуючи результати дослідження, ми дійшли висновку, що пізнавальний інтерес у дітей засобами довкілля значно зріс. Це й підтвердило гіпотезу нашого дослідження: використання засобів довкілля та різних ігрових прийомів сприяє розвитку пізнавальних інтересів дітей старшогоьдошкільного віку.

Отже:

    1. Для успішного формування навчальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку вихователям необхідно збагачувати і вдосконалювати зміст навчального матеріалу. Оскільки основною діяльністю старших дошкільників є навчання, то його раціональна і цілеспрямована організація значною мірою сприяє успішному формуванню колективних взаємин між дітьми. 2. Робота над формуванням пізнавального інтересу старших дошкільників потребує комплексного підходу, тобто необхідно не тільки використовувати в повній мірі засоби довкілля, а й обов'язково поєднувати їх з різними методами, принципами і методичними прийомами. 3. Потрібно використовувати різні методи екологічного виховання засобами народних традицій, тому що воно має важливе значення для розуміння і організації різноманітних видів діяльності дітей. Проте це не значить, що в реальному навчально-виховному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, щоб досягнути потрібних результатів, їх потрібно реалізовувати в поєднанні один з одним. 4. З'ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу дитини включає ряд етапів. Перший етап - цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Він має ситуативний характер. Швидко виникає, а під час зміни ситуації - зникає. Другий етап - допитливість, характеризується бажанням і намаганням пізнати сприйнятий об'єкт, розширити свої знання про нього Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому дитина прагне пізнати об'єкт, виявити суть предмета, встановити його зв'язки і залежності. Усі етапи взаємозв'язані і проявляються під час навчання. 5. Найбільш загальними та найважливішими завданнями пізнавального розвитку не є просто збагачення уявлень про навколишній світ, а розвиток пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з явищами живої природи.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Розвиток пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з явищами живої природи

Предыдущая | Следующая