Гра як провідна діяльність в формуванні економічної компетентності у дітей старшого дошкільного - Формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

Формування у дошкільників елементарних економічних знань, економічної культури, трудової та моральної творчої мотивації, активної громадянської позиції, діловитості, підприємливості, умінь правильно орієнтуватись у різних життєвих ситуаціях відбувається через різноманітні форми організації дитячої діяльності, особлива роль в яких належить грі.

Гра має неперевершене значення для цілісного розвитку дитини. В ігрових діях розвиваються мова й мислення дитини, її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме в грі дитина наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що переводить зовнішні вимоги соціального середовища у власні потреби дитини. Відтак, гра - найкраща підготовка до майбутнього життя, у грі дитина вправляється та розвиває ті здібності, які знадобляться їй у майбутньому. Усі ігри можуть бути як частиною занять із економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом і природою (надається структура занять на кожному етапі формування економічної обізнаності), так і використовуватися в повсякденній діяльності, а батьками - в домашніх умовах. В іграх дітей відбувається, на думку Л. Виготського, дієве формування соціальної особистості, оскільки гра дитини спрямована, головним чином, на діяльність соціального характеру. Дитина бачить діяльність дорослих людей, які її оточують, наслідує її й переносить у гру, у ній же опановує основними соціальними відносинами й проходить школу свого майбутнього соціального розвитку. Л. Виготський заклав основу для подальшого вивчення гри як діяльності, що має велике значення для психічного розвитку дитини. Цей аспект знайшов своє втілення в дослідженнях його учнів і послідовників: Л. Венгера, Д. Ельконіна, О. Запорожця, О. Леонтьєва. Науковці підкреслюють, що гра сприяє усвідомленню дитиною соціально прийнятих етичних норм поведінки, у грі ці норми стають її власним, а не нав'язаними ззовні. Гра є тим механізмом, що переводить зовнішні вимоги соціального середовища у власні потреби дитини. Відтак, гра - найкраща підготовка до майбутнього життя, у грі дитина вправляється та розвиває ті здібності, які знадобляться їй у майбутньому.

Гра має надзвичайно важливе значення для цілісного розвитку дітей. В ігровій діяльності розвиваються мовлення й мисленню кожної дитини, формуються її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме у грі діти наслідують форми суспільних відносин людей, поступово опановують моральні норми й починають керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільники освоюють та пізнають світ. Вона є тим механізмом, що перетворює зовнішні вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Саме тому гра -- найліпша підготовки до майбутнього життя. Завдяки грі діти вправляються та розвивають низку здібностей, які знадобляться їм у майбутньому.

Ігри можна проводити як з усією групою в дитячому садку, так і з підгрупою або індивідуально. Багато залежатиме від педагога, який творчо підійде до запропонованого ігрового матеріалу: щось ускладнить, полегшить, замінить, додумає відповідно до віку та індивідуальних особливостей, характерів, емоцій та пізнавальних здібностей своїх вихованців.

Для дітей дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них -- навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.

Однак, якщо для вихованця мета - в самій грі, то для дорослого, що організує гру, є й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними певних знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. У цьому, між іншим, одне з основних протиріч ігор як засобу виховання: з одного боку - відсутність мети в грі, а з іншого - гра є засіб цілеспрямованого формування особистості.

Найбільшою мірою це виявляється в так званих дидактичних іграх. Характер вирішення цієї суперечності і визначає виховну цінність гри: якщо досягнення дидактичної мети буде здійснено в грі як діяльності, укладає мета сама в собі, то виховна її цінність буде найбільш значимою. Якщо ж дидактична задача вирішується в ігрових діях, то виховна цінність гри буде мінімальною.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність заснована на усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише в тому випадку, якщо діти проявляють інтерес до гри, її правил і дій, якщо ці правила ними засвоєні. Дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої діти глибше і яскравіше осягають явища навколишнього дійсності і пізнають світ. Для дітей дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них -- навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання.

Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.

Гра цінна тільки в тому випадку, коли вона сприяє кращому розумінню математичної суті питання, уточнення і формування математичних знань учнів. Дидактичні ігри та ігрові вправи стимулюють спілкування, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між дітьми, дитиною і батьком, дитиною та педагогом починають носити більш невимушений і емоційний характер.

Вільне та добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення до неї дітей. Діти повинні добре розуміти сенс і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі. Зміст ігрових дій повинен збігатися зі змістом і змістом поведінки в реальних ситуаціях з тим, щоб основний зміст ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність. У грі повинні керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізм, загальнолюдські цінності. У грі не повинна принижуватися гідність її учасників, у тому числі і тих, хто програв.

Таким чином, дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої учні глибше і яскравіше осягають явища навколишнього дійсності і пізнають світ.

На основі розгляду наявних класифікацій ігор з урахуванням специфіки змістової лінії ігор економічної спрямованості було розроблено класифікацію дидактичних ігор економічної спрямованості, яку представлено нижче.

Залежно від наявності обладнання проведені дидактичні ігри розподілялися на ігри з обладнанням та без обладнання. Безперечно, більшість інформації діти отримають через зорове сприйняття, отже, у процесі формування економічної досвідченості ми намагалися збільшити кількість наочного матеріалу.

Залежно від основного типу розумової здібності ігри поділялися на вербальні та невербальні. Невербальні дидактичні гри проводилися за допомогою карток з економічним змістом.

Сюжетно-рольова гра - образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Головна її мета - надати можливість дитині спробувати власні сили та знання в різних соціально-економічних ситуаціях. У такому випадку діти самі вирішують, які знання використовувати, яке рішення приймати та які будуть наслідки всього цього. В сюжетно - рольових іграх модулюються реальні життєві ситуації: операції купівлі - продажу, виробництва та реалізації готової продукції, створюються найбільш благоприємні умови для розвитку у дітей інтересу до економічних знань, наближені до реальності обставини, встановлюється психологічно адекватна віку ситуація спілкування. В даному досвіді структура сюжетів ігор представлена в вигляді рольових кущів, які складаються з основної та додаткових ролей, які відносяться до тієї ж смислової сфери і можуть змінюватись протягом гри, що надає можливість зробити гру дитини богаче та цікавіше.

Класифікація дидактичних ігор економічної спрямованості

За характером тривалості в часі

За кількістю учасників гри

За характером навчальної

Мети

За наявністю обладнання

За типом розумо-вої діяльно-сті

Короткочасні

Довготривалі

Індивідуальні (від 1 до 4 дітей)

Групові (від 4 до 8 дітей)

Орієнтування

Закріплення

Узагальнення

З наочним матеріалом

Без наочного матеріалу

Вербальні

Невербальні

Формуванню певних способів соціально-економічної поведінки можливо за допомогою ситуативних ігор економічної спрямованості. Ситуативна гра становить собою елемент або частину сюжетно-рольової гри. У ній наявна конкретна ситуація, що потребує певних дій від її учасників. Дітям пропонується соціально-економічна ситуація, яку вони мають, по-перше, проаналізувати, по-друге, розглянути різні варіанти її розв'язання та різні способи дій і поведінки всіх учасників, по-третє, кілька разів обіграти різні варіанти й наприкінці зробити конкретні висновки щодо поведінки в схожій ситуації на майбутнє.

Ситуативна гра дуже схожа із сюжетно-рольовою за своєю структурою: сюжет, ролі, зміст, ігрові дії, правила. Відмінність цієї гри полягає в її багатоваріантності. У процесі ситуативної гри діти пробували виконати різні ролі, аналізували власну діяльність і діяльність усіх її учасників.

Розвиваючі та ситуативні ігри надають вихователеві унікальну можливість спостерігати за процесом збагачення соціального досвіду дітей, їхніми ціннісними пріоритетами, особистісними проявами в непростих, наближених до реальних ситуаціях. Вихователь може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо. Особливе значення, на наш погляд, мають ігри - стратегії - ця складна багатопланова діяльність, яка передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій всіх учасників гри. Тому в нашій роботі надані основні її характеристики та конспекти занять.

Похожие статьи




Гра як провідна діяльність в формуванні економічної компетентності у дітей старшого дошкільного - Формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

Предыдущая | Следующая