Висновки - Шляхи та умови адаптації дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації дітей дошкільного віку до умов навчання в школі. Визначено структуру, рівні, чинники, гендерні особливості перебігу процесу їх адаптації. Розроблено методичні рекомендації для батьків та вихователів психологічної підготовки дітей дошкільного віку до шкільного навчання для вихователів та батьків

Адаптація - процес розвитку особистості, що грунтується на задоволенні її актуальних соціальних потреб та спрямований на встановлення оптимально комфортної її взаємодії з довкіллям. Адаптованість - результат адаптації особистості до нових умов життєдіяльності. Поняття "адаптація учнів до навчання" ми трактуємо як самодетермінований процес розвитку адаптативних можливостей учнів, який включає когнітивний, емоційний, навчально-мотиваційний та поведінковий компоненти. Шкільна адаптованість - рівень розвитку адаптації учнів до нових умов навчання. Труднощі шкільної адаптації особливо яскраво проявляються при переході учнів з початкової до основної школи, що пов'язано як із зовнішніми чинниками (суттєвими змінами в організації навчально-виховного процесу, що провокує порушення як психологічної адаптації, так і соціальної, оскільки відбувається зміна уже засвоєних умов навчання), так і внутрішніми (початок підліткового періоду, який сам по собі є кризовим), що зумовлює появу шкільної дезадаптації. Формування дезадаптативної поведінки відбувається на тлі негативних переживань тривоги, напруження, страху, що є наслідком невдалих спроб засвоєння соціальних норм.

Психологічними особливостями розвитку особистості дошкільника є розвиток довільності психічних процесів завдяки чому стає можливим їх усвідомлення, що служить основою саморегуляції.

Складовими психологічної готовності до навчання у школі є: мотиваційна готовність, розумова готовність, емоційно-вольова готовність.

За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку, який забезпечує її психологічну готовність до школи.

Готовність до навчання у школі є інтегративною характеристикою психічного розвитку дитини, яка охоплює компоненти, що забезпечують її успішну адаптацію до умов і вимог школи та аспекти зрілості. Цей феномен постає як загальна (психологічна) і спеціальна готовність до навчання у школі, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входженню у шкільне життя, формуванню навчальної діяльності.

Психологічну готовність дітей до навчання на практиці можна встановити тільки завдяки комплексному психо-діагностичному обстеженню. Воно може бути здійснене професіонально підготовленими психологами, що працюють в системі освіти, разом з педагогами і вихователями.

Роль батьків у підготовці дітей до школи величезна: дорослі члени сім'ї виконують функції і батьків, і вихователів, і вчителів. Однак, не всі батьки в умовах відірваності від дошкільної установи можуть забезпечити повну, всебічну підготовку своєї дитини до шкільного навчання, засвоєнню шкільної програми. Тому велику роль в забезпеченні психологічної готовності відіграє співпраця батьків та дошкільного закладу. Психологічна готовність дітей дошкільного віку до школи можлива лише при тісній співпраці ДНЗ і сім'ї.

Похожие статьи




Висновки - Шляхи та умови адаптації дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі

Предыдущая | Следующая