Теоретичні підстави використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів - Проектна діяльність як метод формування екологічної культури дітей молодшого шкільного віку

Спеціалісти багатьох країн особливий інтерес виявляють до таких форм організації навчально - виховного процесу, які б сприяли ефективній екологічній підготовці, закріпленню знань, умінь, навичок у процесі організації практичної діяльності з дітьми. Таким чином, ефективність процесу формування екологічної культури дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку залежить від органічного поєднання знань із чуттєвим сприйняттям. Така єд - ність та результативність цього процесу досягається лише за умови залучення дітей до безпосередньої практичної діяльності у природі, яка за своїм ха - рактером має бути непрагматичною, спрямованою на об'єкт природи як рівноправний суб'єкт взаємодії.

На думку багатьох педагогів, одним з найефективніших методів навчання і виховання є метод проектів. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще в 20-х роках ХХ століття в США. Його називали також методом проблем і пов'язували з ідеями гуманістичного напряму в філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В. Кілпатриком. У вітчизняній педагогічній науці метод проекту трактувався як метод навчання. Використання методу проектів у навчально-виховному процесі дозволяє знайти розумний баланс між науковими і практичними знаннями, уміннями та навичками, розумно організувати самостійну діяльність дітей - індивідуальну, парну або групову, поєднати різноманітні методи, засоби навчання, інтегрувати знання, уміння з різних галузей науки, техніки, творчості. Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес вихованців до певних проблем, що передбачають оволодіння визначеною системою знань, та через проектну діяльність, яка спрямована на розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з емпіричним досвідом, дотримуючи відповідного їх балансу на кожному етапі навчання.

Еколого-виховна робота організована у вигляді проекту передбачає: детальний аналіз ситуації, стану, у якому перебуває природа чи окремий її об'єкт; визначення напрямів та завдань проекту, спрямованої на формування готовності надання допомоги природі, виховання активної екологічно доцільної поведінки в природі. Робота над екологічним проектом сприяє забезпеченню дітей живою творчою діяльністю і покликаний задовольнити їхні інтереси, природну активність, ініціативу. Ефективний вибір завдань забезпечує її яскравість та оригінальність. У таких проектах діти беруть активну участь, висловлюють свої думки, припущення, шляхи розв'язання тих чи інших завдань. Проекти вирізняються тематикою, змістом та тривалістю виконання: довготривалі (протягом 6-8 занять), середньо тривалі (3-4 заняття) і короткотривалі (1-2 заняття). Як підтверджують результати експериментальної роботи, довготривалі проекти доцільно пропонувати для виконання на весь колектив методом сіткового графіку. За цих умов учасники розподіляються на групи, визначаються форми, методи роботи. До етапу планування варто залучати не тільки дітей, а й їх батьків. Цей етап передбачає ознайомлення зі схемою роботи, складання пам'яток, листівок, телеграм, інструктажів, карт, маршрутів тощо. Від якості планування залежить успіх усієї виховної справи. Правильно складений план як програма майбутніх дій, важливість яких мають усвідомити вихованці, визначить напрям роботи, головні завдання, забезпечить їх комплексне вирішення. Третій етап - організація безпосередньої діяльності. Ним передбачена реалізація завдань виховної справи: проведення спостережень, виконання розвідок, підготовка матеріалів виховної справи, трудова діяльність. Підведення підсумку роботи - це своєрідний результат, звіт, який має свої форми проведення (свято, концерт, засідання круглого столу), включає організацію виставок, нагородження учасників, оголошення плану наступних дій, складання графіків чергувань тощо. Одночасно діти та члени їхніх родин можуть бути залучені до виготовлення стіннівок, газет, організації виставок малюнків, прозово-поетичних творів, написаних у процесі виконання проектних видів діяльності. Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Це передусім пов'язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманізму, у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі впровадження методу проектів втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також позитивно впливає на різні сфери педагогічної діяльності. Варто зауважити, що метод проектів нині не розглядається як альтернатива класно-урочній системі, натомість - як додатковий засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра.

Важливо, щоб кожен учень розумів свою роль у проекті та його значення взагалі. Не можна відкидати взаємодопомогу учнів та їх обмін ідеями і думками, часом саме вони є ключем до успіху.

Похожие статьи




Теоретичні підстави використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів - Проектна діяльність як метод формування екологічної культури дітей молодшого шкільного віку

Предыдущая | Следующая