Неопозитивізм у сприйнятті світу - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія
Розвиток філософії як науки у XX ст. тісно пов'яза-ний з такими течіями, як аналітична філософія і неопози-тивізм (логічний позитивізм). Головним предметом їх дослідження стає мова - наукова і побутова. Обидві течії тісно взаємопов'язані, їх споріднює пред-мет дослідження - мова і прагнення вилучити метафі-зику з наукового знання. У процесі розвитку вони впли-вали одна на одну. В радянській філософській літературі обох відносили до неопозитивізму. Однак мають рацію до-слідники, які розмежовують і дещо по-іншому співвідно-сять їх. Аналітична філософія досліджує побутову мову, ви-знає осмисленість філософських тверджень. Виходячи з цього, аналітики розглядають усю філософську проблематику - гносеологічну, аксіологічну, праксеологічну. Неопозитивіс-ти досліджують лише мову науки. Вони за традицією зво-дять філософію до методології науки. За проблематикою неопозитивізм вужчий від аналітичної філософії.
Неопозитивізм. До цієї течії традиційно відносять представників Віденського гуртка австрійського філософа Мориця Шліка (1882-1936), німецько-американського фі-лософа Рудольфа Карнапа (1891-1970), австро-американського філософа Філіпа Франка (1884-1966) та інших, які поєднували аналіз мови науки з основними настановами позитивізму. До нього відносять також раннього Вітгенштейна (періоду "Логіко-філософського трактату").
Неопозитивізм (грєц. пеоз - Новий і лат. ровШиз - Умовний, ' позитивний) - один із основних напрямів філософії XX ст., який зводить філософію до аналізу мови науки і намагається вилучити з науки поняття ("метафізичні залишки"), які, на його думку, не грун-туються на фактах.
Неопозитивізм, або, як його ще називають, логічний позитивізм, виник у 20-х роках XX ст. під впливом ідей математиків і логіків Готлоба Фреге (1848-1925) і Б. Рассела. На відміну від махізму, що розглядав наукове мис-лення як біологічний і психологічний процес, неопози-тивісти підходять до наукової теорії як до логічної та мовної конструкції. В цьому виявляється вплив конвен-ціоналізму.
Безперечною заслугою неопозитивістів перед наукою є порушення проблеми чіткості й недвозначності мови нау-ки, вилучення з неї позбавлених сенсу висловів. Виходя-чи з того, що найчіткішою є формалізована мова (на зра-зок мови математики), вони намагались максимально формалізувати мову науки, перетворити на універсальну мову науки математичну логіку, яку активно розвивали у своїх працях.
Центральною для неопозитивізму є проблема Значен-ня Наукових висловів. Шлік навіть стверджував, що предметом філософії є не пошук істини, а "дослідження зна-чень". Значення висловам задається, на його думку, спо-собом його перевірки, тобто верифікацією. Формалізова-на знакова система (логічно послідовна і внутрішньо несуперечлива) набуває певного значення, тобто про щось говорить лише через зведення її до тверджень, що фіксу-ють безпосередній досвід ("протокольні твердження"). Ця, досить не проста процедура зіставлення, оскільки поня-тійне твердження потрібно перекласти на мову фактів, називається Верифікацією. На думку неопозитивістів, на-укові твердження є осмисленими (мають значення) лише тоді, коли їх можна звести до інших осмислених висло-вів (довести їх тотожність), або тоді, коли їх можна безпо-середньо верифікувати.
Сукупність усіх протокольних тверджень є, на їх дум-ку, емпіричним базисом науки, який вони розглядали як остаточний, незалежний від теорії, фундамент для всієї бу-дови науки. Твердження, які принципово не зводяться до чуттєвих даних (не задовольняють вимог верифікації), про-голошуються пустими, тобто позбавленими значення.
Верифікація розглядається ними як демаркаційна лі-нія, що відмежовує наукове знання від усякого іншого (релігійного, містичного, етичного). Але основний пафос неопозитивістів полягає у відмежуванні наукового знан-ня від метафізики. Метафізичні твердження, на їх думку, не верифікуються. Судження "душа безсмертна", "Бог іс-нує", "матерія є першоосновою сущого" не можна звести до "протокольних тверджень", що фіксують чуттєві дані. Філософські твердження, вважають неопозитивісти, не іс-тинні й не хибні, вони просто позбавлені значення (сен-су). "Більшість тверджень і питань, що трактуються як філософські, не хибні, а позбавлені смислу", - стверджу-вав Вітгенштейн.
Принцип верифікації різко розмежовує наукове і фі-лософське знання. Як свідчать пізніші дослідження, ме-жа між ними не така чітка, як вважали прихильники неопозитивізму. Слабкість їх позиції полягає в тому, що вони звели значення твердження до процедури його ве-рифікації. Насправді виявилось, що неверифіковані твер-дження (а такими є більшість філософських тверджень) не можна однозначно вважати позбавленими значення, безсмисленими. Більше того, виявилось, що жорсткій ви-мозі верифікації не відповідають не тільки філософські, а й загальнонаукові твердження, зокрема вирази, що фіксу-ють закони науки, адже одиничний факт підтвердження істинності закону при верифікації не в змозі надати йо-му значення всезагальності. Ця та інші обставини змуси-ли неопозитивістів послабити вимоги верифікації та від-повідно пригасити протистояння між філософським і на-уковим знанням.
Метою філософії неопозитивісти вважали "логічне про-яснення думок", для чого застосовували процедури ото-тожнення висловів та їх верифікацію. Вони намагались побудувати ідеальну модель знання за взірцем наукового знання. Однак, як з'ясувалось пізніше, концепція "зна-чення", що грунтувалася на верифікації, не витримала логічної критики. Така доля спіткала і редукцію (зведен-ня) всякого знання до наукового. Стало очевидним, що не існує єдиної універсальної моделі знання.
Похожие статьи
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
Сучасна філософія науки. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм - Основи філософії
Філософія науки - напрямок західно-європейської філософської думки, створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. У цій...
-
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології Народження неопозитивізму зв'язане з працями видатних мислителів XX ст. Бертрана...
-
Філософське світоуявлення створює те середовище, в якій має місце і розвивається наукова думка. Певною мірою вона її обумовлює, сама, змінюючись в...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
Взаємозв'язок математики і філософії у процесі історичного розвитку
Взаємозв'язок математики і філософії у процесі історичного розвитку У статті досліджуються античні джерела зародження сучасної науки і філософії,...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Система філософії математики Аристотеля - Філософія і математика
Аристотеля (384-322 р. до н. е.) по праву був названий "найбільшим філософом стародавності". Основні питання філософії, логіки, психології,...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Класична доба античної філософії - Філософія Стародавньої Греції
Антична філософія в цілому - це грандіозна спроба побудувати раціоналізовану картину світу, з позиції розуму вирішити світоглядні питання. В...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу
Історія давньогрецької філософи бере свій початок з Мілетської школи, яка отримала свою назву від міста Мілета в Іонії (зах. побережжя Малої Азії), що в...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
Суперечка про пізнавальну цінність філософії - Основне питання філософії
Європейська традиція, що сходить до античності, що високо цінувала єдність розуму й моральності, разом з тим міцно зв'язувала філософію з наукою. Ще...
-
Гносеологія російської філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Гносеологічна проблематика була на провідних ролях у Російській філософії Наприкінці XIX - першій полови-ні XX ст. Йдеться, передусім, про таких...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Найвидатніші філософи України та світу
"Найвидатніші філософи України та світу" Абеляр П'єр (1079-1142) -- французький філософ, теолог і поет. Одним із перших прагнув розв'язати теологічні...
-
Філософія Фоми Аквінського - Філософія Середньовіччя
Відомим систематизатором середньовічної схоластики був Фома Аквінський (1225-1274рр.), який пристосовував вчення Аристотеля до католицизму. Найвідомішим...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Вступ - Творчість В. І. Вернадського та філософія
Актуальність теми дослідження . Глибокі та радикальні зміни, які відбулися на теренах України, актуалізують вироблення нової парадигми в поясненні...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
Виникнення екзистенціальної тенденції в сучасній світовій філософії було підготовлено кризовою ситуацією в розвитку філософії, яка склалася на початку 19...
-
Сучасне розуміння гносеології - Філософія пізнання (гносеологія)
В умовах сучасного філософського плюралізму харак-терним є прагнення філософів до синтезу найплідніших гносеологічних ідей та концепцій, розроблених...
-
Проблема взаємовідносин особи та суспільства в філософіі софістів і Сократа - Антична філософія
Софiстична фiлософiя В античнiй софiстицi дуже важко знайти цiлiсну концепцiю чи течiю, вона має розмаїття вчень, поглядiв рiзних її представникiв. Однак...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Філософія складає теоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, довкола якого утворюється свого роду духовна хмара узагальнених буденних...
-
Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу
Конфуцій (Кун-цзи або Кун Фу-цзи) жив і творив у VI--V ст. до н. є. Він засновник філософської школи конфуціанства, в центрі уваги якої були питання...
-
"ДХАММАПАДА" - Філософія Стародавнього світу
Дхамми зумовлені розумом, їхня найкраща частина -- розум, із розуму вони створені. Якщо хто-небудь говорить або чинить з нечистим сумлінням, то за ним...
-
"МОКШАДХАРМА" - Філософія Стародавнього світу
Юдхиштхіра сказав: Про визволення та найкращий спосіб (його досягнути) Ти говорив, Праотче. Про цей спосіб я хочу дізнатись достеменно, Бхарата '. Бхішма...
-
Логіка Нового часу - Логіка Середньовіччя та Нового Часу. Схоластичні диспути
Суперечливий характер логіки епохи Відродження давався взнаки і в нові часи. Так, Ф. Бекон і його послідовники (емпірики) високо цінували індукцію і...
-
В. Х. Лобас як вчений формувався в ідейній атмосфері 1960-х років. Вирішальний вплив на нього мали зміни в Радянському Союзі і передусім в тогочасній...
-
"Філософія" кількісно-якісних відношень
У статті розглядається питання зв'язку мови і мислення на прикладі категорій кількості та якості. Проводиться порівняльне дослідження квантитативності та...
-
Мілетська Школа - Філософія і математика
Мілетська школа - одна з перших давньогрецьких математичних шкіл, що зробила істотний вплив на розвиток філософських уявлень того часу. Вона існувала в...
-
Зарубіжна філософія ХХ ст. - Етапи розвитку філософії
Заруб. Філософія ХХ ст. в багатьох відношеннях являє собою своєрідне та цікаве явище - вона активізує і широко використовує не тільки останні найновіші...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Техніка як філософське поняття - Філософія техніки
Нині не існує чіткого та однозначного визначення поняття "техніка", хоча нібито всі розуміють його значення. Якщо під технікою розуміти штучно створені...
-
Вступ, Філософія історії: предмет і напрямки - Філософія історії
Осягнення особливостей історичного процесу в його єдності та невичерпному розмаїтті є основоположним завданням філософії історії. Його реалізація...
Неопозитивізм у сприйнятті світу - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія