Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу
Конфуцій (Кун-цзи або Кун Фу-цзи) жив і творив у VI--V ст. до н. є. Він засновник філософської школи конфуціанства, в центрі уваги якої були питання політичної стабільності, методів організації людей та управління державою. Вчення Конфуція, викладене його учнями у книзі "Лунь-юй" ("Бесіди та висловлювання"), вміщує систему його етико-політичних поглядів. Започатковані Конфуцісм принципи патріархальної теорії держави були канонізовані в II ст. до н. є. і стали засадами офіційної ідеології.
Конфуцій "ЛУНЬ-ЮЙ"
Вчитель сказав ': "Переймайся не тим, що люди тебе не знають, а тим, що ти не знаєш людей".(Розділ "Сюе ер").
Вчитель сказав: "За природою своєю всі люди схожі; виховання та набуті звички роблять їх різними... Лише найрозумніші та найдурніші не різняться між собою, бо не змінюються". (Розділ "Ян хо").
Вчитель сказав: "У (справі ) виховання не можна встановлювати різких відмінностей між людьми". (Розділ "Вей лін-гун").
Учитель спитав: "Ю, чи чув ти яро шість людських вад, про які мовиться у шести фразах? ... Сідай, я розповім : Любити людинолюбство і не любити навчання. Вада в тому, що це веде до тупості. Любити мудрість і не любити навчання. Це призводить до саморозпорошення. Любити правдивість і не вчитися. Ця вада призводить до того, що правда йде на шкоду самому собі. Любити прямоту і не вчитися. Це призводить до грубості. Любити мужність і не любити навчання -- прямий шлях до розпалення заворушень. Любити твердість і не навчатися. Вада в тому, що це призводить до впертості". (Там же). Цзи-гун спитав: "Чи відчуває благородний чоловік огиду до чого-небудь?" Учитель відповів: "Відчуває. Йому відразливі ті, котрі погано говорять про людей, знаходячись внизу, зводять наклепи на тих, хто над ними. Йому відразливі сміливці, які не дотримуються ритуалу, сповнені рішучості, але бездумні в діях". "А чи відчуваєте Ви огиду до когось?" Цзи-гун відповів: "Огидні ті, хто вважає за мудрість повторення чужих думок, хто думає, що чинити опір -- це сміливість, а розкривати чужі таємниці -- правдивість" (Там же).
Вчитель сказав: "Важко мати справу лише з жінками та нікчемними людьми. Коли з ними зближуєшся, вони перестають бути слухняними, коли віддаляєшся від них, неминуче відчуваєш ненависть з їхнього боку". (Там же).
Кун-цзи сказав: "Благородна людина боїться трьох речей: повеління неба, великих людей і слів досконало-мудрих. Низька людина не усвідомлює повелінь неба і не боїться його, зневажає великих людей, залишає поза увагою слова мудреця" (Розділ "Цзи-ши").
Учитель сказав: "Не знаючи волі (неба), не стати благородним. Не знаючи ритуалу (лі), не утвердити себе в суспільстві. Не відаючи, що люди кажуть, не пізнати людей". (Розділ "Яо юе").
Учитель сказав: "Благородна людина до всього ставиться згідно з обов'язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива... ( її) непокоїть те, що вона не має здібностей, а не те, що інші про неї знають (Вона) засмучена тим, що після смерті можуть не згадати її імені. Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька -- перед іншими. Тримає себе стримано, але не вступає в суперечки, вміє бути в злагоді, але не у змові з іншими..." (Розділ "Вей лін-гуи").
Цзи-гун спитав: "Чи можна ціле життя керуватись одним словом?" Учитель відповів: "Це слово -- взаємність. Не роби іншим того, чого не бажаєш собі". (Там же).
Вчитель сказав: "Люди з різними принципами не можуть знайти спільної мови". (Розділ "Вей лін-гун").
Вчитель сказав : "У благородної людини три моральних принципи, але я не можу їх здійснити. Несучи в собі людинолюбство, вона не сумує; будучи мудрою, вона не піддається сумнівам; будучи сміливою, вона не знає страху..." (Розділ "Сянь вень").
Вчитель сказав: "Принцип "Золотої середини" є найвищим принципом. Люди вже давно втратили його". (Розділ Юн е").
Мен і-цзи запитав про шанування батьків. Вчитель відповів: "Не порушуй принципів..." (Розділ "Вей Чжен").
Ю-цзи сказав: "Звернення до ритуалу має величезну вагу, оскільки спонукає людей до злагоди". (Розділ "Сюе ер").
Вчитель сказав: "Правитель ( завжди повинен бути) правителем, слуга -- слугою, батько -- батьком, син -- сином". ('Розділ "Янь Юань").
Цзи-лу спитав про те, як служити духам. Вчитель відповів: "Не навчившися служити людям, чи можна служити духам?" (Цзи-лу додав:) "Насмілюсь спитати, що таке смерть?" (Вчитель) відповів: "Не знаючи, що є життя, чи можна знати про смерть?" (Розділ "Сянь цзинь").
Кун-цзи сказав: "Ті, що володіють вродженими знаннями, стоять найвище. За ними йдуть ті, що здобувають знання у навчанні. Далі йдуть ті люди, які приступають до навчання, зустрівшися з труднощами. Ті, хто зустрівся з труднощами, але не вчаться, стоять найнижче". (Розділ "Цзи ші").
Вчитель сказав: "Необхідно виправити імена. Благородний чоловік ставиться з обережністю до того, чого не знає. Якщо імена неправильні, то й судження не будуть обгрунтованими. Якщо судження безпідставні, то й справи не будуть завершеними, і правила (ритуалу) лі не здійсняться повною мірою... люди не будуть знати, як себе поводити". (Розділ "Цзи-Лу").
Вчитель сказав: "Коли в державі побутують правильні принципи, можна прямо говорити і прямо діяти. Коли в державі немає правильних принципів, діяти можна прямо, але говорити обережно". (Розділ "Сянь вень").
Цзи Кан-цзи спитав Кун-цзи про керівництво державою, Кун-цзи відповів: "Управляти -- значить діяти правильно. Якщо, управляючи, ви вчинятимете правильно, то хто ж насмілиться на неправильні вчинки?" (Розділ "Янь Юань").
Вчитель сказав: "У давнину вчилися для самовдосконалення, нині для того, щоб стати відомим поміж людьми". (Розділ "Сянь вень").
Вчитель сказав: "(Характер) помилок залежить від того, хто їх припустився. Тільки розглянувши помилки, можна дізнатися, чи притаманне йому людинолюбство". (Розділ "Лі жень").
Вчитель сказав: "Поглянувши на вчинки людини, поглянь і на їх причини, встанови, чи хвилюють вони людину. І чи зможе тоді людина приховати, (що вона являє собою)". (Розділ "Вей Чжен").
Вчитель сказав : "Якщо моє вчення здійснюється, на те воля (неба), якщо моє вчення відкидають, на те воля (неба"). (Розділ "Сянь вень").
Похожие статьи
-
"ДХАММАПАДА" - Філософія Стародавнього світу
Дхамми зумовлені розумом, їхня найкраща частина -- розум, із розуму вони створені. Якщо хто-небудь говорить або чинить з нечистим сумлінням, то за ним...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
"МОКШАДХАРМА" - Філософія Стародавнього світу
Юдхиштхіра сказав: Про визволення та найкращий спосіб (його досягнути) Ти говорив, Праотче. Про цей спосіб я хочу дізнатись достеменно, Бхарата '. Бхішма...
-
"ЧХАНДОГ'Я-УПАНІШАДА" (ПОВЧАННЯ САНАТКУМАРИ) VII, - (ІМ'Я) - Філософія Стародавнього світу
1. Нарада наблизився до Санаткумари; "Навчи мене, володарю!" Той сказав йому: "З тим, що ти знайдеш, прийди до мене. Потім я повідаю тобі те, що вище за...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Значення парадигми новітньої науки для розуміння права - Філософія права, її предмет і завдання
Для Глибшого розуміння права необхідно також виходити з парадигми сучасної науки. Взагалі під парадигмою розуміють сукупність стійких і загаль-нозначимих...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
Функції філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як і будь-якій іншій філософській дисципліні, філософії права властивий ряд функцій. Серед них найважливішими є: світоглядна, методологічна,...
-
Філософія Платона - Антична філософія історії
Платон Афінський (427-347 pp. до н. е.) - давньогрецький філософ, засновник платонізму, об'єктивного ідеалізму. Він народився на острові Егіна (недалеко...
-
Філософія Демокріта. Космологія. Теорія пізнання - Антична філософія історії
Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н. е., рік смерті невідомий, за деяким даними...
-
Зв'язок права з державою та громадянським суспільством - Філософія права, її предмет і завдання
Суспільство формує державу. Його саморегуляція здійснюється через діяльність держави, її органів. Роль найефективнішого засобу регламентації процесу...
-
Періодизація історії античної філософії. Сократ - Платон - Арістотель - Антична філософія історії
Антична філософія - це філософія давньої Греції і давнього Рима; виникла в VI столітті до н. е. у давньогрецьких містах-державах (полісах) і розвивалася...
-
Вступ - Антична філософія історії
Антична філософія, тобто філософія стародавніх греків і стародавніх римлян, зародилася в VI ст. до н. е. . в Греції і проіснувала до VI в. н. е. (коли...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
ВИСНОВКИ - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософське осмислення права -- завдання особливої теоретичної дисципліни -- філософії права, предметом якої є з'ясування...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
Висновки - Антична філософія історії
Серед авторитетних для неплатників текстів крім текстів Платона (коментарі на платонівські діалоги становлять основну частину спадщини цієї традиції)...
-
1. Спочатку філософія не виокремлювалася як особлива форма суспільної свідомості, хоч для її усамостійнення почали зароджуватися певні умови. 2....
-
Вступ, Східна філософія - Давня філософія
Найдавніші зародки філософських вчень, що дійшли до нашого часу, виникли в державах Близького і Середнього Сходу. Вони ще не виокремилися від мітології....
-
Специфику социальной, этнографической и культурной жизни Древней Индии отразила философская мысль, в том числе и философско-правовые воззрения. Наиболее...
-
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція Історія людства є історією розвитку уявлень людей про самих себе. Досвід поколінь, держав і...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Вступ - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Духовна криза сучасного розвиненого світу все більш посилюється. Це відбувається скрізь і не залежить від культурних традицій тієї чи іншої країни, хоча...
-
Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки - Свідомість як філософська проблема
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю,...
-
Біографія та філософське вчення Кирила Транквіліона-Ставровецького
Братський вчений (теолог, філософ), письменник, церковно-освітній діяч, видавець-друкар К. Транквіліон-Ставровецький став одним з перших представників...
-
Основные проблемы философии древнего Востока (Индия и Китай) - Основы философии
Индия. 1 период - XV-VI в. д.н. э. - Ведический. Веды - священная книга индуистов (религиозные взгляды, знания, 4 книги). Упанишады - комментарии к Ведам...
-
Основание даосизма. - Философия даосизма
Даосизм возник в Китае во 2-й половине I тысячелетия до н. э. Основателем даосизма считается Лао-цзы (род. в 604 г. до н. э.), однако важнейшим его...
-
Мо-Цзы - История управленческой мысли в античности. Китай
Через пару лет после смерти Конфуция родился другой китайский мудрец - Мо-Цзы, ставший впоследствии основателем моизма, который на протяжении нескольких...
-
Этические и политические взгляды Аристотеля - Древнегреческая (античная) философия
Этика и политика образуют единую практическую часть философского знания, предметом которой становится благо, осуществимое в поступках: этика...
Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу