Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу

Конфуцій (Кун-цзи або Кун Фу-цзи) жив і творив у VI--V ст. до н. є. Він засновник філософської школи конфуціанства, в центрі уваги якої були питання політичної стабільності, методів організації людей та управління державою. Вчення Конфуція, викладене його учнями у книзі "Лунь-юй" ("Бесіди та висловлювання"), вміщує систему його етико-політичних поглядів. Започатковані Конфуцісм принципи патріархальної теорії держави були канонізовані в II ст. до н. є. і стали засадами офіційної ідеології.

Конфуцій "ЛУНЬ-ЮЙ"

Вчитель сказав ': "Переймайся не тим, що люди тебе не знають, а тим, що ти не знаєш людей".(Розділ "Сюе ер").

Вчитель сказав: "За природою своєю всі люди схожі; виховання та набуті звички роблять їх різними... Лише найрозумніші та найдурніші не різняться між собою, бо не змінюються". (Розділ "Ян хо").

Вчитель сказав: "У (справі ) виховання не можна встановлювати різких відмінностей між людьми". (Розділ "Вей лін-гун").

Учитель спитав: "Ю, чи чув ти яро шість людських вад, про які мовиться у шести фразах? ... Сідай, я розповім : Любити людинолюбство і не любити навчання. Вада в тому, що це веде до тупості. Любити мудрість і не любити навчання. Це призводить до саморозпорошення. Любити правдивість і не вчитися. Ця вада призводить до того, що правда йде на шкоду самому собі. Любити прямоту і не вчитися. Це призводить до грубості. Любити мужність і не любити навчання -- прямий шлях до розпалення заворушень. Любити твердість і не навчатися. Вада в тому, що це призводить до впертості". (Там же). Цзи-гун спитав: "Чи відчуває благородний чоловік огиду до чого-небудь?" Учитель відповів: "Відчуває. Йому відразливі ті, котрі погано говорять про людей, знаходячись внизу, зводять наклепи на тих, хто над ними. Йому відразливі сміливці, які не дотримуються ритуалу, сповнені рішучості, але бездумні в діях". "А чи відчуваєте Ви огиду до когось?" Цзи-гун відповів: "Огидні ті, хто вважає за мудрість повторення чужих думок, хто думає, що чинити опір -- це сміливість, а розкривати чужі таємниці -- правдивість" (Там же).

Вчитель сказав: "Важко мати справу лише з жінками та нікчемними людьми. Коли з ними зближуєшся, вони перестають бути слухняними, коли віддаляєшся від них, неминуче відчуваєш ненависть з їхнього боку". (Там же).

Кун-цзи сказав: "Благородна людина боїться трьох речей: повеління неба, великих людей і слів досконало-мудрих. Низька людина не усвідомлює повелінь неба і не боїться його, зневажає великих людей, залишає поза увагою слова мудреця" (Розділ "Цзи-ши").

Учитель сказав: "Не знаючи волі (неба), не стати благородним. Не знаючи ритуалу (лі), не утвердити себе в суспільстві. Не відаючи, що люди кажуть, не пізнати людей". (Розділ "Яо юе").

Учитель сказав: "Благородна людина до всього ставиться згідно з обов'язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива... ( її) непокоїть те, що вона не має здібностей, а не те, що інші про неї знають (Вона) засмучена тим, що після смерті можуть не згадати її імені. Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька -- перед іншими. Тримає себе стримано, але не вступає в суперечки, вміє бути в злагоді, але не у змові з іншими..." (Розділ "Вей лін-гуи").

Цзи-гун спитав: "Чи можна ціле життя керуватись одним словом?" Учитель відповів: "Це слово -- взаємність. Не роби іншим того, чого не бажаєш собі". (Там же).

Вчитель сказав: "Люди з різними принципами не можуть знайти спільної мови". (Розділ "Вей лін-гун").

Вчитель сказав : "У благородної людини три моральних принципи, але я не можу їх здійснити. Несучи в собі людинолюбство, вона не сумує; будучи мудрою, вона не піддається сумнівам; будучи сміливою, вона не знає страху..." (Розділ "Сянь вень").

Вчитель сказав: "Принцип "Золотої середини" є найвищим принципом. Люди вже давно втратили його". (Розділ Юн е").

Мен і-цзи запитав про шанування батьків. Вчитель відповів: "Не порушуй принципів..." (Розділ "Вей Чжен").

Ю-цзи сказав: "Звернення до ритуалу має величезну вагу, оскільки спонукає людей до злагоди". (Розділ "Сюе ер").

Вчитель сказав: "Правитель ( завжди повинен бути) правителем, слуга -- слугою, батько -- батьком, син -- сином". ('Розділ "Янь Юань").

Цзи-лу спитав про те, як служити духам. Вчитель відповів: "Не навчившися служити людям, чи можна служити духам?" (Цзи-лу додав:) "Насмілюсь спитати, що таке смерть?" (Вчитель) відповів: "Не знаючи, що є життя, чи можна знати про смерть?" (Розділ "Сянь цзинь").

Кун-цзи сказав: "Ті, що володіють вродженими знаннями, стоять найвище. За ними йдуть ті, що здобувають знання у навчанні. Далі йдуть ті люди, які приступають до навчання, зустрівшися з труднощами. Ті, хто зустрівся з труднощами, але не вчаться, стоять найнижче". (Розділ "Цзи ші").

Вчитель сказав: "Необхідно виправити імена. Благородний чоловік ставиться з обережністю до того, чого не знає. Якщо імена неправильні, то й судження не будуть обгрунтованими. Якщо судження безпідставні, то й справи не будуть завершеними, і правила (ритуалу) лі не здійсняться повною мірою... люди не будуть знати, як себе поводити". (Розділ "Цзи-Лу").

Вчитель сказав: "Коли в державі побутують правильні принципи, можна прямо говорити і прямо діяти. Коли в державі немає правильних принципів, діяти можна прямо, але говорити обережно". (Розділ "Сянь вень").

Цзи Кан-цзи спитав Кун-цзи про керівництво державою, Кун-цзи відповів: "Управляти -- значить діяти правильно. Якщо, управляючи, ви вчинятимете правильно, то хто ж насмілиться на неправильні вчинки?" (Розділ "Янь Юань").

Вчитель сказав: "У давнину вчилися для самовдосконалення, нині для того, щоб стати відомим поміж людьми". (Розділ "Сянь вень").

Вчитель сказав: "(Характер) помилок залежить від того, хто їх припустився. Тільки розглянувши помилки, можна дізнатися, чи притаманне йому людинолюбство". (Розділ "Лі жень").

Вчитель сказав: "Поглянувши на вчинки людини, поглянь і на їх причини, встанови, чи хвилюють вони людину. І чи зможе тоді людина приховати, (що вона являє собою)". (Розділ "Вей Чжен").

Вчитель сказав : "Якщо моє вчення здійснюється, на те воля (неба), якщо моє вчення відкидають, на те воля (неба"). (Розділ "Сянь вень").

Похожие статьи




Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу

Предыдущая | Следующая