Гносеологія російської філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Гносеологічна проблематика була на провідних ролях у Російській філософії Наприкінці XIX - першій полови-ні XX ст. Йдеться, передусім, про таких релігійних філосо-фів, як В. Соловйов, М. Бердяєв, П. Флоренський, С. Булга-ков, Г. Шпет та ін.
В. Соловйов намагався обгрунтувати "органічну логі-ку" як одну з трьох складових філософії на рівні з метафізикою та етикою, чітко розмежовував елементарну, фор-мальну логіку та філософську - "органічну" логіку. Пер-ша з них має справу тільки із загальними формами мисли-тельного процесу й не стосується філософії. Логіка філо-софська стосується не процесів мислення у його загальних суб'єктивних формах як емпірично даних, а об'єктивного характеру мислення, яке пізнає.
Специфічну рису філософської логіки він вбачав у її змістовності, маючи на увазі відношення суб'єктивних форм людського розуму до незалежної від нього дійсності, яка саме завдяки ним і пізнається. Змістовний характер філо-софська логіка отримує через свій метод розвитку, побудо-ви знання. Цим методом, на думку Соловйова, є діалектика, яка є специфічним філософським мисленням і водночас вченням про пізнання, тобто гносеологією. Він вважав, що сфера "цілісного знання" охоплює три складові: позитив-ну науку, абстрактну філософію і теологію. Ці три галузі, в свою чергу, втілюють у собі відповідно три головні види знань. В. Соловйов виокремив такі різновиди знань, як ем-піричні та теоретичні, істинні та неістинні, абсолютні та відносні, формальні та змістовні, безпосередні та опосеред-ковані тощо.
Усе багатство знань - це формоутворення "знання за-галом", різновидами якого є, на думку Соловйова, помилка, вигадка та неправда. Критерієм істини він вважав синте-тичний критерії, що містить в собі реалістичний (адекват-нії речам) та раціоналістичний підходи. Однак вирішальним є "матеріальна істина", "фізичний досвід".
На відміну від В. Соловйова, який орієнтувався На ра-ціоналістичну гносеологію, Представники Ірраціоналістич-ної Гілки в російській філософії піддали її суворій критиці. Так, Л. Шестов був переконаним, що навіть "флегматичні філософи", які винайшли гносеологію, часом робили спробу "неметодологічних виходів", потай сподіваючись проклас-ти свій шлях до незнаного всупереч "безглуздим доказам" про нібито великі переваги наукового пізнання.
М. Бердяєв, хоча й зазначав, що раціоналістичні гносео-логії мають у собі багато правомірного, часто називав їх представників (особливо кантіанців) паразитами на дереві пізнання. На його думку, теорія пізнання не має онтологіч-ного підгрунтя, відірвана від практики, а тому пізнання в ній не є функцією життя. Тому їй необхідно відмовитися від відірваності, повернутися до живих коренів буття, до такого пізнання, яке є функцією цілісного процесу життя.
Інтуїтивіст Микола Лоський (1870-1965) виходив з того, що теорію знання слід вибудовувати, не спираючись на жодну теорію, вироблену іншими науками, тобто не корис-туватись твердженнями інших наук як засновками. Теорію знання потрібно розпочинати з аналізу дійсних на даний момент переживань. За такого аналізу, на думку Лоського, можна використовувати здобутки інших наук, але тільки як матеріал, а не як основу для теорії пізнання. Адже знан-ня не є копією, символом чи явою дійсності для суб'єкта, який пізнає. Знання - це сама дійсність, саме життя, яке аналізується шляхом порівняння.
К. Маркс і Ф. Енгельс запропонували Діалектико-матеріалістичну гносеологію. Вона передбачає розуміння пізнання як певної форми духовного виробництва, як про-цесу відображення дійсності, яка існує незалежно від сві-домості, передуючи їй. Процес пізнання цієї дійсності є прин-ципово можливим і становить активне творче відображен-ня реальності у процесі зміни її людьми, тобто в процесі суспільної практики.
Процес пізнання, за Марксом та Енгельсом, детерміно-ваний соціокультурними факторами й здійснюється не ізо-льованим суб'єктом як "гносеологічним Робінзоном", а людиною, яка є соціальною істотою, тобто сукупністю усіх соціальних відносин. Активність цієї людини - найваж-ливіша передумова пізнавального процесу.
Гносеологія як сукупність знань про пізнавальний про-цес та його загальні характеристики є висновком, підсум-ком, квінтесенцією історії пізнання, усієї матеріальної та духовної культури.
Найважливішим принципом діалектико-матеріалістична гносеологія вважає єдність діалектики, логіки і теорії пізнання, але, на відміну від гегелівського підходу, ця єд-ність розвинута на грунті матеріалістичного розуміння іс-торії. А елементи діалектики (закони, категорії та прин-ципи), будучи відображенням загальних законів розвитку об'єктивного світу, водночас є загальними формами мис-лення, універсальними регулятивами пізнавальної діяль-ності загалом.
Похожие статьи
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Філософське пізнання - Основне питання філософії
Перше питання, з якого починалося філософське пізнання і який заявляє про себе знову й знову, - це питання: що собою представляє мир, у якому ми живемо?...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Сучасна філософія науки. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм - Основи філософії
Філософія науки - напрямок західно-європейської філософської думки, створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. У цій...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання (гносеологія)
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльнос-ті людини, процесом осягнення навколишнього світу, отри-мання й нагромадження знань. А знання - це...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Пізнання як предмет філософського аналізу - Філософія пізнання (гносеологія)
Філософія, на відміну від інших історичних типів світо-гляду (міфології та релігії), здійснює свою світоглядну функ-цію на основі теоретичного ставлення...
-
Філософія Івана Франка - Загальна характеристика української філософії ХІХ - поч. ХХ століть
І. Я. Франко (1856 - 1916) - видатний український письменник, філософ, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1880),...
-
Світоглядні основи виникнення античної філософії - Антична філософія
Космологічний натуралізм - філософська течія, що намагалася пояснити походження і будову всесвіту з позицій стихійного матеріалізму, згідно з яким...
-
Система філософії математики Аристотеля - Філософія і математика
Аристотеля (384-322 р. до н. е.) по праву був названий "найбільшим філософом стародавності". Основні питання філософії, логіки, психології,...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Філософія та її роль у суспільстві - Етапи розвитку філософії
Поняття філософії походить від грецьких слів: Філео і Софія, що означає в перекладі: любов до мудрості. У період Київської Русі філософія асоціювалась з...
-
Класична доба античної філософії - Філософія Стародавньої Греції
Антична філософія в цілому - це грандіозна спроба побудувати раціоналізовану картину світу, з позиції розуму вирішити світоглядні питання. В...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Важливу роль у розвитку науки і культури відіграла Києво-Могилянська академія, яка виступила водночас провідним центром філософської думки України другої...
-
Основні форми наукового пізнання - Головні питання філософії
У науковому пізнанні в діалектичній єдності чуттєвого та раціонального головна роль належить раціональному мисленню. Проте його основні форми(поняття,...
-
Філософія як теоретична форма світогляду - Основи філософії
Філософія - теоретичне ядро світогляду, його теоретична форма, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення...
-
Пізнання у німецькій класичній філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Німецька класична філософія, передусім її основопо-ложник І. Кант, нперше спробувала пов'язати проблеми гносеології; і дослідженням історичних форм...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Періодизація історії античної філософії. Сократ - Платон - Арістотель - Антична філософія історії
Антична філософія - це філософія давньої Греції і давнього Рима; виникла в VI столітті до н. е. у давньогрецьких містах-державах (полісах) і розвивалася...
-
Походження філософії, історичні типи, її національна своєрідність - Філософія як наука
Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється протягом життя окремої людини, а суспільний світогляд еволюціонує з...
-
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання Історія як об'єкт і предмет філософського осягнення:...
-
Неофрейдизм аквінський філософія пізнання Період зародження давньоруської філософії і ранньохристиянської філософії Русі Даний етап руської філософії...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Предмет філософії, її функції. Особливість філософської проблеми - Філософія як наука
Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі...
-
"Для Сковороди ключ до всіх розгадок життя, як космічної, так і божественної, є людина, тому що всі питання й всі таємниці світу зосереджені для нього в...
-
Філософія серця Юркевича - Антропологічний характер філософії серця Г. С. Сковороди, П. Д. Юркевича
У філософії Юркевича поняття "серця" виступає центральною ідеєю, яку він аналізує у праці "Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Поняття об'єкта пізнання, Філософське розуміння суб'єкта пізнання - Основи філософії
За Декартом об'єкт це протяжна субстанція(природа) Об'єкт пізнання - предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
XX століття особливо гостро поставило питання про буттєві засади людини, що спричинило підвищення інтересу до різних форм людського самовиявлення та...
-
Іван Франко біля витоків національної філософії - Філософія української національної ідеї
Іван Франко - людина багатогранного таланту й енциклопедичного інтелекту. Поет і прозаїк, громадський діяч і політик, науковий дослідник проблем історії...
-
Релігія і філософія в історії Російської держави - Взаємовідношення філософії і релігії
До прийняття християнства на території Київської Русі проживали племена полян, древлян, кривичів, в'ятичів, радимичів та інших слов'ян, які сповідували...
-
Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію - Філософія пізнання і науки
Проблеми гносеології займають важливе місце у філософії марксизму. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає пізнання як процес і результат...
-
Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання - Головні питання філософії
Навіть просте відтворення предметів людської життєдіяльності, а тим більше створення того, чого ще не існує у наявній формі, вимагає певних усвідомлених...
Гносеологія російської філософії - Філософія пізнання (гносеологія)