Аналітична філософія - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія
Криза настанов логічного по-зитивізму дала поштовх для пошуку розв'язання цих же проблем аналітичною філософією (назва походить від ме-тоду, яким користувалися його представники - аналізу мови), яка почала бурхливо розвиватись у 40-ві роки XX ст. в Англії, а пізніше в США. Передумови її були закладені Бертраном Расселом (1872-1970) і Джорджем Муром (1873-1958), а наймогутніший поштовх був наданий пра-цями Людвіга Вітгенштейна (1889-1951) періоду 40-50 років. До цієї течії також належать їх послідовники Гілберт Райл (1907-1976), Джон Остін (1911-1960) - представники так знаної кембриджсько-оксфордської школи.
Взагалі аналіз мови як засобу, за допомогою якого ви-ражається філософське знання, є одним з тра-диційних філософських методі" поряд з діалектикою, фе-номенологією, трансцендентальним методом та ін. До цього методу вдавались ще номіналісти (Оккам), Гоббс та ін. У XX ст. аналітична філософія (лінгвістичний аналіз), набув-ши особливого поширення в англомовних країнах, стає од-нією з найвпливовіших течій.
Аналітична філософія (філософія лінгвістичного ана-лізу) багато в чому продовжує традицію логічного пози-тивізму (неопозитивізму). Це стосується, зокрема, дослі-джуваної проблематики і розуміння функції філософії. Однак між ними існує і принципова відмінність. З цього приводу російський філософ В. Лекторський зазначав: "Лінгвістичний аналіз свідомо протиставляє себе логіч-ному позитивізму. Це виразилось у принциповій відмові лінгвістичних аналітиків від верифікаційної теорії зна-чення..., в неприйнятті тези про те, що наукові міркуван-ня є ідеальною моделлю всякого осмисленного міркування..." Звідси випливали далекосяжні висновки, зокрема і такі, що філософські, релігійні, політичні та інші мовні вислови є також осмисленими.
Найсуттєвіша відмінність аналітичної філософії від неопозитивізму полягає в переосмисленні природи мови і, відповідно, природи значення. Мова розуміється ними не як штучна знакова система (на зразок наукової мови), значення виразів якої набувається через верифікацію, а як елемент життєдіяльності людини, вона функціонує як складова в різних життєвих ситуаціях. Цю мову, що є складником певної ситуації, Вітгенштейн називає "мовою-грою".
Буденна мова, на його думку, є множинністю таких си-туативних контекстів (ігор). Слова чи вислови не мають раз і назавжди заданого значення. Значення слова - це той чи інший спосіб вживання його в певному життєвому контексті (грі). Метафізичні проблеми, на думку представ-ників аналітичної філософії, виникають тоді, коли значен-ня слів, вироблені в одному контексті, переносяться на ці ж слова, але вживані в іншому контексті (іншій грі). Це, зокрема, стосується вживання філософських слів у науко-вому значенні. Намагання метафізики за взірцем науки схопити сутність речей за допомогою таких слів, як "знан-ня", "буття", "об'єкт", "я" та ін., призводить до плутанини, псевдопроблем, які знімаються методом лінгвістичного ана-лізу. На думку Вітгенштейна, не існує єдиного значення цих слів, і для уникнення "метафізичної" плутанини необ-хідно зводити їх до буденної мови для з'ясування мно-жинності їх значень. Тому метафізика не може бути нау-кою про "знання", "буття", "я" та ін. Метафізичне знання має право на існування, але не в науковому статусі (без претензії на науковість).
Науковою філософією може бути тільки лінгвістичний аналіз, що стає своєрідною лінгвістичною терапією, засо-бом розв'язування вузлів, що виникли внаслідок нестрогого вживання слів. Функція такої філософії полягає в мовному аналізі "гріхів" попередніх філософів.
Аналітики не заперечують права на існування тради-ційної філософії (метафізики). Але ця метафізика не по-винна претендувати на статус науки. Вона, на їх думку, є особливим способом бачення світу, до якого не завжди мо-жна підходити з позиції "істина" - "хибність". Така метафізика навіть може давати імпульси розвитку науки, але сама не повинна прагнути бути наукою чи підміняти її.
Отже, представники аналітичної філософії, як і неопо-зитивісти, також різко розмежували філософію і науку, але, на відміну від неопозитивістів, вони не заперечували традиційної філософії (метафізики) як особливої сфери знання. Аналітична філософія і неопозитивізм продовжили лінію емпіриків та позитивістів у XX ст.
Похожие статьи
-
Неопозитивізм у сприйнятті світу - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія
Розвиток філософії як науки у XX ст. тісно пов'яза-ний з такими течіями, як аналітична філософія і неопози-тивізм (логічний позитивізм). Головним...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
Сучасна філософія науки. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм - Основи філософії
Філософія науки - напрямок західно-європейської філософської думки, створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. У цій...
-
Філософське світоуявлення створює те середовище, в якій має місце і розвивається наукова думка. Певною мірою вона її обумовлює, сама, змінюючись в...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Зарубіжна філософія ХХ ст. - Етапи розвитку філософії
Заруб. Філософія ХХ ст. в багатьох відношеннях являє собою своєрідне та цікаве явище - вона активізує і широко використовує не тільки останні найновіші...
-
Предмет філософії, її функції. Особливість філософської проблеми - Філософія як наука
Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі...
-
Рене Декарт - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Рене Декарт (1596-1650) знаменує сформованість філософії Нового часу. Найбільш відомими його творами є: "Правила для керування розуму", "Міркування про...
-
Класична доба античної філософії - Філософія Стародавньої Греції
Антична філософія в цілому - це грандіозна спроба побудувати раціоналізовану картину світу, з позиції розуму вирішити світоглядні питання. В...
-
Філософія як специфічний феномен людської культури - Філософія Стародавньої Греції
Прагнення стати не тільки освіченою, а й сучасною людиною не може здійснитися без вивчення філософії, яка завжди була джерелом віковічних запитань...
-
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології Народження неопозитивізму зв'язане з працями видатних мислителів XX ст. Бертрана...
-
Виникнення екзистенціальної тенденції в сучасній світовій філософії було підготовлено кризовою ситуацією в розвитку філософії, яка склалася на початку 19...
-
Філософія Фоми Аквінського - Філософія Середньовіччя
Відомим систематизатором середньовічної схоластики був Фома Аквінський (1225-1274рр.), який пристосовував вчення Аристотеля до католицизму. Найвідомішим...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Ha основі наведених визначень можна окреслити зв'язок між світоглядною та онтологічною функціями філософії. Характер світорозуміння, зокрема розуміння...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання (гносеологія)
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльнос-ті людини, процесом осягнення навколишнього світу, отри-мання й нагромадження знань. А знання - це...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Вступ - Досократівська філософія
Грецька антична філософія сформувалася в VII - VI ст. до нашої ери. Своїм характером і спрямованістю змісту, особливо методом філософствування вона...
-
Екзистенціальна філософія та її різновиди
Екзистенціальна філософія та її різновиди Однією з провідних течій суспільної думки XX ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
XX століття особливо гостро поставило питання про буттєві засади людини, що спричинило підвищення інтересу до різних форм людського самовиявлення та...
-
Аврелій Августин: філософія буття
Аврелій Августин: філософія буття Найбільшим християнським мислителем періоду патристики і найбільш видатним з "батьків церкви" був Аврелій Августин...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Вступ - Філософія Нового часу: Р. Декарт, Д. Локк
Актуальність теми "Філософія нового часу: Р. Декарт, Д. Локк" полягає тому що найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - принципова орієнтація на...
-
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання Історія як об'єкт і предмет філософського осягнення:...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Філософія та її роль у суспільстві - Етапи розвитку філософії
Поняття філософії походить від грецьких слів: Філео і Софія, що означає в перекладі: любов до мудрості. У період Київської Русі філософія асоціювалась з...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Розвиток сенсуалістичної філософії, Джон Локк - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Джон Локк Джон Локк (1632-1704) відомий як творець класичного сенсуалізму, творець трактату "Досвід про людський розум" (1690). За своєю сутністю...
-
Висновки - Антична філософія історії
Серед авторитетних для неплатників текстів крім текстів Платона (коментарі на платонівські діалоги становлять основну частину спадщини цієї традиції)...
-
Сучасне розуміння гносеології - Філософія пізнання
В умовах сучасного філософського плюралізму харак-терним є прагнення філософів до синтезу найплідніших гносеологічних ідей та концепцій, розроблених...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльнос-ті людини, процесом осягнення навколишнього світу, отри-мання й нагромадження знань. А знання -- це...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Сучасне розуміння гносеології - Філософія пізнання (гносеологія)
В умовах сучасного філософського плюралізму харак-терним є прагнення філософів до синтезу найплідніших гносеологічних ідей та концепцій, розроблених...
Аналітична філософія - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія