Вступ - Творчість В. І. Вернадського та філософія

Актуальність теми дослідження. Глибокі та радикальні зміни, які відбулися на теренах України, актуалізують вироблення нової парадигми в поясненні сутності людини, її місця та ролі в суспільстві, де одним із визначальних чинників виступає феномен національної ідентичності. В умовах українського сьогодення цей суто теоретичний напрямок соціально-філософських розвідок набуває практичного значення, як з огляду на необхідність осмислення історії українського народу з метою віднайдення того смислотворчого ядра, що слугує підгрунтям для "проростання" власне феномену українськості, так і в плані особистісного самовизначення та самореалізації. Ця проблема поглиблюється існуючою нині колізією між інтеграцією та розмежуванням, цивілізацією та екзистенцією, коли, з одного боку, глобалізаційні процеси вимагають нівелювання індивідуального, суто особистісного, а з іншого - присутнє прагнення зберегти свою національно-культурну ідентичність.

Розробка соціально-філософського аспекту українознавчої проблематики є одним із магістральних напрямків формування базових цінностей нашого суспільства і складовою частиною гуманітарної стратегії розбудови української держави, відродження культури, національної самосвідомості і моральних пріоритетів української людини. Тому автор роботи вважає актуальним дослідження проблеми національної самоідентифікації, вивчати яку науковці (філософи, політологи, історики, соціологи, психологи) почали лише після здобуття Україною незалежності. Серед різноманітних виявів цієї проблеми важливим на сучасному етапі є повернення до української культурної спадщини імен, які були в радянські часи штучно вилучені з ідеологічних міркувань.

Соціально-філософське дослідження українськості В. Вернадського в даній роботі проводиться з позицій аналізу філософських підходів до вивчення поведінки особистості, її ціннісних та світоглядних виборів, що знайшли своє відображення у життєвій, науковій та практично-організаційній діяльності.

Попри величезний обсяг матеріалів, де аналізуються наукові досягнення цього видатного вченого, а також значну увагу до його філософських поглядів, українськість В. Вернадського та його світоглядна позиція досліджені недостатньо. Іноді необхідно навіть окремо доводити приналежність цієї непересічної особистості до української нації та української культури.

В радянські часи зазвичай вихід друкованих матеріалів про В. Вернадського приурочувався до його ювілейних дат, досліджувались роботи вченого з природознавства та організаційна роль у створенні російської та української академічної науки. Дослідження українських коренів В. Вернадського були епізодичними, проводились в контексті інших проблем. Основними напрямками розробки спадщини В. Вернадського були дослідження його вчення про біосферу та ноосферу, а також цілого комплексу природничих наук, започаткованих ним. Проте соціально-філософський аналіз творчої спадщини видатного вченого дозволяє стверджувати, що не менш важливими є також і його роздуми про історію та суспільні процеси. Донедавна залишаючись "білою плямою" у вітчизняній науці, дана проблема не одержала ще належної розробки у філософській літературі.

Численні наукові роботи останніх років, де аналіз матеріалу проводиться з використанням спадщини В. Вернадського, зосереджуються переважно на археографічних дослідженнях. Започаткувала цей напрям досліджень історик О. Апанович. Серед дослідників зв'язків В. Вернадського з Україною потрібно назвати академіка К. Ситника, архівознавців-істориків С. Кіржаєва, І. Гирича, Е. Агінську, О. Михайлову, С. Білоконя та багатьох інших. З-поміж робіт, присвячених дослідженню наукової спадщини В. Вернадського, вирізняються дуже грунтовні бібліографічні довідники, у створенні яких брали участь Л. Дубровіна, О. Онищенко, Л. Беляєва, Л. Новосьолова. Екологічному аспекту творчості В. Вернадського присвячені дослідження С. Мороза, С. Стойка, М. Голубця. Заснування Української Академії наук та участь у цьому В. Вернадського вивчали С. Бушак, Т. Варава, Т. Вересовська, Г. Добров, В. Онопрієнко, В. Дроботько, В. Сарбей, Т. Сидорова, Ю. Храмов, С. Руда, В. Кучмаренко та інші.

Нове, соціально-філософське прочитання творчості В. Вернадського, і, насамперед, його українознавчої концепції, дозволяє скористатись ідеями видатного організатора науки для подальшого національного суспільного розвитку. Вагоме підгрунтя при з'ясуванні людиновимірного характеру творчості В. Вернадського створюють праці видатних українських філософів Г. Сковороди, П. Юркевича. Плідним виявилось і використання в процесі аналізу творчої спадщини В. Вернадського праць М. Кисельова, С. Кримського, В. Крисаченка, О. Митропольського, М. Степико, В. Табачковського, в яких досліджуються гуманістичні виміри української національної ідеї. Не менш важливим при соціально-філософському аналізі українознавчої концепції В. Вернадського були і дослідження новітніх методологічних підходів до вирішення проблеми людини в сфері гуманітарного пізнання, які розглядаються в роботах В. Андрущенка, І. Бойченка, Л. Губерського, М. Михальченка, М. Надольного, В. Рижка, В. Ярошовця, Т. Ящук та інших.

Також автор послуговується методологічними принципами історико-філософського українознавства, викладеними, перш за все, в роботах Д. Чижевського, І. Бичка, В. Горського, В. Нічик, І. Огородника, М. Русина. Сприяло здійсненню аналізу українознавчої концепції В. Вернадського через призму гуманістичного вектору і звернення до досліджень поглядів В. Вернадського в роботах провідних українських філософів В. Шинкарука та М. Поповича.

Отже, наукові дослідження спадщини В. Вернадського так чи інакше стосувались його світоглядних позицій, з'ясовувалась також його причетність до української культури. Проте соціально-філософський аналіз українознавчої концепції В. Вернадського як окрема тема дослідження раніше був поза активним науковим розглядом.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виокремлення та соціально-філософський аналіз українознавчої складової у теоретичних та практичних здобутках В. Вернадського.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких дослідницьких завдань:

-- осягнення надбань В. Вернадського в галузі українознавства та узагальнення його українознавчої концепції; -- виокремлення соціально-філософських вимірів українознавчої концепції В. Вернадського; -- дослідження виявів українськості В. Вернадського як особистості; -- дослідження основних засад функціонування Української Академії наук, запропонованих В. Вернадським та зіставлення поглядів В. Вернадського і М. Грушевського стосовно організації української академічної науки; -- визначення місця і значення українознавчої концепції мислителя в контексті сучасних українських реалій.

Об'єктом дослідження є творча спадщина В. Вернадського, життєвий шлях видатного мислителя, вияви його національної самоідентифікації в науці та в способі життєдіяльності.

Предмет дослідження - соціально-філософські виміри українознавчої концепції В. Вернадського.

Методи дослідження. Соціально-філософський аналіз в даній роботі зумовлює використання методики, що охоплює філософські та загальнонаукові підходи та методи.

Дослідження базується на методологічному принципі інтегративності як одному із засадничих для соціальної філософії та українознавства. Акцент робиться не на оцінці окремих подій, а на прагненні дослідити, розкрити природу тих чи інших вчинків, життєвих виборів, проаналізувати їхню мотивацію. Використання комплексного підходу та принципу системності дозволяє розглядати світоглядну позицію В. Вернадського як результат впливу хоча і різноманітних, та, водночас, взаємопов'язаних чинників. Проблемно-історичний та біографічний методи викладу матеріалу дають змогу досліджувати в дисертаційній роботі різноманітні джерела та аналізувати постать В. Вернадського як учасника конкретних історичних подій. Використовувався також компаративістський (порівняльний) метод для зіставлення поглядів В. Вернадського і М. Грушевського.

Наукова новизна запропонованого дослідження творчої спадщини В. Вернадського полягає в акцентуванні дослідження на українськості В. Вернадського, у виділенні соціально-філософських вимірів його українознавчої концепції.

Наукова новизна роботи розкривається у таких теоретичних положеннях:

-- вперше розглянуто цілісність українознавчої концепції В. Вернадського, що грунтується на розумінні ним цілісності природного і суспільного середовища. Центральним принципом українознавчої концепції В. Вернадського є наголошення на ролі знань, зокрема про минуле та сьогодення власного народу, про довкілля, в якому він сформувався, а також про його оточення, у зростанні національної самосвідомості. Важливим є також принцип комплексного дослідження України і українства. Принцип розвитку демократії, громадянських свобод і свободи мислення є, на думку В. Вернадського, необхідною передумовою не тільки наукового поступу, а й загального прогресу. Національне для В. Вернадського є виявом природного ноосферного різноманіття, яке не є протилежним загальнолюдському, універсальному, але доповнює його; -- доведено, що притаманні життєвим вчинкам та творчості, світогляду В. Вернадського виразні елементи українськості обумовлені впливом родини та довкілля, антропоцентричним способом мислення дослідника. Доведено, що українськість В. Вернадського розкривається у його українознавчій концепції; -- доведено, що соціально-філософське бачення українознавчої концепції В. Вернадського розкривається завдяки системності, комплексності та багатогранності наукових досліджень вченого; цілісному погляду на природу та становлення людства, на взаємодію природи і суспільства, природи й культури; інтегративності вчення В. Вернадського; культурно-цивілізаційному, демократичному підходу до вирішення національного питання; гуманістичному баченню взаємозв'язків між національними та загальнолюдськими цінностями; баченню людини як космічної сили, що передає свій потенціал не тільки біологічним, але й соціокультурним шляхом (через духовний діахронний зв'язок поколінь); баченню людини як вільної особистості, без якої неможлива ні сучасна наука, ні модерна нація; переходу від описової до пояснювальної системи знань, що уможливило побудову сучасної наукової картини світу; -- доведено, що згармонізований із українознавчими дослідженнями пріоритетний розвиток фундаментальних природничих та технічних наук в діяльності Української Академії наук, запропонований В. Вернадським, в подальшому був реалізований за рахунок гуманітарної сфери. При зіставленні поглядів на засади створення та функціонування Української Академії наук В. Вернадського та М. Грушевського з'ясовано, що на позиції вчених вплинули світоглядно-методологічні розбіжності, а саме зорієнтованість природничника В. Вернадського на фундаментальні природничі й прикладні дослідження та спрямованість історика М. Грушевського на розвиток гуманітарних наук. -- обгрунтовано, що В. Вернадський, поєднуючи в своїх наукових дослідженнях принципи природовідповідності, гуманізму та людиновимірності, дав один з перших зразків побудови комплексного інтегративного вчення, що є важливим прикладом як для соціальної філософії, так і для сучасного українознавства як інтегративних наукових дисциплін.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона сприяє збагаченню та конкретизації понятійно-категоріального апарату, методологічних засад сучасної соціальної філософії; її результати можуть бути використані в ході подальших досліджень з даної тематики. Результати проведеного дослідження доводять справедливість твердження про приналежність В. Вернадського до української культури, його глибоко вкорінену українськість та українську етнічну ідентичність. Геній великого мислителя, творця вчення про біосферу як цілісне явище, дозволяє нам побачити вирішення методологічних проблем українознавства, сприймаючи останнє як цілісну інтегративну систему знань, а не сукупність окремих гуманітарних наук, що досліджують Україну.

Практичне значення має узагальнення українознавчого доробку В. Вернадського для розробки і викладання навчальних курсів з соціальної філософії та філософської антропології, історії філософії, українознавства та історії України.

Вступ - Творчість В. І. Вернадського та філософія

Похожие статьи