Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу
Історія давньогрецької філософи бере свій початок з Мілетської школи, яка отримала свою назву від міста Мілета в Іонії (зах. побережжя Малої Азії), що в VI ст. до н. є. було розвинутим економічним центром Іонії. Найбільш відомими представниками Мілетської школи були Фалес, Анаксимандр, Анаксимен.
Фалес (близько -- рр. до н. є.) -- перший відомий європейський філософ, котрий за античною традицією зараховується до найстаріших із "семи мудреців". За своє життя йому доводилось бути купцем, вченим, навіть політиком.
Учнем Фалеса був Анаксимандр (близько -- / рр. до н. є.), він перший написав грецькою мовою філософський твір "Про природу", який до нас не дійшов.
Про погляди мілетських філософів нам відомо з більш пізніх творів грецьких і римських письменників. Найбільш авторитетними джерелами є твори Платона й Арістотеля.
Фалес
ДІОГЕН ЛАЕРТІЙ І, Легенда зберегла таке висловлювання Фалеса: Найстаріше з усіх речей -- бог, бо він не народжений. Найпрекрасніше з усього -- космос, бо він творіння бога.
Найбільше з усього -- простір, бо він вміщує все. Найшвидше з усього -- думка, бо вона біжить без зупинки. Найсильніше з усього -- необхідність, бо вона перемагає всіх. Наймудріше з усього -- час. бо він виявляє все.
Схолії до Платона, Держава, а: Фалес, син Ексамія, мілетець, а за Геродотом
-- фінікієць. Він перший був названий мудрецем, бо встановив, що затемнення Сонця відбуваються внаслідок закриття його Місяцем, і перший з еллінів знав Малу Ведмедицю і сонцестояння, а також роздумував над величиною Сонця і над природою. За магнесійським каменем і бурштином він зробив висновок, що і неживі речі якимось чином мають душу. Початок елементів -- вода. Космос, з його слів, одухотворений і повен божественних сил. Він був навчений в Єгипті жерцями. Йому належить вислів "Пізнай себе". Помер самотнім старцем, коли дивився гімнічний агон, знесилившись від спеки.
АРІСТОТЕЛЬ. Метафізика: Більшість перших філософів вважала основи, що належать до виду матерії, єдиними основами всіх речей: з чого всі сущі речі складаються, з чого, як з першого, вони виникають і в що, як в останнє, вони переходять... це вони вважають елементом і це -- основою сущих (речей).
Там же: Але кількість і вид таких основ не всі визначають однаково. Так, Фалес, засновник філософії такого зразка, вважає, що (матеріальна основа) вода, (тому він і стверджував, що земля -- на воді). Ймовірно, що він вивів ці погляди з того спостереження, що їжа всіх істот волога і що власне тепло народжується з води і живе за її рахунок, а те, з чого ( все) виникає,-- це (за визначенням) і є основою всіх (речей). Ось чому він прийняв ці погляди, а також тому, що сперма всіх (живих істот) має вологу природу, а початок і причина росту (істот), що містять вологу,-- вода.
Анапсимандр
ДІОГЕН ЛАЕРТІЙ, Анаксимапдр, син Прак-сіада, мілетець. Він стверджував, що основа й елемент -- нескінченні, не визначаючи (це нескінченне) як "повітря", "воду" або який-небудь інший (означений елемент); що частини міняються, а Ціле (універсум) незмінне; що
Земля перебуває посеред (космосу), займаючи центральне положення (тому що вона кулеподібна), а також що Місяць світить фальшивим світлом і освітлюється Сонцем, а Сонце (завбільшки) не менше Землі і є виключно вогонь.
Він перший винайшов гномон і, як каже Фаморин у "Різних оповіданнях", встановив його на циферблаті в Лакедемопі, щоб він вказував сонцестояння й рівнодення, а також спорудив годинник, контури землі і моря він також накреслив першим, а також спорудив сферу.
СИМШІШІЙ. Комент. до "Фізики". . ІЗ: ...Помітивши взаємоперетворення чотирьох елементів, він ( Анак-симандр.-- В. Б.) не зауважив жодного з них гідним того, аби прийняти його за субстрат (останніх), але визнав субстратом дещо інше, відмінне від них. Виникнення він пояснює не якісним перетворенням першоелемента, а появою протилежностей внаслідок вічного руху. Тому Арістотель і поставив його в один ряд з такими філософами, як Апаксагор.
Г ер а пліт
ДІОГЕН ЛАЕРТІЙ, IX. -- : Геракліт, син Влосона (або, як кажуть деякі, Геракіонта), ефесець. Він був у розквіті за шістдесят дев'ятої олімпіади. Він був високомудрий, як ніхто, і всіх зневажав, як це видно з його твору, де він каже: "Багатознан-ня розуму не навчає, а то навчило б Гесіода і Піфагора, так само як і Ксенофана з Гекатеєм". Бо "Мудрою (істотою) можна вважати тільки одне: Розум, що може правити усім Всесвітом". Гомер, з його слів, заслуговував на те, щоб його вигнали з поетичних змагань і висікли, та й Архілох також. Він казав, що "свавілля треба гасити швидше, ніж пожежу", і що "народ повинен боротися за зневажений закон, як за стіну (міста)". Дорікає він і ефесцям за те, що вони вигнали його друга Гермодора, такими словами: "Всі дорослі ефесці заслуговують на те, щоб їх покарали... і з іншими". Коли вони попрохали його дати їм закони, він знехтував їхнім проханням, пославшись на те, ще місто уже під владою поганого державного устрою. Віддалившись у святилище Артеміди, він грав з дітьми в кості (астрагали), а ефесцям, що обступили його, казав: "Чого дивуєтесь, негідники? Чи не ліпше займатись цим, аніж з вами брати участь у державних справах?". Впав під кінець у людиноненависництво і став самітником, жив у горах і харчувався травами і рослинами. Захворівши від цього водянкою, він спустився в місто і, говорячи загадками, запитував лікарів, чи можуть вони зі зливи зробити засуху. Вони не зрозуміли, а він закопався в корівнику, сподіваючись, що тепло від гною випарує вологу (з його тіла). Не добившись покращання, помер у шістдесятирічному віці.
Деталі його вчення такі. Вогонь -- першоелемент, і всі речі -- обмінний еквівалент вогню -- виникають з нього шляхом розрідження і згущення. Проте чітко він не пояснює нічого. Все виникає через протилежності, і все тече подібно річці. Всесвіт скінченний, і космос єдиний. Народжується він з вогню і знову згоряє дотла через певні періоди часу, позмінно протягом сукупної вічності (еон), а відбувається це згідно з долею. Одна з протилежностей, яка призводить до виникнення (космосу) , називається війною і незгодою, а інша, що призводить до згоряння (екпірози),-- згодою і миром, зміна -- шляхом вгору-вниз, на якому і виникає космос. Згущуючись, вогонь зволожується і, стискаючись, стає водою: вода, тверднучи, перетворюється на землю: це дорога вниз. Земля, у свою чергу, знову розтоплюється (плавиться), з неї виникає вода, а з води -- все інше; причини майже всіх явищ він вбачає у випаруванні з моря: це шлях вгору. Випари походять і з Землі, і з моря, одні світлі й чисті, інші темні: вогонь посилюється за рахунок світлих, волога -- за рахунок темних. Що являє собою обіймаюче (небесне склепіння), він не пояснює, але в ньому є "чаші", повернені до нас увігнутим боком; накопичуюсь у них, світлі випари створюють згустки полум'я -- це і є зірки..."
СЕКСТ ЕМПІРІК. Проти вчених, VII, : Цю ось Мову (Логос ) сущу завжди люди не розуміють і перед тим, як вислухати її, і вислухавши хоч раз. Бо хоча всі (люди) стикаються безпосередньо з ось цією Мовою ( Логосом), вони схожі на тих, хто не знає (її), дарма що пізнають на досвіді (точно) такі слова і речі, які описую я, розділяючи їх згідно з природою (істинною реальністю) і висловлюючи (їх) так, як вони є. Що ж стосується інших людей, то вони не усвідомлюють того, що чинять насправді, подібно до того, як цього не пам'ятають ті. шо сплять.
ПОЛІВІЙ, XII і: "Очі -- більш точні свідки, ніж вуха..."
ФЕМІСТІЙ. Промови, , і?: "Природа, згідно з Ге-раклітом, любить ховатися, а вже тим більше творець природи..."
СЕКСТ ЕМПІРІК. Проти вчених, VII, : "Очі і вуха -- погані свідки для людей, якщо душі у них варварські".
НЛУТАРХ. Про оракулів Піфії, /): "Володар, який віщує в Дельфах, і не говорить, і не приховує, а подає знаки".
СТОБЕЙ, III: "Цнотливість (самообмеження) -- велика чеснота, мудрість же в тому, щоб говорити істину і діяти згідно з природою, усвідомлюючи".
ПСЕВДО-АРІСТОТЕЛЬ. Про світ: "Зіставлення: ціле і неціле, те, що сходиться, і те, що розходиться, співзвучне і неспівзвучне, з усього -- одне, з усього -- все".
ІППОЛІТ. Спростування всіх єресей, IX, , : "Вони не розуміють, яким чином вороже перебуває у згоді з собою: перевернуте з'єднання (гармонія), як лука і ліри".
КЕЛБС у Орігена. Проти Кельса, VI, : "Треба знати, що війна загальноприйнята, що ворожнеча -- буденний порядок речей і що все виникає через ворожнечу".
ІППОЛІТ. Спростування всіх єресей, IX, , : "Війна (Полемос) -- батько всіх, цар всіх: одних вона оголошує богами, інших людьми, одних творить рабами, інших -- вільними".
Там же: "Море -- каже -- вода і найчистіша, і найбрудніша: рибам -- питна і рятувальна, людям -- непридатна для пиття і згубна".
КЛИМЕНТ АЛЕКС. Стромати, V, , : "Цей космос, один і той же для всіх, не створив ніхто з богів, ніхто з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що рівномірно спалахує, рівномірно згасає".
Там же, VI, , -- : "Душам смерть -- воді народження, воді смерть -- землі народження, з землі вода народжується, з води -- душа".
ДІОГЕН ЛАЕРТІЙ, IX, : "Меж душі тобі не знайти, яким би шляхом ти не пішов: така глибока її міра".
КЕЛЬС у Орігена. Проти Кельса, VI, : "Дорослий муж вважається нерозумним у бога, як дитина -- у дорослого мужа".
ІППОЛІТ. Спростування всіх єресей, IX, , -- : "Вік -- дитя, що грається, кості кидає, дитя на престолі!"
Похожие статьи
-
Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу
Конфуцій (Кун-цзи або Кун Фу-цзи) жив і творив у VI--V ст. до н. є. Він засновник філософської школи конфуціанства, в центрі уваги якої були питання...
-
"ДХАММАПАДА" - Філософія Стародавнього світу
Дхамми зумовлені розумом, їхня найкраща частина -- розум, із розуму вони створені. Якщо хто-небудь говорить або чинить з нечистим сумлінням, то за ним...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
"МОКШАДХАРМА" - Філософія Стародавнього світу
Юдхиштхіра сказав: Про визволення та найкращий спосіб (його досягнути) Ти говорив, Праотче. Про цей спосіб я хочу дізнатись достеменно, Бхарата '. Бхішма...
-
"ЧХАНДОГ'Я-УПАНІШАДА" (ПОВЧАННЯ САНАТКУМАРИ) VII, - (ІМ'Я) - Філософія Стародавнього світу
1. Нарада наблизився до Санаткумари; "Навчи мене, володарю!" Той сказав йому: "З тим, що ти знайдеш, прийди до мене. Потім я повідаю тобі те, що вище за...
-
Назовите и охарактеризуйте основные школы в античной философии - Античная и марксистская философия
Античный философия марксистский ленин Античная философия -- философия древних греков и древних римлян, охватывающая период с VI в. до н. э. до VI в. н....
-
Основные школы и проблематика древнекитайской философии - Актуальные вопросы философии
Философия в др. Китае возникла 6-5 вв. до н. э. в период так называемых борющихся государств. Со временем сформировались 6 основных школ (моисизм, школа...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Особенности раннегреческой философии. Ионийская школа - Древнегреческая (античная) философия
Древнегреческой называется философия (учения, школы), выработанная греческими философами, проживавшими на территории современной Греции, а также в...
-
Милетская школа Возникновение античной философии тесно связано с относительно высоким уровнем развития материального производства и с общим духовным...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Эллинизм, охватывающий период от завоеваний Александра Македонского до падения западной Римской Империи характеризует собой последующую античную...
-
Давньоєврейська філософська думка - Давня філософія
Давньоєврейська держава, створена в Палестині наприкінці ІІ тисячоліття до Р. Х., сягнула найбільшого розквіту за мудрого царя Соломона (середина ІХ ст....
-
Главным вопросом был вопрос о первоначале мира. В отличие от мифологии античные философы пытались ответить на вопрос из чего все произошло. Первые...
-
Сократические школы эллинизма - Древнегреческая (античная) философия
Эллинистическая философия по существу начинается с так называемых "сократических школ", которые возникли после смерти Сократа и существовали при жизни...
-
Рождение европейской философии - Философия милетской школы
В VI веке до н. э. гражданин богатого торгового города Милета, расположенного на одном из полуостровов Малой Азии, с трех сторон окруженного морем, Фалес...
-
Милетская школа Милетская школа известна как первая философская школа. В ней впервые сознательно был поставлен вопрос о первоосновах всего сущего. На...
-
Періодизація історії античної філософії. Сократ - Платон - Арістотель - Антична філософія історії
Антична філософія - це філософія давньої Греції і давнього Рима; виникла в VI столітті до н. е. у давньогрецьких містах-державах (полісах) і розвивалася...
-
Ее творцы - древние греки и древние римляне (последние -- в позднюю античность). Величайшим достижением этих философов была сама постановка вечных,...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
Этапы развития. Основные проблемы и школы античной философии - Античная философия
Этапы развития. О периодизации античной философии пишут многие видные философы, это Чанышев А. Н. (Курс лекций по древней философии, М., 1981 г.),...
-
Сенека был родом из Кордовы, он придавал огромное значение практической стороне философии, этике и исследовал вопрос, как прожить добродетельную жизнь,...
-
Просветительские взгляды на воспитание и образование детей высказывались не только сторонниками и исполнителями идей императрицы, но и ее оппонентами и...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Атомизм Левкиппа и Демокрита - Натурфилософия Древней Греции: элейская школа, атомизм
Атомизм проявился как движение античной мысли к философской унификации первооснов бытия. Интересно, что эта гипотеза, развитая Левкиппом (V в. до н. э.)...
-
Философия психоанализа - Философские идеи психоаналитической школы З. Фрейда
Психоанализ -- не толь вид психотерапевтической и клинической практики. Одновременно он является философским учением о человеке, социальной философией....
-
Фрейд и неофрейдизм - Философские идеи психоаналитической школы З. Фрейда
Если мы рассматриваем психоанализ как систему научных знаний о мировоззрении, психологии и философии (часть психотерапии см. выше), то фрейдизм это общее...
-
Психоанализ З. Фрейда - Философские идеи психоаналитической школы З. Фрейда
Психоанализ (от греч. psyche-душа и analysis-решение) - часть психотерапии, врачебный метод исследования, развитый З. Фрейдом для диагностики и излечения...
-
Школы индийской философии - Основные направления индийской философии
К ортодоксальным (признающим авторитет Вед) школам древнеиндийской философии относится санкхья, основными понятиями которой являются пуруша и пракрити....
-
Зарождение философских представлений относиться к эпохе Западного Джоу (XII-VIII вв. до н. э.), когда происходило бурное развитие письменности и...
-
Основные философские школы Древнего Китая - Философия и мировоззрение
Китайская философия была ориентирована на реальные проблемы управления государством и правила поведения людей. Одной из ведущих школ...
-
Философские взгляды элеатской школы - Элеатская и пифагорейская школы
Более или менее одновременно с философией Гераклита появилась в Греции философская доктрина, которая была прямо противоположна его взглядам. В ней...
-
Древнеиндийская философия. Основные философские школы - Актуальные вопросы философии
Возникновение др. философии-1 тыс. до н. э., когда на территории индии стали формироваться первые государства. В древнеиндийской философии выделяются три...
-
Философские школы эллинизма - Философия
А. Общая характеристика периода эллинизма. На развитие философии и духовную жизнь древних греков принципиальное влияние оказали создание и распад империи...
-
ТЕХНОФИЛОСОФСКИЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ФРАНКФУРТСКОЙ ШКОЛЫ - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
Франкфуртская школа в лице первого или старшего поколения своих представителей, к которому следует, прежде всего, отнести Макса Хокхаймера (1895-1973),...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу