Феноменологія духу та філософія природи в Гегеля - Гегель та Фейєрбах - представники німецької класичної філософії
Шлях, який долає свідомість для досягнення абсолютного знання, зображений Гегелем у "Феноменології духу", -- першій його зрілій праці. В ній розгорнуто широку панораму формування індивідуа-льної свідомості -- від чуттєвості до понятійного рівня -- і подальше збагачення її змістом через подолання (при-своєння) тих форм історико-соціального досвіду (досвід рабства, рицарства, буржуазних відносин) і культурних утворень (моралі, мистецтва, релігії і попередньої філосо-фії), крізь які історично людство (за Гегелем, ідея) підні-малось до абсолютного знання.
"Феноменологія духу" показова з огляду на реалізова-ні в ній такі ідеї:
1. Процес пізнання подано як циклічне повторення"опредметнення" свідомості й "розпредметнення" (подолання її предметності), як покладання об'єкта і зняття цьогопокладання (фіхтевські теза -- антитеза -- синтез). Під"опредметненням" Гегель розумів вихід свідомості назов-ні, набуття нею предметної форми (наприклад, інженер ство-рив машину, художник -- твір, парламент -- конститу-цію). Це творіння стає самостійним предметом (об'єктом),який починає жити власним життям. При цьому його життя може вступити в суперечність із задумами творця (техніка породжує проблеми, конституція, як виявляється, не задовольняє людей тощо). Ця несумісність логіки суб'єкта логіки життя об'єкта називається "відчуженням". Отже,"відчуження" -- це таке відношення суб'єкта і об'єкта, за якого суб'єкт не бачить себе в своєму творінні, відмовля-ється визнати його своїм.
Для Гегеля "опредметнення" часто перетворюється на "відчуження" з тієї причини, що свідомість (ідеальне), вті-люючись у предмет (матеріальне), відштовхує своє творіння саме тому, що воно матеріальне. Тобто "відчуження" набу-ває форми протистояння ідеального і матеріального. І це "відчуження" долається завдяки усвідомленню ідеєю того, що матеріальне творіння є її інобуттям (тобто її буттям в іншій формі). Ідея впізнає себе у своєму творінні й прими-ряється з ним.
Категорія "опредметнення" і похідна від неї "відчу-ження" відіграли значну роль у філософії Фейєрбаха і Маркса.
2. У "Феноменології духу" субстанція виступає як субстанція-суб'єкт. Під субстанцією Гегель, як і його попередники Фіхте і Шеллінг, розумів ідею, що розвивається.
Субстанція -- це об'єктивовані, перетворені на щось самостійне форми знання (мистецтво, релігія, філософія та ін.). Але це знання (субстанція) рухається вперед реаль-ними людьми (суб'єктами), які засвоюють готові форми і йдуть далі. В концепції субстанції (суспільного знання) і суб'єкта (свідомості індивіда) Гегель розвиває ідею єдності суспільно-історичного й індивідуального суб'єкта, долаю-чи робінзонаду (розгляд суб'єкта як окремого індивіда) по-передньої філософії. Щоправда, ця єдність швидше декла-рується як загальний принцип, ніж обгрунтовується через конкретні форми. (Проблеми комунікації й інтерсуб'єктивності, які досліджують конкретні форми виходу за ме-жі індивідуального суб'єкта, постали перед філософією ли-ше в XX ст.)
3. "Феноменологія духу" побудована на принципі істо-ризму. Філософію XVII--XVIII ст., предметом якої переважно була природа, час і історія, цікавили дотична. Нато-мість у XIX ст., коли предметом дослідження стає культу-ра, проблеми історичності (часовості) виходять на передній план. І це зрозуміло, оскільки час не такий важливий для природи, як для культури. Час, історичність є способом іс-нування, постійного самовідтворення культури. Ця думка в розгорнутому вигляді представлена вперше у філософії Регеля, для якої минуле існує в сучасній свідомості як її структурний елемент, як елемент її логічної розбудови. І тому для розуміння сучасного знання (свідомості) необхід-но досліджувати шлях його історичного становлення.
Завдяки "Феноменології духу" окрема свідомість під-нялася до абсолютної ідеї, яка, власне, і є предметом ви-вчення філософії Гегеля. Абсолютна ідея (Бог) у своєму розпитку долає такі ступені: спочатку вона розгортається у класній стихії п "чистому" мисленні, відтак переходить у природу, але природа як матеріальне, тілесне не відповідає її суті і вона створює сферу духу, тобто людсь-ку культуру, яка перебуває в історичному розвитку. От-же, розвиток ідеї відбувається за діалектичною тріадою -- теза (чисте мислення), антитеза (природа) і синтез (дух). відповідно і система філософії Гегеля розпадається на "Ло-гіку" як науку про чисте мислення, "Філософію приро-ди" і "Філософію духу".
Згідно з принципом тотожності мислення і буття Ге-гель оголошує логіку вченням не тільки про мислення, але й про форми буття, оскільки сутністю буття є мислен-ня. Предметом його логіки стають категорії. Але катего-рії у Гегеля -- це не апріорні форми розсудку Канта. Вони Є загальними поняттями розуму, моментами в розвитку аб-солютної ідеї. Розвиток ідеї по східцях (категоріях) -- від найбільш абстрактних і однобічних визначень до кон-кретних і повних -- становить зміст логіки. Тобто Гегель намагався розташувати всі найзагальніші поняття в тако-му порядку, який відповідав би логіці розвитку будь-якого знання. Найзагальнішими вузловими моментами цього по-рядку є "буття", "сутність" і "поняття".
Справді, будь-яке пізнання предмета фіксує насампе-ред його буття (наприклад, атом є), далі пізнання прони-кає в його сутність (розкриває закономірності атома) і фор-мує поняття (теорію атома). Тому логіка Гегеля і розпада-ється на три частини -- "Буття", "Сутність" і "Поняття". Кожна з них, у свою чергу, також включає тріаду. На-приклад, "Буття" поділяється на якість, кількість, міру, які знову ж розпадаються на тріади. Завдяки цьому пред-метом дослідження "Логіки" стає понад 80 загальних по-нять, кожне з яких переходить у наступні й охоплює по-передні. Зокрема, в "Бутті" Гегель розглянув взаємозв'я-зок категорій якості й кількості, їх перехід у міру. У "Сутності" показав єдність і взаємопроникнення проти-лежностей. "Поняття", як і вся система, вибудуване на принципі заперечення заперечення. Перехід кількості в якість, взаємопроникнення (боротьба) протилежностей і заперечення заперечення були піднесені в марксизмі до рангу трьох законів діалектики, яким намагалися підпо-рядкувати всі явища світу.
"Філософія природи" Гегеля, попри деякі цікаві ідеї (про нерозривну єдність матерії, простору, часу і руху), є найменш оригінальним його твором. Характерно, що ве-ликий діалектик заперечував розвиток у природі, вважав, що матерія лише урізноманітнюється в просторі. Значно пліднішою є його "Філософія духу", в якій Гегель розгля-нув етапи розвитку духу, виклав свої погляди на мораль, право, історію, релігію, мистецтво. З усіх цих проблем він читав курси лекцій, які після його смерті опублікували слухачі. У них блискуче продемонстрована плідність діа-лектичного методу. І хоча Гегель часто нехтував змістом заради форми (втискував матеріал у тріади), але завдяки діалектиці його філософія стала одним з найвизначніших витворів в історії філософи.
Особливий інтерес становить гегелівське розуміння історія людства, на його думку, -- це прогрес у пі-знанні свободи, а ідеал історичного розвитку суспільства -- досягнення свободи для всіх. Відповідно до цього Гегель поділив всесвітню історію на три періоди: східний, ан-тичний і германський. На Сході людина, за його словами, ще не дозріла до свободи, тому там усі раби, за винятком одного вільного -- деспота; в античності частина суспільс-тва піднялася до ідеї свободи, інша -- раби. Тільки в Єв-ропі в Новий час свобода поширилася на всіх. Взірцем втілення свободи вважав німецьку монархію, що було очевиднішим за прагненням з існуючою прусською політичною
Загалом Гегель, який у молодості захоплювався ідея-ми Французької революції, н зрілу пору поступово схиляв-ся до консерватизму і реакції. Державу він тлумачив як втілення ідеї Бога і розуму в світі. "Держава в собі і для себе є етичною тотальністю, реалізацією ідеї свободи, аб-солютною ціллю розуму, найреальнішою свободою". Таке розуміння держави стало основою тоталітаризму: не дер-жава існує заради громадян, а навпаки, громадяни для держави. Концепція Гегеля абсолютизувала тотальність, заради якої вона нехтувала одиничним, конкретним як несуттєвим. Іншими словами, Гегель прогледів особу, як новий центр, навколо якого організовувалося суспільне життя в Європі Нового часу.
Концепція Гегеля була піддана критиці його сучасни-ками і наступними філософами, які вказували на такі її вразливі сторони, як панлогізм (Шлегель, Шлейєрмахер, Шопенгауер, Керкегор), ігнорування конкретної людини, яку він віддав на поталу тотальності (Керкегор). Фейєр.
Бах і Маркс критикували Гегеля за ідеалізм, за некритичне сприйняття існуючого в Пруссії соціального порядку як "розумного".
Ідеї Гегеля вплинули на формування філософії К. Марк-са. Наприкінці XIX -- на початку XX ст. вони пережили ренесанс у неогегельянстві й почасти у Франкфуртській школі.
Похожие статьи
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
Післякантівський ідеалізм досяг найвищої форми і був узагальнений у філософії Георга-Вільгельма-Фрідріха Ге-геля (1770--1831), який увійшов в історію...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Предмет філософії, її функції. Особливість філософської проблеми - Філософія як наука
Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі...
-
Коеволюція природи і суспільства. Екологічна філософія - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
У сучасній філософії і науці все більше зміцнюється ідея взаємозв'язку і гармонійного відношення між людиною і природою, що складають єдине ціле. У...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
СУЧАСНА НІМЕЦЬКА ТЕОРІЯ ПРИРОДИ РЕЧЕЙ - Концепція "природи речей" у світлі сучасної філософії права
Природа право цінності справедливість Панівною буржуазної правової ідеологією, у всякому разі в Західній Німеччині, є зараз так звана "теорія природи...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля
Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля Питання правової сфери і сфери свободи завжди є складними і завжди є актуальними. Гегель пропонує свій...
-
Світоглядні основи виникнення античної філософії - Антична філософія
Космологічний натуралізм - філософська течія, що намагалася пояснити походження і будову всесвіту з позицій стихійного матеріалізму, згідно з яким...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Філософія це система певних знань про природу, суспільство, людину, процес її мислення, пізнання. Ці знання у порівнянні з природничими мають свої...
-
Одним із перших серед видатних учнів, послідовників та критиків І. Канта був, у буквальному розумінні "філософ від верстата", німецький мислитель і...
-
Теорія "суспільної угоди" Ж.-Ж. Руссо - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Природним станом людини є об'єднання людей у рівноправні спільноти Рівноправ'я порушила приватна власність, яка розшарувала суспільство на багатих і...
-
Шляхи до гармонізації "природи" та "суспільства" - Філософія природи
Отже, етично-філософські принципи технократичної цивілізації, націлені на подальше і все більше збільшення влади Людини над Природою, виявилися...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Пізнання у німецькій класичній філософії - Філософія пізнання
Німецька класична філософія, передусім її основопо-ложник І. Кант, вперше спробувала пов'язати проблеми гносеології ;і дослідженням історичних форм...
-
Гносеологія російської філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Гносеологічна проблематика була на провідних ролях у Російській філософії Наприкінці XIX - першій полови-ні XX ст. Йдеться, передусім, про таких...
-
Пізнання у німецькій класичній філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Німецька класична філософія, передусім її основопо-ложник І. Кант, нперше спробувала пов'язати проблеми гносеології; і дослідженням історичних форм...
-
Філософія Івана Франка - Загальна характеристика української філософії ХІХ - поч. ХХ століть
І. Я. Франко (1856 - 1916) - видатний український письменник, філософ, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1880),...
-
Людиномірність предмета філософії
1. Формування предмету філософії в історії культурно-історичного розвитку суспільства Філософія як певна система знань з'явилася бл. 2,5 тис. років тому....
-
Життєвий світ як проблема трансцендентальної філософії
У статті на підставі аналізу центрального концепту трансцендентальної феноменології - життєвого світу - пропонується варіант подолання філософського...
-
Г. В. Ф.&;nbsp;Гегель - Естетика середньовіччя та Нового часу
Принцип історизму, послідовно проводиться Г. В.Ф. Гегель (1770-1831), дозволив здійснити поворот від етики внутрішньої переконаності до соціально...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Використана література - Особливості та здобутки німецької класичної філософії
1. Кант І. Критика практичного розуму. -- Київ: Юніверс, 2004. -- 240 с. 2. Кассирер Э. Жизнь и учение Ката. -- СПб. : Университетская книга, 1997. --...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Сучасна філософія науки. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм - Основи філософії
Філософія науки - напрямок західно-європейської філософської думки, створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. У цій...
-
Представники філософських шкіл - Філософія просвітництва й романтизму в Україні
Українські філософи-просвітники не обмежувалися пе-рекладацькою діяльністю, а творили оригінальні філософ-ські праці, добре знані не лише в Україні....
-
Сутність права у філософії - Філософія права
Основним поняттям філософії права є "право" а відповідь на запитання "що таке право? " має для неї фундаментальне значення. Єдиної вичерпної відповіді на...
-
Іван Франко бціля витоків національної філософії - Філософія української національної ідеї
Іван Франко -- людина багатогранного таланту й енциклопедичного інтелекту. Поет і прозаїк, громадськийдіяч і політик, науковий дослідник проблем історії...
-
Класична доба античної філософії - Філософія Стародавньої Греції
Антична філософія в цілому - це грандіозна спроба побудувати раціоналізовану картину світу, з позиції розуму вирішити світоглядні питання. В...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Основні етапи розвитку античної філософії - Антична філософія
Антична філософія (спершу грецька, а потім римська) охоплює більш ніж тисячолітній період із VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., зародилася в...
-
Еволюційні напрямки філософії історії. Сучасні погляди - Лінійна філософія історії
Еволюціоністську концепцію односпрямованого, повільного, але неухильного поступу людства найбільш повно ре-презентують Г. Спенсер, у системі якого...
-
Розвиток сенсуалістичної філософії, Джон Локк - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Джон Локк Джон Локк (1632-1704) відомий як творець класичного сенсуалізму, творець трактату "Досвід про людський розум" (1690). За своєю сутністю...
-
Важливу роль у розвитку науки і культури відіграла Києво-Могилянська академія, яка виступила водночас провідним центром філософської думки України другої...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
В основі онтології неотомізму знаходиться гілеморфізм - висхідне до Арістотеля вчення про два початки буття - матерію та форму. "Матерія" - пасивний,...
Феноменологія духу та філософія природи в Гегеля - Гегель та Фейєрбах - представники німецької класичної філософії