Філософія Просвітництва про місце і роль людини в світі - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як провідної рушійної сили історії та головного засобу досягнення людством рівності, братерства і свободи, що відповідало вимогам змальованого просвітниками Царства Розуму.
Просвітництво об'єднало всіх прогресивно мислячих природознавців, представників культурного життя, політичних діячів, юристів і філософів. Французьке Просвітництво орієнтувалося на критику абсолютизму і церкви. Його прихильники звеличували роль розуму, виступали за свободу наукового і філософського мислення.
Одним з перших філософів-просвітників вважається Шарль Луї де Монтеск'є (1689 - 1755). Основною працею Монтеск'є була "Про дух законів" (1747). У вступі йдеться про характер законів. Їх визначав як "необхідні відношення, що витікають з характеру речей в самому широкому значенні слова" й розрізнив закони на:
- - "природні" (що витікають з природної суті людини) та - "позитивні" (те, що встановлено державою).
Згідно з Монтеск'є, "природні" закони виражають основні принципи відношення людини до природи та здійснюють природні відношення між людьми.
"Позитивні" закони він розділяв на три основних типи:
- - закони, що регулюють відношення між людьми - міжнародне право; - закони, що регулюють відношення між: владою та підлеглими - суспільне право (політичне); - закони, що регулюють відношення між людьми як громадянами - приватне право (громадянське).
Найбільш суттєвою та значною ідеєю, що містилася в цій праці, була ідея відношення законів та природного середовища:
Закони повинні мати певне відношення до фізичного характеру країни, клімату (холодного, теплого або помірного), характеру грунту, її розташування, її площі, способу життя народів (землеробському, мисливському або вівчарському).
Монтеск'є підкреслював, що ці відношення "всі, разом узяті, утворюють те, що називається духом законів".
Монтеск'є стверджував, що
- - помірний клімат сприяє формуванню таких рис, як войовничість, хоробрість, волелюбність; - у занадто теплих країнах люди ледачі, розбещені, покірні.
Він вважав, що
- - родючий грунт вимагає дуже багато часу для обробки, а тому землероби готові поступитися правом управління країною одній особі (тому в землеробних народів найчастіше зустрічається монархія); - на бідних за врожайністю землях деспотія не мала б успіху, тут як засіб виживання можлива тільки народна, республіканська форма правління.
Монтеск'є пояснював станові принципи розвитку суспільства природним чином. Він стверджував, що природне середовище, клімат тощо мають вплив на формування суспільного розвитку. Однак він переоцінив цей вплив й у певному сенсі абсолютизував його (ці ідеї поклали початок "географічному детермінізму").
Монтеск'є головним чином знаходився під впливом механістично-матеріалістичного мислення, що стверджувалося у суспільстві. Він вважав, що фізичні властивості середовища визначають як "дух законів", так й тип влади - тип устрою суспільства. Він розрізняв три види правління: республіканське; монархічне; деспотичне.
Був рішучим противником деспотії та вважав найкращим типом суспільного устрою в Середній і Західній Європі конституційну монархію, ідеалом якої для нього був тогочасний англійський державний устрій. Скептично ставився до можливості революційних змін, віддаючи перевагу поступовому реформуванню суспільства. Це витікало з того, що він побоювався й, як показала історія, не безпідставно, що усунення старого зла шляхом насильства може викликати до життя зло нове.
Творчість Жан-Жака Руссо (1712 - 1778) багатоманітна, й, якщо її оцінювати за назвами окремих робіт, вона може виявитися досить різною. Крім театральної творчості, Руссо займався у спеціальних працях цілою низкою проблем:
¦ критикою науки та цивілізації ("Про вплив наук на звичаї"),
¦ економічною проблематикою ("Міркування про політичну економію"),
¦соціально-політичними питаннями ("Міркування про походження та причини нерівності між людьми"),
¦ критикою засад держави та права ("Про суспільний договір").
Соціальна нерівність стала предметом розгляду вже в першій його значній праці - "Про вплив наук на звичаї". У ній він критикував сучасну цивілізацію як цивілізацію нерівності та відстоював тезу про те, що розвиток науки ніяким чином не сприяє вдосконаленню звичаїв.
Взагалі, питання соціальної нерівності було головною темою багатьох його праць.
Походження суспільної нерівності Руссо поділяв на три етапи.
Майнова нерівність, розшарування на бідних та багатих, було, за Руссо, першою сходинкою суспільної нерівності.
Друга сходинка нерівності пов'язана із виникненням держави, і гідно з Руссо, багаті та бідні уклали договір, що вів до утворення державної влади, яка повинна бути гарантом справедливості та миру. Відтак нерівність між бідними та багатими піднімається на наступну сходинку та втілюється у нерівність між тими, хто має владу, та підвладними.
Третя сходинка нерівності у суспільстві з'являється після перетворення законної влади на деспотизм. Якщо раніше народ був обманутий державою та законами, то деспот обманює закони та народ. Ця сходинка нерівності утворює, однак, й нове розуміння рівності - стосовно до деспота всі люди у своїй відсутності прав рівні. Таке розуміння сходинок нерівності дозволяло Руссо морально та юридично обгрунтувати право народу на бунт проти деспота.
Отже, причину нерівності Руссо бачив, з одного боку, у майновій нерівності, а з другого - у взаємній залежності людей один від одного. Ця залежність, на його погляд, була викликана розвитком розділу праці та цивілізації. Тому свою критику він скеровував проти цивілізації.
Природний стан людського суспільства - це такий стан, коли людина є, по суті, самодостатньою, коли вона не залежить від інших людей ані як виробник, ані як споживач. Таке суспільство було для Руссо ідеалом, до якого прийти в перспективі не можна, але до якого можна знову повернутися. У цьому природному стані усі були рівні, ніхто не стояв над іншими, люди не знали, що таке майно, приватна власність. Головною рисою цього природного стану була моральна незіпсованість. Там, де немає власності, не може бути й несправедливості.
Руссо шукав реалізацію свободи у суспільному договорі: "Із суспільним договором втрачає людина свою власну свободу та необмежене право на все, що її спокушає й чого вона може досягнути. Отримує вона, однак, громадську свободу та право власності на все, що вона має". Громадська свобода, яку людина отримує за допомогою суспільного договору, є, за Руссо, свободою вищого типу у порівнянні зі свободою природною, "бо спонука лише одних бажань є рабством, але слухняність щодо закону, який ми самі встановили, є свободою". Варто підкреслити, що Руссо, як й інші раціоналісти Просвітництва, свій ідеал держави розумів як реалізацію царини розуму. Значення Руссо міститься в його соціально-політичному радикалізмі. Якраз це проголошували найбільш прогресивні та радикальні течії Великої французької революції. Для Робесп'єра "Суспільний договір" Руссо став біблією. Погляди Руссо стали офіційно визнаною ідеологією якобінців. Його радикалізм імпонував всім прогресивним мислителям наступних поколінь.
Похожие статьи
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Зв'язок права з державою та громадянським суспільством - Філософія права, її предмет і завдання
Суспільство формує державу. Його саморегуляція здійснюється через діяльність держави, її органів. Роль найефективнішого засобу регламентації процесу...
-
Проблемы общества, государства в философии просвещения - Философия просвещения
Просветительский разум лежит в основе юридических норм и концепции государства. И если можно говорить о естественной религии и естественной...
-
Томас Гоббс "Левиафан" - Томас Гоббс об обществе и государстве
В работе "Левиафан или материя, форма и власть государства" Томас Гоббс описывает хаос естественного догосударственного существования людей, жизнь без...
-
Функції філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як і будь-якій іншій філософській дисципліні, філософії права властивий ряд функцій. Серед них найважливішими є: світоглядна, методологічна,...
-
Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення Політичні й соціально-економічні зміни останніх півтора десятиліття в нашій країні внесли корінні...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Введение - Античная философия: ее основные идеи и роль в мировой культуре
Понятие "античная философия" занимает очень важное место в курсе философии. Это первооснова, начало возникновения философии. Она дала толчок для...
-
Роль мифологии в античном обществе - Миф, мудрость и начало философии
Вследствие относительной культурно-географической неоднородности государств-полисов они жили в постоянном соперничестве. Войны не прекращались, так что в...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
Спорная роль государства - Философские проблемы государства
Проблема соотношения государства и права по существу сводится к вопросу о том, что первично: государство или право, зависит ли государство от права или,...
-
Введение - Классификация опытов Ф. Бэкона и их роль в познании
Имя Фрэнсиса Бэкона - из числа тех имен в истории человечества, которые не принадлежат безраздельно какой-то одной отрасли знания, культуры или политики,...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Соотношение Права И Религии Назначение религии является выработка "смыслов", позволяющих человеку так или иначе освоить и определить свое место в мире, в...
-
Произведение Гоббса "Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского" было опубликовано в 1651 г. в Лондоне. Произведение...
-
"Конституция разума", которую написал Кант, оказалась не слишком эффективной. Она предложила лишь один, универсальный рецепт решения научных споров -...
-
Просветительские идеи Ж.-Ж. Руссо - Основы философии
Одним из ярких представителей Просвещения был французский мыслитель Жан-Жак Руссо (1712-1778). Основные произведения: "Рассуждения о науках и...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Сущность аналогии и ее познавательная роль
Важнейшим видом умозаключения является аналогия (греч. analogia - соответствие, сходство). Аналогия - весьма эффективный эвристический инструмент...
-
Влияние науки на духовную сферу жизни общества - Наука и ее роль в жизни общества
Отражая мир в его объективности, наука дает лишь один из срезов многообразия человеческой мира. Поэтому она не исчерпывает собой всей культуры, а...
-
Правовой культура сущее мораль Культура как социальное явление включает множество аспектов -- антропологический, материальный, психологический,...
-
Свобода как философская категория
Свобода как философская категория Понятие свободы, независимости ("liberty", "freedom") имело множество трактовок и употреблялось во множестве значений....
-
Роль личности в истории одна из коренных проблем философии и социологии. Личность -- понятие, выработанное для отображения социальной природы человека,...
-
Место и роль в развитии философии - Основные идеи философии Канта
Таким образом, Кант называет право носителем "чистого разума" в социальных взаимоотношениях. Именно на него возложена функция сделать человека высшей...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
-
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція Історія людства є історією розвитку уявлень людей про самих себе. Досвід поколінь, держав і...
-
Социальные взгляды Платона - Философия Платона
Социально-политическая философия Платона, его учение о политике, государстве и праве - неразрывная часть всей платоновской философии. Мир идей -...
-
Сутність екологічної проблеми в сучасній філософії - Поняття "екологічної кризи" в філософії
У чому сутність екологічної проблеми? Узагальнено кажучи, сутність екологічної проблеми полягає в чітко виявилося і поглиблюється протиріччі між...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
Ответственность - это категория этики и права, отражающая особое социальное и морально-правовое отношение личности к обществу, человечеству в целом....
-
Роль мифологии в происхождении философии - Особенности формирования философии как науки
Любовь к мудрости послужила основой становления философии как отрасли духовной культуры. Если уподобить (что делали древние греки) философию древу, то...
Філософія Просвітництва про місце і роль людини в світі - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії