Призначення та результати функціонування пасажирського комплексу залізниць - Соціально-економічні значення залізничних пасажирських перевезень

У процесі транспортного обслуговування населення технологічний цикл залізниць охоплює дві стадії. На першій стадії виконується комплекс специфічних функцій з формування пасажирських поїздів і їхньої підготовки в рейс (початкова операція). На другій стадії здійснюється безпосереднє переміщення пасажирів (рухома операція). У зв'язку з неоднорідністю і масштабністю виробничо-господарських функцій в процесі надання послуг пасажирам беруть участь різні спеціалізовані ланки, що входять в організаційну структуру залізничного транспорту. У залежності від специфіки виконуваних функцій стосовно перевізного процесу спеціалізовані (структурні) ланки залізниць поділяються на спеціальні ланки (переважно підприємства пасажирського господарства) й операційні ланки (інфраструктура, підрозділи, що забезпечують перевезення - рух пасажирських поїздів). Крім того, у рамках організаційно-економічного управління виділяються центральні ланки (дирекції залізничних перевезень, управління залізниць, головні управління).

До спеціальних ланок залізниць відносяться підрозділи, що надають послуги населенню до і під час здійснення поїздки, а саме:

    - підприємства, що забезпечують передпоїзне, зокрема касове обслуговування пасажирів - вокзали; - підприємства по екіпіруванню і формуванню пасажирських поїздів - вагонні дільниці; - підприємства з ремонту пасажирських вагонів - вагонні депо; - підприємства, що забезпечують тягу поїздів і ремонт пасажирських локомотивів - локомотивні депо; - підприємства, що здійснюють приміські перевезення - моторвагонні депо.

Процес функціонування спеціалізованих ланок формує комплексну систему транспортного обслуговування пасажирів, внутрішній зв'язок у якій випливає з єдності технологічних операцій. У системі "попит - передпоїзне обслуговування - рух - послуги переміщення - споживання" спеціальні ланки найбільш наближені до користувачів, забезпечуючи взаємодію галузі з ринком транспортних послуг, формування об'ємних і якісних параметрів експлуатаційної роботи та підсобно-допоміжної діяльності, виявлення перспективних напрямків розвитку пасажирських залізничних перевезень. Тіснота зв'язку спеціальних ланок зі споживачами визначає масштаби, а головне ефективність роботи всіх структурних елементів системи пасажирських залізничних перевезень. При цьому найбільших вигод можна досягти тільки з позицій комплексного сприйняття процесу транспортного обслуговування населення.

В цілому підпасажирським комплексом залізничного транспорту розуміється територіально-галузеве, виробничо-господарське утворення, що забезпечує технологічну, організаційну, соціально-економічну та фінансову взаємодію структурних підрозділів у процесі транспортного обслуговування населення, яке за функціональним призначенням установлює, регулює і контролює взаємовідносини між елементами системи "попит - перед поїзне обслуговування - рух - послуги переміщення - споживання" з дотриманням визначених об'ємів, заданих темпів і оптимальних пропорцій в розвитку.

Поняття "пасажирський комплекс" може бути розглянуте і більш вузько, а саме у внутрішньогалузевому аспекті. Виходячи з рівня спеціалізації окремих структурних утворень, пасажирський комплекс залізниці охоплює лише спеціальні ланки і визначає їхню взаємодію з пасажирами і з іншими галузевими структурами. У такому випадку пасажирський комплекс залізниць сприймається як відособлена система спеціальних ієрархічно розташованих виробничо-господарських утворень залізничного транспорту (вокзалів, вагонних дільниць і депо, локомотивних і моторвагонних депо, галузевих структур управління), сукупна дія яких забезпечує найбільш якісне обслуговування пасажирів і ефективне використання власного ресурсного потенціалу.

В цілому пасажирський комплекс залізниць має визначені технічні, технологічні й економічні особливості (рис. 1).

схема техніко-економічних особливостей роботипасажирського комплексу залізничного транспорту

Рис. 1. Схема техніко-економічних особливостей роботипасажирського комплексу залізничного транспорту

Технічні параметри характеризують оснащеність перевізного процесу, відбивають виробничий потенціал комплексу і багато в чому визначають місце залізниць на ринку транспортних послуг по перевезенню пасажирів. Технологічні - зв'язані з особливостями організації пасажирських залізничних перевезень. Економічні - відбивають рівень ефективності і пропорції використання економічних ресурсів в процесі транспортного обслуговування населення.

Сучасний стан пасажирського комплексу залізничного транспорту характеризується високим ступенем зносу основних засобів і незначними темпами по їхньому відновленню. В інвентарному парку пасажирських локомотивів нараховує більше 70 % вичерпали свій термін служби. Термін експлуатації переважної більшості пасажирських вагонів закінчиться в найближчі роки. Понад третини пасажирських вагонів відробили нормативний термін служби, тобто вимагають капітально-відновлюваного ремонту з продовженням строків експлуатації або потребують списання. Майже половина вагонів електропоїздів і дизель-поїздів підлягають виключенню з експлуатаційного парку.

На поповнення рухомого складу пасажирського комплексу залізниць потрібно понад чотири мільярди гривень щорічно. У зв'язку з відсутністю необхідних фінансових ресурсів за останні десять років пасажирський парк поповнювався у середньому лише на 20 вагонів у рік. При цьому потреба в капітальному ремонті електропоїздів задовольняється тільки на 90 %, дизель-поїздів - на 30 %.

Одночасно зменшилася кількість відправлених поїздів. Однак незважаючи на скорочення числа відправлених складів населеність одного вагона залишається надзвичайно низкою - меншою за пасажиромісткість одного вагону.

По територіально-галузевих об'єднаннях Укрзалізниці відрізняються і вартісні показники, причому не лише загальна сума доходів, експлуатаційних витрат та збитків має різний рівень, але і питомі величини (собівартість перевезень, доходність - величина дохідної ставки, а також відсоток покриття доходами витрат) відрізняються також. Результати аналізу фінансово-економічних показників свідчать, що в пасажирському комплексі залізниць не реалізований жоден з принципів комерційного розрахунку, на підставі яких номінально функціонують учасники транспортного процесу на ринку.

Експлуатаційні витрати спеціалізованих ланок, які забезпечують транспортне обслуговування пасажирів, не окупаються відповідними дохідними надходженнями. Компенсується в середньому не більше 55 % експлуатаційних витрат. Більш благополучним є перевезення пасажирів у прямому і місцевому сполученні (відшкодовується до 70 % витрат). Між тим у приміському сполученні додаткових джерел покриття вимагають до 80 % витрат. Внаслідок настільки низького рівня покриття експлуатаційних витрат утворюються перманентні збитки. Відзначене порушення пропорцій відтворювального циклу обумовлює відсутність можливостей самофінансування. Чистий грошовий потік у системі пасажирських залізничних перевезень негативний. Нараховані амортизаційні відрахування не забезпечуються відповідними грошовими коштами. Прибуток, як уже відзначалося, відсутній. Постійно відчувається дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для формування нормальних умов функціонування і тим більше розвитку пасажирського комплексу залізниць. Між тим зовнішні джерела фінансування економічних процесів у системі пасажирських перевезень також недостатні. Широко використовується метод перехресного субсидіювання (покриття збитків за рахунок прибуткових видів діяльності, в економічній системі - елемент цінової дискримінації). Прибуток від перевезення вантажів майже в повному обсязі направляється на покриття збитків від перевезення пасажирів. Практично відсутнє бюджетне фінансування. В середньому за рахунок державного і місцевого бюджетів компенсується менше 10 % збитків. Обов'язковий характер надання зовнішніх джерел покриття збитків (головним чином, прибутку від перевезення вантажів) знижує фінансову відповідальність залізниць і їхніх структурних підрозділів. Підприємства пасажирського комплексу залізниць не зацікавлені в збільшенні доходних надходжень і підвищенні ефективності виробничо-господарської діяльності.

Похожие статьи




Призначення та результати функціонування пасажирського комплексу залізниць - Соціально-економічні значення залізничних пасажирських перевезень

Предыдущая | Следующая