Визначте основні біотичні ресурси України - Рекреалогія в Україні

До біотичних ресурсів можна віднести: - Рекреаційні ліси;- складові природно-заповідного фонду (ботанічні, лісові, ентомологічні, іхтіологічні, орнітологічні, загальнозоологічні заказники;- ботанічні та зоологічні пам'ятки природи; ботанічні сади та зоопарки);- фауну мисливських господарств.

Рекреаційна цінність цих ресурсів визначається такими показниками, як:- лісистість, породний склад і бонітет деревостою; - естетичність і частота зміни пейзажів, ландшафтів; - фітонцидність; - заболоченість території; - наявність грибних та ягідних місць, водойм; - доступність для рекреантів і з точки зору ведення рекреаційного господарства; - географія нозоареалів та інших медико-географічних особливостей території.В. Мацола включає в поняття естетичної цінності коефіцієнт горизонтального і вертикального поділу території, її лісистість, віковий і породний склад лісів. При цьому найбільшу естетичну цінність мають перестигло - достигаючі змішані широколистяно-хвойні ліси на відносно відкритих горбкуватих територіях із лісистістю в межах 25-50% (див. табл. 4.8).

Видовим складом і віковою структурою лісів визначається їх вплив, на процес лікування (оздоровлення) та ефективність реалізації санітарно-гігієнічної функції рекреації. Лікувально-оздоровча функція значною мірою обумовлена фітонцидністю лісу, тобто його бактерицидною, фунгіцидною та протистоцидною дією. Міра фітонцидності, що залежить від породи дерев, досягає свого максимуму у весняно-літній період (цвітіння та активний ріст рослин) і знижується на осінь (див. табл. 4.9).

Фітонциди відзначаються стерилізуючою дією на мікрофлору повітря. Так, в 1 м3 міського повітря міститься 30-40 тис. бактерій та інших мікроорганізмів, а лісового - від 30 до 400. Фітонциди сосни звичайної, дуба червоного, ялиці білої, модрини європейської, крушини ламкої знищують збудників туберкульозу, кишечної палички; ялиці - коклюшну паличку, збудників дизентерії та черевного тифу; берези і тополі - зменшують кількість золотистого стафілокока. Іонізація повітря - один із факторів сприятливого впливу лісів на організм людини, зокрема, на нервову систему (безсоння, перевтома тощо). Лікувальні властивості іонізованого повітря використовуються при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі, туберкульозі. Саме цим обумовлений територіальний розподіл відповідних курортів в Українських Карпатах, лісостеповій зоні та на Поліссі (див. тему 5). Найбільший іонізуючий ефект мають сосна звичайна, ялина звичайна і дуб. Найвищою рекреаційною цінністю відзначаються старі високобонітетні ліси, оскільки вони виділяють основну масу кисню і створюють власний мікроклімат, суттєво впливаючи на окремі характеристики погоди і місцеву циркуляцію повітря.

Рекреаційні ліси як складова природних рекреаційних ресурсів - це лише незначна (за площею) частина лісових екосистем, яка забезпечує потреби населення в лікуванні, відпочинку і туризмі. Рекреаційна діяльність на цих територіях відзначається змістовою різноманітністю і може варіюватись у відповідності з рівнем організації, тривалістю тощо. Вид рекреації та її тривалість є визначальними при благоустрої лісів (див. табл. 4.10). Головною якісною характеристикою рекреаційних лісів є переважання на їх території індивідуального відпочинку і максимальна комфортність. Рекреаційні ліси - це один із компонентів природних рекреаційних ресурсів, що є невід'ємною частиною лісових екосистем, призначеною для задоволення потреб населення у лікуванні, відпочинку і туризмі. Ліс є не просто складовою біосфери, а "найскладнішим і найпотужнішим рослинним угрупованням" [6, с 273], яке впливає на кліматичний та гідрологічний режим місцевості, продукування кисню, процес грунтоутворення та захист грунтів від ерозії, поширення представників флори і фауни тощо.

Лісовкрита площа в Україні, за різними даними, становить від 14,2 до 17,9%. Слід зазначити, що території з природною рослинністю займають в Україні лише 27% [9]. Внаслідок фізико-географічних умов і антропогенного впливу розміщення лісів в Україні є надто нерівномірним: Українські Карпати - 40,5%, Крим - 32%, Полісся - 26,1%, лісостеп - 12,2%, степ - 3,8%. Найбільш залісненими є Закарпатська та Івано-Франківська області (відповідно 56% і майже 40% [17]), а найменш - Запорізька (1,2%) (див. картосхему 7). Лісистість території має важливе значення для вибору режиму природокористування.

Флора України налічує понад 25 тисяч видів, у т. ч. у складі природних рослинних угрупувань 76 видів листяних і хвойних дерев та 278 - чагарників, які в різних поєднаннях розосереджені по території країни. Найпоширенішими є хвойні породи - 54% від площі всіх лісів, у т. ч. сосна - 35,9%, ялина - 9,9%. Серед листяних найчастіше зустрічаються дуб (27%), бук (9%), береза (4,8%), вільха (3,8%), граб (2,6%) Полісся - сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб;

    - лісостеп - дуб, граб, бук, ясен, клен, в'яз, акація; - степ - дуб, сосна, біла акація, гледичія; у байрачних лісах - дуб, клен, ясен, берест; - Українські Карпати - ялина, бук, ялиця; - Кримські гори - дуб пухнастий, дуб скельний, бук, граб, сосна.

Похожие статьи




Визначте основні біотичні ресурси України - Рекреалогія в Україні

Предыдущая | Следующая