СУЧАСНИЙ СТАН ОСВІТНЬОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ, Сучасний стан освітнього туризму в світі - Освітній туризм: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні та світі

Сучасний стан освітнього туризму в світі

Туристична сфера надає можливість задовольнити споживчий інтерес до екзотичних феноменів і цікавих явищ, вона здатна реалізувати інтенції до позитивного емоційного досвіду, пов'язаного з набуттям раніше невідомої інформації.

Більшість з таких турів проводиться в рамках організації навчальних практик. У системі підготовки географів, біологів та істориків їх прийнято називати польовими. Програма польових практик, наприклад, для педагогів орієнтована на підготовку фахівців, які професійно повинні опанувати методику комплексного вивчення будь-якого регіону при вирішенні різноманітних завдань, у тому числі і освітніх.

Дослідження Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) дають можливість стверджувати, що тенденції росту туристичної індустрії будуть зберігатися і надалі [74,с.35]. У період з 2000 до 2020 року прогнозується збільшення туристських прибутків на 200% і передбачається наступний розподіл освітніх туристичних прибуттів у сфері в'їзного туризму по регіонах (табл. 2.1):

Таблиця 2.1 Прогноз розподілу обсягів освітнього туризму по регіонах, млн. чол. [74,с.65]

2000

2010

2020

Європа

366

526

717

Америка

131

231

438

Ближній Схід

19

37

284

Східна Азія (Тихоокеанський регіон)

105

195

69

Всього

621

989

1508

Освітній туризм є однією з найефективніших та найперспективніших галузей народного господарства, яка за економічними показниками випередила навіть автомобільну промисловість і зайняла друге місце після комп'ютерної. Надходження від освітнього туризму у світі зросли за 50 років - з 2 млрд. дол. США у 1960 році до 150 млрд. дол. США у 2010 році [33,с.48].

Найвідвідуванішими країнами світу до 2020 року стануть, за прогнозами фахівців, США, Франція, Іспанія, Німеччина (див. табл. 2.2):

Таблиця 2.2 Країни-лідери по прийому туристів, які подорожують з метою освіти (прогноз на 2020 р.) [72,с.59].

№

Країна

Туристи, млн..осіб

Частка у світовому потоці, %

1

США

137,1

8,6

2

Франція

102,4

6,4

3

Іспанія

93,3

5,8

4

Німеччина

71,0

4,4

5

Великобританія

59,3

3,7

6

Чехія

52,9

3,3

7

Італія

52,8

3,3

За останні роки вражаючих успіхів у розвитку індустрії освітнього туризму домоглась Польща. Ще в 1985 і 1990 роках, за даними ВТО, ця країна займала 17 і 19 місця в Європі по прийому туристів. А в 2006 році Польща піднялась на шосте місце, прийнявши 19,4 млн. чол. і отримавши 8,4 млрд. дол. США доходу. Разом з тим, вже у 2010 році Польща заробила на освітньому туризмі набагато менше, ніж у 2006 - 4,5 млрд. дол. США, прийнявши при цьому 3,98 млн. туристів і посівши у Європі дев'яте місце [39,с.48].

Згідно зі статистичними даними, переважна більшість молодих людей у ??світі схиляються на бік "корисного відпочинку" та вільного стилю подорожі. Більше 85% мандрівників відмовляються називати себе туристами і шукають в поїздках не стандартних туристичних розваг протоптаних екскурсійних маршрутів, а можливість побачити країну зсередини, очима місцевих жителів, відчути на собі нові соціальні та культурні умови, а також поєднати відпочинок з вивченням або підтримкою існуючого рівня іноземного мови. При цьому, вік 57% таких мандрівників становить 20-25 років, але за останні п'ять років подорожі "без кордонів" стають все більш популярними й у людей у ??віковій категорії від 25 до 35 років, з 2005 по 2010 рік їх кількість зросла з 23 % до 31% [72,с.65].

Незалежно від рівня доходу для більшості мандрівників найважливішим фактором є вартість поїздки: вона хвилює 94% осіб, що збираються на зустріч пригодам. При цьому річний дохід більше 35% мандрівників становить менше 2,5 тис. доларів США, а студентськими та молодіжними знижками з міжнародної карті ISIC в міжнародних поїздках користуються до 92% її володарів.

Одночасно, оскільки в сучасному інтенсивному ритмі життя кожна хвилина на рахунку, час використовується гранично раціонально, поняття розвитку і відпочинку все частіше змішуються. Мандрівники по всьому світу, намагаючись раціонально використовувати час, внести баланс між корисним і приємним, вибирають так званий "корисний відпочинок". Такий спосіб планування вільного часу вибирає до 70% мандрівників з різних точок світу.

У відповідь на попит народжується пропозиція - з кожним днем ??для громадян усього світу зростає список можливостей поєднання "приємного з корисним", а програми відпочинку все більш збалансованими, наближаючись до ідеальних.

У результаті сьогодні у жителів багатьох країн, в тому числі у українців, є можливість поєднувати подорож з мовними курсами, що включають в себе вивчення іноземної мови із заняттями спортом, улюбленою справою, відпочинком в екзотичних країнах, оплачуваною роботою і так далі.

В усьому світі підготовці кадрів туристичного бізнесу приділяється значная увага. За даними СОТ на початку 90-х років нараховувалося 105 вищіх та 139 середніх освітніх закладів туристичного профілю, в Амеріці - відповідно 6 та 17, в Азії та районі Тихого океану - 13 та 35.

Найбільше освітніх закладів, що готують персонал сфери туризму, у Велікобрітанії 37, Іспанії та Італії - по 28, Франції - 22; на американського контіненті віділяються Канада - 25, США - 22 та Чілі - 12, а в Азійсько-Тихоокеанський регіоні - Австралія - 16, Китай - 6, Філіппіні - 5 та Японія - 4. Ці дані навіть важко порівняти з тим, що ми маємо в наш час: лише в Україні понад 200 навчальних закладів для підготовки фахівців туризму та сфери обслуговування. В Росії ж таких закладів більше 300 [28,с.33].

На нашу думку, доцільним є вивчення та застосування досвіду організації навчання майбутніх фахівців туристичної сфери країн, що вже мають розвинену та всесвітньо визнану систему туристичної освіти, таких як Швейцарія та США, а також країн, що, як і Україна, знаходяться лише на шляху свого розвитку.

Найбільшим центром освітнього туризму є Сполучені Штати Америки. На американський континент припадає 21% всіх подорожуючих та 30% світових надходжень від туризму. Майже 10 млн американців працюють на підприємствах, безпосередньо або опосередковано пов'язаних зі сферою туризму. Щорічна кількість зарубіжних відвідувачів у США наближається до 50 мільйонів. Система вищої туристичної освіти в США є однією з найрозвиненіших в світі і вважається однією з найбільш досконалих [49,с.48].

Освітній туризм завжди відігравав важливу роль в економіці Канади, тому що вже протягом століть люди відвідують цю величезну, прекрасну країну. Канада піднесла туризм до рівня мистецтва, і багато навчальних закладів країни спеціалізуються на підготовці спеціалістів до кар'єри в цій динамічній галузі.

Коледжі та університети Канади, в свою чергу у відповідь на зростаючу потребу у високо кваліфікованих співробітниках, відповіли широким спектром програм від базової підготовки до післядипломного навчання.

Навчання часто поєднує в собі європейські та міжнародні традиції якості обслуговування у поєднанні з північноамериканськими моделями та використанням передових технологій. Туристична освіта в Канаді пропонує як короткі програми, які можуть тривати від десяти до сорока тижнів, моделі навчання в коледжі, що можуть тривати до одного, двох чи трьох років, так і отримання диплому після чотирьох років навчання в за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", а також можливість отримання вчених ступенів в сфері туризму [48,с.65].

Більшість програм, що пропонуються канадськими коледжами, приділяють особливу увагу практичній підготовці майбутніх фахівців туристичної сфери. Проблема співвідношення теоретичної та практичної підготовки зараз гостро стоїть і в Україні. В закордонних закладах освіти не менше ніж 50% загальної навчальної підготовки відводиться на підготовку практичну, а в деяких навчальних закладах Європи тривалість практики складає 9 місяців. У навчальних закладах Великобританії є концепція вченого Дональда Шона, спрямована на сприйняття і усвідомлення студентом змісту діяльності у процесі її здійснення. На думку науковця, навички та вміння можна набути лише спостерігаючи за діями досвідчених фахівців, співпрацюючи з ними, аналізуючи свої власні практичні дії, спільно обговорюючи помилки, проблемні ситуації тощо.

В середині минулого століття європейські університети були нездатні відповідати вимогам туристичної сучасності, і лише з 1980-х років почали пропонувати програми по отриманню диплому бакалавра. Зрозуміло, що академічна туристична освіта не розвивається однаково в різних європейських країнах. Безумовно, культурне різноманіття на європейському континенті призвело до різноманіття програм в питаннях тривалості курсу, навчальних програм, а також адміністративної організації навчання.

Вища освіта в Швейцарії асоціюється зі спеціальністю "готельний бізнес". Швейцарія перша у світі створила модель освіти в цій області, і її школи готельного та туристичного бізнесу вважаються еталонними. З появою перших готелів, відкриваються і школи, що готують персонал для роботи в них. Перша школа готельного господарства, Ecole Hoteliere de Lausanne, відкрилася у Швейцарії в 1899 році [28,с.175].

Слідом за нею, на початку XX століття, почали з'являтися інші. Програми цих шкіл вже не обмежувалися лише предметами з управління готелем, в курс була введена спеціалізація "Подорожі та туризм". У сучасних школах готельного бізнесу, крім готельного та туристичного менеджменту, студенти вивчають маркетинг, інформаційні технології, стратегічний менеджмент, міжнародні фінансові системи і бухгалтерський облік, контроль бізнесу, проект - менеджмент і, звичайно ж, іноземні мови. Крім обов'язкової англійської мови, на якій ведеться навчання в більшості шкіл, менеджер повинен вільно володіти французькою або німецькою. Практично, всі програми вищої освіти охоплюють одразу три сфери - туристичний, ресторанний і готельний менеджмент [22,с.46].

Вищі школи готельного менеджменту пропонують програми бакалаврату (3 роки), післядипломної освіти (1 рік) і різноманітні короткострокові програми, що завершуються отриманням диплома або сертифіката. Маючи ступінь бакалавра можна продовжити навчання в магістратурі. Найпопулярнішими в цьому випадку є університети Америки та Австралії.

Поєднання теорії і практики - основна риса навчання туризму та гостинності. Багато шкіл розташовані на базі діючих готелів, що дозволяє щодня всі теоретичні знання, отримані на уроках, одразу ж застосувати на практиці. Крім того навчальною програмою передбачені обов'язкові оплачувані стажування

У Німеччині, туристична освіта розвинулася в рамках Fachhochschulen (спеціалізованих вузів), які присвоюють ступень бакалавра по завершенню восьми семестрів.

Туристичні спеціальності французьких університетів пропонують дво-, три - та чотирирічні програми. Все більше і більше програм з туризму і гостинності у Франції орієнтовані на чотири роки навчання з отриманням ступеню бакалавра по завершенню навчання, що зазвичай готує студентів до

Керівних посад у галузі.

Польські університети забезпечують безперервну систему підготовки кадрів у сфері туризму, що охоплює всі ланки діяльності та основні напрямки роботи. Спеціалісти з вищою освітою готуються за ступеневою системою: бакалавр - спеціаліст - магістр. Студенти за чотири роки навчання опановують не тільки фундаментальні, але й професійно-орієнтовані дисципліни, дисципліни спеціалізації, проходять навчально-виробничу, педагогічну та виробничу практики, що дозволяють отримати кваліфікацію, достатню для виконання виконавчих функцій з організації туристичної діяльності. Головною турботою навчальних польських закладів є формування конкурентноздатних фахівців, які мають підприємницькі навички, здатні працювати ініціативно.

Похожие статьи




СУЧАСНИЙ СТАН ОСВІТНЬОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ, Сучасний стан освітнього туризму в світі - Освітній туризм: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні та світі

Предыдущая | Следующая