Перспективи діяльності туристичної фірми " Феєрія " на ринку сільського туризму в Україні - Обгрунтування розвитку сільського туризму в Україні

У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів і методів виробництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються перспективи на майбутнє. Ці процеси характерні і для туристичної галузі, яка спрямована на отримання прибутку через задоволення туристичних потреб населення, надання йому різноманітних туристичних послуг. Розвиток сільського туризму в Україні сьогодні особливо актуальний, оскільки саме цей вид туризму:

    1. Сприяє вирішенню основних соціально-економічних проблем села:
      -зайнятість сільського населення; -зростання доходів та підвищення життєвого рівня сільських жителів при відносно невеликих фінансових затратах; -поліпшення благоустрою садиб та сіл, розвиток інженерної та соціальної інфраструктури; -розширення асортименту присадибного господарства; -реалізація на місці продукції особистого підсобного господарства як готових продуктів харчування; -стимулювання охорони місцевих пам'яток, збереження місцевих звичаїв, фольклору, народних промислів; -підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення тощо.
    2. Може бути джерелом поповнення місцевих бюджетів додатковими надходженнями, коли набере масового характеру. 3. Не вимагає значних інвестицій і використовує переважно приватні джерела капіталу. Капіталовкладення швидко скуповуються. 4. Розвантажує найбільш популярні туристичні центри, зменшуючи негативні екологічні наслідки надто інтенсивної туристичної діяльності.[24]

Зростання ролі сільського зеленого туризму щодо збільшення його впливу на всі аспекти життєдіяльності людей обумовлює розширення потреби в об'єктивних статистичних даних про стан та динаміку йогорозвитку. Адже інформація, яка отримується в результаті статистичних спостережень та широкого використання адміністративних даних, є необхідною на всіх рівнях її користувачів. Серед них: національні та регіональні організації, які прямо або опосередковано пов'язані зі сферою туризму, а також туристичні адміністрації, що розробляють та здійснюють політику в цій сфері економіки, до безпосередніх виробників туристичних товарів і послуг, які прагнуть вижити в конкурентній боротьбі на цьому ринку.

Підкреслимо, що статистичні дослідження у сфері функціонування сільського зеленого туризму передбачають використання теоретичних, методологічних та організаційних засад їх проведення на основі знань про економічну географію, екологію місцевості, економіку туризму та визначення місця туристичного ринку в господарській системі окремих регіонів та країни в цілому. При цьому слід пам'ятати, що для прийняття будь-яких ефективних управлінських рішень і, зокрема, у даній сфері економіки потрібно спочатку проаналізувати події, які вже сталися. Адже дослідження минулих явищ, визначення за його результатами недоліків і позитивів, слабких та сильних сторін, дасть можливість розробити необхідні заходи щодо усунення проблем й обрати вірну та успішну стратегію соціально-економічного розвитку.[31]

Зважаючи на сутність сільського зеленого туризму, а також враховуючи його вплив на економічні, соціальні та екологічні умови та процеси, статистика сільського зеленого туризму розглядається з трьох позицій:

    1) як галузь економічної статистики, оскільки всебічно таглибоко досліджує стан, закономірності та тенденції розвитку туристичної індустрії, вплив різних економічних явищ на цей процес шляхом збирання, обробки, аналізу й узагальнення статистичних даних; 2) як галузь соціальної статистики, оскільки вивчає вплив туризму на соціальні умови та процеси суспільного життя населення; 3) як галузь екологічної статистики, оскільки аналізує взаємозв'язок розвитку сільського зеленого туризму зі становищем екосистеми регіону.

Слід зауважити, що потреба в статистичних дослідженнях діяльності сільського зеленого туризму виникає у туристів, власників та працівників туристичних підприємств, інвесторів, представництв державних i регіональних органів влади та суспільних груп, які безпосередньо не пов'язані з сільським зеленим туризмом, але зацікавлені в його позитивних наслідках для економічної, екологічної та соціальної сфер життєдіяльності.

Якщо говорити про статистику туризму в Україні взагалі, то основними джерелами її інформаційного забезпечення є фінансова, адміністративна, податкова та статистична звітність господарюючих суб'єктів.

Саме вона сприяє проведенню всебічного статистичного аналізу розвитку туристичного ринку товарів і послуг. Така інформаційна база, відповідно до діючого законодавства, формується органами Державної служби статистики України і своєчасно надається користувачам для прийняття зважених управлінських рішень. Вона, як правило, створюється, передається і зберігається у вигляді абсолютних і відносних статистичних показників. Останні характеризують стан і розвиток процесів та явищ туристичного господарства у відповідних умовах часу й регіону.[34]

Для аналізу підприємницької діяльності у сфері сільського зеленого туризму згадані вище показники чітко визначені у відповідних формах державних статистичних спостережень № 1-КЗР (річна) "Звіт про діяльність колективного засобу розміщення" та № 1-туризм (річна) "Звіт про туристичну діяльність". Зазначені форми звітності періодично затверджуються відповідними нормативними актами.

Заповнені суб'єктом туристичної діяльності на основі даних первинного обліку його функціонування вони надаються щорічно (не пізніше 9 лютого наступного за звітом року) органу Державної служби статистики України за місцем здійснення економічної діяльності.

При цьому слід враховувати, що державні статистичні спостереження зі статистики туризму є суцільними, а тому генеральні сукупності у повному обсязі складають списки одиниць цих спостережень.

Сформовані сукупності одиниць узгоджується з адміністративним реєстром Державного агентства України з туризму та курортів. Водночас сукупність одиниць державних статистичних спостережень зі статистики туризму не узгоджують із сукупностями за іншими формами державних статистичних спостережень. Проведені нами дослідження систематизованої та оприлюдненої органами Державної служби статистики України інформації щодо розвитку сільського зеленого туризму за 2012-2013 роки показують позитивну його тенденцію. Зокрема, загальна кількість садиб по країні (фізичні особи - підприємці), які надавали туристичні послуги в 2013 році зросла до 285 одиниць проти 230 у 2012 році (табл. 3.1). За цей же період збільшилась загальна їх площа на 16,5 тис. м2 і становила 231,5 м2 однієї садиби, що на 7,7 % більше проти 2012 року. Водночас у 2013 році на 776 осіб зменшилася загальна кількість розміщених у садибах відпочиваючих, це на 1,5 % менше по відношенню до 2012 року. При цьому зросла середня місткість сільських садиб, що надавали туристичні послуги, до 12,6 місць.

Таблиця 3.1 Динаміка розвитку сфери сільського зеленого туризму в Україні

Рік

Кількість садиб, од

Площа садиб, мІ

Кількість розміщених, осіб

Середня місткість садиб, місць

Усього

У тому числі житлова

2012

230

49425,3

20787,1

50724

11

2013

285

65986,2

29987,7

49948

12,6

Відхилення 2013р. до 2012р.(+,-)

55

16560,9

9200,6

-776

1,6

Дані про фінансово-економічну діяльність суб'єктів сільського зеленого туризму в Україні упродовж 2012-2013 років наведені в таблиці 3.2. Вони позитивно характеризують дану сферу діяльності господарюючих суб'єктів.

Таблиця 3.2 Економічні показники діяльності сільського зеленого туризму в Україні

Рік

Доходи від наданих послуг(без ПДВ, акцизного податку і аналогічних платежів), тис. грн.

Витрати, тис. грн.

Фактичнівитрати на один людино-день перебування, грн..

Кількістьночівель, од.

Середня тривалість перебування розміщених осіб, діб

Коефіціент використання місткості садиб

2012

10189,7

5046,6

117,2

112520

2,2

0,26

2013

16966,7

10283,0

104,4

130695

2,6

0,19

Відхилення 2013р. до 2012р.(+,-)

6777

5236,4

-12,8

18175

0,4

-0,07

За даними таблиці 3.2 у 2013 році доходи від надання туристичнихпослуг збільшились майже на 6,8 млн. грн., або 66,5 %, порівняно з 2012 роком. Одночасно зросли господарські витрати відповідно на 5,2 млн. грн., або в 1,04 раза. Однак за даний період доходи перевищують витрати, що свідчить про отримання прибутку підприємствами сільського зеленого туризму в Україні. Позитивним слід вважати зменшення за цей час фактичних витрат з 117,2 до 104,4 грн. за один день перебування. Це один з факторів можливого збільшення чисельності відвідувачів, адже, коефіцієнт використання місткості сільських садиб залишається низьким - 0,19. Як наслідок, більшу частину часу ринок сільського зеленого туризму залишається ненасиченим, тоді як під час сезону у закладах розміщення відпочиваючих катастрофічно не вистачає місць. В сучасних умовах проведення дієвого статистичного аналізу стану функціонування й розвитку сільського зеленого туризму зростає необхідність використання широкого масиву інформації спеціально організованих статистичних спостережень. Перспективним видом отримання такої інформації, на наш погляд, є запровадження системи статистичного моніторингу. Нажаль ні звітність, ні спеціально організовані спостереження комплексно не використовуються в аналітичних розрахунках, а отже не забезпечують суб'єктів ринку туристичних товарів і послуг повною та багатоаспектною інформацією щодо процесів, які відбуваються у сфері сільського зеленого туризму України. За таких умов продемонструвати фактичний потенціал розвитку досліджуваного виду туристичної діяльності на сучасному етапі значно ускладнюється.[40]

Для організації доступу до інформаційних ресурсів та їх ефективного використання необхідно створити на регіональному та національному рівнях систему статистичного моніторингу сільського зеленого туризму. Це, на наше переконання, забезпечуватиме узагальнення та узгодження баз даних (законодавчої бази, ресурсного паспорту регіону, факторів впливу на туристичний ринок, інвестиційних проектів), проведення необхідних розрахунків, прогнозування всіх основних параметрів функціонування ринку та побудову короткострокових, середньострокових і довгострокових планів його розвитку. Враховуючи особливості реалізації системи моніторингу, необхідно застосувати всю сукупність статистичних методів при оцінюванні стану і тенденцій розвитку товарів і послуг туристичного ринку.

Зазначимо, що в сільському зеленому туризмі використання статистичних методів має ряд особливостей і пов'язане з обов'язковим застосуванням паралельно зі статистичними графіками

Туристична фірма "Феєрія" активно займається внутрішнім туризмом, але серед запропонованих фірмою турів немає пропозицій по сільському туризму, але це було б дуже вигідно, дивлячись на економічну кризу в Україні. Тому, я пропоную розробити декілька турів цього напрямку у Кийвській області, а саме у Фастівському районі.

Кимївська омбласть -- область на півночі України. Обласний центр -- місто Київ -- адміністративно до її складу не входить.

Площа області -- 28 131 кмІ, населення на 2012 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході -- з Вінницькою, на заході -- з Житомирською областями, на півночі -- з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів.[51]

Фамстівський район -- район України на заході Київській області на правобережжі. Адміністративний центр -- містоФастів. Населення становить 31 239 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 896,25 кмІ. Утворено 7 березня 1923 року.

На території Фастівського району знаходиться дуже багато пам'яток історії та архітектури, тому це являється важливим фактором для приваблення туристів.

Під Фастовщиною слід розуміти значно обширніший край, кордони якого не були сталими: наприкінці ХVII ст. - це майже вся Південна Київщина ("Паліївщина"); згодом упродовж довгого часу - складова частина Васильківського, а від 1919 року - Білоцерківського повітів. Мінялися володарі цих земель.[48]

Нині на археологічну карту Фастівщини нанесено понад 150 пам'яток. Серед них - Фастівська стоянка мисливців на мамонта і дикого коня епохи пізнього палеоліту (20-15 тис. років тому). Залишки мезолітичної стоянки, відкритої на заплавних берегах Унави у Фатові належали збирачам і мисливцям (10 тис. років тому). Також:

Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 рр

Завдяки роботі Людмили Феодосіївни і учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №10 було зібрано цінний матеріал про воїнів-визволителів м. Фастова та встановлено точне місце поховання жертв Голодомору 1932-33 рр. в мікрорайоні. Завдяки клопотанню Мохорт Л. Ф. на місці поховання встановлено пам'ятний хрест.

Дерев'яна Покровська церква (Палієва - в народі). Заснував її Семен Палій (за переказами)

Православна Покровська церква збудована у 1740 році. Дзвіницю звели у (1779-1781 рр.) Вона відрізняється диво гармонійними пропорціями і досконалістю форм, вважається шедевром української дерев'яної архітектури. Вона недавно відреставрована і лише дзвіниця, що стоїть поряд, нагадує своєю деревиною, що потемніла, про поважний вік споруди. Навколишній паркан побудований без жодного цвяха

Покровська церква з дзвіницею

На лівому березі Унави (вул. Пушкіна, 1) знаходиться ще один видатний архітектурний пам'ятник національного значення - дерев'яна церква (1740 р.) Покровськая з дзвіницею (1781 р.). Трьохзрубова церква на три ж куполи зважає шедевром української дерев'яної архітектури.

Меморіальний музей-садиба Кирила Григоровича Стеценка

За часів перебування на Фастівщині видатного українського композитора, протоієрея УАПЦ К. Г.Стеценка, Веприк дійсно став своєрідним духовно-релігійним центром не лише Фастівського, а й сусідніх районів.

Церква Святої Параскеви

Церква Святої Параскеви збудована у 90-х роках ХХ століття на місці старої, зруйнованої більшовиками. Відновлена за кресленнями. Церква пов'язана з життям Кирила Стеценка, який був парафіяльним священиком у ній. Біля неї його і поховали.

Дендрологічний парк Олександрія

Дендрологічний парк Олександрія це один з кращих парків України, він є державним пам'ятником садово-паркового мистецтва XVIII-XIX ст. Парк виник як заміська резиденція графа К. Браніцького на місці природної діброви біля річки Рось. Спочатку це була літня, а потім і основна резиденція графів Браницькіх

Іоанно-Златоустівська церква (дерев'яна)

Іоанно-Златоустівська церква розташовується в самому центрі с. Півні Київської області, на невеликому пагорбі. Храм був побудований на місці старої церкви в середині XIX ст. Будівля храму дерев'яна, має кам'яну основу. Форми споруди правильні і гармонійні, вони додають витонченості силуету храму. Дивує архітектура церкви, яка представлена в класичному стилі. Таке рішення у той час було "привілеєм" кам'яних храмів.[53]

Ці та багато інших пам'яток архітектури будуть сприяти привабленню відвідувачів до даної місцевості.

Також треба проаналізувати пропозиції сільського туризму у Київській області:

1. Садиба "Звенигород"

Вул. Польова, 22, с. Балико-Щучинка, Кагарлицький район, Київська область

Опис:

    70 км від Києва - і ви на лоні природи, в оточенні шалених краєвидів, в полоні спокою і тиші. Високий рівень послуг та гостинність забезпечуємо в комплексі із трьох окремих будинків на 40 місць, загальною залою для банкетів, лазнею, майданчиком для барбекю. Кінні та пішохідні прогулянки, сімейні свята, корпоративні вечори, семінари, розважальні програми. 2. Садиба "Вілла Гоголь"

Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, вул. Гоголя 3

Опис:

Туристичний проект "Villa Gogol" - це гостинна садиба зеленого туризму, філософія якої розкривається самою назвою. Старосвітській дизайн оселі в поєднанні із ексклюзивним гірським ландшафтом місцевості дає можливість туристам зануритись в епоху героїв оповідань Миколи Гоголя. Згадати побут та епоху в яких жили улюблені персонажі.

    3. Садиба "Краіна чеснот" 09750 c. Гута Богуславський р-н Киівська обл. в. Шевченка 110

Опис:

"Сільська місцевість - це дім для душі". Недорогий якісний відпочинок для груп дітей, студентів, організацій, батьків з дітьми, для дорослих в сільській місцевості біля лісу.

4. Садиба "Трипілля"

С. Халеп'я, провулок Окружний, 2-а, Обухівський район, Київська область

Опис:

Садиба "Трипілля" запрошує вас на відпочинок на місце, де була знайдена древня трипільська цивілізація, вік якої досягає 7000 років. Поряд три музеї, в одному з яких більше 20 тисяч предметів побуту того періоду. Власник садиби є учасником Міжнародного конгресу археологів на тему "Трипільська цивілізація". Будинок поряд з Дніпром, в 40 км від Києва. Чарівні краєвиди з Дніпровських круч. Неподалік гірське глибоке чисте лісове озеро. Руська баня.

5. Садиба "Хата рибака"

Київська область, с. Расавка, вул. Гончара, 52

Опис:

"Домик рыбака" відмінне місце для активного відпочинку всією сім'єю. Місця ці привертають увагу тим, що дозволяють відпочиваючим насолоджуватися чистим повітрям, милуватися мальовничими місцями, побути в тиші і спокої від міської суєти. На території маємо власне прозоре озеро, яке дасть можливість купатися на чистих пляжах, милуватися мальовничими видами, порибалити на обладнаних для цього місцях.

Для проживання надається котедж з необхідними зручностями, укомплектований побутовою технікою, меблями, затишний і комфортний. Котедж має впорядковану закриту територію з альтанкою для відпочинку та спілкування, дитячим майданчиком, мангалом. Також є своя міні ферма, де за бажанням можна замовити свіже м'ясо до столу. З задоволенням пригощаємо екологічно чистими продуктами з власного саду та городу.[45]

Похожие статьи




Перспективи діяльності туристичної фірми " Феєрія " на ринку сільського туризму в Україні - Обгрунтування розвитку сільського туризму в Україні

Предыдущая | Следующая