РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ Б/В "ПРИБІЙ", Формування стратегічних планів на підприємстві - Розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристичного підприємства на прикладі бази відпочинку "Прибій"

Формування стратегічних планів на підприємстві

Стратегічний план повинен розроблятися з погляду перспективи всього підприємства, а не окремого індивіда. На приватних підприємствах засновник може дозволити собі відносну розкіш сполучати особисті плани зі стратегією підприємства. На більшості підприємств із широким володінням акціями цього не може бути.

Стратегічний план повинен обгрунтовуватися великими дослідженнями й фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу, фірма повинна постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, ринок, конкуренції й інших факторах.

Стратегічний план надає підприємству визначеність, індивідуальність, що дозволяє останньому залучати певні типи працівників, і, у той же час, не залучати працівників інших типів. Цей план відкриває перспективу для підприємства, що направляє її співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати вироби або послуги. Стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але й бути досить гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їхню модифікацію й переорієнтацію. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що направляє діяльність підприємства протягом тривалого періоду часу, з обліком того, що конфліктна й постійно мінлива ділова й соціальна обстановка робить постійні коректування неминучими [10].

Сучасний тип зміни й збільшення знань є настільки більшим, що стратегічне планування представляється єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий строк. Стратегічне планування дає основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільш підходящі шляхи дій. Крім того планування з урахуванням зовнішніх факторів сприяє зниженню економічного ризику при ухваленні рішення, тому що приймаючи обгрунтовані й систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик ухвалення неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості організації або про зовнішню ситуацію. Планування допомагає створити єдність загальної мети усередині підприємства, тому що воно служить для формулювання встановлених цілей.

Якщо всім керівникам треба в тім або іншому ступені займатися формальним стратегічним плануванням, то складання стратегічних планів для всієї організації є, у першу чергу, обов'язком вищого керівництва. Керівники середньої й нижчої ланки беруть участь у цій роботі, надаючи відповідну інформацію й забезпечуючи зворотний зв'язок.

Ключовими компонентами організаційного планування є: мети, керівництва для прийняття рішень і практичних дій, що охоплюють стратегії, політика фірми, процедури, правила й бюджети; а так само основні етапи процесу планування [10].

Існує три моделі формування стратегії [3]:

    - перша модель одержала назву планової. Вона розглядає вироблення стратегії як повністю усвідомлений і контрольований розумовий процес, що знаходить своє матеріальне втілення в системі планів. Найчастіше за допомогою такої моделі розробляються варіанти стратегій, націлені на досягнення певного положення організації в навколишнім її середовищі, наприклад, злиттів, поглинань, диверсифікованості й т. п. Такі стратегії розробляються фахівцями - плановиками, керівник яких виступає як головного організатора їхньої роботи; - друга модель формування стратегії характеризується як підприємницька. Відповідно до неї цей процес здійснюється напівсвідомо в голові лідера, звичайно підприємця, на основі глибокого розуміння логіки даного виду бізнесу й гарного знання ситуації. Це дає йому можливість сформувати своє бачення проблеми й шляхів її рішення й просування до майбутнього. При цьому особистий і неформальний характер бачення майбутнього надає йому гнучкість і плодотворність;

- третя модель формування стратегії - модель навчання на досвіді. Вона виходить із що розвивається й одночасно повторюваного характеру цього процесу, можливості й необхідності його коректування під впливом зовнішніх імпульсів, що виникають у ході реалізації стратегії, що буквально вылепливается своїми творцями, готовими переглянути обрану лінію поводження. Стратегія виростає з динамізму організації в рамках багатобічного діалогу, у якому бере участь максимальне число співробітників різних рангів за умови мінімального втручання й контролю з боку адміністрації.

У кожному разі процес формування стратегії складається із трьох стадій. На стадії розробки створюється загальна концепція стратегії й у її рамках набір варіантів; на стадії доведення варіанти допрацьовуються до рівня, при якому найбільше адекватно відбивають поставлену мету у всім різноманітті її проявів. Нарешті, на стадії стратегічного вибору відбувається аналіз і оцінка варіантів, у результаті чого кращий з них приймається в якості базового, котрий є основою створення спеціальних і функціональних стратегій.

Похожие статьи




РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ Б/В "ПРИБІЙ", Формування стратегічних планів на підприємстві - Розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристичного підприємства на прикладі бази відпочинку "Прибій"

Предыдущая | Следующая