ВСТУП - Розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристичного підприємства на прикладі бази відпочинку "Прибій"

Актуальність теми. Трансформація економіки та інтеграція України у світовий економічний простір характеризується диференціацією форм господарювання підприємств, в тому числі в галузі рекреаційно-туристичного господарства. Прийняття в Україні законів "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", " Про власність", "Про господарські товариства", "Про туризм" та ряду інших обумовили становлення самостійної підприємницької діяльності на вітчизняному ринку послуг рекреаційних та туристичних послуг. Успішне функціонування підприємств в умовах ринкових відносин вимагає пошуку шляхів підвищення ефективності їх діяльності шляхом удосконалення управління ними.

За рахунок вибору найбільш раціональних форм господарювання рекреаційне та туристичне господарство перетворилося на справжню "індустрію гостинності". В Україні, на відміну від розвинених туристичних країн, воно знаходиться лише в стадії становлення. Нестабільна економічна ситуація, недостатня підтримка держави, недосконалість правової бази робить рекреаційне господарство в Україні сферою, недостатньо привабливою для інвесторів.

Україна, володіючи багатим рекреаційним і туристичним потенціалом, має значні передумови для формування високорозвиненого рекреаційно-курортного та туристичного господарства, особливо у містах-курортах. Воно повинно стати однією із суттєвих ланок у структурі регіональної та національної економіки. В теперішній час рекреаційно-туристичні можливості України використовуються лише на 30-40 відсотків. У першу чергу, це стосується курортних регіонів. Господарський потенціал курортів ще не набрав належної ваги як важливе джерело поповнення державного, обласних та місцевих бюджетів у порівнянні з тим, як це відбувається в інших країнах.

Організаційно-економічні зміни та сприятлива державна і регіональна політика здатні забезпечити підвищення ефективності функціонування рекреаційно-курортного та туристичного господарства міста-курорту. Дослідження показали, що наукові розробки з питань, присвячених проблемі підвищення ефективності функціонування рекреаційно-курортного та туристичного господарського комплексу міста-курорту, потребують уточнення і подальшого розвитку.

Необхідність пошуку раціональних шляхів активізації використання потенціалу рекреаційно-курортного та туристичного господарства обумовлена перспективами одержання суттєвих економічних результатів, екологічних та соціальних наслідків розвитку відповідної ланки регіональної та національної економіки. У зв'язку з цим зростає значення наукових досліджень з метою підвищення ефективності розвитку міського рекреаційно-курортного та туристичного господарства, що обумовлює актуальність теми роботи.

Значний внесок у дослідження проблем розвитку і функціонування сфери туристично-рекреаційних послуг зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Азар В. І., Агафонов Л. Г., Бейдик О. О., Вихристенко Б. І., Гаврилишин І. П., Герасименко Б. І., Гринів Л. С., Гудзь П. В., Гуляєв В. Г., Дурович А. П., Долішній М. І., Євдокименко В. К., Жабінська Т., Карпова Г. А., Казачковська Г. В., Калитюк В. Д., Карсєкін В. І., Квартальнов В. А., Кифяк В. Ф., Коніщева Н. Й., Кравців В. С., Кузнєцова Н. Н., Любіцева О. О., Мальська М. П., Мамутов В. К., Папірян Г. А., Попович С. І., Сокол Т. Г., Судова-Хом'юк Н. М., Уокер Дж., Федорченко В. К., Хлопяк С. В., Худо В. В., Цибух В. І., Чоботар Ю. Н., Школа І. М. та ін. У їх працях розглядається як тематика розвитку санаторно-курортної галузі у цілому, так і аналізуються окремі аспекти функціонування таких інституційно-територіальних утворень якими є туристично-рекреаційні комплекси.

Сучасні тенденції в економічному, культурному та політичному житті України на шляху інтеграції у світове співтовариство вимагають прискореного розвитку туристичної галузі та рекреаційних підприємств, зокрема.

Високі темпи росту національної економіки та позитивні зрушення у соціальній сфері сприяють трансформації рекреаційних підприємств в напрямі створення умов для надання послуг, які б відповідали міжнародному рівню. За цих умов важко переоцінити роль стратегічного розвитку підприємства.

Становлення ринкових відносин і нового економічного мислення припускає розвиток підприємницької діяльності, необхідної для підйому виробництва, збільшення випуску товарів народного споживання, послуг населенню. В умовах молодого ще українського ринку, хронічного дефіциту при величезних ресурсах і невикористаних резервах виробництва, підприємства всіх форм власності повинні приділяти першорядну увагу стратегічному менеджменту й внутріфірмовому плануванню. У роботі розкриємо й проаналізуємо основні напрямки планування на рекреаційних підприємствах.

Об'єктом дослідження є процес впливу стратегічного планування послуг на ефективну діяльність підприємств рекреаційного типу, на прикладі бази відпочинку "Прибій" м. Бердянськ.

Предметом дослідження є механізми формування системи стратегічного менеджменту підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні та економічному обгрунтуванні методичної основи ефективного управління підприємствами рекреаційного господарства в умовах ринкової економіки та вирішенні першочергових задач вітчизняної індустрії гостинності - підвищення якості обслуговування клієнтів за рахунок підвищення ефективності управління в підприємствах. В роботі розроблені практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління підприємствами рекреаційного туристичного господарства шляхом удосконалення практики корпоративного управління та переходу до нових для України організаційно-правових форм господарювання, зокрема. Реалізація розробок у практичній діяльності дозволить значною мірою підвищити економічну ефективність роботи підприємств, визначати в рамках удосконалення правового поля власний механізм управління в умовах зростаючої конкуренції.

Похожие статьи




ВСТУП - Розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристичного підприємства на прикладі бази відпочинку "Прибій"

Предыдущая | Следующая