Аналіз резервів зростання продуктивності праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Треба прийняти до уваги, що застосування економіко-математичних моделей забезпечує об'єктивну оцінку резервів зростання продуктивності праці тільки при достатній сукупності однорідних за технологічною спеціалізацією організацій. Це робить можливим застосування їх на рівні корпорацій, концернів, об'єднань.

Достовірність факторного техніко-економічного аналізу визначається повнотою і правильністю зіставлення показників за методами їх вимірювання, відповідністю виконуваних робіт базовій, плановій і фактичній структурам. Для аналізу необхідно весь досягнутий приріст продуктивності праці диференціювати за факторами впливу, включаючи й ті, які діяли негативно. Для цього рекомендується:

Визначити чисельність умовно-вивільнених працівників за категоріями будівельно-виробничого персоналу за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів;

В загальній кількості умовно-вивільнених робітників визначити частку вивільнених робітників у зв'язку зі структурними зрушеннями будівельно-монтажних робіт;

Визначити умовне вивільнення робітників внаслідок зростання продуктивності праці за рахунок підвищення технічного рівня будівництва і проведених організаційних заходів.

Чисельність умовно-вивільнених працівників в реалізації організаційно-технічних заходів рекомендується визначити за такими формулами:

А) вивільнення працівників будівельно-виробничого персоналу за планом проти попереднього року:

У тому числі вивільнення робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних видах будівництва:

Б) фактичне вивільнення працівників будівельно-виробничого персоналу проти планового значення чисельності:

У тому числі вивільнення робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах:

Де VП, VФ - відповідно планові і фактичні обсяги будівельно-монтажних робіт, що виконуються власними силами фірми;

ВБ ВБ - виробіток базового року відповідно на одного працівника БВП і на одного робітника, зайнятого на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах;

ЧФ, ЧФ - фактична чисельність звітного року відповідно працівників БВП і робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах;

ЧП, ЧП - планова чисельність відповідно БВП і робітників зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах.

Аналізуючи продуктивність праці з урахуванням кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт, необхідно мати на увазі вплив зміни структури робіт на виробіток. Значення цього фактора зростання із збільшенням обсягів робіт по технічному переоснащенню і реконструкції промислових об'єктів.

Коливання виробітку під впливом структурних зрушень робіт оцінюється в розмірі від 1 до 5%.

У первинних будівельних організаціях вплив цього фактора на продуктивність праці визначають, зіставляючи нормативну трудомісткість робіт за звітний період з базовою шляхом розрахунку індексу структурних зрушень:

Де - обсяги окремих видів робіт відповідно за звітом і планом;

TI - питома трудоємкість одиниці окремих видів робіт;

VФ, VП - обсяги будівельно-монтажних робіт відповідно за звітом і планом.

У випадку зниження трудомісткості робіт індекс буде меншим за одиницю, а в результаті її зростання - більшим за одиницю.

Економію трудових затрат у результаті зміни структури робіт рекомендується розраховувати за формулою:

Де - вихідна чисельність, яка обчислюється шляхом ділення фактичного обсягу робіт на плановий виробіток одного робітника.

Вплив структурних зрушень на темпи приросту продуктивності праці на рівні трестів може розраховуватись на основі зміни видів будівництва, які мають різний виробіток. Розрахунок рекомендується проводити за формулою:

Де VПі - обсяг робіт і-го виду будівництва у плановому періоді;

КІ - коефіцієнт зміни обсягу і-го виду будівництва в плановому періоді по відношенню до базового.

Економія трудових затрат і відповідне зростання продуктивності праці досягається на основі індустріалізації будівництва. Це багатогранний комплексний процес, в основі якого лежить перехід на механізовану зборку будівель і споруд із будівельних конструкцій, деталей, монтажних вузлів і блок-секцій заводського виготовлення з високим ступенем готовності.

Економічна ефективність індустріалізації будівництва заключається у зниженні сумарної трудомісткості і строків спорудження об'єктів, оскільки ряд будівельних процесів переноситься в заводські умови, де завдяки механізації виробництва вони можуть бути виконані з меншими затратами праці.

Забезпечення високого рівня заводської готовності будівельних конструкцій і деталей досягається шляхом перенесення виробничих процесів з будівельних майданчиків у заводські умови, так і за за рахунок вдосконалення технології виробництва конструкцій і деталей. Під підвищенням ступеня збірності будівництва необхідно розуміти не тільки кількісний ріст застосування збірних конструкцій і деталей, але і підвищення технологічності їх монтажу і виготовлення, що забезпечує зниження сумарних трудових витрат на створення кінцевої будівельної продукції.

Вартість збірних конструкцій у ряді випадків вартості монолітних конструкцій і в повнозбірному будівництві має місце деяке зростання сукупних затрат живої і уречевленої праці на створення будівельної продукції. Однак застосування збірних конструкцій забезпечує скорочення трудозатрат на будівельному майданчику і строків будівництва об'єктів, в результаті цього прискорюється видача капітальних вкладень в інших галузях і підвищується продуктивність праці в народному господарстві.

Індустріальність проектно-конструктивних рішень об'єктів суттєво залежить від розробки і розширення застосування нових ефективних будівельних матеріалів, що забезпечує значне зниження затрат праці при виконанні будівельно-монтажних робіт.

Економічна ефективність досягнута в результаті впровадження ефективних конструкцій, деталей, матеріалів, прогресивної технології виконання будівельно-монтажних робіт рекомендується визначати за формулою:

Де QФі, QПі - фактичні і планові обсяги впровадження нових конструкцій, матеріалів, прогресивних технологій і виконання робіт у натуральних показниках;

TІ - економія трудових затрат на одиницю вимірювання впровадження обсягу, люд.-змін;

- фактичний і плановий обсяги будівельно-монтажних робіт, які виконуються власними силами організації, тис. грн.

Скорочення трудових затрат на одиницю обсягу впровадження прогресивних конструкцій і матеріалів рекомендується визначати за проектами або фактичними даними. Розраховуючи економію трудових затрат при впровадженні прогресивної технології і виробництва доцільно складати зведені калькуляції і порівнювати трудові затрати, при впровадженні і традиційній технології виробництва.

Важливою ознакою індустріального будівництва є широке застосування будівельних машин. Перехід на збірне будівництво із конструкцій, деталей, монтажних вузлів заводського виготовлення вимагає відповідних потужних вантажопідйомних і монтажних механізмів, транспортних засобів. Високі темпи будівництва, зниження його трудомісткості можуть бути забезпеченні тільки при комплексній механізації будівельно-монтажних робіт, застосуванні комплектів машин і механізмів, взаємопов'язаних по потужності. Разом з тим вдосконалення технології виконання будівельно-монтажних робіт безпосередньо пов'язано з вдосконаленням і створенням нових засобів механізації.

Сьогодні кінцеве значення має реалізація резервів зростання продуктивності праці за рахунок механізації будівельно-монтажних робіт, скорочення частки ручної праці. Дослідження динаміки річної праці по видах робіт показує, що рівень її скорочується повільно. Найбільша питома вага затрат ручної праці припадає на загальнобудівельні роботи, що стримує темпи зростання продуктивності праці в цілому по будівельному комплексу.

Для виявлення можливостей скорочення ручної праці принципове значення має достовірне визначення її рівня за основними видами робіт. Зіставлення обсягів робіт, що виконуються вручну, питомі ваги ручної праці та натурального виробітку свідчать про екстенсивний процес механізації ряду видів будівельно-монтажних робіт і майже не супроводжується скороченням їх трудомісткості.

У зв'язку з викладеним, економію трудових затрат від впровадження заходів щодо механізації будівельно-монтажних робіт, в результаті якої скорочується обсяг ручної праці, рекомендується обчислювати за формулою:

Де - фактичний і плановий обсяги ручної праці і-го виду;

КР - коефіцієнт зростання обсягу будівельно-монтажних робіт в звітному періоді порівняно з базовим показником;

- економія трудових затрат на одиницю робіт при зміні ручного способу їх виконання на механізований, люд.-год.

В умовах переходу до ринкових відносин великого значення в зростанні продуктивності праці набувають фактори, пов'язані з вдосконаленням організації праці і заробітної плати, управління будівництвом. Вдосконалення організації управління будівельним виробництвом, організації праці практично не вимагає великих капітальних вкладень і відноситься до внутрішньовиробничих резервів зростання продуктивності праці.

Економію трудових витрат, досягнуту за рахунок реалізації організаційних заходів, рекомендується визначати за формулами:

Скорочення цілоденних, внутрішньозмінних та прихованих втрат робочого часу :

А) якщо витрати робочого часу виражені у відсотках, то

Де ПБ, ПФ - втрати робочого часу внаслідок причин, на усунення яких спрямовані заходи, відповідно в базовому та звітному періодах, %;

- вихідна чисельність будівельно-виробничого персоналу;

ДФ - фактична середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником у даній організації;

УР - питома вага робітників у загальній чисельності будівельно-виробничого персоналу;

Б) якщо цілозмінні втрати робочого часу виражені в днях на одного робітника, то

Де ДВб, ДВф - цілозмінні втрати робочого часу внаслідок причин, на усунення яких спрямовані заходи відповідно в базовому та звітному періодах, %;

В) якщо змінюється кількість робочих днів у році на одного робітника, то

Де ДФ і ДБ - кількість днів, відпрацьованих одним робітником, відповідно в аналізованому і попередньому періодах.

Впровадження колективного підряду, потокових методів будівництва, вдосконалення матеріального стимулювання, скорочення плинності кадрів:

Де УФ, УП - відповідно фактична і планова питома вага робітників, охоплених цим прогресивним методом, %;

- розрахунково-нормативна економія трудових витрат у результаті застосування даного прогресивного методу, %.

Відносна економія трудових витрат за рахунок реалізації заходів, спрямованих на вдосконалення управління будівництвом

Де - відповідно базова і фактична чисельність працівників апарату управління або інших категорій, на скорочення яких спрямовані заходи.

На основі розглянутої методики по кожній групі факторів визначається економія трудозатрат і зростання продуктивності праці стосовно плану чи базового періоду. Цей показник обчислюється за формулою:

Де Е - економія трудових витрат у відсотках до вихідної чисельності.

Приріст продуктивності праці по сумі всіх факторів рекомендується розраховувати за формулою:

Де ЕІ - економія річних робітників по і-й групі факторів;

ЧР. б. - вихідна чисельність робітників;

П - кількість техніко-економічних факторів.

Використовуючи вихідні дані по будівельно-монтажній організації і викладену вище методику проведемо розрахунки економії трудових витрат і зростання на цій основі продуктивності праці.

Таблиця 3.3. Вихідні дані для проведення факторного аналізу продуктивності праці будівельно-монтажної фірми "Івано-Франківськбуд"

№ п/п

Показники

Одиниця виміру

Попередній рік

Аналізуючий

За планом

Фактично

1

2

3

4

5

6

1.

Обсяг будівельно-монтажних робіт, що виконано власними силами фірми

Тис. грн.

1860

1980

2070

2.

Середня чисельність будівельно-виробничого персоналу

Осіб

184

180

185

3.

Питома вага робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і підсобних виробництвах

%

80,5

81,5

81,8

4.

Питома вага апарату управління

%

16,0

14,0

13,5

5.

Річний виробіток

5.1.

- на одного працівника будівельно-виробничого персоналу

Грн.

10108

11000

11189

На основі даних табл. 3.3. дамо оцінку оргтехзаходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці у плановому році проти попереднього року.

1. Спочатку визначаємо вихідну чисельність працівників за формулою:

Де - плановий обсяг робіт, який передбачається виконати власними силами фірми;

- базовий виробіток на 1-го працівника.

У тому числі вихідна чисельність робітників дорівнює:

Де - базовий виробіток на 1-го робітника.

За рахунок підвищення продуктивності праці у плановому році передбачається одержати економію в кількості 10,3 річних робітників.

    2. Визначаємо зміну трудозатрат в результаті структурних зрушень будівельно-монтажних робіт в плановому році : 3. Визначаємо економію трудозатрат за рахунок поліпшення річного балансу робочого часу робітників 4. Розраховуємо економію трудових витрат в результаті передбаченого скорочення внутрізмінних простоїв : 5. Визначаємо економію трудовитрат у плановому році за рахунок скорочення цілоденних простоїв : 6. Розраховуємо планову економію трудозатрат за рахунок підвищення рівня механізації будівельно-монтажних робіт :

Визначаємо планову відносну економію трудозатрат і можливе зростання продуктивності праці, використовуючи при цьому формули 3.29 і 3.30.

Результати розрахунків узагальнимо в табл. 3.4.

Таким чином за рахунок організаційно-технічних заходів, які розроблені фірмою на плановий рік передбачається знизити трудові затрати на 6,56% і забезпечити за рахунок цього ріст продуктивності праці на 7,4%. Найбільше зниження трудових витрат планується одержати за рахунок поліпшення річного балансу робочого часу робітників і скорочення внутрізмінних простоїв на об'єктах, що будуються.

Таблиця 3.4. Економія трудових витрат і приріст продуктивності праці згідно плану організаційно-технічних заходів по відношенню до попереднього року

№ п/п

Фактори

Планова економія річних робітників, осіб

Економія трудових затрат, %

Плановий приріст продуктивності праці, %

1

2

3

4

5

1.

Зміна структури будівельно-монтажних робіт

+0,47

+0,3

+0,3

2.

Зміна річного балансу робочого часу

4,95

3,15

3,25

1

2

3

4

5

3.

Скорочення внутрізмінних простоїв робочого часу

3,11

1,98

2,0

4.

Скорочення цілоденних простоїв

1,04

0,66

0,664

5.

Підвищення рівня механізації

1,40

0,89

0,897

Всього

10,3

6,56

7,4

Проведемо факторний аналіз фактично досягнутої продуктивності праці у звітному році проти плану організаційно-технічних заходів.

1. Спочатку визначаємо вихідну чисельність працівників за формулою:

Де - обсяг робіт, виконаний власними силами фірми;

- плановий виробіток на 1-го працівника.

У тому числі вихідна чисельність робітників дорівнює:

Де - плановий виробіток на 1-го робітника.

За рахунок підвищення продуктивності праці у звітному році передбачається одержати економію в кількості 2 особи.

    2. Визначаємо зміну трудозатрат в результаті структурних зрушень будівельно-монтажних робіт в плановому році : 3. Визначаємо економію трудозатрат за рахунок поліпшення річного балансу робочого часу робітників 4. Розраховуємо економію трудових витрат в результаті передбаченого скорочення внутрізмінних простоїв : 5. Визначаємо економію трудовитрат у плановому році за рахунок скорочення цілоденних простоїв : 6. Розраховуємо планову економію трудозатрат за рахунок підвищення рівня механізації будівельно-монтажних робіт :

Визначаємо планову відносну економію трудозатрат і можливе зростання продуктивності праці, використовуючи при цьому формули 3.29 і 3.30. Результати розрахунків узагальнимо за такою формою:

Таблиця 3.5. Економія трудових витрат і приріст продуктивності праці у звітному році проти плану організаційно-технічних

№ п/п

Фактори

Фактична економія річних робітників, осіб

Економія трудових затрат, %

Плановий приріст продуктивності праці, %

1

2

3

4

5

1.

Зміна структури будівельно-монтажних робіт

+2,75

+1,8

+1,83

2.

Зміна річного балансу робочого часу

1,61

1,05

1,06

1

2

3

4

5

3.

Скорочення внутрізмінних простоїв робочого часу

1,5

0,98

0,99

4.

Скорочення цілоденних простоїв

0,4

0,26

0,26

5.

Підвищення рівня механізації

1,65

1,08

1,09

Всього

2,4

1,53

1,56

Фактична економія трудових витрат у звітному році по фірмі становила 12,7 річних робітників. Порівнюючи з планом оргтехзаходів одержано додаткову економію трудових затрат в розмірі 1,53%, що забезпечило понаднормативний приріст продуктивності праці на 1,56%.

Похожие статьи




Аналіз резервів зростання продуктивності праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Предыдущая | Следующая