Знаходження опорного розвязку . Симплексні таблиці, симплексні перетворення. Критерії оптимального розвязку задачі ЛП - Економіко-математичне моделювання

Опорний розвязок(план) - невідємний базисний розв'язок. Базисні розвязки - це частинний розвязок, який знаходиться якщо надати всім вільним змінним значення нуля і обчислити базисні.

Базисні змінні - це змінні які не повторюються в рівнянні двічі і перед ними стоїть коефіцієнт додатній.

Алгоритм симплексного методу

    1) Визначення опорного розвязку 2) Побудова симплексної таблиці - 3) Перевірка опорного плану на оптимальність за допомогою чисел індексного рядка. Якщо умова оптимальності не виконується, то переходять до нового опорного плану з визначенням ключового елементу, поки не отримаємо оптимальний план. 4) Критерієм оптимального розвязку задачі на максимум є відсутність відємних чисел в рядку оцінок, критерієм оптимального розвязку задачі на мінімумм є відсутність додатніх чисел в рядку оцінок.

записані коефіцієнти розкладу кожного J-го вектора за базисом, які відповідають у першій симплексній таблиці коефіцієнтам при змінних у системі (4.2). У (M+1)-му рядку в стовпці "План" записують значення функціонала для початкового опорного плану, а в інших стовпцях - значення оцінок. Цей рядок симплексної таблиці називають Оцінковим.

Для того, щоб задачу можна було розв'язати симплексним методом необхідно:

    1. Математичну модель представити у канонічній формі. 2. Знайти опорний розв'язок. 3. Скласти початкову симплексну таблицю.

Для того, щоб знайти опорний розв'язок, необхідно щоб:

    1. Вільні члени рівнянь стояли з правої сторони і були невід'ємними. 2. В системі обмежень повинен бути виділений базис.

Базисними називають змінні, які задовольняють наступні умови:

    1. Біля базисної змінної стоїть коефіцієнт +1. 2. Базисна змінна міститься тільки в 1 рівнянні. 3. Різні базисні змінні повинні міститись в різних рівняннях. 4. Кількість базисних змінних повинна бути рівна кількості рівнянь, тобто кожне рівняння повинно містити свою змінну.

Усі інші змінні в системі називаються вільними. Якщо вільним змінним надати значення 0 і обчислити чому рівні базисні, то знайдемо базисний розв'язок системи.

Опорним називають базисний розв'язок, який не містить від'ємних чисел.

Серед опорних розв'язків і міститься оптимальний розв'язок, що максимізує чи мінімізує цільову функцію.

Суть симплексного методу полягає в тому, що ми перебираємо опорні розв'язки і за певним критерієм оцінюємо їх на оптимальність.

Початкова симплексна таблиця

Стовпчик БЗ - записують базисні змінні.

Стовпчик Сб - коефіцієнти, які стоять при базисних змінних і цільовій функції.

Стовпчик х0 - значення базисних змінних в опорному розв'язку.

Рядок 1 - коефіцієнти цільової функції задачі.

Рядок 2 - записуються коефіцієнти, які стоять при відповідних змінних в системі основних обмежень.

Клітинка 3 - значення цільової функції при даному опорному розв'язку. Необхідно число стовпчика Сб помножити на відповідні числа стовпчика х0 і добутки додати.

Рядок 4 - записуються оцінки відповідних змінних. Необхідно числа стовпчика Сб помножити на відповідні числа стовпчика змінної, добутки додати і відняти верхнє число. Оцінки базисних змінних завжди будуть дорівнювати нулю.

Якщо задача на знаходження максимуму цільової функції, то знайдений опорний розв'язок буде оптимальним, коли усі оцінки змінних є невід'ємними.

Якщо задача на знаходження мінімуму, то критерієм оптимальності є відсутність додатніх оцінок, тобто усі оцінки від'ємні або дорівнюють нулю.

Похожие статьи




Знаходження опорного розвязку . Симплексні таблиці, симплексні перетворення. Критерії оптимального розвязку задачі ЛП - Економіко-математичне моделювання

Предыдущая | Следующая