Особливості визначення точки еквівалентності в методі кислотно-основного титрування - Теоретичні основи аналітичної хімії

Головною задачею титриметриного аналізу є не тільки використовувати розчин з точно відомою концентрацією (фіксанал), але й правильно визначити точку еквівалентності.

Існує кілька способів фіксування точки еквівалентності.

    1. За власною окраскою іонів визначуваного елементу, Наприклад, марганцю у вигляді аніону MnO4- 2. За речовиною-свідком:

Наприклад, Ag+ + Cl - AgCl

Ag+ + CrO4 Ag2CrO4 (яскраво оранжевий)

У колбу, де треба визначити іони хлору, додають невелику кількість солі K2CrO4 (свідок). Потім з бюретки поступово додають визначувану речовину, при цьому першими у реакцію вступають іони хлору, утворюючи білий осад (AgCl).

Таким чином, надлишкова крапля нітрату срібла буде давати яскраво оранжеве зафарбування, тому що увесь хлор вже прореагував.

3. За допомогою індикаторів.

Наприклад, при нейтралізації використовують кислотно-лужні індикатори: лакмус, фенолфталеїн, метил-оранжевий.

Схематично рівновагу індикатору можна виразити кислотно-основною ракцією:

HIn +H2O In - + H3O+

H2O H+ + OH-

H+ + H2O H3O+

На інтервал переходу зафарбування індикатору впливають усі фактори, від яких залежить константа рівноваги (іонна сила, температура, сторонні речовини, розчинник), а також самого індикатору.

Похожие статьи




Особливості визначення точки еквівалентності в методі кислотно-основного титрування - Теоретичні основи аналітичної хімії

Предыдущая | Следующая