Окремі представники - Загальна характеристика, номенклатура та ізомерія оксигеновмісних органічних сполук

Фенол (гідроксибензен, карболова кислота - лат. Carbo, carbonis - вугілля та лат. Oleum - олія) С6Н5ОН. Безбарвна кристалічна речовина зі специфічним "фенольним" запахом, при зберіганні, внаслідок окиснення, набуває рожевого забарвлення. Фенол малорозчинний у воді, добре розчинний в етанолі, етері, ацетоні.

Фенол відкрив Ф. Рунге у 1834 р. у складі кам'яновугільної смоли. Назва "карболова кислота", яку дав Рунге, вказує на джерело добування та властивості фенолу. Назву "фенол" ввів Ф. Жерар у 1843 р., утворивши її від старої назви бензену - фен.

Фенол - одна із найстаріших дезінфікуючих речовин. Вперше у 1867 р. Дж. Лістер застосував його як бактерицидний засіб у хірургії. Фенол руйнує білкові речовини, через високу токсичність його застосовують лише зовнішньо.

У техніці фенол використовують для добування різних фенольних смол, капролактаму, у синтезі лікарських засобів (аспірин).

Пікринова кислота (гр. ргkспе - гіркий, гострий) (2,4,6-тринітрофенол) С6Н5ОН - жовті кристали, добре розчинні в органічних розчинниках, гірше - у воді, водні розчини жовтого кольору.

Вперше її описав Вульф у 1771 р. Назву "пікринова" дав їй А. Дюма у 1836 р. за гіркий смак. Виявилось, що 2,4,6-тринітрофенол забарвлює протеїни у жовтий колір і у 1849 р. її почали використовувати як жовтий барвник для шовку. Це був перший випадок застосування синтетичного барвника.

2,4,6-Тринітрофенол - вибухонебезпечна речовина, в бурську війну (війна Британської імперії на півдні Африки проти місцевого населення) англійці використовували його під назвою "ліддіт".

Похожие статьи




Окремі представники - Загальна характеристика, номенклатура та ізомерія оксигеновмісних органічних сполук

Предыдущая | Следующая