Показники ефективності податкової політики в Україні та їх оцінки - Вплив податкової політики на економічну і соціальну стабільність

Важливою характеристикою податкової політики держави є рівень податкового навантаження (тиску) на платника податків. Для його вимірювання використовують декілька показників.

Так, на макрорівні податковий тиск визначає частка податкових надходжень до бюджету (Пн) у ВВП:

Пн = ПБ/ВВП * 100% (2.1)

Де ПБ - податкові надходження до бюджету;

ВВП - валовий внутрішній продукт.

При характеристиці податкового навантаження на підприємстві використовують такі показники:

Частку податкових виплат підприємства (Ппп) в загальній сумі прибутку:

Ппп = ПВ/БП * 100% (2.2)

Де ПВ - податкові виплати підприємства;

БП - прибуток підприємства;

Частку податкових виплат підприємства (Ппр) в об'ємі реалізації:

Ппр = ПВ/Ор * 100% (2.3)

Де Ор - об'єм реалізації підприємства.

Податкове навантаження на загальнодержавному рівні показує, яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляються через бюджет.

Податкове навантаження в країнах - членах Організації Економічної Співдружності і розвитку коливається від 25% (у Швеції) до 30% (у Туреччині). В основній групі країн воно становить 40-45%.

Розглянемо сукупність показників, які характеризують зменшення податкового навантаження на підприємство внаслідок впровадження на ньому податкового планування. Такими показниками є:

Абсолютне зменшення податкових платежів, що їх сплачує підприємство за певний час - місяць, квартал, рік (DПа):

DПа = П1-П0 (2.4)

Податковий політика економіка законодавство

Де П0, П1 - загальна сума податків, що їх сплачує підприємство, відповідно, в базовому та звітному (чи плановому) періоді, грн.

2. Відносне зменшення податкових платежів, що їх сплачує підприємство за певний час (АПв):

DПа = (П0 :П1)*100 (2.5)

На відміну від абсолютного зменшення податкових платежів, відносне їх зменшення дає змогу врахувати вплив на зміну податкових платежів підприємства зміни обсягів реалізації продукції, адже більшість податків змінюється пропорційно до обсягу реалізації чи інших показників, пов'язаних з ним. Ці два показники, що використовуються як під час аналізу, так і при плануванні, можуть диференціюватися за видами податків, видами продукції, виробництв чи за окремими структурними підрозділами.

Коефіцієнт використання податкових пільг (Кпп ):

Кпп = З:П (2.6)

Де З - сума податкових пільг, які підприємство використовує згідно з чинним законодавством за певний час, грн;

П - загальна сума податкових платежів підприємства за цей час, грн.

Коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства (Кепп):

Кепп = Еп : По (2.7)

Де Еп - економія податкових платежів завдяки податковому плануванню в певному періоді, грн;

П0 - сума податкових платежів у базовому періоді, грн.

За інтерпретацією італійського економіста Парето, оптимальною вважається будь-яка дія, що приносить користь принаймні одній особі, не погіршуючи грошово-майнового стану чи добробуту когось іншого. Інакше кажучи, будь-які зміни в оподаткуванні будуть суспільно корисними і виправданими, якщо вони нікому не завдають збитків і при цьому приносять декому користь.

Досягнення "оптимуму Парето" в оподаткуванні потрібно розуміти як забезпечення фіскальних інтересів держави без погіршення економічної ефективності діяльності платників податків, без погіршення фіскальних інтересів держави і послаблення соціального захисту громадян-виборців. Досягти цього можна за умови наукового поєднання таких критеріїв:

Критерій фіскальної достатності (інтереси держави);

Критерій економічної ефективності (інтереси платників податків);

Критерій соціальної справедливості (інтереси громадян-виборців);

Критерій стабільності;

Критерій гнучкості.

Критерій фіскальної достатності зводиться до того, що, проводячи податкову політику, необхідно забезпечити таку величину податкових надходжень, яка є оптимально бажаною, виходячи із проголошеної економічної доктрини. Досліджуючи значення цього критерію простежується чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових надходжень: чим вища норма оподаткування, тим вищі розміри податкових надходжень. Залежність цю можна відобразити простою математичною формулою

М = A1 * T * B (2.8)

Де Y - загальна величина податкових надходжень;

А1 - коефіцієнт регресії, який характеризує рівень залежності податкових надходжень від норми оподаткування;

Т - рівень оподаткування в державі;

В - величина ВВП.

При нульовому рівні оподаткування - податкові надходження будуть відсутні. При збільшенні норми оподаткування - податкові надходження до бюджету будуть збільшуватись, хоча темпи зросту податкових надходжень будуть повільнішими, ніж темпи росту норми оподаткування. Але процес цей повинен проходити не хаотично та спонтанно, а відповідно до критеріїв економічної ефективності та соціальної справедливості.

Математична функція залежності критерію економічної ефективності від рівня оподаткування має вигляд:

ЧД = (ВД - ВД * А2) /Т (2.9)

Де ЧД - величина чистого доходу;

А2 - коефіцієнт залежності чистого доходу від рівня оподаткування;

Т - рівень оподаткування;

ВД - величина валових доходів.

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно розуміти в двох аспектах:

Ь скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів;

Ь повернення частини номінальних доходів до конкретних платників, перерозподілених з допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій та інші трансфертні платежі).

Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається такою функціональною залежністю

РД = НД - А3*Т * БО (2.10)

Де РД - реальні доходи платників податків;

НД - номінальні доходи платників податків;

А3 - коефіцієнт залежності величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування;

Т - рівень оподаткування;

БО - база оподаткування.

Другий аспект критерію соціальної справедливості відображається такою функціональною залежністю

СБ = Т*А4*ПН,

Де СБ - фінансовані з бюджету суспільні блага та трансфертні платежі;

Т - рівень оподаткування;

А4 - коефіцієнт залежності величини суспільних благ від норми оподаткування;

ПН - податкові надходження.

Отже, податкову політику держави характеризують такі показники: частка податкових надходжень до бюджету у ВВП, частка податкових виплат підприємства в загальній сумі прибутку, частка податкових виплат підприємства в об'ємі реалізації, залежність між нормою оподаткування і величиною податкових надходжень, залежність критерію економічної ефективності від рівня оподаткування та інші.

Похожие статьи




Показники ефективності податкової політики в Україні та їх оцінки - Вплив податкової політики на економічну і соціальну стабільність

Предыдущая | Следующая