Вдосконалення системи прямого оподаткування у контексті реалізації урядової державної програми - Пряме оподаткування в Україні

Вдосконалення системи прямого оподаткування не відбувається без структурних змін у податковій системі в цілому. Бажання реформувати вітчизняну податкову систему було першочерговим завданням кожного уряду, не є виключенням і сьогоднішній.

Варто відзначити, що в Україні податкове реформування розпочалася ще з початку 90-х рр. Можна виділити декілька етапів "зміцнення, оновлення правил оподаткування": 1 етап ? 1991-1995 рр. ? етап становлення і формування національної податкової системи, 2 етап ? 1996-2003 рр. ? приведення складу податкової системи у відповідності до умов ринкових відносин, 3 етап ? 2004- 2009 рр. ? етап розвитку податкової системи України та 4 етап - 2010- сьогодення ? етап поглибленого реформування податкової системи України. На кожному з даних етапів була прийнята низка нормативно-правових актів (законів, стратегій, концепцій), що визначали як базові правила оподаткування так і стратегічне та середньострокове бачення розвитку вітчизняної податкової систем.

Черговою спробою реформування податкової системи є розроблена Кабінетом Міністрів України Концепція реформування податкової системи України презентована Прем'єр-міністром України на засіданні Кабінету Міністрів України 6 серпня 2014 р. Основні положення даної Концепції знайшли своє положення у законопроекті "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (щодо податкової реформи)" № 5079 від 15.09.2014.

На урядовому порталі основні положення перезавантаження податкової системи представлено наступними тезами:

    - зменшення кількості податків (з 22 до 9) та звітності; - простий розрахунок податку на прибуток на основі фінансової звітності; - електронне адміністрування ПДВ; - зниження ставок ЄСВ для роботодавців та підвищення відповідальності за порушення трудового законодавства; - легалізація активів заможних громадян; - зниження на 50% ставок єдиного податку для малого бізнесу; - мораторій на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. в рік); - підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів шляхом введення акцизного податку з роздрібних продажів підакцизних товарів, запровадження оподаткування нежитлової нерухомості та розширення бази оподаткування податку на житлову нерухомість та ін.

Такі заходи є позитивними, адже вони мають сприяти пожвавленню підприємницької діяльності. Але впровадження цих реформ показало, що вони є досить формалізованим. Деякі податки дійсно були виключені, але багато було об'єднано. Також було збільшено базу оподаткування для деяких видів податків. Як наслідок, протягом 2015 року було ініційовано ще додаткові зміни до Податкового кодексу. Наразі Уряд знову планує змінювати податкову систему. У ході реформування податкової системи, треба враховувати багато факторів: рівень податкового навантаження, обсяги тіньової економіки, наповнення бюджетів, інвестиційна привабливість. Врахувати всі ці фактори надзвичайно важливо, але між ними є певна залежність. Безумовно рівень податкового навантаження впливає на рівень тіньової економіки та на доходи бюджету та позабюджетних фондів. Тому в процесі змін податкового законодавства нам треба враховувати, щоб бюджет був наділений необхідною кількістю коштів, а юридичні та фізичні особи не діяли в тіньовому секторі. Враховуючи хронічний дефіцит бюджету та важку політичну і економічну ситуацію - це завдання є надзвичайно складним. Проаналізувавши дані в період з 2004 по 2015 рік (табл. 3.1.), було виявлено певну залежність, що при збільшенні податкового навантаження на 1%, рівень тінізованої економіки збільшується на 0,89%. Така залежність була виявлена за допомогою методу найменших квадратів і її можна описати у вигляді рівняння: ТЕ=11,74+0,89ПН, де ТЕ - рівень тіньової економіки (%), ПН - податкове навантаження (%).

Таблиця 3.1 Динаміка зміни обсягів тіньової економіки та податкового навантаження за 2004-2015 роки

Рік

Обсяг тіньової економіки, %

Податкове навантаження, %

2004

33,5

27,45

2005

46,5

32,85

2006

40,5

33,95

2007

38

34,32

2008

40

36,31

2009

45

34,81

2010

44

33,78

2011

44

35,98

2012

45

36,8

2013

41

35,79

2014

42

34,04

2015

47

34,22

Податкове навантаження відображає податковий коефіцієнт, обрахований за другою методикою, яка включає податкові надходження бюджету, та надходження позабюджетних фондів. Обсяги тіньової економіки в Україні є надзвичайно великими, тому держава недоотримує суттєвих коштів. Тому зменшення податкового навантаження зможе компенсувати втрати від зменшення ставок.

Слід також враховувати, що податки мають не тільки виконувати фіскальну функцію, але й бути справедливими. Так, до бази оподаткування ПДФО включили й пенсії. Податок на розкішні авто теж є недосконалим. Адже базою оподаткування є легкові автомобілі, віком не більше 5 років та об'ємом двигуна більше 3000 см3, хоча об'єм двигуна не зовсім відповідає поняттю "розкіш". Треба також зазначити, що база цього податку була змінена: замість об'єму взяли вартість автомобіля.

Зміна системи прямого оподаткування має позитивно вплинути на економіку України, але ця реформа має проводитись з іншими реформами, такими як пенсійна, антикорупційна, адміністративна та інші.

Проведені вище заходи були неефективними. У зв'язку з цим пропонуємо провести інші заходи. Зміна ставок ПДФО та створення прогресивної шкали. При зарплаті до 10 мінімальних заробітних плат, зробити ставку у розмірі 10%, від 10 до 20 мінімальних заробітних плат 15% з суми перевищення, більше 20 мінімальних заробітних - 20%. Такі зміни необхідно проводити з одночасною зміною нарахування ЄСВ. Так, якщо працівник отримує менше ніж дві заробітні плати, то роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі 22%, як було впроваджено з 2016 року, якщо працівник має заробітну плату більше ніж дві мінімальні заробітні плати, то роботодавець і працівник сплачують по 11% від заробітної плати. Зараз податкове навантаження на роботодавця дуже велике враховуючи ЄСВ, це не мотивує створювати нові робочі місця, адже за них треба сплачувати податки, також це призводить до поширення неофіційного працевлаштування, підвищення рівня тіньової економіки, недоотримання коштів бюджетами та позабюджетними фондами. Запропоновані зміни розподілять податковий тягар між роботодавцем та працівником і простимулюють роботодавця до підвищення заробітної плати. Водночас податковий тягар на працівників буде трохи більшим за теперішній: станом на 2016 рік ПДФО становить 18%, якщо людина матиме зарплату більше ніж дві мінімальні заробітні плати, в сумі він буде сплачувати 21% від заробітної плати. Також пропонується виключити нарахування ПДФО на пенсії.

Пропонується також виключити податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Щодо податку на прибуток, то у світі є тенденція до зменшення цього податку. В Україні він становить 18%, що є досить низьким порівняно з розвинутими країнами світу, такими як США, Японія, Німеччина, Франція та інші. Але треба також зазначити, що країни борються за інвестиційні кошти і одним з чинників привабливості є низькі податки. Зменшення податку на прибуток підприємств дасть змогу Україні стати більш конкурентоздатною на світовому ринку у боротьбі за інвестиційні кошти. Також треба зазначити, що окрім оподаткування податку на прибуток, оподатковується і виплата дивідендів фізичних осіб, тобто фактично прибуток оподатковується двічі, за умов, що акціями підприємств володіють фізичні особи, тому пропонується зменшити ставку податку на прибуток до 10%.

В останні роки в Україні гостро стоїть проблема енергетичної незалежності. Наша країна володіє багатими ресурсами, які добуваються приватними та державними компаніями. Гостре питання стоїть з постачанням газу на фоні конфлікту з Росією. Слід зазначити, що рента за видобуток газу є достатньо велика, а саме: 55% для видобутку на глибині до 5000 метрів, та 28% для видобутку глибше 5000 метрів. Таке підвищення спричинило відмову газовидобувних компаній від багатьох інвестиційних проектів. Тому пропонується поступове зменшення рентної плати до 20-10% відповідно. Наразі пропонується зменшення ставок у 2 рази, до 28% і 14% відповідно, залежно від глибини добування газу.

Отже, податкова система України формується протягом усього періоду незалежності. Теперішній Уряд також продовжує змінювати податкове законодавство. Основні етапи цієї реформи викладені на Урядовому порталі і вони включають в себе такі етапі:

    - зменшення кількості податків (з 22 до 9) та звітності; - простий розрахунок податку на прибуток на основі фінансової звітності; - електронне адміністрування ПДВ; - зниження ставок ЄСВ для роботодавців та підвищення відповідальності за порушення трудового законодавства; - легалізація активів заможних громадян; - зниження на 50% ставок єдиного податку для малого бізнесу; - мораторій на 2 роки на перевірки малого бізнесу (з обсягом доходу до 20 млн. грн. в рік); - підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів шляхом введення акцизного податку з роздрібних продажів підакцизних товарів, запровадження оподаткування нежитлової нерухомості та розширення бази оподаткування податку на житлову нерухомість та ін.

Але ці заходи виконано формалізовано, що призвело до їх неефективності, тому були запропоновані шляхи оптимізації системи прямого оподаткування, які включають в себе зниження податку на прибуток, зниження податку на доходи фізичних осіб, розподіл ЄСВ між працівником і роботодавцем, виключення деяких податків, та зменшення рентної плати на видобуток газу, що має призвести до пожвавлення підприємницької діяльності та підвищенню інвестиційної привабливості нашої країни.

Похожие статьи




Вдосконалення системи прямого оподаткування у контексті реалізації урядової державної програми - Пряме оподаткування в Україні

Предыдущая | Следующая