Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльнос-ті людини, процесом осягнення навколишнього світу, отри-мання й нагромадження знань. А знання -- це інформація про світ, яка існує у формі певної суб'єктивної реальності, ідеальний образ дійсності. Іншими словами, пізнання і знан-ня відрізняються одне від одного як процес і результат. Про-цес пізнання охоплює певну кількість взаємоорганізованих елементів: об'єкт, суб'єкт, знання як результат досліджен-ня. У своїй відносній самостійності людина і є тим суб'єк-том, якому протистоїть об'єкт. У зв'язку з цим постає пи-тання про можливості пізнання людиною навколишнього світу. "Що я можу знати?" -- запитує І. Кант. Протисто-яння суб'єкта та об'єкта надає питанню про можливість пі-знання певну парадоксальність, що призводить до виник-нення різноманітних концепцій пізнання.
Гносеологія як специфічна теорія пізнання набула дина-мічного розвитку в XVII--XVIII ст., постаючи в різних кон-цепціях. Емпіричну концепцію Розробили англійці Ф. Бекон, Дж. Локк і Т. Гоббс. Першим заявив про емпіризм та екс-периментальну науку Бекон. Він вважав, що науки, які ви-вчають пізнання та мислення, є ключем до всіх інших наук, бо вони мають у собі "розумове знаряддя", яке дає розумові вказівки або попереджає щодо помилок ("примар"). Бекон вважав, що поширена на той час логіка не є корисною для набуття знань. Порушуючи питання про новий метод "ін-шої логіки", він наголошував, що нова логіка, на відміну від суто формальної, повинна виходити не тільки з природи ро-зуму, але й з природи речей, "не вигадувати та надумувати", а відкривати й відображати те, що здійснює природа, тобто бути змістовною та об'єктивною.
Ф. Бекон розрізняє три основні шляхи пізнання:
"Шлях павука" -- здобуття істини із чистої свідо-мості. Він був головним у схоластиці, яку Бекон піддав різкій критиці, підкреслюючи, що витонченість природи значно переважає витонченість міркувань.
"Шлях мурахи" -- вузький емпіризм, збір роз'єдна-них фактів без їх концептуального узагальнення.
"Шлях бджоли" -- єднання обох шляхів, здібностей досвіду та розсудку, тобто чуттєвого та раціонального.
Вболіваючи за таке поєднання, Ф. Бекон, проте, віддавав пріоритет дослідному пізнанню. Він вважав справжнім зна-ряддям у дослідженні законів ("форм") природних явищ, здатним зробити розум адекватним природним речам, індукцію -- сформований ним емпіричний метод пізнання. На його думку, саме адекватність розуму природним речам є головною метою наукового пізнання, а не "заплутування супротивника аргументацією". Цікаве надбання Ф. Беко-на -- виявлення та дослідження глобальних помилок пі-знання ("ідолів", "примар" розуму). Важливим засобом їх подолання він вважав надійний метод, принципи якого по-винні бути законами буття. Метод -- органон (інструмент, знаряддя) пізнання, його необхідно постійно пристосовува-ти до предмета науки, але не навпаки.
Отже, емпірики вважали, що основою пізнання є досвід, а чуттєві форми визначають результати отриманої наукової інформації. Порівняно з логічними формами почуття має перевагу щодо достовірності, в той час як логічне мислення здатне спрямовувати пізнання в помилкове русло.
Близьким за змістом до емпіризму є поняття "сенсуа-лізм". Сенсуалісти Відводили логічному мисленню роль певного шостого чуття, яке впорядковує емпіричний мате-ріал, який надають інші п'ять органів чуття. Приміром, Дж. Локк вважав, що знання не має в собі нічого того, що не було присутнім у чуттєвому досвіді.
Поняття "сенсуалізм" вживається для характеристи-ки представників ранньої філософії, а саме -- тих, які на-давали почуттям перевагу над розумом. Після Ф. Бекона для характеристики такої гносеологічної концепції поча-ли використовувати поняття "емпіризм", який виник на хвилі зростаючого природознавства.
До Раціоналістів У гносеології належать учені, які став-лять розум, логічне мислення над почуттям. Раціоналісти вважають, що органи почуттів надають лише поверхове та ілюзорне знання, а справжню наукову істину можна вста-новити лише на основі строгого логічного аналізу.,
Вся філософія та гносеологія Декарта охоплена пере-конанням у безмежності людського розуму, у надзвичай-ній силі пізнання, мислення та понятійного бачення сут-ності речей. Щоб побудувати храм нової, раціональної куль-тури, потрібний чистий "будівельний майдан", тобто спочатку слід "розчистити грунт" від традиційної культу-ри. Цю роботу, за Декартом, виконує сумнів: усе є сумнів^ ним, безсумнівним є лише факт самого сумніву. Для Декарта сумнів -- це не порожній скептицизм, а дещо конс-труктивне, всезагальне та універсальне.
Після того як сумнів розчистить грунт для нової раціо-нальної культури, до справи залучається "архітектор", тоб-то метод. За його допомогою і перед судом розуму постають всі загальноприйняті істини. Саме чистий розум спромож-ний, на думку Декарта, перевірити грунтовність їх претен-зій репрезентувати справжню істину. Тільки розум, озброє-ний такими засобами мислення, як інтуїція та дедукція, мо-же досягнути у всіх галузях знань повної достовірності, але якщо керуватиметься істинним методом. Такий метод є су-купністю простих і точних правил, строге дотримання яких і зумовлює запобігання прийняттю помилкового за істинне.
Правила раціонального методу Декарта передбачають поширення на все достовірне знання способів досліджен-ня, які ефективно застосовуються в математиці (в геомет-рії). Це означає необхідність дотримуватися чіткого й про-зорого мислення, розкладати кожну проблему на її скла-дові елементи, методично переходити від доведеного до недоведеного, не залишаючи прогалин у логічному ланцю-гу дослідження.
Свій раціоналістичний метод Декарт протиставляв як індуктивній методології Бекона, щодо якої він висловлю-вався позитивно, так і традиційній схоластизованій фор-мальній логіці, яку піддавав різкій критиці. Він вважав за необхідне очистити її від шкідливих і непотрібних схола-стичних нашарувань та доповнити тим важливим, що до-помогло б відкрити нові достовірні істини. Таким засо-бом Декарт вважав інтуїцію.
Похожие статьи
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання (гносеологія)
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльнос-ті людини, процесом осягнення навколишнього світу, отри-мання й нагромадження знань. А знання - це...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Сучасне розуміння гносеології - Філософія пізнання (гносеологія)
В умовах сучасного філософського плюралізму харак-терним є прагнення філософів до синтезу найплідніших гносеологічних ідей та концепцій, розроблених...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Ф. Бекон (1561-1626) - Європейська класична філософія
Праці "Новий Органон", "Нова Атлантида" Народився у багатій аристократичній сім'ї. Батько - перший міністр королеви Єлизавети. Зробив блискучу кар'єру на...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Гносеологія російської філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Гносеологічна проблематика була на провідних ролях у Російській філософії Наприкінці XIX - першій полови-ні XX ст. Йдеться, передусім, про таких...
-
Засновник емпіричного напряму англійської філософії - Філософія Нового часу
Френсіс Бекон Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову...
-
Пізнання у німецькій класичній філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Німецька класична філософія, передусім її основопо-ложник І. Кант, нперше спробувала пов'язати проблеми гносеології; і дослідженням історичних форм...
-
Рене Декарт - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Рене Декарт (1596-1650) знаменує сформованість філософії Нового часу. Найбільш відомими його творами є: "Правила для керування розуму", "Міркування про...
-
Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона - Основи філософії, логіки, релігієзнавства
Пізнання-висока форма відображення об'єктивної реальності. Пізнання не існує окремо від пізнавальної діяльності окремих індивідів, але останні можуть...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Датою народження "Критики чистого розуму" прийнято вважати дату написання Кантом листа своєму другу Маркові Герцу (21 лютого 1772 року). Первісна його...
-
У першій половині 1990-х років в Україні склався надзвичайно сприятливий клімат для поширення новітніх релігійних рухів. Серед головних причин цього...
-
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання Історія як об'єкт і предмет філософського осягнення:...
-
Пізнання як предмет філософського аналізу - Філософія пізнання
Філософія, на відміну від інших історичних типів світо-гляду (міфології та релігії), здійснює свою світоглядну функ-цію на основі теоретичного ставлення...
-
Відношення до розуму, до науки, до знань - одна з вічних проблем теології і релігійної філософії. Багато західних історіографів всю історію Європи...
-
Пізнання як предмет філософського аналізу - Філософія пізнання (гносеологія)
Філософія, на відміну від інших історичних типів світо-гляду (міфології та релігії), здійснює свою світоглядну функ-цію на основі теоретичного ставлення...
-
Сучасна філософія науки. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм - Основи філософії
Філософія науки - напрямок західно-європейської філософської думки, створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. У цій...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі Вітчизняний філософській культура любомудр Розгляд проблеми віри та...
-
Пізнання як творчість. Проблема істини - Пізнання як творчість. Проблема істини
Пізнання є процесом ідеального освоєння реального світу. Реалізуючись у ході відображення його свідомістю, пізнавальний процес постає принципово творчим...
-
У сучасній літературі до цих пір широко поширені за рідким виключенням натуралістичні і социоцентрічні концепції, особливо в конкретних науках, в яких...
-
Поняття і сутність традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Традиція -- набір вистав, звичаїв, звичок і навиків практичної діяльності, передаваних з покоління в покоління, які виступають регулювальниками...
-
Проблема пізнання історичного процесу - Філософія історії
На гносеологічні проблеми історичного знання вперше звернув увагу німецький історик культури і філософ В. Дільтей (1833-1911 рр.). На його думку,...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Середньовічна схоластика. Реалізм і номіналізм - Філософія Середньовіччя
Схоластика (від грецького слова "схола" - школа) - це специфічна система середньовікової філософсько - теологічної думки, яка зародилась в монастирських...
-
Антична і середньовічна традиції нелінійної філософії - Нелінійна філософія історії
Нелінійна, або плюралістично-циклічна, концепція є другою найзагальнішою просторовою моделлю історичного часу, яка визнає існування множинності...
-
Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію - Філософія пізнання і науки
Проблеми гносеології займають важливе місце у філософії марксизму. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає пізнання як процес і результат...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання - Головні питання філософії
Навіть просте відтворення предметів людської життєдіяльності, а тим більше створення того, чого ще не існує у наявній формі, вимагає певних усвідомлених...
-
"Філософія" кількісно-якісних відношень
У статті розглядається питання зв'язку мови і мислення на прикладі категорій кількості та якості. Проводиться порівняльне дослідження квантитативності та...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Філософія Фоми Аквінського - Філософія Середньовіччя
Відомим систематизатором середньовічної схоластики був Фома Аквінський (1225-1274рр.), який пристосовував вчення Аристотеля до католицизму. Найвідомішим...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
Філософія Демокріта. Космологія. Теорія пізнання - Антична філософія історії
Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н. е., рік смерті невідомий, за деяким даними...
Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання