Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання

Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльнос-ті людини, процесом осягнення навколишнього світу, отри-мання й нагромадження знань. А знання -- це інформація про світ, яка існує у формі певної суб'єктивної реальності, ідеальний образ дійсності. Іншими словами, пізнання і знан-ня відрізняються одне від одного як процес і результат. Про-цес пізнання охоплює певну кількість взаємоорганізованих елементів: об'єкт, суб'єкт, знання як результат досліджен-ня. У своїй відносній самостійності людина і є тим суб'єк-том, якому протистоїть об'єкт. У зв'язку з цим постає пи-тання про можливості пізнання людиною навколишнього світу. "Що я можу знати?" -- запитує І. Кант. Протисто-яння суб'єкта та об'єкта надає питанню про можливість пі-знання певну парадоксальність, що призводить до виник-нення різноманітних концепцій пізнання.

Гносеологія як специфічна теорія пізнання набула дина-мічного розвитку в XVII--XVIII ст., постаючи в різних кон-цепціях. Емпіричну концепцію Розробили англійці Ф. Бекон, Дж. Локк і Т. Гоббс. Першим заявив про емпіризм та екс-периментальну науку Бекон. Він вважав, що науки, які ви-вчають пізнання та мислення, є ключем до всіх інших наук, бо вони мають у собі "розумове знаряддя", яке дає розумові вказівки або попереджає щодо помилок ("примар"). Бекон вважав, що поширена на той час логіка не є корисною для набуття знань. Порушуючи питання про новий метод "ін-шої логіки", він наголошував, що нова логіка, на відміну від суто формальної, повинна виходити не тільки з природи ро-зуму, але й з природи речей, "не вигадувати та надумувати", а відкривати й відображати те, що здійснює природа, тобто бути змістовною та об'єктивною.

Ф. Бекон розрізняє три основні шляхи пізнання:

"Шлях павука" -- здобуття істини із чистої свідо-мості. Він був головним у схоластиці, яку Бекон піддав різкій критиці, підкреслюючи, що витонченість природи значно переважає витонченість міркувань.

"Шлях мурахи" -- вузький емпіризм, збір роз'єдна-них фактів без їх концептуального узагальнення.

"Шлях бджоли" -- єднання обох шляхів, здібностей досвіду та розсудку, тобто чуттєвого та раціонального.

Вболіваючи за таке поєднання, Ф. Бекон, проте, віддавав пріоритет дослідному пізнанню. Він вважав справжнім зна-ряддям у дослідженні законів ("форм") природних явищ, здатним зробити розум адекватним природним речам, індукцію -- сформований ним емпіричний метод пізнання. На його думку, саме адекватність розуму природним речам є головною метою наукового пізнання, а не "заплутування супротивника аргументацією". Цікаве надбання Ф. Беко-на -- виявлення та дослідження глобальних помилок пі-знання ("ідолів", "примар" розуму). Важливим засобом їх подолання він вважав надійний метод, принципи якого по-винні бути законами буття. Метод -- органон (інструмент, знаряддя) пізнання, його необхідно постійно пристосовува-ти до предмета науки, але не навпаки.

Отже, емпірики вважали, що основою пізнання є досвід, а чуттєві форми визначають результати отриманої наукової інформації. Порівняно з логічними формами почуття має перевагу щодо достовірності, в той час як логічне мислення здатне спрямовувати пізнання в помилкове русло.

Близьким за змістом до емпіризму є поняття "сенсуа-лізм". Сенсуалісти Відводили логічному мисленню роль певного шостого чуття, яке впорядковує емпіричний мате-ріал, який надають інші п'ять органів чуття. Приміром, Дж. Локк вважав, що знання не має в собі нічого того, що не було присутнім у чуттєвому досвіді.

Поняття "сенсуалізм" вживається для характеристи-ки представників ранньої філософії, а саме -- тих, які на-давали почуттям перевагу над розумом. Після Ф. Бекона для характеристики такої гносеологічної концепції поча-ли використовувати поняття "емпіризм", який виник на хвилі зростаючого природознавства.

До Раціоналістів У гносеології належать учені, які став-лять розум, логічне мислення над почуттям. Раціоналісти вважають, що органи почуттів надають лише поверхове та ілюзорне знання, а справжню наукову істину можна вста-новити лише на основі строгого логічного аналізу.,

Вся філософія та гносеологія Декарта охоплена пере-конанням у безмежності людського розуму, у надзвичай-ній силі пізнання, мислення та понятійного бачення сут-ності речей. Щоб побудувати храм нової, раціональної куль-тури, потрібний чистий "будівельний майдан", тобто спочатку слід "розчистити грунт" від традиційної культу-ри. Цю роботу, за Декартом, виконує сумнів: усе є сумнів^ ним, безсумнівним є лише факт самого сумніву. Для Декарта сумнів -- це не порожній скептицизм, а дещо конс-труктивне, всезагальне та універсальне.

Після того як сумнів розчистить грунт для нової раціо-нальної культури, до справи залучається "архітектор", тоб-то метод. За його допомогою і перед судом розуму постають всі загальноприйняті істини. Саме чистий розум спромож-ний, на думку Декарта, перевірити грунтовність їх претен-зій репрезентувати справжню істину. Тільки розум, озброє-ний такими засобами мислення, як інтуїція та дедукція, мо-же досягнути у всіх галузях знань повної достовірності, але якщо керуватиметься істинним методом. Такий метод є су-купністю простих і точних правил, строге дотримання яких і зумовлює запобігання прийняттю помилкового за істинне.

Правила раціонального методу Декарта передбачають поширення на все достовірне знання способів досліджен-ня, які ефективно застосовуються в математиці (в геомет-рії). Це означає необхідність дотримуватися чіткого й про-зорого мислення, розкладати кожну проблему на її скла-дові елементи, методично переходити від доведеного до недоведеного, не залишаючи прогалин у логічному ланцю-гу дослідження.

Свій раціоналістичний метод Декарт протиставляв як індуктивній методології Бекона, щодо якої він висловлю-вався позитивно, так і традиційній схоластизованій фор-мальній логіці, яку піддавав різкій критиці. Він вважав за необхідне очистити її від шкідливих і непотрібних схола-стичних нашарувань та доповнити тим важливим, що до-помогло б відкрити нові достовірні істини. Таким засо-бом Декарт вважав інтуїцію.

Похожие статьи




Сутність пізнання у філософській традиції - Філософія пізнання

Предыдущая | Следующая