Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки - Філософія пізнання і науки
Відношення до розуму, до науки, до знань - одна з вічних проблем теології і релігійної філософії. Багато західних історіографів всю історію Європи розглядають крізь призму цієї проблеми. Не без підстав вважаючи християнство духовним ядром європейської культури, вони характеризують період європейської історії від епохи Відродження до другої половини XIX - початку XXст. як період "відступу від Христа", деформації основ духовної культури європейців, що виявляється у поступках людському розуму, науковому знанню, освіті, у відступі від релігійних істин і євангельської освіти. Вершиною цього, на їхню думку, пагубного процесу є позитивізм, прагматизм і марксизм. Вони обгрунтовують безсилля людського розуму, догматизм і убогість науки, помилковість секуляризованої, атеїстичної освіти і виховання, що є причиною всіх лих, яких зазнало людство в ХХст. - воєн, революцій, економічних катаклізмів, дегуманізації і деморалізації суспільства.
Однак на відміну від таких мислителів, як К'єркегор, Шопенгауер, Ніцше, Дільтей, Бергсон релігійні філософи бачать вихід із кризи не у відмові від розуму, від раціоналізму, від науки, а навпаки, в подальшому звеличуванні розуму, у переході від старого, на їхню думку, раціоналізму, що розуміється надто вузько - до нового, справжнього їх бачення.
Помилковість і обмеженість старого раціоналізму релігійні філософи бачать у тім, що в ньому поняття розуму було зведено тільки до людського розуму, до людської здатності пізнавати світ, і відкидався найвищий розум як духовна основа світу, надана людям у божественному одкровенні, у священних писаннях апостолів Христа. Так, людський розум сам по собі обмежений, слабкий, убогий, але при опорі на божественний він може стати і стане безграничним і могутнім. "Розум, просвітлений вірою, - пише К. Войтила - наділяється надприродним розумінням, тобто таким, котре він сам не зміг би одержати самотужки. Бог дає йому для цього свій світ, начебто ділиться з ним знанням про реальність, про той порядок, що повинен панувати в створеному світі. Це дозволяє розуму краще визначати основи поведінки, краще вбудовувати людину в Світопорядок. Таке вбудовування зв'язане зі звеличенням усієї природи, тому що священна благодать дозволяє людині брати участь у природі Бога, і разом з тим у його житті".
Помилковість традиційного розуміння ролі науки релігійні мислителі вбачають у її переоцінці, у надіях на безмежність її можливостей у пізнанні світу, його суті, але це - утопія. Суть речей створеного світу, як і причина їхньої актуалізації у відповідних формах - надприродна і тому людському розуму недосяжна. Наука може давати і дає знання про прояви, про зовнішні властивості речей. Суть же їх схована від погляду людського, але вона дана в божественному одкровенні. Треба тільки навчитися її розуміти, правильно тлумачити.
Отже, вихід із кризи європейської духовної культури, запобігання її подальшої деградації і загибелі, у розумінні релігійних філософів, полягає не в "бунті проти Розуму", не у відмовленні від науки й освіти, а в їхньому подальшому удосконаленні і звеличуванні шляхом гармонійного об'єднання з Вірою, і євангелистською освітою. Один із засновників неотомізму Жан Марітен писав, що дійсно гідне сучасного мислителя завдання полягає в тому, щоб примирити "...благодать і природу, Віру і Розум, теологію і філософію". Ще більш точно сформулював цю ідею директор дослідницького центру з вивчення російської православної культури в Мілані Романо Скальфі. Він сказав так: "Спершу розум віддалявся від віри і від життя. Тепер необхідно з'єднати віру, розум, почуття, досвід... Сьогодні потрібний такий раціоналізм, що може раціонально обгрунтувати неминучість злиття розуму і віри, одкровення і життєвого досвіду".
Багато релігійних мислителів ХХст., представників різних конфесій, насамперед християнства, прагнуть розвиватися саме таким шляхом - створювати філософські моделі світу, поєднуючи природничонаукові знання зі Святим писанням.
Одним з найбільш талановитих і широко відомих таких мислителів був католицький священик, археолог і палеонтолог П'єр Тейяр де Шарден (1881-1955 рр.). Він створив теорію "глобального еволюціонізму", що одержала назву "тейярдизм".
Тейярдизм - це, можна сказати, пантеїзм XX ст., це своєрідна реакція релігійної філософії на ті факти і висновки природознавства, що ніяк не стикувалося з біблійними догматами про Бога-Творця і всією біблійною космогонією (це експериментальні дані про "розширення" Всесвіту, ідеї про еволюцію неорганічної природи від фізичного вакууму до атомарного стану, про природний - фізико-хімічний - характер виникнення життя на Землі, про походження людини в процесі еволюції тваринного світу й ін.). П. Тейяр де Шарден намагався всі ці, нехай і не абсолютні, але і не спростовані дані природознавства, систематизувати і розтлумачити на основі модернізованого релігійного світогляду.
Роль "начала всіх начал" і "форми усіх форм" у нього відіграє певна "радіальна енергія", що маючи психічну природу, актуалізується в єдиній субстанції - "тканині Універсума". При уважному розгляді можна припустити, що під "радіальною енергією" Тейяр де Шарден розуміє зв'язки і взаємодії, що дійсно мають загальний характер і, з погляду матеріалістичного монізму, є проявом єдності світу. Радіальна енергія, що абсолютно рухлива, обумовлює еволюцію Універсума, Всесвіту. У своєму розвитку Універсум пройшов три етапи:
- - геогенез, коли радіальна енергія (зв'язки і взаємодії, що уособлюють життя і свідомість), існує в потенційному вигляді; - біогенез, коли актуалізується тільки одна сторона радіальної енергії, а саме життя як здатність до самовідтворення і мутацій; - ноогенез, коли актуалізується ще й інша сторона радіальної енергії - свідомість як здатність до самоосмислення і саморегуляції буття.
Кінцевою метою еволюції Універсуму (космогенеза) є підвищення радіальної енергії - життя і свідомості - до статусу божественної особистості - "пункту Омега" ("бога - Омеги", якого Тейяр де Шарден намагався порівнювати з Людиною-Богом, Ісусом Христом).
Ключ до розуміння еволюції Всесвіту Тейяр де Шарден бачив у "феномені людини" (таку назву має його основна робота). Людина - вершина еволюції Універсуму. Перетворюючи "тканину Універсуму" (матерію, природу), людина включається у творчу еволюцію, виступає як уособлена, персоніфікована радіальна енергія, суб'єкт ноосфери. Від її досконалості і діяльності людини залежить подальша доля ноосфери і всього Універсуму. В удосконаленні ж людини вирішальну роль відіграє духовний фактор - релігія, мораль, наука. Релігія, що обгрунтовує мораль і поєднується з наукою, - є тією силою, що, на думку Тейяра де Шардена, забезпечить подальшу еволюцію Універсуму аж до "пункту Омеги", тобто до піднесення людства до Боголюдства.
Оптимізм і гуманізм, життєстверджуючий пафос вчення Тейяра де Шардена створили йому значний авторитет не тільки серед представників католицької, але і серед представників інших релігійних конфесій
Похожие статьи
-
Ідея глобального еволюціонізму у вченні П. Тейяра де Шардена - Релігійна філософія
Тейярдизм - це, можна сказати, пантеїзм XX ст. Це своєрідна реакція релігійної філософії на ті факти та висновки природознавства, котрі ніяк не...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
14. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ - Сучасна філософія як наука
1. Поняття закону у формальній логіці 2. Закон тотожності 3. Закон протиріччя 4. Закон виключеного третього 5. Закон достатньої підстави Закон є...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
3. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ - Сучасна філософія як наука
Діалектико-матеріалістична філософія Екзистенціалізм Релігійна філософія Психоаналіз Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм Структуралізм Герменевтика...
-
Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію - Філософія пізнання і науки
Проблеми гносеології займають важливе місце у філософії марксизму. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає пізнання як процес і результат...
-
Перш за все спробуємо охопити у загальних рисах проблему класифікації наук протягом всієї історії наукового пізнання, що вчинило шлях від старовини через...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука
1. Умовивід, його структура, види 2. Безпосередні умовиводи 3. Категоричні силогізми 4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми 5. Умовні й...
-
6. СВІДОМІСТЬ - Сучасна філософія як наука
Проблема свідомості у філософії Відображення як загальна властивість матерії Соціальна природа свідомості Структура свідомості і її основні рівні Мета:...
-
СУЧАСНА НІМЕЦЬКА ТЕОРІЯ ПРИРОДИ РЕЧЕЙ - Концепція "природи речей" у світлі сучасної філософії права
Природа право цінності справедливість Панівною буржуазної правової ідеологією, у всякому разі в Західній Німеччині, є зараз так звана "теорія природи...
-
Перший клас наук. Почнемо з природних наук. Науки про природу є тим найпростішим нерозгорненим випадком першого класу наук або першою групою наук цього...
-
Основною тенденцією в еволюції сучасних класифікацій наук починаючи приблизно з середини XIX в., тобто з моменту повного розгортання науково-технічної...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Вступ - Європейська класична філософія
З Х VІІ ст. - розпочинається новий розвиток філософії мислення. Період з Х VІІ до середини ХІХ ст. називають періодом класичної філософії: від Бекона і...
-
Загальна характеристика сучасної філософії
Філософія є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розвиток сучасної цивілізації....
-
11. СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ - Сучасна філософія як наука
Майбутнє як предмет наукових досліджень. Сутність соціального прогнозування Науково - технічна революція й альтернативи майбутнього Глобальні проблеми і...
-
7. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ - Сучасна філософія як наука
Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика Закони діалектики Категорії діалектики Альтернативи діалектики Мета: Дати визначення термінам:...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Значення парадигми новітньої науки для розуміння права - Філософія права, її предмет і завдання
Для Глибшого розуміння права необхідно також виходити з парадигми сучасної науки. Взагалі під парадигмою розуміють сукупність стійких і загаль-нозначимих...
-
В основі онтології неотомізму знаходиться гілеморфізм - висхідне до Арістотеля вчення про два початки буття - матерію та форму. "Матерія" - пасивний,...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Після Г. Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Т. Г. Шевченка (1814-1861). Ця філософія глибоко індивідуальна,...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Філософія Просвітництва, Дені Дідро - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Дені Дідро Дені Дідро (1713-1784) - автор відомих праць "Думки про пояснення природи", "Розмова Д'Аламбера з Дідро", "Філософські принципи матерії та...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Філософія серця Юркевича - Антропологічний характер філософії серця Г. С. Сковороди, П. Д. Юркевича
У філософії Юркевича поняття "серця" виступає центральною ідеєю, яку він аналізує у праці "Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням...
-
Природа як предмет філософського осмислення
Природа як предмет філософського осмислення Поняття природи. "Перша" і "друга" природа. Природа жива та нежива. "Природа" розуміється у декількох смислах...
-
Філософські погляди мислителів епохи просвітництва - Погляди філософів
До найважливіших характеристик філософії Просвітництва належить раціоналізм. Уже в XVII ст. домінуючою була теза про "розумність" світу. У вченні Декарта...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
-
Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення
СТАТТЯ З теми: "Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення" "Для того, щоб раціонально приймати...
-
Філософія Демокріта. Космологія. Теорія пізнання - Антична філософія історії
Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н. е., рік смерті невідомий, за деяким даними...
-
Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення - Українська філософія
Філософія виникла, як відомо, в трьох культурах одночасно - індійській, китайській і античній, пройшовши довгий і складний шлях розвитку. Певним...
Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки - Філософія пізнання і науки