Пізнання як предмет філософського аналізу - Філософія пізнання (гносеологія)

Філософія, на відміну від інших історичних типів світо-гляду (міфології та релігії), здійснює свою світоглядну функ-цію на основі теоретичного ставлення до дійсності. Вона протиставляє міфологічному антропоморфізмові - уявлен-ню про світ як поле дії об'єктивних деперсоніфікованих сил, традиційності й безпосередності міфу - свідомий по-шук та відбір достовірних суджень на основі логічних і пі-знавальних критеріїв. У філософії, як у теоретичній свідо-мості загалом, модель світу не просто постулюється, задаєть-ся на основі традиції, віри чи авторитету. Прийняттю філософських тверджень про світ передує обгрунтування, пе-реконання в правомірності певної точки зору. А це пов'яза-но з рефлексивним аналізом пізнавального процесу, що по-стає як пошук істини.

Отже, філософія як гносеологія здійснює аналіз проце-су пізнання в контексті певних меж і можливостей у від-ношенні "людина-світ". Філософське питання "що є іс-тина?" стосується передусім не конкретних аспектів пі-знавального ставлення до світу, пов'язаних з вирішенням окремих завдань людського існування, а принципової спро-можності людини пізнати світ, проникнути у його сутність, охопити його своєю свідомістю. Йдеться про прагнення одержати відповідь на запитання: який він є, чи збігаєть-ся його структура із структурою мислення про нього, а як-що збігається, то якою мірою? Дослідження цього запитан-ня від самого початку існування філософії є наслідком роз-в'язання світоглядної проблематики. А різні світоглядні позиції й філософські вчення про світ і буття загалом сут-тєво залежать від відповіді на нього. Існування так званої "пізнавальної тенденції" у будь-якому філософському знан-ні не обов'язково визначається присутністю розвинутої те-орії пізнання як особливого розділу філософії. Так, примі-ром, у давньогрецькій філософії (VIII ст) були сформульо-вані глибокі ідеї про співвідношення думки та її змісту, істини та омани. Але про це йшлося в єдиному онтологіч-ному вимірі. Диференціація філософського знання влас-тива пізнішим стадіям еволюції філософії (починаючи з філософії Нового часу).

Похожие статьи




Пізнання як предмет філософського аналізу - Філософія пізнання (гносеологія)

Предыдущая | Следующая