Проблема пізнання історичного процесу - Філософія історії
На гносеологічні проблеми історичного знання вперше звернув увагу німецький історик культури і філософ В. Дільтей (1833-1911 рр.). На його думку, "історизм" XIX ст. вилучив з історичної сфери "герменевтичний вимір": історію стали вивчати, замість того, щоб розуміти.
До текстів минулого почали підходити "лише історично", тобто розглядати їх виключно як продукт певних соціально-культурних обставин, нібито вони не мали ніякого відношення до нас.
У прагненні подолати обмеженість позитивістські орієнтованої історичної науки Дільтей запропонував психологічний підхід до осмислення феноменів минулого: їх треба не просто пояснювати, виходячи з певного уявлення про зв'язок загального та часткового, але й розуміти, відтворюючи як унікальне породження індивідуальності.
Пізніше, при вирішенні питання про те, як можливе історичне пізнання, з'ясувалося чотири головних напрямки.
Перший з них ("мета-історичний аналіз") взагалі утримується від вирішення гносеологічного питання про співвідношення історичного знання і історичної реальності, обмежуючись з'ясуванням структури історичних текстів, тобто об'єктивізацією історичного знання в "оповіданні", "розповіді".
Сам текст є "альфою" аналізу. Проблема відношення до реальності існує лише у виді "семантичного аспекту" тексту, лише як певний смисловий шар останнього. З цих позицій, як певний літературний жанр, історичне оповідання стає осмисленим завдяки "внесенню фабули", яке структурує із середини хаотичний матеріал подій.
На відміну від справжнього художника-романіста Історик, починаючи своє оповідання, вже знає кінець, і зв'язок між тим і іншим утворює стрижень, завдяки якому проста хронологічна послідовність подій наповнюється сенсом, здобуваючи складну "морфологію".
Другий напрямок виходить з гегелівського принципу тотожності буття та мислення. Найбільш послідовно цей принцип при вирішенні проблеми пізнання історичного процесу відтворюється англійським філософом і істориком Р. Дж. Коллінгвудом (1889-1943 рр.).
Успіхи археології, на погляд Коллінгвуда, звільнили вчених від "полона" письмових джерел. Вперше історик отримав можливість самостійно ставити і вирішувати проблеми за допомогою систематичного мислення, перевіряючого свої висновки фактичними даними і абсолютно незалежного від відомостей "авторитетів".
За Коллінгвудом, єдиними авторитетами історика, як і всякого іншого вченого, є з тих пір логіка і фактична підтвердженість теоретичних висновків. Зближаючи історію з природознавчими науками в логіко-методологічному відношенні, Коллінгвуд відстоює її гносеологічну автономію як особливу діяльність дух, основану на апріорному уявленні. Він відкидає соціологічні узагальнення, які використовують історичний матеріал, бо вважає це "натуралізмом".
Пізнання історичного минулого гарантується, за Коллінгвудом тільки остільки, оскільки уся історія є історією думки. З цієї тези витікає так званий "методологічний індивідуалізм" Коллінгвуда, тобто намагання пояснити історичні події виключно на основі доцільної активності людей.
Третій напрямок - герменевтичний інтуїтивізм - розвиває психологічний підхід до історичного пізнання, започаткований Дільтеєм. Так, засобом останнього у Шпенглера є інтуїція, чуття, які дають безпосередньо знання історичних подій; у італійського філософа Б. Кроче (1866-1952 рр.) історичне знання організує система цінностей історика, а німецький філософ Г. Х. Гадамер вважає, що простого розуміння як безпосереднього переживання істориком подій історії, на основі якого тлумачиться і інтерпретується минуле, простого переміщення дослідника у "горизонт" автора недостатньо, необхідно "переплавлення" їх горизонтів, а це досягається за допомогою мови.
Четвертий напрямок - презентизм (от англ. present - сучасне) представлений взагалі роботами американського філософа Дж. Дьюі (1859-1952 рр.) і істориків К. Бекера, Ч. Бірда та ін.
Абсолютизуючи зв'язок історичного пізнання з потребами сучасного суспільства, вони стверджують, що історія зовсім не відображає минуле, а є тільки проекцією сучасних сподівань і прагнень людей і тому повинна переписуватися знов з кожною новою генерацією.
Така позиція призводить до крайнього релятивізму, до висновку, що кожна людина будує свою картину історичного минулого, усі з яких однаково правомірні.
Вказані вище течії дійсно з'ясували деякі характерні риси історичного дослідження, особливо логіки історичного пояснення, зробили певний внесок у критику старих метафізичних і гносеологічних концепцій.
Похожие статьи
-
Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію - Філософія пізнання і науки
Проблеми гносеології займають важливе місце у філософії марксизму. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає пізнання як процес і результат...
-
Проблема утворення теоретичної моделі історичного процесу - Філософія історії
В онтологічній проблематиці філософії одне з головних місць займає питання розчленування і послідовності основних історичних епох. Філософський...
-
Філософія Демокріта. Космологія. Теорія пізнання - Антична філософія історії
Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н. е., рік смерті невідомий, за деяким даними...
-
Становлення сучасної філософії історії - Філософія історії
Філософія історії - область філософського знання, яка охоплює онтологічні питання історичного процесу (сенс і напрямок історії, розчленування і...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Релігія і філософія в історії Російської держави - Взаємовідношення філософії і релігії
До прийняття християнства на території Київської Русі проживали племена полян, древлян, кривичів, в'ятичів, радимичів та інших слов'ян, які сповідували...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Періодизація історії античної філософії. Сократ - Платон - Арістотель - Антична філософія історії
Антична філософія - це філософія давньої Греції і давнього Рима; виникла в VI столітті до н. е. у давньогрецьких містах-державах (полісах) і розвивалася...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Становлення та еволюція категорії "буття" в історії філософії - Проблема буття у філософії
Буття онтологія життя смерть Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань створили можливість і спричинили формування окремої філософської...
-
Нелінійна філософія історії Нелінійна, або плюралістично-циклічна, концепція є другою найзагальнішою просторовою моделлю історичного часу, яка визнає...
-
Відношення до розуму, до науки, до знань - одна з вічних проблем теології і релігійної філософії. Багато західних історіографів всю історію Європи...
-
Проблема унікальності людського існування - Екзистенціальна філософія
Одним з центральних положень екзистенціальної філософії є положення про унікальність людського існування. Для підтвердження цієї тези наводяться...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
В основі онтології неотомізму знаходиться гілеморфізм - висхідне до Арістотеля вчення про два початки буття - матерію та форму. "Матерія" - пасивний,...
-
Філософія Платона - Антична філософія історії
Платон Афінський (427-347 pp. до н. е.) - давньогрецький філософ, засновник платонізму, об'єктивного ідеалізму. Він народився на острові Егіна (недалеко...
-
Російська філософія 19-20 ст. відрізняється тим, що філософські погляди цьогоперіоду будувалися саме на самобутності Росії і як один з критеріївцієї...
-
Пізнання - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
При осмисленні наведеного розуміння пізнання важливо звернути увагу на те, що реально здійснює пізнання не свідомість сама по собі, не мозок, а людина з...
-
Вступ - Антична філософія історії
Антична філософія, тобто філософія стародавніх греків і стародавніх римлян, зародилася в VI ст. до н. е. . в Греції і проіснувала до VI в. н. е. (коли...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Література - Філософія історії епохи Просвітництва
Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества. М., 1977. Кондорсе Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. М., 1936....
-
Висновки - Антична філософія історії
Серед авторитетних для неплатників текстів крім текстів Платона (коментарі на платонівські діалоги становлять основну частину спадщини цієї традиції)...
-
В концепції А. Тюрго (1727-1781 рр.), викладеній в "Роздумах про всесвітню історію", прогрес виступає як загальний історичний закон. Предметом...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Постановка проблеми свідомості в історії філософії - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Перше питання, студентам треба зрозуміти, що проблема свідомості була однією з основних проблем філософської думки з самого початку її...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Основні форми наукового пізнання - Головні питання філософії
У науковому пізнанні в діалектичній єдності чуттєвого та раціонального головна роль належить раціональному мисленню. Проте його основні форми(поняття,...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Соціальний час як екзистенціальна проблема
Соціальний час як екзистенціальна проблема У творах лауреата Нобелівської премії з літератури Г. Грасса, який за даними журналу "Cicero" (April 2006)...
-
Аврелій Августин: філософія буття
Аврелій Августин: філософія буття Найбільшим християнським мислителем періоду патристики і найбільш видатним з "батьків церкви" був Аврелій Августин...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Неофрейдизм аквінський філософія пізнання Період зародження давньоруської філософії і ранньохристиянської філософії Русі Даний етап руської філософії...
-
Антична філософія сформувала основні західноєвропейські підходи до виділення людини в якості окремої і спеціальної філософської проблеми. Західна...
-
Картезіанство - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Картезіанство складається з багатьох напрямів та течій філософії другої половини XVII ст., серед яких можна знайти навіть взаємовиключні. Картезіанська...
-
Проблема людини і моралі у філософії І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Вчення про людину Кант виклав в книзі "Антропологія з прагматичної точки зору". Головна її частина підрозділяється на три розділи відповідно до трьох...
-
Висновки - Філософія стародавнього сходу
Матеріалісти Нового часу гостро критикували ідеалістичне розуміння проблем онтології. Гострі проблеми набули нових засобів і методів аргументації...
Проблема пізнання історичного процесу - Філософія історії