8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії
Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання
Проблема творчості
Вчення про істину. Практика як критерій істини, основа й мета пізнання
Наукове пізнання: специфіка, рівні. Форми і методи наукового пізнання
Наука та її роль у суспільстві
Мета: Дати визначення гносеології як філософської теорії пізнання. Сформувати у студентів чітке уявлення про основні форми і способи пізнання, його види і рівні. Ознайомити студентів з проблемою істини практики філософії.
Визначити зміст науки та її місце в сучасному світі. Дати наукове визначення емпіричного і теоритичного рівнів наукових досліджень, їх методи. Показати динаміку наукового пізнання.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ:
Гносеологія, агностицизм, суб'єкт пізнання, об'єкт пізнання, знання, інформація, відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, поняття, судження, умовивід, творчість, інтуїція, розуміння, пояснення, істина, практика, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія, спостереження, вимір, експеримент, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, моделювання, ідеалізація, наука.
ПИТАННЯ 1: Теорія пізнання (гносеологія) - це розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості; передумови, засоби і форми пізнання, а також співвідношення знання з дійсністю, закони його функціонування, умови і критерії його істинності й достовірності. Проте помилковим було б думати, що агностицизм заперечує пізнання взагалі.
Суб'єкт пізнання - реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, насамперед у таких її про-' явах як мислення, відчуття, розум, воля, яка засвоїла історично вироблені людством форми і методи пізнавальної діяльності і тим самим розвинула свої пізнавальні здатності й опанувала історично конкретними здатностями до цілеспрямованої пізнавальної діяльності.
Об'єкт пізнання - це те, на що спрямовується на основі практики пізнавальна діяльність суб'єкта. Об'єктом пізнання може бути в принципі вся дійсність, але лише тією мірою, у якій вона ввійшла в сферу діяльності суб'єкта.
ПИТАННЯ 2: Знання необхідні людині для орієнтації в навколишньому світі, пояснення і передбачення подій, планування й організації діяльності, вироблення інших нових завдань.
Початковою формою і джерелом знань є відчуття і сприйняття. Відчуття є образами, відображеннями, копіями або свого роду знімками окремих властивостей предметів або явищ об'єктивного світу. Сприйняття ж виступають як більш складні форми пізнання, що відбивають не окремі властивості предметів, а єдність різних сторін, властивостей, що характеризують образ предмета в цілому.
Уявлення - узагальненому конкретному образі, відтвореному, створеному на основі заздалегідь сприйнятих образів предметів і явищ. Уявлення дає можливість зіставити різні сприйнятті і наочно уявити властивості, зв'язки та взаємовідношення речей, які в даний момент безпосередньо і не сприймаються.
Вихід же за межі чуттєвого пізнання досягається за допомогою абстрактного мислення.
Абстрактне мислення - де вища форма відображення, якісні но відмінний момент пізнання, що дозволяє виявляти не тільки зовнішні властивості і відношення, але й найглибші зв'язки, розкривати закони зміни і розвитку природи і суспільства, проникати в сокровенні таємниці всесвіту.
Формами абстрактного мислення служать поняття, судження й висновки.
ПИТАННЯ 3: У процесі пізнання поряд із раціональними операціями і процедурами беруть участь і нераціональні. Спробуємо з'ясувати їхню суть.
Найважливішим з механізмів творчості є інтуїція. Вона містить у собі ряд певних етапів: 1) накопичення та несвідомий розподіл образів і абстракцій у системі пам'яті; 2) неусвідомлене комбінування і переробка накопичених абстракцій, образів і правил з метою вирішення певного завдання; 3) несподіване для даної людини знайдення рішення, що відповідає сформульованому завданню.
ПИТАННЯ 4: Пізнання виступає як процес проникнення думки в об'єкт, а пізнавальною метою цього процесу є осягнення істини.
Об'єктивна істина - це такий зміст людських знань про дійсність, що не залежить ні від конкретної людини, ні від людства. Відносна істина - це таке знання, що у принципі правильне, але неповно відбиває дійсність, не дає її всебічного вичерпного образу. Абсолютна істина - це такий зміст людських знань, який є тотожнім самому предмету та який не буде спростовано подальшим розвитком пізнання і практики.
Основою ж таких пізнавальних взаємовідносин є практика - предметно-чуттєва діяльність людей, спрямована на перетворення світу природного і соціального.
ПИТАННЯ 5: Наукове пізнання являє собою відносно самостійну, цілеспрямовану пізнавальну діяльність.
Факти - це сприйняті людиною (суб'єктом пізнання) та зафіксовані у визначеній формі ті або інші сторони, моменти дійсності.
Спостереження - певна система фіксування та реєстрації властивостей досліджуваного об'єкта в природних умовах або в умовах експерименту, що спрямовується визначеною задачею.
Метод виміру - це певна система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різноманітних вимірювальних приладів і апаратів.
Експеримент - це метод емпіричного рівня пізнання, засіб почуттєво-предметної діяльності.
Аналіз - це розчленовування предмета на його складові частини (сторони, ознаки, властивості, відношення) з метою їхнього всебічного вивчення.
Синтез - це поєднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей, відношень) предмета в єдине ціле.
Аналіз і синтез діалектично суперечливі і взаємообумовлені методи наукового дослідження.
Абстрагування - це метод відволікання від деяких властивостей і відношень об'єкта й одночасно зосередження основної уваги на тих властивостях і відношеннях, що є безпосереднім предметом наукового дослідження.
Узагальнення - це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки і властивості певного класу об'єктів і здійснюється перехід від одиничного до особливого і загального, від менш загального до більш загального.
Індукція - це такий метод наукового пізнання, коли на основі знання про окреме робиться висновок про загальне. Це процес виведення загального положення на основі спостереження за рядом одиничних фактів.
Дедукція - це метод наукового пізнання, за допомогою якого на підставі загального принципу логічним шляхом з одних положень як істинних із необхідністю виводиться нове істинне знання про окреме.
Моделювання - це метод вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення і дослідження його аналогу (моделі), що заміняє оригінал, його сторони і властивості, які становлять безпосередній предмет наукового інтересу.
Ідеалізація - це засіб логічного моделювання, завдяки якому створюються ідеалізовані об'єкти.
Проблема - це форма наукового пізнання, єдність двох змістовних елементів: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття.
Концепція - це форма і засіб наукового пізнання, засіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії.
Теорія - це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних, глибоких і конкретних знань про дійсність.
ПИТАННЯ 6: Наука - це історично сформована форма людської діяльності, спрямована на пізнання і перетворення об'єктивної дійсності. Вона постає і як певний результат діяльності у вигляді системи знань, і як їхнє духовне виробництво, тобто процес. За своїй предметом науки діляться на природничо-технічні, що вивчають закони природи й засоби її освоєння і перетворення, і суспільні, що вивчають різноманітні суспільні явища і закони їхнього розвитку, а також самої людини як істоти соціальної (гуманітарний цикл). Предмет науки впливає на її методи. У природничих науках одним із головних методів дослідження є експеримент, а в суспільних - статистика.
Використована література
- 1. Бычко И. В. Познание и свобода. - М., 1968. 2. Нейссер Ч. Познание и реальность. - М., 1981. 3. Традиции и революции в истории науки. - И., 1991. 4. Чунинов Э. М. Природа научной истины. - М., 1977.
Похожие статьи
-
6. СВІДОМІСТЬ - Сучасна філософія як наука
Проблема свідомості у філософії Відображення як загальна властивість матерії Соціальна природа свідомості Структура свідомості і її основні рівні Мета:...
-
3. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ - Сучасна філософія як наука
Діалектико-матеріалістична філософія Екзистенціалізм Релігійна філософія Психоаналіз Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм Структуралізм Герменевтика...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
7. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ - Сучасна філософія як наука
Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика Закони діалектики Категорії діалектики Альтернативи діалектики Мета: Дати визначення термінам:...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Значення парадигми новітньої науки для розуміння права - Філософія права, її предмет і завдання
Для Глибшого розуміння права необхідно також виходити з парадигми сучасної науки. Взагалі під парадигмою розуміють сукупність стійких і загаль-нозначимих...
-
Філософія Демокріта. Космологія. Теорія пізнання - Антична філософія історії
Демокріт з Абдер - давньогрецький філософ - атоміст і вчений - енциклопедист, народився близько 460 р. до н. е., рік смерті невідомий, за деяким даними...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
"Довіра" і "недовіра" до суб'єкта пізнання в логіці скептицизму
У процесі пізнавальної діяльності важливе місце займає проблема "довіри" до суб'єкта, який прагне досягнути істину. Традиційно довіра окремому суб'єкту...
-
СУЩНОСТЬ АРИСТОТЕЛЕВСКОЙ И ГАЛИЛЕЕВСКОЙ НАУКИ - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
В Галилеевской науке субъектом познания выступает отдельный индивид с присущими ему познавательными способностями (данными от природы или от бога) -...
-
Основные особенности научного познания (критерии научности) - Наука и научное познание
Основная задача научного познания -- обнаружение объективных законов действительности: природных, социальных (общественных), законов самого познания,...
-
Философия и наука - Историческое развитие философии, ее предмет и методы познания
Является ли философия одной из наук? На первый взгляд, ответ кажется однозначно положительным, ведь занимаются философией высокообразованные люди,...
-
АРИСТОТЕЛЕВСКАЯ И ГАЛИЛЕЕВСКАЯ НАУКА - Эволюция философских взглядов
В Галилеевской науке субъектом познания выступает отдельный индивид с присущими ему познавательными способностями (данными от природы или от бога) -...
-
XXI век по праву называют Веком электроники и информатики Веком новой информационной революции Первая, как известно, была связана с изобретением языка,...
-
Мыслитель выделял два аспекта понятия "жизнь". Взаимодействие живых существ -- это применительно к природе; взаимодействие, существующее между личностями...
-
Наиболее "сильная форма" постижения жизни, по Дильтею - это поэзия, ибо она "каким-то образом связана с переживаемым или понимаемым событием". Как бы...
-
Наука - Виды научных исследований и их структура
Наука -- это непрерывно развивающаяся система знаний объективных законов природы, общества и мышления, получаемых и превращаемых в непосредственную...
-
Сциентизм и антисциентизм - Наука как форма общественного сознания
Сциентизм --концепция, заключающаяся в абсолютизации роли науки в системе культуры, в идейной жизни общества. Он начал складываться в философии конца...
-
Согласно третьему положению философии истории Коллингвуда, "историческое знание - это воспроизведение прошлой мысли, окруженной оболочкой и данной в...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Концепция науки и роста научного знания Карла Поппера - Смысл и истоки научных революций
Одним из выдающихся философов науки XXв., чьи идеи и взгляды оказали большое влияние на развитие всей современной интеллектуальной культуры, был Карл...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
Резюмируя свои рассуждения в работе "Науки о природе и науки о культуре" (1911), Риккерт пишет, что "мы можем абстрактно различать два вида эмпирической...
-
Сущность науки и ее роль в обществе. Сциентизм и антисциентизм - Философия и методология науки
Наука в целом представляет собой сложнейшее явление. Акцентируя внимание на целях и задачах науки, можно дать следующее определение: Наука - это...
-
Логический и исторический метод построения теории - Философия и методология науки
Восхождение от абстрактного к конкретному как метод теоретического освоения предмета содержит историческое в качестве подчиненного, но существенного...
-
Бурное развитие классической науки началось в XVII-XVIII веках, когда ее основоположники научились переводить эмпирическое знание на язык математики. В...
-
Наука как социальный институт - История и философия науки. Философия социально-гуманитарных наук
Различные подходы к определению социального института науки. Историческое развитие институциональных форм научной деятельности. Научные сообщества и их...
-
В гуманитарном познании выявляется особая структура познавательного акта, где, традиционное бинарное отношение "субъект--объект" становится как минимум...
-
Под рациональностью понимают разумность, разумную обоснованность, оправданность суждений и действий. Иначе говоря, Рациональность -- это характеристика...
-
Методы и методология. Классификация методов - Основы истории и онтология науки
Метод (от греческого слова "методос" -- путь к чему-либо) означает совокупность приемов и операций практического и теоретического освоения...
-
Предмет философии и особенности философского знания - Философия как наука
Предметом философии является всеобщее в системе "Человек-Мир": предельные начала, принципы и связи, свойства и законы всего сущего. По определению...
-
Социально-гуманитарные науки - Аксиологические аспекты социально-гуманитарных наук
Социальные науки (антропология, экономика, политическая наука, социология, история и др.) направлены на выявление объективных взаимосвязей и механизмов,...
-
Понятие науки, Изучение науки в древние времена - Философия в современном мире
Изучение науки в древние времена Основная форма человеческого познания - наука в наши дни становится все более значимой и существенной составной частью...
-
Научная проблема и проблемная ситуация - Основы истории и онтология науки
Научная гипотеза - непротиворечивое эмпирическое или теоретическое утверждение, решение об истинности которого научным сообществом еще не принято....
-
Наука - школа интернационализма - Наука и ее роль в жизни общества
По выражению Вернадского В. И. "К началу ХХ в. проявилась в ясной реальной форме возможная для создания единства человечества сила - научная мысль,...
-
РОЛЬ ПАРАДИГМЫ В НАУКЕ Т. КУН - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
В современной западной философии проблема роста и развития знания является центральной. Особенно активно проблему разрабатывали сторонники...
-
Антропологічні аспекти сучасної епістемології
Антропологічні аспекти сучасної епістемології Проблеми теорії пізнання відіграють важливу роль у сучасній філософії [1]. Гносеологічні дослідження...
-
ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ ФИЛОСОФИИ ТЕХНИКИ - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
Техника, наряду с искусством и наукой, является одной из форм задействования человеком внешней природы в процессы деятельности. Это задействование...
-
Заключение - Становление философских оснований науки
Философия науки как особая философская дисциплина прошла несколько этапов своего развития. На различных этапах акцент делался на разных темах и проблемах...
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука