Визначення фінансової стійкісті підприємства - Система обліку заробітної платні і аналіз праці на підприємстві "Торезький завод"

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стійкість її діяльності з позиції довгострокової перспективи. Перш за все вона пов'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, з долею його залежності від кредиторів та інвесторів.

Немає загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості і побудові алгоритмів. Існує два основні метода рішення цієї задачі:

    1) для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватись тільки на дані про джерела фінансування - на капітал. В цьому випадку оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться тільки на основі даних пасиву балансу; 2) для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно проаналізувати зв'язок між активом і пасивом балансу, прослідити напрямок використання засобів.

Коефіцієнти розраховані по даним пасиву балансу, є основними в цьому блоці аналізу. Але характеристика фінансової стійкості з допомогою таких показників навряд чи буде повною - важливо не тільки те, звідки були залучені засоби, але і куди вони вкладені, яка структура вкладень.

Другий підхід є більш повним і з економічної точки зору більш вигідним. Тому оцінку фінансової стійкості підприємства зробимо з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву балансу, так і коефіцієнтів, відображуючих зв'язок між джерелами формування засобів підприємства і структурою вкладень.

Перший крок в цьому блоці аналізу фінансового стану підприємства - оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства. Дані показники можна поділити на два блоки:

    1) коефіцієнти капіталізації, які характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел засобів; 2) коефіцієнти покриття, які характеризують фінансову стійкість з позиції затрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених засобів.

Серед коефіцієнтів капіталізації розглянемо наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Цей коефіцієнт характеризує долю власних засобів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більша фінансова стійкість, стабільніше і більш незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б на половину сформовані за рахунок власних засобів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

Отже. в нашому випадку ми бачимо, що коефіцієнт автономії значно зни зився, але не переступив критичної межі.

Критичне значення коефіцієнту фінансової залежності - 2. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових засобів в фінансуванні підприємства, а значить і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення зменшується до одиниці, це означає, що власники самі фінансують своє підприємство.

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених засобів приходиться на кожну одиницю власних. Зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів - про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Оптимальне значення цього коефіцієнта Кф. р. ? 0,5 Критичне значення -1

Ми бачимо досить значне підвищення коефіцієнту фінансового ризику, але він не досягає критичного значення.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути високим, щоб забезпечити гнучкість в використанні власних засобів підприємства.

Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневрування в динаміці незначно збільшується. Різкий зріст цього коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства. Це пов'язано з тим, що збільшення цього показника можливе або при рості власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. В зв'язку з цим різке збільшення цього показника автоматично викликає зменшення інших показників, наприклад, коефіцієнта фінансової автономії, що приведе до посилення залежності підприємства від кредиторів.

Для знаходження оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти цей показник по конкретному підприємству з середнім показником по галузі або у конкурентів.

Коефіцієнти капіталізації за 2010 рік для Торезького заводу ЗБШК покажемо в таблиці 3.4

Чим більше рівень першого показника і менше другого і третього, тим більша стійкість фінансового положення підприємства. В нашому випадку коефіцієнт фінансової автономії підприємства з 2009 року. зменшився на 0,141, що становить близько 25% . Показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів за цей же період збільшився на 0,33,що становить близько 20%. Така динаміка показників фінансової автономії і фінансової залежності не є катастрофічною, але негативною тенденцією являється так як втрачається фінансова незалежність і підприємство більше залежить від кредиторів, і темпи цієї втрати становлять приблизно 20 % на рік.

На кожну гривню власних засобів підприємства в 2009р. приходилось 1,38 гривні залучених засобів, а в 2010 році вже 1,71 гривні. І, незважаючи на те, що показник далекий від критичної межі, але ми бачимо негативну тенденцію збільшення залежності підприємства від кредиторів та інвесторів.

Таблиця 3.4 - Коефіцієнти капіталізації Торезького заводу ЗБШК.

Показники

Рівень показника

За І квартал

За І півріччя

Зміни

1. Коефіцієнт

Фінансової автономії

0,726

0,585

0,141

2. Коефіцієнт

Фінансової залежності

1,38

1,71

+ 0,33

3. Коефіцієнт

Фінансового ризику

0,37

0,71

+ 0,03

4. Коефіцієнт

Маневрування власного капіталу

0,086

0,143

+ 0,057

В той же час підприємство має низький рівень маневрування власного капіталу. Це зумовлено високою долею власних засобів в структурі пасивів підприємства. Позитивним моментом є збільшення значення цього коефіцієнта в динаміці.

Для підприємства дуже важливо знайти оптимальне співвідношення коефіцієнта фінансової автономії і коефіцієнта маневрування власного капіталу, або іншими словами, співвідношення власного і позикового капіталу.

Існує багато коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), використаного в розрахунках. Часто використовується чотири різні показники: валовий прибуток (ряд. 050 форми № 2), операційний прибуток (ряд. 100 форми № 2), прибуток до оподаткування (ряд. 170 форми № 2), чистий прибуток (ряд. 220 форми №2).

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів:

    1) рентабельність інвестицій (капіталу); 2) рентабельність продаж;

Рентабельність інвестицій (капіталу)

В цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховується два основних коефіцієнта: рентабельність совокупного капіталу і рентабельність власного капіталу.

Рентабельність сукупного капіталу (ROA).

Показник рентабельності власного капіталу представляє інтерес, перш за все для інвесторів.

Цей показник цікавить потенціальних, та тих що є, власників та акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Він є основним показником, який використовується для характеристики ефективності вкладень в діяльність того чи іншого виду.

Рентабельність продаж. При оцінці рентабельності продаж на основі показників прибутку та виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всім видам діяльності взагалі і по окремим її видам. Як в випадку з рентабельністю капіталу, існує багато показників оцінки рентабельності продаж, різновид яких залежить від вибору того чи іншого виду прибутку. Частіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Так розраховуються три показники рентабельності продаж.

Валова рентабельність діяльності

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційний прибуток - це прибуток, який залишається після відрахунку з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після відрахунку на виробництво і збут товарів.

Показник операційної рентабельності є одним з кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до вирахування витрат, які не відносяться до операційної ефективності. При розгляді цього показника спільно з показником валової рентабельності можна отримати уявлення про те, чим визвані зміни рентабельності. Якщо, наприклад, на протязі років валова рентабельність значно не змінилась, а показник операційної рентабельності поступово зменшувався, то причина скоріш за все, в збільшенні адміністративних та збутових витрат.

У вітчизняній практиці часто використовується саме показник чистої рентабельності діяльності підприємства. Незмінність на протязі будь-якого періоду показника операційної рентабельності з одночасним зниженням показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат і отриманні збитків від участі в капіталі інших підприємств, або про збільшення сум податків. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.

Для аналізу цих показників для нашого підприємства розрахунок коефіцієнтів рентабельності зведемо в (таблицю 3.8).

Як бачимо з таблиці 3.5 , показники рентабельності капіталу знаходяться на низькому рівні. Для підприємства дуже важливим є вибір оптимального положення, балансу між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу. Як видно з таблиці, відбувається зростання всіх показників рентабельності, але настільки незначне, що на даний момент можна говорити тільки про наявність позитивної, але ще дуже незначної тенденції покращення показників рентабельності, та як слідство і фінансового стану підприємства..

Таблиця 3.5 - Коефіцієнти рентабельності підприємства

Показники, %

Формула

2009 рік

2010 рік

Зміни

Рентабельність

Совокупного капіталу

Ряд. 220ф.2

Ряд. 640 ф.1

0,002

0,017

0,015

Рентабельність власного капіталу

Ряд. 190 ф.2

Ряд. 380 ф.1

0,002

0,029

0,027

Валова рентабельністьдіяльності

Ряд. 010 ф.2

Ряд. 035 ф.2

1,20

1,2

---

Операційна рентабельність

Продаж

Ряд. 050 ф.2

Ряд. 035 ф.2

-

0,015

0,015

Чиста рентабельність

Діяльності підприємства

Ряд.190 ф.2

Ряд. 035 ф.2

0,001

0,005

0,004

Похожие статьи




Визначення фінансової стійкісті підприємства - Система обліку заробітної платні і аналіз праці на підприємстві "Торезький завод"

Предыдущая | Следующая