Система розподілу прибутку на підприємстві - Удосконалення обліку фінансових результатів, як механізму формування та розподілу прибутку

Поряд із процесом формування прибутку, його розподіл і використання є важливою складовою ефективної політики управління прибутком підприємства, що визначає істотні аспекти його діяльності й впливає на його результативність. Такий вплив відбувається шляхом зворотнього зв'язку розподілу прибутку (відповідно з метою й завданнями розвитку підприємства) та його формуванням у наступному періоді.

Економічно обгрунтована система розподілу прибутку, по-перше, повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою шляхом перерахування частини прибутку підприємства до державного та місцевих бюджетів й, по-друге, максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства.

У ринковій економіці розподіл прибутку грунтується на спеціально розробленій політиці, що має відображати пріоритетні цілі стратегічного розвитку підприємства, формувати у необхідному обсязі інвестиційні ресурси, забезпечувати не тільки суто матеріальні інтереси керівництва й персоналу, а й стимулювати виробничу активність та використовувати додатковий соціальний захист працюючих, а отже, спрямовуватись на збільшення ринкової вартості підприємства.

Для успішного виконання поставлених завдань необхідним є врахування наступних принципів розподілу:

    1) прибуток підприємства, який він одержує в результаті проведення різних форм діяльності розподіляється між ним і державою. Частина прибутку перераховується до відповідних бюджетів у вигляді податкових платежів із прибутку, порядок нарахування й сплати яких встановлюється законодавчо; 2) величина прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, не повинна зменшувати його зацікавленість у зростанні обсягів виробництва й покращенні результатів діяльності господарюючого суб'єкта; 3) розподіл прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства має відображати процес формування його резервів, фінансування потреб розвитку виробничої і соціальної сфери; 4) пропорції розподілу прибутку визначають темпи реалізації стратегії розвитку підприємства. Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства першочергово має спрямовуватись на нагромадження, що забезпечить його подальший розвиток, а тільки потім - на споживання. 5) обсяги інвестиційної діяльності підприємства, визначаються можливостями формування фінансових ресурсів, у першу чергу, за рахунок внутрішніх джерел. Реінвестований у процесі розподілу прибуток є головним внутрішнім джерелом.

Характерною особливістю існуючого сьогодні порядку розподілу є значно більша свобода та самостійність у використанні підприємством одержаного прибутку. Отже, підприємства мають право самостійно вирішувати, на які заходи і в яких розмірах спрямовувати прибуток, що лишається після сплати податків, обов'язкових платежів, інших відрахувань згідно законодавства.

Ринкові умови господарювання самостійно визначають пріоритетні напрямки використання власного прибутку. Так, розвиток конкуренції викликає необхідність розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

схема використання прибутку підприємства

Рис. 2.3 - Схема використання прибутку підприємства

Не зважаючи на законодавчо встановлене джерело сплати податків і податкових платежів в будь-якому разі вони зменшують величину прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, тобто ресурси підприємства скорочуються. Натомість зростають державні ресурси. Це означає, що роль підприємства у формуванні фінансових ресурсів держави не обмежується лише податками, що сплачуються за рахунок прибутку. Таким чином, при встановленні оптимальних співвідношень між тією частиною доходу підприємства, яка вилучається, і тією, що залишається підприємству, до уваги треба приймати всю кількість податків, сплачуваних підприємством.

Розподіл чистого прибутку являє собою процес формування напрямків його подальшого використання відповідно до цілей і завдань розвитку підприємства. Велика роль характеру розподілу саме чистого прибутку визначається наступними положеннями:

    1) від зваженого підходу до розподілу прибутку залежить підвищення рівня добробуту власників підприємства. Формуються пропорції між поточними виплатами їм доходу на капітал (у формі дивідендів, процентів тощо) і зростанням цих доходів у майбутньому періоді (за рахунок забезпечення зростання вкладеного капіталу); 2) відносини розподілу не є пасивними, вони активно впливають на виробництво, прискорюючи або гальмуючи його розвиток; 3) характер розподілу прибутку є індикатором інвестиційної привабливості підприємства. Зростання рівня дивідендних виплат визначає зростання вартості акцій на фондовому ринку, формуючи додатковий дохід інвесторів; 4) розподіл прибутку є основним інструментом впливу на підвищення ринкової вартості підприємства. У прямій формі цей вплив виявляється у забезпеченні приросту капіталу в процесі капіталізації частини прибутку, призначеного до розподілу, а непрямо воно забезпечується основними пропорціями цього розподілу; 5) розподіл прибутку є однією з дійових форм впливу на трудову активність персоналу підприємства. Обсяги і форми участі персоналу в прибутках визначають рівень трудової мотивації працівників, сприяють стабілізації персоналу та зростанню продуктивності праці; 6) пропорції розподілу прибутку формують рівень забезпечення додаткового соціального захисту працівників. В умовах низької дієвості державних форм соціального захисту зайнятих робітників ця роль розподільчого механізму прибутку на підприємстві дозволяє доповнити їх мінімальний соціальний захист; 7) характер розподілу прибутку впливає на рівень поточної платоспроможності підприємства. Виплати прибутку для споживання власниками і персоналом підприємства, здійснюються, як правило, в грошовій формі, тобто у формі основного активу. При великому обсязі виплат прибутку на цілі споживання рівень платоспроможності підприємства в поточному періоді може знизитися.

За характером виникнення всі фактори, що впливають на розподіл прибутку, можна поділити на дві основні групи:

    1) зовнішні (визначаються зовнішніми умовами діяльності підприємства); 2) внутрішні (визначаються особливостями господарської діяльності конкретного підприємства).

До зовнішніх факторів відносяться стан економіки країни та перспективи її розвитку, темпи інфляції, податкова система, рівень конкурентного тиску, стадія кон'юнктури товарного ринку, наявність альтернативних зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів тощо.

Вирішальний вплив на пропорції розподілу прибутку мають внутрішні фактори, оскільки дозволяють формувати ці пропорції по відношенню до конкретних умов і результатів господарювання підприємства. До числа найважливіших з цих факторів відносяться: рівень рентабельності діяльності, менталітет власників підприємства, рівень ризиків здійснюваних операцій і видів діяльності, рівень поточної платоспроможності підприємства, наявність альтернативних внутрішніх джерел формування фінансових ресурсів, необхідність завершення розпочатих інвестиційних програм тощо.

Залишений нерозподіленим за звітний рік прибуток (або непокритий поточними доходами збиток) перераховують на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" (субрахунок 441 "Прибуток нерозподілений" та 442 "Непокриті збитки"). На цих субрахунках сума обліковуватиметься, доки не постане потреба використовувати прибуток або до моменту покриття збитків відповідними коштами (за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо).

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 передбачено, що рахунок 44 кореспондує з кредитом рахунків:

    - 40 "Статутний капітал"; - 41 "Пайовий капітал"; - 43 "Резервний капітал"; - 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)"; - 67 "Розрахунки з учасниками"; - 79 "Фінансові результати".

Таким чином, згідно Інструкції №291 використання прибутку можливе за наступними напрямками:

    - збільшення розміру статутного капіталу; - збільшення розміру пайового капіталу; - формування резервного капіталу підприємства; - розрахунки з учасниками.

Розглянемо напрямки використання прибутку після оподаткування та їх облік згідно П(с)БО.

Коментуючи данні таблиці 2.11 слід зазначити, що коли прибуток чи кошти резервного фонду направляються на покриття збитків, вартість майна організації не зменшується.

Ці записи в обліку показують, що збитки самі по собі, представляючи зменшення вартості майна, компенсуються його накопичення в прибутку майбутніх періодів та зменшенням величини власного капіталу, вираженого у вигляді сальдо нерозподіленого прибутку.

Товариство самостійно визначає напрямок використання тієї частини прибутку, яка залишається в його розпорядженні. При цьому порядок розподілу і використання прибутку на підприємстві фіксується та визначається положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства та затвердженим його керівництвом. Так на виплату учасникам відповідно до установчих документів відводиться до 50%; на поповнення резервного та інших страхових фондів - до 5%; на матеріальне стимулювання розвитку персоналу - до 10%; залишена частина - на розширення виробництва та розвиток підприємства.

Таблиця 2.11

Облік використання прибутку після оподаткування

Напрямки використання прибутку

Чи зменшує майно організації через використання прибутку

Рахунок

1

2

3

1. Витрати, які не відшкодовуються затратами на виробництво (собівартість продукції)

Ні

Дт 91"Адміністративні витрати" 97 "Інші витрати"

2. Нараховані відсотки за простроченими банківськими кредитами

Ні

Дт 95 "Фінансові витрати"

3. Витрати, аналогічні втратам і збиткам організації

Так

Дт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

5. Нарахування дивідендів та інших доходів власникам

Так

Дт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

6. Покриття збитків

Ні

Дт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

7. Збільшення розміру статутного капіталу

Так

Дт 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

Розглянемо як розподіляться чистий прибуток в ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району.

Таблиця 2.12

Розподіл чистого прибутку в ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Показники

2002р

2003р

2004р

2005р

2006р

2006р

У % до 2002р

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Кошти на виплату учасникам

640

43

1190

47

712

45

545

38

665

42

103,9

Поповнення резервного капіталу та інших стикових фондів

75

5

126

5

79

5

71

5

79

5

105,3

Кошти на інвестування виробничого розвитку

684

46

187

39

680

43

731

51

713

45

104,2

Матеріальне стимулювання та соціальний розвиток персоналу

89

6

228

9

110

7

86

6

127

8

142,7

Всього

1488

100

2531

100

1582

100

1433

100

1584

100

106,4

Аналізуючи розподіл чистого прибутку на підприємстві за 2002-2006р. р. можна стверджувати наступне, що з розвитком виробництва ТОВ "СПП ЛАНА" збільшило чистий прибуток на 6,4%, тим самим мало змогу збільшити частку виплати учасникам - на 3,9% та матеріальне стимулювання персоналу - 42,7%. Відрахування до резервного фонда на потязі п'яти років складали 5%, але з підвищенням чистого прибутку поповнення до резервного фонду збільшились на 5,3%. Товариство, з метою розширення виробництва постійно розподіляло значну частину коштів з чистого прибутку на виробничий розвиток, які в 2006р збільшились на 4,2% порівняно з 2002р.

Похожие статьи




Система розподілу прибутку на підприємстві - Удосконалення обліку фінансових результатів, як механізму формування та розподілу прибутку

Предыдущая | Следующая