Облік праці і заробітної плати - Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "Західна консалтингова група"

Табель обліку робочого часу є первинним документом, в якому ведеться облік відпрацьованого і не відпрацьованого часу і на підставі, якого проводиться розрахунок та нарахування заробітної плати співробітникам підприємства.

Табель обліку робочого часу заповнюється особою, відповідальною за його ведення, щодня протягом усього місяця. Зміни до нього вносяться на підставі документів за особовим складом (наприклад, наказів на відпустку, відрядження, прийняття, переведення, звільнення, листків непрацездатності тощо). У табелі фіксуються години, відпрацьовані наднормово, у нічний час, у святкові дні. Для виділення видів затрат робочого часу слід застосовувати умовні позначення (буквені та цифрові коди), що знаходяться на першому аркуші типової форми № П-5. Наприклад, години роботи позначаються Р (цифровий код 01), простої -- П (код 23), прогули -- ПР (код 24), вечірні години роботи -- ВГ (код 03). Для простоти та зручності ведення табеля на підприємствах можуть використовувати або цифрові, або буквені коди, при цьому часто підприємства їх "удосконалюють", наприклад, указуючи години роботи не за допомогою коду, а проставляючи фактично відпрацьовану кількість годин (припустимо, 8 годин або 6 годин).

Підписує табель особа, відповідальна за його ведення, і керівник структурного підрозділу. Здається табель обліку робочого часу до ВПіЗ у призначений для цього строк, зазвичай в останній робочий день місяця.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на багатьох підприємствах здійснюють у Розрахунковій або Розрахунково-платіжній відомостях. У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі.

Групування заробітної плати у відомостях по інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).

Підприємство виплачує заробітну плату через уповноважений банк на зарплатні платіжні картки. Відповідно до п. 1.27 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжна картка -- спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки. Вона використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі у касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Така виплата оформляється Зведеною відомістю сум для зарахування на картрахунки.

Лікарняний листок - це документ, що виправдовує відсутність на роботі в період хвороби і на підставі якого виплачують відповідну допомогу. Тому його необхідно подавати за місцем роботи в перший день виходу на роботу після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або початку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

У листку вказується вид непрацездатності та час звільнення від роботи. Зворотний бік листка заповнює роботодавець. Табельник записує період відсутності працівника і вихідні дні за цей період. Відділ кадрів визначає загальний трудовий стаж і записує його в листок непрацездатності.

Відпускні нараховуються на підставі наказу про надання відпустки, в якому вказують і відпустки. Підставою для видавання наказу про надання відпустки є заява працівника. Згідно зі ст..21 Закону України "Про відпустки" належну працівнику суму відпускних має бути виплачено не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Сума відпускних визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.95 р. №100. Відповідно до цього Порядку суми виплат, належних працівнику за час надання йому щорічних, основної та додаткової відпусток, тривалість яких визначається в календарних днях, розраховуються діленням сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року і множення отриманого результату на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки.

Похожие статьи




Облік праці і заробітної плати - Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "Західна консалтингова група"

Предыдущая | Следующая