Аналіз показників фінансового стану та заробітної плати на підприємстві "Торезький завод ЗБШК", Аналіз активів підприємства - Система обліку заробітної платні і аналіз праці на підприємстві "Торезький завод"

Аналіз активів підприємства

Активи підприємства - це засоби господарюючого суб'єкта, які потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами активи підприємства класифікуються за різними ознаками. Найважливіші такі ознаки:

    1) за формою функціонування поділяються на: матеріальні. Нематеріальні, фінансові. Матеріальні активи - мають матеріально-речову форму (основні засоби, незавершене виробництво, незакінчене будівництво, запаси готової продукції, інші матеріальні цінності). Нематеріальні активи - це права на використання окремих видів природних ресурсів, патентні права на використання винаходів, права на товарний знак чи товарну марку, права на використання програмних продуктів. Фінансові активи - це грошові активи у національній та іноземній валюті, всі форми дебіторської заборгованості та фінансові інвестиції. 2) за характером участі у господарському обороті активи поділяються на: довготермінові (необоротні) і короткотермінові (оборотні). Саме за цією ознакою вони відображені у балансі (актив). 3) за характером обслуговування активи поділяються на операційні й інвестиційні. До операційних активів належать основні виробничі засоби, нематеріальні активи операційної діяльності, оборотні операційні активи. До інвестиційних активів відносяться реальні інвестиції та коротко - і довгострокові фінансові вкладення. 4) за джерелами формування активи поділяють на валові та чисті. Валові активи - це вартість підприємства, утворена за рахунок власного і залученого капіталу. Чисті активи сформовані лише за рахунок власного капіталу. 5) за чутливістю до інвестиційних процесів активи поділяються на: монетарні та немонетарні. До монетарних належать грошові кошти, депозити, короткострокові фінансові вкладення і засоби в розрахунках. Немонетарні активи - основні засоби, запаси, готова продукція, незавершене будівництво, товари. Монетарні та немонетарні активи відрізняються за необхідністю їх переоцінки при зміні ціни. 6) за рівнем ліквідності активи класифікуються залежно від можливостей їх переведення у засоби платежу. За цією характеристикою виділяють активи: абсолютні ліквідні, високоліквідні, середньо ліквідні, низько ліквідні, неліквідні. Абсолютно ліквідні активи - грошові кошти в національній і іноземній валютах. Високоліквідними є короткострокові фінансові інвестиції та короткострокова дебіторська заборгованість. До середньо ліквідних належать всі види дебіторської заборгованості, крім короткотермінової, і запаси грошової продукції.

Низько ліквідні активи - це запаси матеріальних ресурсів, незавершене виробництво, незавершене будівництво, основні засоби, нематеріальні активи та довготермінові фінансові вкладення.

Неліквідними активами є безнадійна дебіторська заборгованість і витрати майбутніх періодів.

Завдання аналізу активів:

    1) оцінка стану, структури та динаміки зміни активів підприємства; 2) оцінка впливу зміни активів на зміну фінансового стану підприємства; 3) виявлення причин, позитивних і негативних тенденцій зміни активів підприємства; 4) зміну аналіз і оцінка ефективності функціонування активів підприємства.

Використовуючи дані про стан і зміну обсягу та структури активів підприємства (таблиці 3.1 ; 3.2) можна зробити основні висновки про фінансовий стан.

Про приріст величини активів, яка свідчить про зміну економічного потенціалу підприємства, його фінансової ваги на ринку. Зміна активів може бути в абсолютних (+770,4 тис. грн.. в 1 кварталі 2010р. і 818 тис. грн. в 2 кварталі 2010р) та відносних (10,2 % в 1 кварталі 2010р. 10,8 % в 2 кварталі 2010.) величинах

Таблиця 3.1 - Характеристика зміни обсягу структури та динаміки активів

Види активів

2009 рік

2010 рік

Зміна

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

1. Довгострокові (необоротні активи)

З них:

739,8

66,3

700,6

50,1

-39,2

-16,2

- нематеріальні активи

-

-

-

-

-

-

- основні засоби

739,8

66,3

700,6

50,1

-39,2

-16,2

- довгострокові фінансові інвестиції

-

-

-

-

-

-

- довгострокова дебіторська заборгованість

-

-

-

-

-

-

- інші необоротні активи

-

-

-

-

-

-

2. Короткострокові оборотні активи

З них:

376,0

33,7

696,7

49,9

+320,7

+16,2

- запаси

275,4

73,2

282,1

40,4

6.7

-32,8

- короткотермінова дебіторська заборгованість

38,1

10,1

5,2

0,75

-32,9

-9,35

- поточні фінансові інвестиції

-

-

-

-

-

-

- грошові кошти та їх еквіваленти

2.6

0,69

1,1

0,15

-1,5

-0,54

- інші оборотні активи

-

-

-

-

-

-

Приріст активів (з врахуванням індексу інфляції) є свідченням зміцнення економічного потенціалу підприємства, його ваги на ринку.

    2) Про зміну частки оборотних активів. Позитивним у зміцненні фінансового стану треба вважати підвищення частки оборотних активів, що зменшує ризик компенсації авансового капіталу та підвищує його віддачу внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів. 3) Про зміну частки активів підприємства за критеріями їх ліквідності. Підвищення частки абсолютно та високоліквідних активів є свідченням зниження поточної платоспроможності і деякого погіршення фінансового стану. Негативним є зменшення в 2010 р грошових коштів і їхніх еквівалентів. Зменшення короткострокової дебіторської заборгованості в 2010 р. ( на 32,9 тис. грн..) покращує якісні характеристики фінансового стану через зниження відволікання коштів підприємства з обороту.

Детальнішу характеристику зміни фінансового стану за активами підприємства можна отримати при аналізі окремих видів:

1) аналіз довгострокових (необоротних активів).

Аналізуючи довгострокові (необоротні активи), найважливішим для оцінки фінансового стану є діагностика динаміки їх зростання, структурних зрушень та ефективності їх використання. За динамікою зміни основних засобів можна дати оцінку щодо зростання, економічного потенціалу підприємства (зростання чи зменшення можливостей продуктивної діяльності) та про ступінь покриття (окупності) основного капіталу (за ступенем зношуваності).

Зміну обсягу і структури нематеріальних активів треба оцінювати лише за ефективністю використання, що виражається у показниках рентабельності та капіталовіддачі.

2) аналіз короткострокових (оборотних) активів. Від раціонального розміщення та ефективності використання оборотних активів фінансовий стан підприємства залежить найбільше. Структурні зрушення, прискорення оборотності, загальна динаміка не тільки визначають фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, а й можливості стійкого економічного зростання. Для добре і стабільно працюючого підприємства характерною є стійка структура поточних активів. Проте структурні зміни можуть бути зумовлені не тільки цілями внутрішнього фінансового менеджменту, а й зовнішніми факторами, визначальними серед яких є інфляція. В умовах інфляції зростають невизначеність і ризик, що вимагає особливої уваги в оцінках оборотних активів підприємства. Насамперед з інфляцією пов'язана оборотність оборотних коштів. Чим повільніша оборотність, тим більше завищується сума прибутку. По-друге, при інфляції суттєве значення має розподіл активів на монетарні та немонетарні. Вкладення у грошові активи приведуть до втрати їх покупної спроможності. Причини і наслідки зміни структури за окремими елементами оборотних активів різні.

Аналізуючи оборотні активи, особливу увагу треба приділити змінам обсягу, структури та якості дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість поділяється на поточну (оборотні активи) і довгострокову (необоротні активи). Вона визначається активом, якщо:

    А) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод; Б) сума заборгованості може бути достовірно визначена. Поточна дебіторська заборгованість може бути пов'язана і не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт і послуг. До першого типу належить заборгованість загальна і та, що забезпечена векселями. До другої типу відноситься заборгованість за виданими авансами, розрахунками з бюджетом, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків та інша. Довгострокова дебіторська заборгованість виникає: за майно, що передано в оренду; забезпечена довгостроковими векселями. За термінами погашення вона поділяється на: заборгованість, за якою термін оплати не настав; заборгованість неоплачена у визначений термін і заборгованість, за якою минув строк позовної давності.

Особливу увагу треба приділяти зміні допустимої і недопустимої (простроченої) дебіторської заборгованості. Наявність простроченої, особливо безнадійної, що віднесена до резерву сумнівних боргів, як і необгрунтоване зростання дебіторської заборгованості в цілому негативно впливають на фінансовий стан підприємства, призводять до дефіциту фінансових ресурсів у господарській діяльності. Досліджуючи якісні параметри дебіторської заборгованості, розраховуються такі аналітичні показники:

    1) коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості; 2) середній термін простроченої заборгованості; 3) частка резерву сумнівних боргів у загальній сумі дебіторської заборгованості; 4) питома вага вексельних розрахунків у загальній сумі дебіторської заборгованості; 5) питома вага безнадійної заборгованості у загальній величині простроченої; 6) оборотність дебіторської заборгованості.

Зростання дебіторської заборгованості може бути внаслідок нераціональної кредитної політики, збільшення обсягу продажу, робіт та послуг, неплатоспроможності покупців тощо. Щоб прискорити її погашення, необхідно проводити поглиблений аналіз платоспроможності клієнтів, своєчасно оформляти розрахункові документи, застосовувати передоплату, вексельні розрахунки та інші прогресивні форми.

Для ефективного управління станом дебіторської заборгованості треба:

    1) контролювати стан розрахунків з клієнтами за відтер мінованою (простроченою) заборгованістю; 2) розширювати кількість клієнтів з метою зменшення ризику неплатежів; 3) контролювати співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

В умовах інфляції будь-яке відтер мінування платежів призводить до фінансових втрат одним із клієнтів. Для зменшення ризику втрат можна надавати скидку покупцям (клієнтам) при достроковій оплаті.

Наявність і зміна обсягу та частки грошових коштів та їх еквівалентів є вираженням платоспроможності підприємства. Грошові кошти наймобільніша частина оборотних засобів. Добрий фінансовий стан підприємства характеризується постійною наявністю грошових коштів на розрахунковому рахунку. Оптимальна для підприємства сума грошових коштів визначається впливом різних факторів, які часто зумовлюють взаємо протилежні тенденції. Відсутність певних грошових запасів, потрібних для своєчасної сплати поточних платежів, оплати праці, розвитку діяльності, може створювати умови банкрутства. На грошові засоби неоднозначно впливає інфляція. З одного боку, вона збільшує небезпеку знецінення вільних грошових коштів, з іншого - призводить до використання все більшої їх маси. Загострюється проблема здійснення контролю над рухом цих коштів. Отже, оптимальна сума грошових коштів визначається діловою активністю підприємства та обгрунтованістю їх щоденної потреби. Досвід засвідчує, що кількість грошових коштів підприємства на розрахунковому рахунку повинна дорівнювати 3-4 денному обороту. Забезпеченість грошовими коштами залежить від стану управління грошовими потоками.

Похожие статьи




Аналіз показників фінансового стану та заробітної плати на підприємстві "Торезький завод ЗБШК", Аналіз активів підприємства - Система обліку заробітної платні і аналіз праці на підприємстві "Торезький завод"

Предыдущая | Следующая