Висновки - Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні

Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми подальшого розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні.

На основі проведеного дослідження сформульовано висновки і надано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення теорії, методології та організації бухгалтерського обліку, що відображають виконання основних завдань відповідно до поставленої мети.

    1. У сучасних умовах спостерігається розширення сфери застосування міжнародних стандартів фінансової звітності, спрямованих на уніфікацію подання інформації у фінансовій звітності й орієнтованих на потреби ринків капіталу. Проведений аналіз змін у МСФЗ свідчить про ускладнення стандартів, подальше обмеження можливості застосування альтернативних облікових політик, розширення сфери застосування справедливої вартості, конвергенцію зі стандартами фінансового обліку США. З'ясовано, що для гармонізації бухгалтерського обліку важливе значення має узгодження всіх професійних стандартів, які складають інфраструктуру бухгалтерського обліку, насамперед міжнародних стандартів фінансової звітності, аудиту, оцінки та професійної освіти. 2. Процеси гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному та регіональному рівнях багато в чому визначають напрями та сфери реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку, яка складається з керівної (система регламентації бухгалтерського обліку на рівні країни) та керованої (система бухгалтерського обліку підприємства) підсистем. Визначено сутність трансформації керівної підсистеми бухгалтерського обліку в Україні на концептуальному, структурному та технологічному рівнях. Доведено, що сучасна вітчизняна система бухгалтерського обліку поєднує риси континентальної (державне регулювання обліку, уніфіковані форми звітності та план рахунків) та англосаксонської (інтегрована система рахунків, функціональний підхід до визначення фінансового результату, розширення сфери застосування професійного судження) систем. Ідентифікація сучасної системи бухгалтерського обліку є підгрунтям для визначення напрямів її подальшого розвитку. 3. Реформування бухгалтерського обліку сприяло інтеграції фінансового сектору України у міжнародну систему, підвищенню прозорості фінансової звітності та розвитку професії бухгалтера. Проте проведений аналіз свідчить, що форми фінансових звітів вітчизняних підприємств мають певні відмінності від форм фінансових звітів, передбачених Четвертою Директивою Ради ЄС, а критерії поділу підприємств на малі, середні та великі, встановлені Господарським кодексом України, не відповідають рекомендації Європейської Комісії.

З огляду на ускладнення положень міжнародних стандартів фінансової звітності пропонується вимоги складання звітності згідно з МСФЗ застосовувати лише до підприємств, які мають оприлюднювати фінансову звітність; форми і зміст фінансової звітності інших підприємств узгодити з Директивами ЄС та значно спростити звітність малих і середніх підприємств, які не є товариствами. Запропонована диференціація вимог до фінансової звітності сприятиме адаптації законодавства України до законодавства ЄС, розвиткові фондового ринку в Україні й спрощенню обліку та звітності некорпоративних суб'єктів господарювання.

    4. Хоча Положення (стандарти) бухгалтерського обліку не мають суперечити міжнародним стандартам, між ними існують певні невідповідності. Встановлено, що значні розбіжності між міжнародними та національними стандартами спостерігаються у сфері обліку об'єднання бізнесу, консолідації фінансових звітів, подання інформації про фінансові інструменти та основні засоби. Надано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до П (с) БО, які забезпечать відповідність їх норм основним положенням МСФЗ. 5. На основі аналізу розбіжностей між П (с) БО та МСФЗ опрацьовано методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств, яка забезпечує подання інформації у повній відповідності з МСФЗ.

Водночас зазначено, що трансформація доцільна лише як тимчасовий захід, а надалі слід дозволити підприємствам складати звітність лише за МСФЗ.

6. Практичне застосування норм П (с) БО вимагає професійного судження щодо визнання, оцінки та розкриття інформації у фінансовій звітності. З урахуванням цього визначено алгоритми застосування професійного судження щодо визнання, оцінки та розкриття інформації на основі П (с) БО і МСФЗ.

Відповідні алгоритми можна наводити як додаток до певного П (с) БО, що сприятиме їх опануванню та адекватному застосуванню.

Для забезпечення належного рівня професійного судження пропонується:

    - визначити підрозділи, які відповідають за надання інформації та експертних оцінок, необхідних для прийняття рішень щодо питань, пов'язаних із фінансовою звітністю; - передбачити в П (с) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" норму, що вимагає розкриття інформації в примітках про судження та основні припущення у процесі попереднього оцінювання і застосування облікових політик; - забезпечити системне вивчення МСФЗ, координувавши для цього зусилля державних органів, професійних організацій і вищих навчальних закладів. 7. В умовах державного регулювання бухгалтерського обліку в Україні доцільно законодавчо закріпити зміни щодо статусу, представництва і фінансування діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку. Пропонується забезпечити паритетне (на пропорційній основі) представництво у цьому органі всіх зацікавлених сторін: органів, що регулюють облік та звітність; користувачів інформації; професійних бухгалтерів, аудиторів, викладачів і науковців. Фінансування діяльності методологічної ради має бути передбачено в бюджеті, а керівника слід обирати з числа її членів. Це уможливить залучення до процесу розробки стандартів усіх зацікавлених сторін, дасть змогу врахувати досвід фахівців різних галузей, зробити цей процес більш прозорим і послідовним. 8. Розбіжності у підходах до тлумачення категорії "справедлива вартість" зумовлені насамперед відсутністю єдиної чіткої класифікації та визначень оцінок, які застосовуються в бухгалтерському обліку, різноманіттям видів оцінок, використовуваних у тексті МСФЗ. З'ясовано, що справедлива вартість не є синонімом ринкової вартості та характеризує не час операції обміну, а її умови. На основі проведеного аналізу запропонована уточнена класифікація оцінок, яка сприяє адекватному тлумаченню та застосуванню П (с) БО і МСФЗ. 9. Реформування системи бухгалтерського обліку на рівні керованої підсистеми значною мірою зумовлене розповсюдженням західних концепцій управлінського обліку (контролінгу). З'ясовано, що багатоваріантність організації управлінського обліку, відсутність його регламентації унеможливлюють єдине загальноприйнятне визначення управлінського обліку. Найбільш перспективною визнано побудову управлінського обліку у вигляді інформаційної системи, яка охоплює і традиційний бухгалтерський облік. Це дасть змогу розширити сферу бухгалтерського обліку, сприятиме розвитку його методології та зростанню ролі бухгалтерських служб у господарській діяльності. 10. Традиційні методи бухгалтерського обліку в системі управлінського обліку використовуються не лише ретроспективно, а й перспективно, поєднують касовий облік та облік на основі нарахування, мають ширшу інваріантність та сферу практичного застосування. На основі аналізу методів управлінського обліку визначено підхід до релевантної оцінки прямих матеріальних витрат і витрат на оплату виконання замовлення та систематизовано методи калькулювання релевантних грошових потоків. Це дає змогу визначати релевантну інформацію для різних типів рішень та методи її оцінювання. 11. Формування релевантної інформації в бухгалтерського обліку для прийняття управлінських рішень обмежено через уніфікований план рахунків. Тому пропонується відмовитися від жорсткої регламентації бухгалтерського обліку, передусім від регламентації системи обліку витрат. Це дасть змогу вести облік витрат з урахуванням системи показників, обраних керівництвом підприємства для оцінки його діяльності. 12. Облік витрат і доходів за центрами відповідальності вимагає систематизації та кодування показників за кожним з них. Для комплексного оцінювання центрів відповідальності запропоновано типову структуру коду витрат і показники для оцінки діяльності. Для забезпечення оцінювання центрів відповідальності в умовах трансфертного ціноутворення запропонована вдосконалена методика обліку із застосуванням субрахунків 683 "Внутрішньогосподарські рахунки" і 795 "Результат внутрішніх операцій", яка дає можливість відображати операції між центрами відповідальності та їх результати. 13. У сучасних умовах головним завданням управлінського обліку є інформаційне та методичне забезпечення досягнення стратегічних цілей підприємства. Для цього пропонується створити на рівні керованої підсистеми бухгалтерського обліку стратегічно орієнтовану систему бухгалтерського обліку - інформаційну систему, спрямовану на створення вартості та досягнення стратегічних цілей підприємства. Для практичної побудови такої системи автором розроблено моделі стратегічних фінансових звітів, а також процедури коригування для визначення показника економічної доданої вартості. Це уможливить моніторинг стратегії підприємства та оцінювання його стратегічного потенціалу. 14. Узгодження інтересів різних груп користувачів в облікових даних потребує певних змін структури та змісту звітної інформації. З урахуванням рівнів та ступеня регламентації звітності підприємства пропонується виділити державну, корпоративну і внутрішню звітність та встановити різні підходи до визначення їх змісту та форми. Це дасть змогу усунути існуючу суперечність інтересів державних органів і суспільства щодо підходів до оцінювання та подання інформації у фінансовій звітності. 15. Система бухгалтерського обліку має теоретичні, методологічні та регуляторні обмеження, які стримують її подальший розвиток. Виходячи з цього обгрунтовано необхідність створення глобальної системи бухгалтерського обліку - системи збирання, перетворення й надання зовнішнім і внутрішнім користувачам надійної, доречної та своєчасної фінансової та нефінансової інформації про минулі й майбутні параметри діяльності підприємства та зовнішнього середовища. Така система сприятиме подоланню виявлених обмежень бухгалтерського обліку та забезпечуватиме паритетність інформаційних потреб користувачів. 16. Зростання вимог до бухгалтерського обліку в умовах глобалізації та постіндустріального суспільства зумовлює необхідність перегляду його теоретичних основ, зокрема предмета, принципів і методів. Автором визначено, що в сучасних умовах предметом бухгалтерського обліку як практичної діяльності є ретроспективні та перспективні параметри господарської діяльності підприємства та його середовища, визначені органами, що регулюють бухгалтерський облік, та власником підприємства або уповноваженим ним органом (посадовою особою). Методи бухгалтерського обліку визначаються його предметом і метою певних осіб, а тому не обмежуються певною сталою кількістю елементів. Запропоновані визначення предмета, підходи до методів і принципи бухгалтерського обліку створюють теоретичні передумови для подальшого розвитку бухгалтерського обліку в Україні. 17. На основі парадигми глобального бухгалтерського обліку доведена необхідність класифікувати рахунки на: зовнішні та внутрішні; ретроспективного і перспективного обліку; діграфічного та уніграфічного обліку.

Щоб отримати інформацію для різних цілей шляхом її запису одночасно у кількох аналітичних розрізах, пропонується застосовувати фасетну класифікацію аналітичних рахунків. Запропоновані підходи до класифікації рахунків уможливлюють практичне застосування системи глобального бухгалтерського обліку на підприємствах.

Похожие статьи




Висновки - Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні

Предыдущая | Следующая