Новий Цивільний кодекс України - Банківський менеджмент

Після Конституції вищу юридичну силу мають закони. Закон - це нормативний акт, який приймається Верховною Радою України. Одним із найважливіших законів України є Цивільний кодекс України. Новий Цивільний кодекс України відзначається чітким приватноправовим змістом і спрямованістю на приватну особу. ЦК України складається з 6 книг.

Книга перша Складається з розділів про основні положення, особи (фізичні особи, юридичні особи, державу, Автономну Республіку Крим, територіальні громади), об'єкти цивільних прав, правочини, представництво, строки та терміни, позовну давність.

Книга друга "Особисті немайнові права фізичної особи" Містить перелік способів захисту особистого немайнового права, що його порушено. Мається на увазі: відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди, громадська догана, заборона випуску у світ газети чи книги, в якій міститься неправдива інформація, вилучення тиражу газети чи книги, знищення його. Книгу другу можна назвати кодексом про особисті права фізичної особи в ЦК.

Книга третя "Право власності та інші речові права" Передбачає регулювання речових відносин. До речових прав віднесено право власності, право володіння, сервітутні права, право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб, право користування чужою землею для забудови, застава та інші речові права.

Книга четверта "Право інтелектуальної власності" Містить загальні положення про інтелектуальну власність, а також норми авторського права, права промислової власності, права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

Книга п'ята "Зобов'язальне право" Регулює відносини майнового обігу. Йдеться про договірні відносини, пов'язані з переданням майна у власність, виконанням робіт і наданням послуг тощо. Крім договірних відносин, зобов'язальне право регулює відносини, що виникають із правомірних односторонніх дій, із заподіяння шкоди і безпідставного збагачення. Кожний вид зобов'язань має свої особливості, що зумовлює їх відносну самостійність і створення окремих інститутів зобов'язального права. Загальні правила, що поширюються на всі види зобов'язань, становлять загальні положення про зобов'язання. До них належать норми про поняття і підстави виникнення зобов'язань, виконання та способи, що забезпечують їх виконання, відповідальність за порушення зобов'язань, підстави їх припинення.

До новел Книги п'ятої ЦК України слід віднести інститут суброгацій - набуття всіх прав, що раніше належали кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора; поняття порушення зобов'язань, нову форму цивільної відповідальності (сплата штрафної неустойки за порушення зобов'язання), низку нових договорів, що зумовлено потребами економічного обороту (лізинг, довірче управління майном, факторинг, франчайзинг тощо), нові інститути недоговірних зобов'язань, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення).

Норми договірного права є переважно імперативними, недоговірні зобов'язання регламентуються імперативними нормами. Новий ЦК України надає важливого значення звичаям ділового обороту в регулюванні договірних відносин.

Серед охоронних зобов'язань новим є інститут зобов'язань, які виникають внаслідок загрози життю і здоров'ю, громадян а також їхньому майну та майну юридичних осіб у зв'язку з порушенням довкілля. Ряд новел доповнює умови настання відповідальності у разі заподіяння моральної шкоди, а також шкоди, завданої взаємодією джерел підвищеної небезпеки чи через недоліки у товарах, виконаних роботах, наданих послугах.

У книзі шостій "Спадкове право" По-новому вирішується проблема усунення від спадкування, питання щодо спадкування окремих прав і обов'язків спадкодавця. За рішенням суду усувається від права спадкування особа, яка ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, коли він з поважних причин потребував її. Вклад у банках у всіх випадках має включатися до спадщини. Новий ЦК України пропонує п'ять черг спадкоємців за законом. Залишено без змін склад першої та другої черг, які передбачені ЦК УРСР.

Новий ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків визначає (ст.11):

Договори та інші правочини;

Створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

Інші юридичні факти.

Крім того, ця стаття встановлює, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Закон підкреслює, що цей перелік не є вичерпним. Визнається можливим виникнення цивільних прав та обов'язків із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До найпоширеніших юридичних фактів належать угоди (ст.41 ЦК УРСР), а за новим ЦК України - правочини (ст. 202), тобто дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Щоб правочин мав належну юридичну силу, він повинен задовольняти ряду умов, які називають умовами чинності правочинів (або угод). До них належать умови:

Про форму;

Про сторони;

Про зміст правочину;

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним;

Правочини, що вчиняються батьками, не можуть суперечити інтересам їхніх неповнолітніх дітей (ст. 203 нового ЦК України).

Недодержання стороною (сторонами) вимог чинності правочину в момент його вчинення є підставою недійсності правочину.

Похожие статьи




Новий Цивільний кодекс України - Банківський менеджмент

Предыдущая | Следующая