Місце Центрального банку в банківській системі України - Облігації як об'єкт банківської діяльності
На верхньому рівні банківської системи знаходиться Національний банк України.
Це центральний банк країни, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначають Конституція України, Закон України "Про Національний банк України" та інші закони України.
Національний банк України має статутний капітал, який є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Він може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку України. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а за необхідності - Державний бюджет України [1].
Національний банк - це економічно самостійний орган, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку. Плановані доходи та витрати Національного банку відображаються в кошторисі його доходів і витрат.
Національний банк за підсумками року в разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень - цінової стабільності.
Крім цього, Національний банк виконує інші функції, визначені Законом України "Про Національний банк України", зокрема, відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики, визначає та проводить грошово-кредитну політику; монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг; виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування; встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; здійснює банківське регулювання та нагляд; веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами; аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин тощо [2].
Усі функції Національного банку можна об'єднати в дві групи:
- 1) організаційні функції (організація й управління грошовим обігом); 2) функції захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Аналізуючи норми законодавчих актів, які визначають правовий статус центробанків, можна дійти висновку про те, що центральні банки певною мірою об'єднують три функції:
- * нормотворчу (видання нормативних актів, що є обов'язковими для виконання всіма учасниками банківських відносин, за винятком випадків, коли вони суперечать законам); * виконавчу (здійснення державного регулювання банківської діяльності; реалізація грошово-кредитної політики; співпраця з Урядом); * попереджувально-карну (в аспекті юридичної відповідальності, оскільки центробанки, як правило, спроможні самостійно застосовувати широкий спектр санкцій за порушення учасниками банківського законодавства).
На нашу думку, недоречно говорити про поєднання Національним банком функцій трьох гілок влади, адже Національний банк виконує ті функції, які за своєю правовою природою ніяк не відрізняються від функцій інших центральних органів державної виконавчої влади. Так само, як і Національний банк України, Міністерство внутрішніх справ видає обов'язкові для виконання накази (нормотворча функція), здійснює регулювання певних видів життєдіяльності суспільства (виконавча) та застосовує штрафи (попереджувально-карна). Усі ці функції, як і функції Національного банку України, реалізуються виключно в межах процесу державного управління та відповідають законодавчому статусу Нацбанку, як "особливого центрального органу державного управління". Таким чином, Національний банк України належить до гілки виконавчої влади країни. Особливість же статусу Національного банку як державного органу полягає в особливості взаємозв'язків банку з Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України та Президентом України, закріплених законодавчо [2].
Як правило, не викликає суттєвої дискусії думка, що для управління банківською системою на верхньому рівні необхідна наявність сильного та незалежного центрального банку, на який не може вплинути будь яка гілка влади. Основними принципами, за якими повинна визначатися незалежність центрального банку є те, що:
- * вона може і повинна бути виключно правовою і визначається законодавством відповідної країни про центральний банк; * виходячи із своєї суті, соціального призначення, виконуваних функції центральний банк не може бути необмежено незалежним. Він являє собою головний грошово-кредитний державний орган, а цс означає, що, здійснюючи свою діяльність, переслідуючи при цьому свої законодавчо закріплені цілі, центральний банк повинен виходити з вищих інтересів держави та суспільства, а також враховувати цілі та дії інших державних органів, координувати з ними свою діяльність та підтримувати робочі відносини; * незалежність центрального банку - продукт тривалого періоду її становлення; її слід розглядати в історичному та порівняльно-правовому аспекті, без чого неможливо отримати скільки-небудь достовірних та значимих результатів; * оскільки незалежність центрального банку нерозривно пов'язана із загальною системою фінансів держави, то будь-які перетворення та реформи, що стосуються незалежності центрального банку, можуть проводитись лише після великої системної підготовчої роботи і повинні мати поступовий характер [2].
Аналізуючи основні функції та завдання центрального банку можна виділити основні напрями, за якими відбувається взаємодія між центральним банком та банківською системою.
Такими напрямами є:
- 1) проведення грошово-кредитної політики; 2) організація регулювання готівкового грошового обігу; 3) рефінансування банківських установ (внаслідок виконання центральним банком функції "банку банків" або останнього кредитора); 4) здійснення банківського нагляду та банківського регулювання; 5) створення єдиної інформаційної мережі банківської системи, всередині якої відбувається постійний обмін інформацією.
Останній напрям не є виразом конкретної функції центрального банку, однак логічно випливає з усієї його діяльності, оскільки на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій уявити собі іншу модель обміну інформацією або повну відсутність такого обміну неможливо.
Національний банк, здійснюючи банківське регулювання та банківський нагляд, не наділений компетенцією втручатися в оперативну діяльність банківських установ, які є самостійними суб'єктами підприємницької діяльності.
Виходячи із статусу незалежного органу та функціональних особливостей правового статусу, Нацбанк повинен бути єдиним емісійним центром, який як публічна установа держави користується монопольним правом грошової емісії на території країни. Він повинен бути банком держави, який зобов'язується підтримувати загальнодержавні економічні програми якщо вони звичайно не суперечать грошово-кредитній політиці. Він також повинен бути банком банків, тобто виступати кредитором останньої інстанції, який надає банкам і фінансово-кредитним інститутам можливість рефінансування на певних умовах і у випадках тимчасового дефіциту ліквідних коштів. Одночасно Національний банк України повинен залишатися органом банківського нагляду і контролю, який визначає необхідний рівень стандартизації і компетентності в національній кредитно-фінансовій системі. Таким чином, можна говорити про подвійну правову природу Центробанку, який, з одного боку, є органом державного управління в сфері банківської діяльності, а з іншого - займається господарською діяльністю [3].
Ключовим для визначення правового статусу Національного банку є поняття його автономії.
До складу поняття автономії центрального банку включається ряд показників. Зокрема, автономія означає наділення центрального банку свободою дій, а також забороною переглядати чи скасовувати рішення керівних органів центрального банку будь-якими органами законодавчої або виконавчої влади, за винятком оскарження таких актів у судовому порядку.
До критеріїв автономії центрального банку належать:
- 1) залежність центрального банку від інших органів державної влади; 2) фінансові відносини між урядом і центральним банком; 3) процедура призначення на посаду голови та членів керівних органів; 4) строк повноважень голови та членів керівних органів; 5) стабільність посад голови та членів керівних органів; 6) "інтерналізація" керівних органів банку.
Так, Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку.
Державні органи обмінюються інформацією. Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів. Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит Національного банку України надають інформацію, що мас вплив на стан платіжного балансу.
Національний банк України підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.
Голова Національного банку або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
Національний банк України має право подавати Кабінету Міністрів України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України [4].
Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Національний банк України мас право подавати Президенту України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.
Не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради Національного банку чи Правління Національного банку інакше, як у межах, визначених цим Законом.
Національному банку забороняється надавати прямі кредити як у національній, гак і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України.
Щодо статусу керівника центрального банку, то Конституція України в статті 85 закріплює, що призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку України Верховна Рада України за поданням Президента України. Цим підтверджується ефективність статусу керівника і значимість самого центрального органу державного управління. Строк повноважень Голови Національного банку України визначається згідно зі статтею 18 Закону "Про Національний банк України" і становить 5 років. У разі не затвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, питання керівництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України". Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів [4].
Важливим для автономії є й інтерналізація керівних органів банку. Голові, членам Правління та службовцям Національного банку України заборонено бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької діяльності. Службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ. Усім, хто працює в НБУ, заборонено брати позички від будь-яких кредитних установ, за винятком Національного банку.
В особливому становищі порівняно з працівниками Національного банку, членами його Правління, знаходяться члени Ради НБУ. Члени Ради НБУ здійснюють свої повноваження на громадських засадах, не одержуючи при цьому офіційної плати від банку. Отже, можна зробити висновок, що члени Ради НБУ не можуть розглядатися як його службовці. Вони можуть займати інші державні посади, займатися іншими видами діяльності. Таким чином, створюються реальні підстави для зовнішнього втручання в організацію та проведення монетарної політики Центробанку.
До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Президент України та Верховна Рада призначають по сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного указу або постанови. Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою.
За Законом "Про Національний банк України", Раду Національного банку очолює Голова, якого обирають члени Ради строком на три роки. Членом ради може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь у галузі економіки та фінансів, і досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах в органах центральної виконавчої влади, або ж наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою [5].
Стаття 19 Закону "Про Національний банк України" встановлює одноосібну відповідальність Голови Правління перед Верховною Радою України за діяльність Національного банку (а відповідно - і за діяльність Ради як вищого органу управління Національним банком України). Таким чином порушується адресність відповідальності та неспівпадіння її за суб'єктивним складом, що суперечить загальноприйнятій концепції юридичної відповідальності. Адже Голова Нацбанку несе відповідальність за рішення, прийняті Радою Нацбанку, вплив на прийняття яких у Голови обмежений.
Іншим керівним органом Національного банку України є Правління.
Відповідно до статті 16 закону "Про Національний банк України" очолює Правління Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років. Кількісний та персональний склад Правління затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку. Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління за посадою.
Повноваження Правління Національного банку України визначені в законі.
Згідно зі статтею 22 Закону "Про Національний банк України" до системи НБУ входять: центральний апарат; філії (територіальні управління); розрахункові палати; Банкнотно-монетний двір; фабрика банкнотного паперу; Державна скарбниця України; Центральне сховище; спеціалізовані підприємства; банківські навчальні заклади; інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національною банку.
Центральний банк облігація
Похожие статьи
-
Організаційні основи діяльності Національного банку України - Національний банк України
Ефективність функціонування банківської системи України значною мірою залежить від рівня кваліфікації апарату управління НБУ як частини єдиного механізму...
-
Національний банк України: його створення, завдання та функції Суть та основні завдання центрального банку розглядалися багатьма вченими, тому існує...
-
Організація обліку основних операцій Національного банку України Бухгалтерський облік у банківській системі України організується Національним банком з...
-
Общее положение Национального банка Республики Казахстан Республика Казахстан имеет двухуровневую банковскую систему. Национальный Банк Республики...
-
Банк России - это единственный орган государства, наделенный специальной компетенцией в сфере управления банковской системой. С юридической точки зрения...
-
Запровадження гнучкої системи економічних нормативів регулювання діяльності банківських установ України Основними методами, що застосовуються...
-
ВСТУП - Облігації як об'єкт банківської діяльності
Центральні банки створені та функціонують у багатьох країнах. Вони відрізняються за назвами, порядком утворення, обсягом повноважень. Проте, незважаючи...
-
Центральный банк, Центральный банк и его функции - Банковская система
Центральный банк и его функции Центральный банк Российской Федерации представляет собой единую централизованную систему с вертикальной структурой...
-
АБ "Укркомунбанк" є універсальним та багатофункціональним банком, що зареєстровано Національним банком України 10.08.1993 року за номером 187. У місті...
-
Роль и функции Центрального банка (ЦБ) в России - Структура современной банковской системы
Банк России действует в соответствии со своим правовым статусом, закрепленным в Федеральном законе "О Центральном банке Российской Федерации (Банке...
-
Центральный банк России как юридическое лицо - Становление банковской системы Российской Федерации
Интересной правовой проблемой является деятельность Банка России в качестве юридического лица. Как в редакции Закона о Банке России 1995 г., так и в...
-
Функции Центрального банка России Центральный банк система деятельность Центральный банк Российской Федерации (Банк России) -- главный банк первого...
-
Центральные Банки - Банковская система Республики Беларусь
Общие положения о деятельности ЦБ: Потребность в центральных банках возникла в связи с развитием товарно-денежлых отношений на рубеже перехода от...
-
Анализ взаимоотношений центральных и коммерческих банков Национальный банк Республики Таджикистан (НБТ) -- высший орган банковского регулирования и...
-
Цели, функции и организационное построение банка России Банк России (или Центральный банк Российской Федерации) является главным банком страны - "банк...
-
В соответствии с Федеральным законом "О банках и банковской деятельности" от 02.12.1990 г. № 395-1 (в ред. Федерального закона от 03.02.1996 г. № 17-ФЗ,...
-
Деятельность Центрального банка России - Формирование и развитие банковской системы России
Центральный банк России является регулирующим звеном в банковской сфере, поэтому его деятельность связана с укреплением денежного обращения, защитой и...
-
ПРАВОВОЙ СТАТУС, СТРУКТУРА, ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ НАЦИОНАЛЬНОГО БАНКА РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН В настоящее время Республика Казахстан имеет двухуровневую банковскую...
-
Національний банк України (далі - Національний банк) с центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус,...
-
Сущность банковской системы: структура и принципы построения Понятие "банковская система" имеет различные трактовки в полемике известных экономистов. В...
-
Введение - Роль Центрального банка в современной банковской системе России
В последнее время заметно усилилось внимание общественности к банковской системе страны. Сегодня от банков общество ждет значительных инвестиций в...
-
Задачи центрального банка - Банковская система
Согласно Закону о Центральном банке, под задачами Банка России понимаются объективно обусловленные постоянные цели, которые должен преследовать...
-
Взаимосвязь Центрального банка с коммерческим - Банковская система
Центральный банк не имеет дела непосредственно с предпринимателями и населением. Его главной клиентурой являются коммерческие банки, выступающие как бы в...
-
Заключение - Роль Центрального банка в современной банковской системе России
В промышленно развитых странах политика центрального банка распространяется главным образом на коммерческие и сберегательные банки и осуществляется в...
-
Особенности денежной системы России Денежное обращение - "кровеносная" система экономики. От его успешного функционирования зависит хозяйственная...
-
Операции Центрального Банка - Роль Центрального банка в современной банковской системе России
Оптимизация объема и темпов расширения (сокращения) денежной массы, находящейся в обращении, достигается центральным банком посредством умелого...
-
Целью деятельности центральных банков обычно является проведение денежно-кредитной политики и поддержание доверия к национальной валюте, как в...
-
Платіжна система є визначальною складовою національної економіки, центральною ланкою фінансово-банківської системи. Як показує досвід розвинутих країн,...
-
Аналіз основних показників діяльності Національного банку України - Національний банк України
Доходи НБУ станом на 01.01.2012 становлять 23 152 млн. грн., що майже на 88% або 10845 млн. грн. більше порівняно з початком періоду дослідження табл.....
-
Цели, задачи и функции центральных банков - Банковская система Казахстана
Центральные банки являются регулирующим звеном в банковской системе, поэтому основные цели их деятельности - укрепление денежного обращения, защита и...
-
1)Банк - это кредитная организация имеющая исключительные правила осуществления банковских операций: привлечение во вклады физических лиц и юридических...
-
Сущность и возникновение центральных банков, Возникновение банков - Банковская система Казахстана
Возникновение банков На протяжении всего периода зарождения первых древних государств (начиная с 3 тысячелетия до н. э.) в качестве денег, использовались...
-
В основе государственного регулирования банковской системы как важнейшего элемента единой денежно-кредитной системы России лежат объективные, реально...
-
Понятие и сущность банков в банковской системе Слово "банк" происходит от итальянского "banco", означающее "стол". Такие столы - banco устанавливались на...
-
Важным условием успешного функционирования банковской системы рыночного типа является ее государственное регулирование. Необходимость регулирования...
-
Єдиним власником, акціонером Банку є OTP Bank Plc. (Угорщина), лідер угорського банківського ринку, юридична особа за законодавством Угорщини. Державний...
-
Правовое регулирование деятельности ЦБ РФ - Центральный Банк России
Статус, задачи, функции, полномочия и принципы организации Банка России определяются Конституцией РФ, Федеральным законом "О Центральном Банке Российской...
-
Особенности правового статуса центрального банка РФ - Банковское право
Конституцией Российской Федерации установлен особый конституционно-правовой статус Центрального банка Российской Федерации, определено его исключительное...
-
Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управлінні кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з...
-
Банківське регулювання - одна з функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають...
Місце Центрального банку в банківській системі України - Облігації як об'єкт банківської діяльності