Вибір посередників та напрямки співпраці з ними - Маркетинг в туризмі

Критерії вибору посередників для каналу збуту:

    Ш професіоналізм і наявність досвіду роботи; Ш територія, охоплювана посередником; Ш охоплення цільового ринку; Ш обсяг реалізації послуг; Ш організаційно-правовий статус посередника; Ш використовувані технології і методи продажів; Ш простота і надійність системи взаєморозрахунків; Ш ділова репутація.

Виходячи з цілей і задач збутової стратегії використання даних критеріїв дозволяє визначити якісні характеристики посередників для організації каналів збуту. У той же час при побудові того або іншого каналу збуту туристського продукту виникає проблема не тільки якісної оцінки посередників, але і визначення їхньої кількості. Відомі три основних підходи до її рішення:

    Ш інтенсивний розподіл; Ш ексклюзивний розподіл; Ш селективний розподіл.

Інтенсивний розподіл припускає надання турагентством права займатися реалізацією туристського продукту будь-якому посереднику, що має бажання і можливості.

Ексклюзивний розподіл Здійснюється на підставі агентської угоди, що надає турагенту певні привілеї, а саме:

    Ш надання виключних прав на реалізацію туристського продукту на визначеній території; Ш більш низькі ціни на туристичні продукти; Ш підвищена комісійна винагорода; Ш надання гарантованої квоти на турпродукт.

При використанні ексклюзивного розподілу туроператор одержує визначені важелі впливу на агента, такі як:

    Ш можливість фіксувати кінцеву ціну продукту; Ш встановлення стандартів і технологічних вимог щодо обслуговування клієнтів; Ш можливість контролю за збутому турпродукту; Ш обмеження турагента у співробітництві з іншими туроператорами.

Як правило, застосування двох зазначених методів розподілу в туризмі є обмеженим, у той час як метод Селективного розподілу, що дозволяє домагатися необхідного охоплення ринку при збереженні контролю за каналом збуту і при досить низьких витратах, є найбільш розповсюдженим. Суть цього методу може бути виражена в такий спосіб: число посередників більше одного, але менше загального числа готових зайнятися збутом продукту.

Важливий елемент формування стратегії - визначення прийнятної форми роботи з обраними посередниками. Прийнятна форма роботи має на увазі можливість керування каналом збуту, мотивацію посередника і здійснення ефективного контролю за функціонуванням каналу. Агент є, по-суті, повноважним представником туроператора (принципала) і діє від його імені і з його доручення. Розрізняють три специфічні форми співробітництва туроператора і принципала-турагента:

    Ш агент продає турпродукт від імені і з доручення принципала - Названий принципал. Уся документація заповнюється від імені принципала, хоча агент вказується. Уся відповідальність за тур-продукт лежить на принципалі, агент перед клієнтом формально ніякої відповідальності не несе; Ш агент продає турпродукт із доручення принципала, але від свого імені - Неназваний принципал. Усі претензії по турпродукту турист повинний пред'явити турагенту; Ш агент в іншому регіоні може взяти на себе ряд туроператорських функцій і продавати власний турпродукт, що поглинає продукт принципала - Нерозкритий принципал. Наприклад, агент додає до турпродукту принципала проїзд до місця відправлення в закордонний тур, надаючи готельні послуги, продає складний багатоланковий тур, у якому продукт принципала є одним з ланок. У цьому випадку відповідальність за весь сукупний тур лежить на агенті.

Похожие статьи




Вибір посередників та напрямки співпраці з ними - Маркетинг в туризмі

Предыдущая | Следующая