РИНОК ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ, Поняття, ознаки та види ринку туристичних послуг - Маркетинг в туризмі

Поняття, чинники формування та види ринку туристичних послуг.

Територіальні структури туристичного ринку.

Попит і пропозиція на туристичному ринку.

Умови та можливості виходу на туристичний ринок.

Поняття, ознаки та види ринку туристичних послуг

Туристичний ринок (за визначенням Ольги Любіцевої) - це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов'язаних з відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням [Любіцева].

Формування національного туристичного ринку обумовлене дією внутрішніх та зовнішних чинників.

До Внутрішніх чинників відносяться наступні:

    1. рівень соціально-економічного розвитку:
      - науково-технічний прогрес; - історичні чинники формування економіки; - рівень розвитку галузей виробництва; - рівень розвитку транспорту та транспортної мережі; - демографічна ситуація і структура населення; - характер міграційних процесів; - особливості зайнятості.
    2. якість життя населення:
      - умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні); - рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).
    3. соціально-політична ситуація - суспільний устрій; - правове забезпечення соціальних та економічних свобод; - розвиток громадсько-політичного життя; - рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.

До Зовнішних чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться:

    - економічна та політична стабільність держави; - участь держави в міжнародних організаціях; - характер міжнародних відносин; - ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

У залежності від мети подорожі розрізняють такі туристичні ринки:

    - ринок рекреаційного туризму; - ринок зеленого туризму;

Ринок етнічного туризму;

    - ринок ділового туризму; - ринок спортивного туризму; - ринок релігійного туризму; - ринок екстремального туризму та інші.

За державною ознакою туристичні ринки поділяють на національний туристичний ринок та міжнародний туристичний ринок.

Туристичні ринки також класифікують за формою організації, по сезонності, по класу обслуговування та ін.

Типи національних туристичних ринків:

1. високоінтенсивні.

Характерні для країн високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму імпортного спрямування, що є постачальниками туристів (США, Німеччина, Великобританія, Скандинавські країни) та експортного спрямування, які переважно приймають туристів (Італія, Австрія, Ізраїль, ПАР).

2. стабілізовані

Характерні для країн середнього рівня економічного розвитку, які переважно приймають туристів (Іспанія, Греція, Туреччина, Кіпр), нових індустріальних країн (Мексика, Аргентина, Чилі, Гонконг, Таїланд, Малайзія), країн перехідного типу, які переважно приймають туристів (Польща, Угорщина, Чехія, Хорватія, Словаччина, Словенія)

3. реформовані

Характерні для країн перехідного типу, що формують ринкові структури, які переважно приймають туристів (Болгарія, Румунія), країн, які переважно постачають туристів (Росія, Україна, Казахстан), країн централізовано-керованої економіки з елементами ринкової (Китай).

4. акумулюючі

Характерні для країн, що розвиваються з середніми можливостями економічного розвитку (Індія, Єгипет, Туніс, Танзанія, Барбадос), країн планової економіки (Куба) та найменш розвинених країн, які майже не приймають участі у міжнародному туризмі (більшість країн Центральної Африки).

Похожие статьи




РИНОК ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ, Поняття, ознаки та види ринку туристичних послуг - Маркетинг в туризмі

Предыдущая | Следующая