ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Вплив тривалого використання добрив на родючість сірого лісового грунту і продуктивність зерно-просапної сівозміни

Добриво сівозміна грунт родючість

Актуальність теми. Відтворення родючості грунту є одним з найважливіших завдань сучасної науки і важливою передумовою сталого розвитку землеробства. Це досягається створенням бездефіцитного балансу гумусу, поживних речовин (NPK), за рахунок систематичного внесення добрив в умовах тривалих дослідів, які дозволяють точно виявити напрямок зміни родючості грунту. Традиційні системи удобрення є достатньо вивченими, і встановлені критерії і нормативи відповідають основним вимогам відтворення родючості грунту (П. А. Власюк, П. О.Дмитренко, О. В. Лазурський, І. Г. Захарченко). Проте у зв'язку з різним станом застосування добрив у процесі сільськогосподарського виробництва надзвичайно актуальне значення має пошук нетрадиційних шляхів відтворення родючості грунту. Одним з перспективних напрямків є використання помірних доз добрив з додатковим залученням побічної продукції рослинництва. В науці залишається мало вивченою проблема, особливо, з огляду на трансформацію органічної речовини і біогенних елементів за систематичного використання добрив та за їх відсутності, а також можливість міграції у нижні шари грунту за різних рівнів удобрення при традиційних системах удобрення.

Зв'язок з науковими програмами. Дослідження проведено у відповідності до тематичних планів відділу агрохімії та фізіології рослин ННЦ "Інститут землеробства УААН" з виконання НТП УААН на 2001-2005рр. "Землеробство" (№ державної реєстрації 0101U003851).

Мета і задачі досліджень. Полягають у встановленні закономірностей зміни потенційної і ефективної родючості грунту за проведення польових і лабораторних досліджень у тривалому досліді, закладеному в 1961 р.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

    - встановити вплив систематичного (протягом 40 років) застосування органічних і мінеральних добрив у зерно-просапній сівозміні на зміну фізико-хімічних властивостей грунту; - визначити вплив різних систем і рівнів удобрення в зерно-просапній сівозміні на зміну гумусного режиму грунту; - встановити вплив органічних і мінеральних добрив на зміну вмісту основних біогенних елементів в сірому лісовому грунті; - визначити баланс поживних елементів у ланці сівозміни; - встановити зміну врожайності і основних показників якості продукції сільськогосподарських культур ланки зерно-просапної сівозміни; - дослідити зміну ефективної і потенційної родючості грунту за умови припинення внесення органічних та мінеральних добрив; - провести економічну та енергетичну оцінку ефективності застосування органічних і мінеральних добрив у ланці сівозміни.

Об'єкти досліджень - процес зміни основних показників ефективної і потенційної родючості сірого лісового грунту за різних систем удобрення в зерно-просапній сівозміні північного Лісостепу.

Предмет досліджень. Системи удобрення, родючість сірого лісового грунту, продуктивність культур - кукурудзи на силос, жита озимого, гороху.

Методи дослідження. Польовий метод - для вивчення впливу використання добрив на ефективну і потенційну родючість грунту; лабораторний метод - для визначення кількісних і якісних характеристик об'єктів дослідження; математико-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для економічної та енергетичної оцінки ефективності застосування різних систем удобрення у ланці сівозміни.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в умовах 40-річного досліду на сірих лісових грунтах Лісостепу дана комплексна оцінка використання підстилкового гною і мінеральних добрив та побічної продукції рослинництва за різних систем удобрення, як заходу впливу на відтворення родючості грунту та її параметрів. Встановлені оптимальні дози добрив для забезпечення високої продуктивності ланки зерно-просапної сівозміни, позитивного балансу NPK й оптимізації основних показників родючості грунту. Доведена агрохімічна, економічна та енергетична доцільність максимального залучення побічної продукції рослинництва як засобу покращання поживного режиму грунту та одержання сталих урожаїв. Визначена тенденція зменшення умісту основних елементів живлення та врожайності культур за умови припинення внесення добрив у тривалому досліді.

Практичне значення одержаних результатів полягає:

    - у розробленні ресурсо - та енергозберігаючих систем удобрення сільськогосподарських культур, які за оптимальної насиченості зерно-просапної сівозміни органічними та мінеральними добривами забезпечують високий рівень родючості грунту; - у розробленні рекомендацій щодо застосування різних систем удобрення для удосконалення сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур у господарствах північного Лісостепу.

Результати досліджень упроваджено протягом 2002-2005рр. у селянсько-фермерському господарстві (СФГ) "Флора" Крижопільського району Вінницької області на площі 100 га та у СТОВ "Явір" Радомишльського району Житомирської області на площі 100 га.

Особистий внесок здобувача. Автором опрацьовано і узагальнено літературні джерела за темою дисертації, закладено і проведено польові досліди, оброблено результати досліджень, здійснено їх аналіз і систематизацію, що дало можливість сформулювати основні положення дисертаційної роботи та підготувати рекомендації для їх впровадження в умовах сільськогосподарського виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень оприлюднено на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів "Проблеми виробництва зерна в Україні" (м. Дніпропетровськ, 5-6 березня 2002р.); Всеукраїнській конференції молодих учених " Засади сталого розвитку аграрної галузі" (м. Київ, 28- 30 жовтня 2002р.); науково-практичній конференції молодих учених "Проблеми сучасного землекористування" (м. Київ - смт. Чабани Київської області, 26-28 листопада 2002р.); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю з дня створення Інституту грунтознавства та агрохімії ім. О. Н.Соколовского "Сучасний стан грунтового покриву України та шляхи забезпечення його сталого розвитку на початку 21-го століття" (м. Харків, 2006р.). Матеріали досліджень за підсумками року доповідались і розглядались на засіданнях відділу агрохімії та фізіології рослин, атестаційній комісії ННЦ "Інститут землеробства УААН".

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, у т. ч. 6 статей у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 173 сторінках комп'ютерного набору. Вона складається із вступу, шести розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, містить 45 таблиць, 7 рисунків, 61 додаток. Список використаних джерел охоплює 231 найменування, у тому числі 6 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Вплив тривалого використання добрив на родючість сірого лісового грунту і продуктивність зерно-просапної сівозміни

Предыдущая | Следующая