Продуктивність ланки сівозміни конюшина лучна - пшениця озима - буряки цукрові - Продуктивність культур ланки зерно-просапної сівозміни залежно від способів основного обробітку грунту та рівнів удобрення

Величина та якість врожаю є основою для оцінки агрозаходів, що впроваджувалися в певних грунтово-кліматичних умовах. Найвищу урожайність конюшини лучної за два укоси (518 ц/га) та пшениці озимої (45,3 ц/га) без врахування варіантів із внесенням гною отримано після застосування оранки на 20-22 см та повної дози мінеральних добрив. Однак приріст зеленої маси 5-21 ц/га і зерна 0,6-1,8 ц/га щодо чизельного та мілкого обробітків був математично недостовірний.

На низькородючих сірих лісових поверхнево оглеєних грунтах найвища якість зерна пшениці озимої (23,3% сирої клейковини, 11,7% білка, натура 742 г/л) була після внесення N120P90K90. Якісні показники конюшини лучної майже не залежали від рівня удобрення. Приріст зерна пшениці озимої при підвищенні рівня удобрення з мінімального (N30P22K22) до повного (N120P90K90) 7,9-8,3 ц/га був достовірний. Ефективність мінеральних добрив не залежала від способів їх зароблення.

У наших дослідженнях зі всієї ланки сівозміни буряки цукрові найбільше реагують на способи обробітку. Оранка на 16-18 см та наступний чизельний обробіток на 38-40 см сприяють ліпшому заробленню органічних і мінеральних добрив та розпушують підорний шар.

Урожайність коренеплодів після цього способу обробітку становить залежно від дози добрив 307-427 ц/га і є на 19-32 ц/га більшою порівняно з оранкою на 25- 27 см (табл. 5). Збільшення глибини оранки з 25-27 см до 30-32 см спричинило зниження урожайності на 3,8-4,9% внаслідок погіршення поживного режиму після винесення у верхній горизонт нижнього, менш родючого шару грунту. Підвищення рівня удобрення з мінімального до повного спричиняє зростання урожайності коренеплодів на 106-120 ц/га та зменшення цукристості на 0,4-0,6%. Однак вихід цукру був найвищий (70,9 ц/га) при застосуванні N180P160K220 та оранки на 16-18 см в поєднанні з чизельним розпушенням внаслідок вищого врожаю коренеплодів.

Що стосується продуктивності усієї ланки сівозміни то у середньому за 2002-2005 рр. найвищий вихід зернових одиниць (54,8-69,4 ц/га) був за чизельної системи обробітку грунту (рис.). Їй не поступається різноглибинна оранка - 53,6-67,6 ц/га. Порівняно до контролю за диференційованої системи, де переважає мілкий обробіток грунту, продуктивність ланки сівозміни знижується на 2,4-2,9 ц/га, за комбінованого - на 2,1-3,3 ц/га. Рівень удобрення мав значно більший вплив на продуктивність ланки сівозміни. Так, на контролі, де на 1 га ріллі вносили N22P20K22, вихід зернових одиниць становив 51,2-54,8 ц/га, а за внесення N88P80K88 - 64,3-69,4 ц/га. Аналізуючи ефективність добрив за різних способів обробітку, робимо висновок, що найбільший їхній вплив було відмічено за різноглибинного та чизельного обробітків.

Похожие статьи




Продуктивність ланки сівозміни конюшина лучна - пшениця озима - буряки цукрові - Продуктивність культур ланки зерно-просапної сівозміни залежно від способів основного обробітку грунту та рівнів удобрення

Предыдущая | Следующая