ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Актуальність теми. Птахівництво - одна з галузей тваринництва, яка першою стала на шлях інтенсивного розвитку і за короткий період вийшла на передові позиції щодо виробництва дешевих дієтичних продуктів харчування - пташиного м'яса і яєць.

Соціально-економічні зміни, які розпочалися в СРСР на початку 90-х років, призвели до зменшення поголів'я птиці, виробництва продукції і розпаду птахогосподарств. Проте, незважаючи на кризові явища, настав час, коли в країні перед працівниками сільського господарства постали задачі щодо прискореного відродження галузі і найближчим часом необхідно було збільшити виробництво птахівничої продукції. Вже у 2004 році виробництво яєць порівняно з 2000 роком в сільськогосподарських підприємствах збільшилось у 1,9 раза, виробництво м'яса птиці - в 6 разів і склало 305 тис. тонн. На 1.01.2005 року поголів'я птиці в усіх категоріях господарств в Україні склало близько 154 млн голів, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах 50,1 млн голів, господарствах населення 103,9 млн голів.

Стабілізувалась епізоотична ситуація по багатьох інфекційних хворобах, але реформування агропромислового комплексу в Україні та безконтрольний завіз нових видів і кросів птиці, гібридного молодняку, інкубаційних яєць призвів до виникнення нових хвороб невиясненої етіологіі, які наносять значні економічні збитки багатьом птахівничим господарствам різних регіонів країни. Внаслідок економічної нестабільності і збільшеного завозу з-за кордону імпортних порід рейнських та датських гусей, індиків кросу "Хідон", курей кросів "Ломанн коричневий", "Дoмiнaнт", "Хай-Лайн білий", "Хай-Лайн коричневий", "Дeкaлб білий", "Хайсекс коричневий", "Іза біла" з'явилося нове захворювання статевих органів і слизової оболонки клоаки сільськогосподарської птиці батьківських і промислових стад, яке призводить до вимушеної вибраковки дорослого поголів'я (від 3 % до 20 %), значного зниження продуктивності (до 30 %) і заплідненості яєць у водоплавної птиці (від 20 % до 70 %), що відчутно гальмує розвиток птахівництва. Гостра форма захворювання у курей спостерігається під час інтенсивної несучості, у індиків та водоплавної птиці - в племінний період.

Перші повідомлення про ураження статевих органів у качок і курей невідомої етіології було зроблено німецькими вченими у 1954-1955 роках, індиків - американськими вченими у 1985 році (Hunter J. M. et al., 1954; Luhrs E. et al., 1955; Metz A. et al.,1985). У 1971-1989 роки фібринозно-некротичні ураження статевих органів і клоаки у гусей реєстрували в Угорщині (Szep J. et al., 1971), Ізраїлі (Bummer A. et al., 1973), Чехословаччині (Renes G. et al., 1973), Польщі (Gazdzinski P., 1981), Німеччині (Behr K.-P. et al., 1989).

На території колишнього СРСР аналогічне захворювання, яке характеризувалось запаленням слизової оболонки клоаки у гусинь і статевого органу у гусаків вперше було зареєстровано у 1975 році в птахогосподарствах Латвії і Омської області (Контримавичус Л. М. и соав., 1975; Фадин В. С. и соав., 1975), в Україні - у 1978 році (Наливайко Л. І., 1982), у курей в одному з птахогосподарств Росії - у 1982 році (Бессарабов В. Ф., 1985). Дослідженнями, які проводились угорськими (Szep J. et al., 1971) і російськими (Фадин В. С. и соав., 1975) вченими, встановлено, що хвороба має бактеріальну етіологію, збудником є мікроорганізми із родини Neisseriaсеае, роду Neisseria.

За результатами наших досліджень протягом останніх 7 років (1999-2005 рр.) у птахогосподарствах України серед курей імпортних кросів, завезених із Словенії, Голандії, США, Угорщини, спостерігалось поширення фібринозно-некротичних запалень слизової оболонки клоаки, так званих "клоацитів" (Наливайко Л. І., 2003-2007). До наших досліджень "клоацити" курей і індиків та захворювання статевих органів качок в птахогосподарствах не реєстрували. У зв'язку з цим набуло актуальності вивчення епізоотичної ситуації щодо поширення "клоацитів" сільськогосподарської птиці (індиків, курей, качок), етіології, розробка специфічних методів лабораторної діагностики, профілактики та заходів боротьби з цією хворобою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась згідно планової тематики науково-дослідної роботи Інституту птахівництва УААН "Вивчити епізоотичну ситуацію і розробити методи діагностики та профілактики нейсеріозу індиків", № ДР UA 01000700P (1990-1994 рр.) та "Вивчити етіологію хвороби "клоацитів" курей та качок", № ДР UA 0101U001688 (2002-2003 рр.).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - провести епізоотологічний моніторинг, вивчити клініко-епізоотологічні особливості перебігу нейсеріозу індиків, курей, качок та патоморфологічні зміни в органах і тканинах; виділити збудника хвороби, розробити методи лабораторної діагностики та заходи боротьби і профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

    - провести епізоотологічний моніторинг, визначити поширення, джерело і шляхи передачі нейсеріозу в індичих, курячих та качиних господарствах України; - вивчити у порівняльному аспекті клінічну картину та патоморфологічні зміни при цьому захворюванні у індиків, курей та качок; - ізолювати збудника захворювання, вивчити його тинкторіальні, культурально-морфологічні, біохімічні, антигенні та патогенні властивості; - розробити еритроцитарний діагностикум для реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) та дослідити її діагностичну цінність; - вивчити чутливість ізольованих штамів до медикаментозних препаратів; - розробити засоби профілактики та боротьби з нейсеріозом в птахогосподарствах України.

Об'єкт дослідження: нейсеріоз сільськогосподарської птиці.

Предмет дослідження: клініко-епізоотологічні особливості перебігу хвороби, патоморфологічні зміни в органах при нейсеріозі, біологічна характеристика штамів збудника, лабораторні методи діагностики нейсеріозу, медикаментозні засоби лікування і профілактики.

Методи дослідження: в роботі використали епізоотологічний, клінічний, патоморфологічний, бактеріоскопічний, бактеріологічний, електронно-мікроскопічний, біохімічний, серологічний, статистичний методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в птахогосподарствах 10 областей України протягом 1990-2003 рр. у продуктивний період індиків, курей та качок проведено епізоотологічний моніторинг і встановлено захворювання на нейсеріоз. Від хворої птиці ізольовано й ідентифіковано штами збудника хвороби. Встановлено, що основним джерелом його розповсюдження є хвора і перехворіла птиця, збудник передається трансоваріально і статевим шляхом. Вивчено тинкторіальні, морфологічні, культуральні, біохімічні, антигенні та патогенні властивості ізольованих культур нейсерій, розроблено методику отримання нейсеріозних діагностичних сироваток крові. За допомогою РНГА встановлено антигенну спорідненість між штамами збудника нейсеріозу (Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks).

Розроблено і впроваджено методи лабораторної діагностики нейсеріозу.

Вивчено патоморфологічні зміни внутрішніх органів при нейсеріозі у індиків, курей і качок, які характеризуються десквамацією і ерозією багатошарового щільного епітелію та некрозом гладком'язевих міоцитів у стінці клоаки хворої птиці; морфологічними змінами стінки сім'явиносної протоки у самців; некрозом сперматогоній; осередковими некрозами і деструкцією гепатоцитів; контрактурними змінами з наявністю колоній мікроорганізмів у м'язевих волокнах міокарду, що має діагностичне значення при постановці діагнозу на нейсеріоз; визначено місця локалізації збудника.

Розроблено і впроваджено технологію виготовлення нейсеріозного антигену та еритроцитарного діагностикуму для досліджень сироваток крові в РНГА, діагностична цінність якого визначена експериментально і в умовах виробництва на птиці різних порід, кросів і віку.

Визначено чутливість ізольованих штамів збудника нейсеріозу до антибіотиків і лікарських препаратів, розроблено і впроваджено в птахогосподарствах України схему застосування лікувально-профілактичних засобів, що забезпечило збереження високопродуктивних

Батьківських і промислових стад птиці у продуктивний період.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів багаторічних наукових досліджень розроблено і впроваджено лабораторні (бактеріологічні та серологічні) методи діагностики нейсеріозу птиці, методичні рекомендації: "Діагностика та профілактика нейсеріозу сільськогосподарської птиці" (ухвалені і затверджені вченою радою Інституту птахівництва УААН, протокол № 10 від 8 липня 1998 року); "Діагностика та профілактика нейсеріозу сільськогосподарської птиці (доповнені)" (затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України, протокол № 1 від 12 грудня 2003 року); "Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума для РНГА" (затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України, протокол № 4 від 23 грудня 2004 року); ДСТУ "Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу" (ухвалені і затверджені Технічним комітетом стандартизації № 149 ДНКІБШМ за № 169/06, від 21.12.2006 р.), передані на затвердження у Держспоживстандарт України.

Ізольовані від хворих індиків, курей та качок штами нейсерій (Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks) депоновано до Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів (довідка № 95 від 05.02.2004 року).

Розроблено нормативну документацію (НД) на еритроцитарний діагностикум нейсеріозу птиці для РНГА, який застосовується з метою визначення епізоотичного стану птахогосподарств щодо нейсеріозу. НД затверджено головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, 2002 рік. ТУ У 24.4-00497169-625-2001, № 100/008254 від 22.11.2002 р. "Настанова по застосуванню еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА)" № 15-14/16 від 13.02.2004 р.

Матеріали дисертації викладені в наукових статтях, книгах та інших публікаціях, а також включені до навчального плану й робочої програми з курсу лекцій "Епізоотологія та інфекційні хвороби" для студентів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Санкт-Петербурзької ветакадемії.

Отримано два патенти: "Еритроцитарний діагностикум для РНГА при нейсеріозі птиці № 71176 від 15 листопада 2004 року і "Спосіб виготовлення антигену для діагностики нейсеріозу птиці" заявка на винахід № 200607626 від 07.07.2006, опубліковано 15.02.2007. - Бюл. № 2. На наукову працю - "Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарських птахів" отримано авторське право (№ 12311 від 18.01.2005).

Розроблено схему застосування медикаментозно-профілактичних засобів при нейсеріозі, яка використовується у неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах, що зберігає батьківське і промислове поголів'я птиці на 99-99,9 %, збільшує несучість на 2,5-4,0 %, заплідненість яєць - до 80,0-93,0 %, вивід молодняку - 66,0-84,0 %.

Результати наших досліджень впроваджено у птахогосподарства України.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні епізоотологічного обстеження птахівничих господарств щодо нейсеріозу, ізоляції та ідентифікації збудника хвороби, вивченні його біологічних властивостей, аналізі та статистичній обробці результатів, формулюванні наукових положень та висновків; особисто розроблена лабораторна діагностика нейсеріозу та заходи профілактики цього захворювання. Патоморфологічні дослідження з використанням електронної мікроскопії проводилися спільно із співробітниками Харківського медичного університету (фірма "Медіум" ЛТД"); Інституту загальної і невідкладної хірургії АМНУ (м. Харків).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях Вченої ради Інституту птахівництва УААН (1985-2004 рр.) та науково-практичних конференціях: всесоюзній (м. Ломоносов, С-Петербург, 1985 р.) та республіканських конференціях молодих вчених (м. Харків, 1991, 1992 рр.); другій конференції Балтійських країн з птахівництва (м. Вільнюс, 1994 р.); десятому Європейському симпозіумі з водоплавчої птиці (м. Галлє, Німеччина, 1995 р.); першій та другій наукових конференціях з птахівництва Українського відділення ВНАП (м. Харків, 1993 р., 1996 р.); ювілейній конференції, присвяченій 50-річчю вузу Нітра в Іванці при Дунаї (м. Нітра, Словакія, 1997 р.); п'ятій міжвузівській конференції паразитоценологів України (м. Луганськ, 1997 р.); семінарі-навчанні у ВНО "Укрптахопром" (м. Київ, 1998 р.); сьомій конференції балтійських країн з птахівництва (м. Рига, 1999 р.); семінарі з працівниками птахогосподарств Харківської області (м. Харків, 1999 р.); двадцять першому всесвітньому конгресі з птахівництва (м. Монреаль, Канада, 2000 р.); третій Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (м. Алушта, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції з птахівництва "Проблеми промислового та фермерського птахівництва" (ХДЗВА, м. Харків, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва" (ІЕКВМ, м. Феодосія, 2003 р.); четвертій Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (м. Алушта, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Ветеринарная медицина-2004: "Современные аспекты разработки, маркетинга и производства ветеринарных препаратов" (ІЕКВМ, м. Феодосія, 2004 р.); п'ятій Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (м. Алушта, 2004 р.); курсах підвищення кваліфікації головних і провідних лікарів ветеринарної медицини птахопідприємств та завідувачів Держлабораторій ветеринарної медицини зі спеціалізації "Птахівництво" (ХДЗВА, листопад 2006 р., червень 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 39 наукових праць (20 одноосібно) у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, з них 1 монографія, 1 підручник, 3 рекомендації, 2 патенти (одноосібно).

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 257 сторінках друкованого тексту і включає такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Робота містить 26 таблиць та ілюстрована 60 рисунками. Список використаної літератури налічує 481 джерело, зокрема 154 зарубіжних авторів.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Предыдущая | Следующая